Ухвала суду № 30723843, 09.04.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-9297/10/14/0170

09.04.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Мунтян О.І.

секретар судового засідання Беребесова П.В.

за участю сторін:

представник позивача- Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь"- Голованєва Лариса Вікторівна, довіреність № б/н від 01.02.13,

представник позивача- Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь"- Веісов Іса Мемедович, довіреність № 328 від 06.09.12,

представник позивача- Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь"- Карпенко Олександр Володимирович, довіреність № 403 від 05.11.12,

представник відповідача- Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- Павлюкова Олена Валеріївна, довіреність № 4 від 22.01.13,

прокурор- Прокуратури АР Крим- не з'явився,

розглянувши матеріали справи № 2а-9297/10/14/0170 за апеляційною скаргою Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 16.10.12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" (вул. Р.Люксембург, 92-а, смт. Кіровське, АРК, 97300)

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Кримська, 82 В,Феодосія, Автономна Республіка Крим,98112)

за участю Прокуратура АР Крим (вул. Севастопольська, 21,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95015)

про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.10.12 у справі № 2а-9297/10/14/0170 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Кіровському районі Автономної Республіки Крим № 0000012301/0 від 18.01.2010 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування в сумі 1 470 872 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Кіровському районі Автономної Республіки Крим № 0000012301/1 від 01.03.2010 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування в сумі 1 470 872 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Кіровському районі Автономної Республіки Крим № 0000022301/0 від 18.01.2010 року, якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 458 779 грн. та штрафних санкцій у сумі 229 389,50 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Кіровському районі Автономної Республіки Крим № 0000022301/1 від 01.03.2010 року, якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 458 779 грн. та штрафних санкцій у сумі 458,779 грн.; Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" (ЄДРПОУ 32477244) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. В інший частині позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, представник Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову.

В судовому засіданні представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з підстав, що викладені в ній.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що співробітниками Державної податкової інспекції в Кіровському районі Автономної Республіки Крим проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь".

За результатами перевірки складено акт № 222/23-01/32477244 від 31.12.2009 про порушення вимог податкового законодавства.

На підставі зазначеного акту прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000022301/0 від 18.01.2010, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 917 558 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 458 779 грн., за штрафними санкціями у сумі 458 779 грн., № 0000012301/0 від 18.01.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1 531 630 грн. (т.1 а.с.9).

Не погодившись з висновками акту перевірки № 222/23-01/32477244 від 31.12.2009 року та податковими повідомленнями - рішеннями № 0000022301/0 та № 0000012301/0 від 18.01.2010 року позивач оскаржив їх в апеляційному порядку (вих. № 25 від 29.01.2010 року) (т.1 а.с.10-13).

Рішенням Державної податкової інспекції в Кіровському районі Автономної Республіки Крим про результати розгляду первинної скарги № 915/10/250 від 26.02.2010 року податкові повідомлення-рішення № 0000022301/0 та № 0000012301/0 від 18.01.2010 року залишені без змін, а первинна скарга ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь" залишена без задоволення (т.1., а.с.13-16).

За результатами розгляду первинної скарги Державної податкової інспекції в Кіровському районі Автономної Республіки Крим були винесені податкові повідомлення - рішення № 0000012301/1 від 01.03.2010 року про зменшення бюджетного відшкодування в сумі 1 531 630 грн. та № 00000022301/1 від 01.03.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 917 558 грн., у том числі за основним платежем у сумі 458 779 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 458 779 грн.

Не погодившись з Рішенням Державної податкової інспекції в Кіровському районі Автономної Республіки Крим позивач оскаржив його та вказані податкові повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації в АР Крим (вих. № 48 від 01.03.2010 року) (т.1 а.с.17-20).

Рішенням Державної податкової адміністрації в Автономної Республіки Крим № 987/10/25-023 від 09.04.2010 року про результати розгляду повторної скарги залишено без змін податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Кіровському районі АР Крим від 18.01.2010 року № 0000012301/0, прийняте стосовно ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь", скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Кіровському районі АР Крим від 18.01.2010 року № 0000022301/0 в частині застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 229 389,50 грн. та рішення Державної податкової інспекції в Кіровському районі від 16.02.2010 року № 915/10/25-0 прийняте за розглядом первинної скарги заявника, у відповідній частині, а первинна скарга задоволена в цієї частині (т.1 а.с.21-29).

Не погодившись з Рішенням Державної податкової адміністрації в Автономної Республіки Крим про результати розгляду скарги на податкові повідомлення - рішення № 0000022301/0 та № 0000012301/0 від 18.01.2010 року позивач оскаржив їх до Державної податкової адміністрації України (вих. № 108 від 14.05.2010 року) (т.1 а.с.30-33).

Рішенням Державної податкової адміністрації України № 6806/6/25-0115 від 14.07.2010 року податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Кіровському районі від 18 січня 2010 року № 0000012301/0, № 0000022301/0 з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації в Автономної Республіки Крим від 29 квітня 2010 року № 987/10/25-023 залишені без змін, скарга позивача залишена без задоволення (т.1, а.с.34-38).

Відповідно до направлень на перевірку № 58/23-01 від 03.12.2009 року, № 61 від 17.12.2009 року на Наказів № 171 від 03.12.2009 року та № 180 від 17.12.2009 року Державної податкової інспекції у Кіровському районі Автономної Республіки Крим відповідач повинен був провести виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь" з 04.12.2009 року по 17.12.2009 року (направлення та наказ на проведення перевірки було отримано представником позивача 03.12.2009 року, про що свідчить особистий підпис на вказаних документах) (а.с.87-88).

На момент проведення перевірки посадові особи ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь" відсутні, оригінали документів, необхідних для проведення позапланової перевірки відповідачу надано не було, про що представниками ДПІ в Кіровському районі було складено відповідні акти № 40/23-0 від 18.12.2009 року, № 41/23-0 від 21.12.2009 року та № 43/23-0 від 22.12.2009 року.

Тобто, відповідачем порушено строки проведення перевірки.

24 грудня 2012 року начальником ДПІ у Кіровському районі Автономної Республіки Крим на ім'я Керівника ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь" направлено запрошення на підписання акту позапланової документальної перевірки на 31 грудня 2009 року, яке отримано головним бухгалтером ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь", що підтверджується особистим підписом. (т.1, а.с.100).

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги щодо визнання противоправними дії посадових осіб Державної податкової інспекції в Кіровському районі АР Крим щодо призначення та проведення оформленої актом № 222/23-01/32477244 від 31 грудня 2009 року позапланової виїзної перевірки, та дії по складанню зазначено акту перевірки щодо ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь" задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень № 0000022301/0 від 18.01.2010 та № 0000022301/1 від 01.03.2010 року, якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 458 779 грн. та штрафних санкцій у сумі 458 779 грн., № 0000012301/0 від 18.01.2010 року, та № 0000012301/1 від 01.03.2010 року якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1 531 630 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону 2181 податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій декларації.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону №2181, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" було визначено поняття бюджетного відшкодування , яким визначалась сума, яка підлягала поверненню платнику податків з бюджету, у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках визначених у законі.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України "Про ПДВ" податковим зобов'язанням була загальна сума податку, одержана ( нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковим кредитом - сума, на яку платник податку мав право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена цим законом.

Відповідно до статті 7 (пп.7.8.1.) Закону про ПДВ податковим періодом є один календарний місяць. За підпунктом 7.7.1. вказаної статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про ПДВ" встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, зі змісту наведеної вище норми закону вбачається, що законодавцем визначено саме дату, з якої у платника податку виникає право на формування податкового кредиту. При цьому, Закон України "Про податок на додану вартість" не містив жодних імперативних приписів, які б вказували на те, що платник податків зобов'язаний сформувати податковий кредит саме у тому податковому періоді, в якому у нього виникло таке право.

З огляду на зазначене, з дати виникнення у платника податків права на податковий кредит, він має право відобразити його у податковій декларації у будь-якому іншому податковому періоді з урахуванням строків давності.

Згідно п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно п. 7.2.6 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Тобто, для включення суми податку на додану вартість до суми податкового кредиту необхідно дотримання двох умов: наявність податкової накладної чи митної декларації, заповненої відповідно до п 7.4.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", придбання або виготовлення товару і послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в рамках господарської діяльності платника податку; придбання (будівництво, спорудження) (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи) в тому числі з метою використання у виробництві або постачанні товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

На час подання позивачем декларацій з податку на додану вартість за грудень 2009 року були чинні норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", пунктом 15.3.1 якого передбачалось, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже, з урахуванням зазначеного вище, платник податків має право сформувати податковий кредит протягом 1095 днів з дати, коли у відповідності до положень п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у нього виникло таке право.

Згідно матеріалів справи позивачем за період з 01.11.2006 року по 30.09.2009 року було задекларовано ПДВ: у складі податкових зобов'язань в сумі 208 571 грн., у складі податкового кредиту в сумі 1 728 101 грн., заявлено до бюджетного відшкодування на поточний рахунок в сумі 1 530 630 грн.

За даними акту перевірки ДПІ у Кіровському районі АР Крим, позивачем занижена сума податку на додану вартість у сумі 458 779 грн., яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет.

Заниження ПДВ, за думкою відповідача відбулося через нормативно не обґрунтованого включення до складу податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" сум ПДВ самостійно обчислених ревізорами ДПІ при проведенні перевірки в складі грошових коштів, які надійшли на поточний рахунок платника, в якості внесків громадян-фізичних осіб - учасників газифікації в будівництві газопроводів на території с. Красна Зорька Сімферопольського району.

Грошові кошти, які надійшли на поточний рахунок позивача згідно з договорами по господарському співробітництву на газифікацію індивідуального домоволодіння, які укладені між ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь" з громадянами, які є власниками домоволодінь, і головою Гвардійського сільської ради, для вирішення своїх соціально-побутових інтересів, який встановлює правові відносини сторін у здійсненні робіт з газифікації цього регіону відповідно до умов п. 1.2 Генерального та Локального договорів газифікації.

Розмір внеску громадянина обговорений сторонами в п. 2.1 договору, згідно якого його сума становить 7000 грн., до вказаної суми входять витрати на прокладку газових магістралей до кожного житлового будинку, а також розводка газових ліній до джерел споживання (лічильник, газова плита, котел). Внесок 7000 грн. вноситься на протязі 10 днів після того, як міжселищна труба газопроводу підведена до села та прокладений газопровід по вулиці.

У відповідності з умовами Генерального та Локального договорів по господарському співробітництву з газифікації Гвардійського сільської ради Сімферопольського району АР Крим, Сімферопольська районна державна адміністрація в Автономній Республіці Крим, Гвардійська сільська рада та громадяни вищеназваного адміністративно-територіального округу, які є власниками домоволодінь прийшли до угоди про господарське співробітництво, яке направлене на розвиток інфраструктури району та поліпшення соціально-побутових і культурних умов життя населення, у зв'язку з чим, протягом листопада 2008 року-вересень 2009 року позивачем з фізичними особами ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та іншими були укладені договори про господарську співпрацю з газифікації індивідуального домоволодіння. Зазначеними договорами визначені правові стосунки сторін в здійсненні робіт з газифікації на території селищної ради.

Відповідно п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про ПДВ» об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця.

Тобто об'єкт будівництва за договором не є об'єктом оподатковуваним податком на додану вартість, так як не здійснюється передача права власності на об'єкт відповідно до п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про ПДВ».

Статтею 1 пунктом 1.4. Закону України «Про ПДВ» визначається, що не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

У даному випадку передача грошових коштів не надходять до власності позивача, а фізичні особи не отримують товари або послуги.

Таким чином, обчислення ПДВ від сум, які надійшли від внесків на газифікацію домоволодінь, які не є об'єктом оподаткування ПДВ, не ґрунтується на вимогах чинного податкового законодавства і не підтверджується документами бухгалтерського та податкового обліку за період з 01.11.2006 року по 30.09.2009 року.

Отже, податкові повідомлення-рішення № 0000022301/0 від 18.01.2010 якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 458 779 грн. та штрафних санкцій у сумі 229 389,50 грн. (з урахуванням Рішення ДПА в АРК від 09.04.2010 року № 987/10-25-023 в частині скасування штрафних санкцій у сумі 229 389,50 грн.) та № 0000022301/1 від 01.03.2010 року, якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 458 779 грн. та штрафних санкцій у сумі 458,779 грн., правомірно скасовані судом першої інстанції.

Що стосується законності прийняття податкових повідомлень - рішень № 0000012301/0 від 18.01.2010 року, та № 0000012301/1 від 01.03.2010, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1 531 630 грн., судова колегія зазначає.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Згідно з п.п. 7.7.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Відповідно до п.п.7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпунктом 7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону встановлено, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Матеріалами справи підтверджується правомірність формування податкового кредиту з ПДВ у сумі 1 667 343 грн., та не підтверджується в сумі 60 758 грн.

Так, експертним висновком № 138 судово-економічної експертизи від 07 травня 2012 року по адміністративної справі № 2а-9297/10/14/0170 підтверджено, що нормативно обґрунтованими та підтвердженими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь" висновки за актом перевірки Державної податкової інспекції в Кіровському районі Автономної Республіки Крим № 222/23-01/32477244 від 31.12.2009 щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 60 758 грн., що не заперечував представник позивача у судовому засіданні.

Згідно висновку № 138 судово-економічної експертизи від 07 травня 2012 року по адміністративної справі № 2а-9297/10/14/0170 встановлено, що первинними документами бухгалтерського та податкового обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" підтверджуються висновки акту ДПІ в Кіровському районі АР Крим № 22/23-01/32477244 від 31.12.2009.

Тобто, позивач правомірно визначив розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 1 470 872 грн. (1 531 630 грн. - 60 758 грн. = 1 470 872 грн.).

Отже, податкові повідомлення-рішення № 0000012301/0 від 18.01.2010 та № 0000012301/0 від 01.03.2010 прийняті Державною податковою інспекцією Кіровському районі АР Крим частково протиправно.

Відносно заниження задекларованих ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь" показників обсягів продажу по рядку 10.1 Б Декларації з ПДВ «Операції, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%», та відповідно заниження податкових зобов'язань за період з листопада 2008 року по вересень 2009 року в частині отримання грошових коштів від фізичних осіб в якості внесків учасників газифікації в будівництві газопроводу, завищення задекларованих позивачем показників об'ємів придбань по рядку 10.1 Б Декларації з ПДВ «Операції, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%» та відповідно завищення податкового кредиту за період що перевірявся по операціях придбання послуг по оренді приміщень та додаткових витрат на їх утримання (електроенергія, сміття, водопостачання, накладні витрати та інш.) від ТОВ «ОС Інвест» та ВАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» , завищення задекларованих позивачем показників об'ємів придбань по рядку 10.1Б Декларації з ПДВ «Операції, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%» та відповідно завищення податкового кредиту за період що перевірявся по операціях з придбання від постачальників ТМЦ (труб, комплектуючих і ін), які в подальшому використовувалися підприємством для будівництва газопроводу на території Кіровського і Сімферопольського районів без наявності у позивача дозвільних документів, що надають право на здійснення відповідної діяльності на території АР Крим, порушення податкового законодавства при оформленні постачальником податкових накладних, які включені позивачем у склад податкового кредиту, в частині не невідповідності юридичної адреси покупця, завищення заявленої суми бюджетного відшкодування у розмірі 1 259 023,00 грн., завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ в розмірі 269 887,00 грн., заниження суми податку на додану вартість, яка належить нарахуванню до сплати в бюджет, у розмірі 458 779,00 грн., неможливості підтвердити заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 272 404,00 грн., у зв'язку з не наданням до перевірки бухгалтерських документів, колегія суддів зазначає, що відповідно до висновку № 138 судово-економічної експертизи за адміністративною справою № 2а-9297/10/14/0170 від 07 травня 2012 року, з яким погоджується, висновки за актом перевірки Державної податкової інспекції в Кіровському районі АР Крим № 222/23-01/32477244 від 31.12.2009 року не підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про ПДВ" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 7.7.4. ст. 7 Закону України "Про ПДВ" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом. Відповідно до пунктів 1, 4 "Положення про Державне казначейство України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1232, "Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 № 332, територіальні органи Державного казначейства України, яке є урядовим органом державного управління, повертають кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Відповідно до статті 200 Податкового кодексу України пункту 200.13 орган Державного казначейства видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Позивачем не дотримано порядку, передбаченого п. 7.7.4. ст. 7 Закону України "Про ПДВ", тобто в матеріалах справи відсутні докази звернення ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь" до відповідного податкового органу із заявою про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Представник позивача підтвердив у судовому засіданні, що з такою заявою, згідно з п. 7.7.4. ст. 7 Закону України "Про ПДВ" до податкового органу не звертався, та копію декларації з ПДВ до органів Державної казначейської служби України не подавав.

Таким чином, ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь" на час розгляду справи, не мав підстав для отримання з бюджету суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1 531 630 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно необхідності в порядку ст. 11 КАС України, вийти за межі заявлених позовних вимог у частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень № 0000012301/1 від 01.03.2010 року та № 0000022301/1 від 01.03.2010 року.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.10.12 у справі № 2а-9297/10/14/0170 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.10.12 у справі № 2а-9297/10/14/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 квітня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко