Постанова № 30721792, 21.03.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2013 р. Справа № 5019/90/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Бригинець Л.М.

суддів Демидюк О.О.

суддів Грязнов В.В.

при секретарі судового засідання Дика А.І.

розглянувши апеляційну скаргу Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Рівненської області від 06.02.13 р. у справі № 5019/90/12

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"

до Фермерського господарства "Власюка Валерія Васильовича"

про визнання банкрутом

за участю представників:

Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції (апелянта) - Ляшук Г.В. (довіреність від 03.01.13р)

арбітражний керуючий (ліквідатор) - Зух С.І.

боржника - не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 06.02.2013р. (суддя Церковна Н.Ф.) відмовлено у задоволенні заяви Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби №3790/10-10 від 20.11.2012 року про оскарження дій ліквідатора.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Гощанська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби (далі - Гощанська МДПІ) звернулась до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 06.02.2013 р. усправі № 5019/90/12 та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити заяву Гощанської МДПІ Рівненської області ДПС на неправомірні дії арбітражного керуючого (ліквідатора) банкрута ФГ "Власюка В.В." та зобов'язати включити до ліквідаційної маси банкрута ФГ "Власюка В.В." майно - 15 транспортних засобів загальною вартістю 95270,66 грн. описане податковим органом.

Оскаржувану ухвалу скаржник вважає незаконною та необгрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного, належного та всебічного дослідження матеріалів справи.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зокрема зазначає, що ліквідатором неправомірно не включено до ліквідаційної маси банкрута 15 одиниць транспортних засобів, які були описані податковим органом та перебувають в податковій заставі.

Згідно статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. Відповідно до ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до статті 5 вказаного Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Постановою господарського суду Рівненської області від 29.11.2012 року Фермерське господарство "Власюка Валерія Васильовича" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Зуха С.І.

Від кредитора - Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби надійшла заява №3790/10-10 від 20.11.2012 року про оскарження дій ліквідатора про відмову включити до ліквідаційної маси майно належне банкруту Фермерському господарству "Власюка Валерія Васильовича".

Відмова ліквідатора включити до ліквідаційної маси 15 транспортних засобів грунтується на тому, що вказане майно не належить ФГ "Власюка В.В.", а є майновими паями, що знаходяться в цілісному майновому комплексі і є спільною частковою власністю громадян-співвласників майнових паїв, колишніх членів КСП "Україна" с. Іванівка та с. Березівка. Згідно договору №3 від 05.01.2004р. і додаткового Договору від 30.12.2008р. вищевказані транспортні засоби були передані у тимчасове володіння та користування ФГ "Власюка В.В.". Однак, ФГ "Власюка В.В." фактично здійснювало використання майна згідно Договору від 05.01.2004р., як фактичний власник такого майна, орендну плату не нараховував та не виплачував.

На думку скаржника, вищевказане майно є фактичною власністю банкрута та підлягало включенню до ліквідаційної маси.

Судом першої інстанції відмовлено у задоволенні заяви Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби №3790/10-10 від 20.11.2012 року про оскарження дій ліквідатора.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст.26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси. Крім цього, ч. 3 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що індивідуально визначені речі, що належать банкруту на підставі речових прав, крім права власності і повного господарського відання, не можуть бути включені до складу ліквідаційної маси.

Згідно частини 4 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Так, формування та включення до ліквідаційної маси усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлення в ході ліквідаційної процедури передбачено нормами ч. 1 ст. 25 та ч. 1 ст. 26 Закону про банкрутство та відноситься до повноважень ліквідатора банкрута.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що згідно Договору №3 від 05.01.2004 року (т.2 ст.159) співвласники майна, що діють на підставі договору №1 від 10.03.2000 року (т.2 ст.169) "Про спільне володіння, користування та розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності" передали у тимчасове володіння та користування ФГ "Власюка Валерія Васильовича" майно, а саме: вантажні та легкові автомобілі, що визначені в додатку №1 до договору №3 від 05.01.2004. Окрім того, п.6.1 Договору №3 від 05.01.2004 року сторони погодили, що транспортні засоби, які підлягають реєстрації в державних органах тимчасово, на період дії цього Договору, будуть перереєстровані користувачем майна на ФГ "Власюка Валерія Васильовича". Водночас, в матеріалах справи наявний лист начальника ВРЕР ДАІ з обслуговування м.Острог, Острозького, Гощанського та Корецького районів, підпорядкованого УМВС України в Рівненській області в якому повідомляється, що транспортні засоби були перереєстровані на Фермерське господарство "Власюка Валерія Васильовича" у зв'язку з передачею їх в користування Фермерському господарству "Власюка Валерія Васильовича" на підставі рішення зборів співвласників майна, що знаходиться в цілісному майновому комплексі і є спільною частковою власністю громадян - колишніх членів реорганізованого КСП "Україна" Корецького району Рівненської області, по акту приймання - передачі. Окрім того, в графу особливі відмітки свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів внесено запис "Зняття з обліку без рішення співвласників заборонено".

З метою забезпечення захисту майнових прав співвласників майна пайового фонду та створення сприятливих умов для розвитку підприємництва і орендних відносин на селі було прийнято Указ Президента України "Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки" від 29 січня 2001 року № 62/2001.

На виконання вищезазначеного Указу Постановою Кабінету Міністрів "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки" № 177 від 28 лютого 2001 року було затверджено Методику уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, згідно якого Кабінет Міністрів визначив порядок уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів реорганізованих КСП, порядок визначення розмірів майнових паїв членів КСП та їх матеріального посвідчення. Так, право власності на майновий пай посвідчується Свідоцтвом про право власності на майновий пай (майновим сертифікатом), яке видає орган місцевого самоврядування.

Ліквідатором та Іванівським сільським головою подано копію книги обліку виданих свідоцтв про право власності на майновий пай реорганізованого КСП "Україна" Іванівської сільської ради Корецького району Рівненської області, яка була передана Іванівській сільській раді згідно акту прийомки - передачі від 28.02.2005 року, з яких вбачається, що спірне майно є майновими паями, що знаходяться в цілісному майновому комплексі і є спільною частковою власністю громадян-співвласників майнових паїв, колишніх членів КСП "Україна". Громадяни-співвласники майнових паїв, маючи свідоцтва про право власності, на свій власний розсуд мають право володіти, користуватись та розпоряджатись майном.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що майнові паї не підлягають включенню до ліквідаційної маси банкрута.

Згідно ст.ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи скаржника про те, що в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, що подавалися ФГ "Власюка В.В." до податкового органу не відображено виплат доходів фізичним особам з ознакою доходу 08 "дохід від надання майна в оренду або суборенду", як того вимагає податкове законодавство, судовою колегією до уваги не беруться, оскільки можуть свідчити лише про порушення платником податків податкового законодавства, однак не можуть бути доказом перебування у власності банкрута спірних транспортних засобів.

Доводи апелянта про те, що книга обліку свідоцтв про право власності на майновий пай реорганізованого КСП "Україна" Іванівської сільської ради свідчить про видачу лише 83 свідоцтва із загальної кількості 405, а решта свідоцтв на даний час належним чином не оформлені, не виписані та не видані не спростовує висновків суду першої інстанції про перебування спірних транспортних засобів у спільній частковій власності громадян-співвласників майнових паїв.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Рівненської області від 06.02.13 р. у справі № 5019/90/12 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 06.02.13 р. у справі № 5019/90/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Бригинець Л.М.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Грязнов В.В.