Рішення № 30721730, 15.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2740/13 15.04.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської

міської філії

До Публічного акціонерного товариства «Київський завод реле та

автоматики»

Про стягнення 8 392,79 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача Колеснікова І.В. - по дов. №398 від 20.12.2012р.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Київський завод реле та автоматики» 8 392,79 грн., із яких: 8242, 43 грн. заборгованість по орендній платі та іншим платежам, 114, 97 грн. - пеня, 12.29 грн. -індекс інфляції, 23,00 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору оренди №17-27/816-15 від 28.06.2012р. не сплатив позивачу орендну плату та ніші платежі, передбачені умовами договору за період з вересня 2012р. по грудень 2012р. у зв'язку з чим виник борг в сумі 8 242,43 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2013р. порушено провадження у справі №910/2740/13, розгляд справи призначено на 25.03.2013р.

У зв'язку з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.03.2013 р. №152-р "Про перенесення робочого дня у зв'язку з подоланням наслідків стихійного лиха, що сталося 22-23 березня 2013 року у Київській області та м. Києві", судове засідання по справі № 910/2815/13, призначене на 25.03.2013 не відбулося.

За таких обставин, справу було призначено до розгляду на 15.04.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалах суду про 13.02.2013р. та 26.03.2013р.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвалу суду про порушення провадження у справі представник відповідача отримав 18.02.2013р., а ухвалу про призначення справи до розгляду отримав 01.04.2013р. Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача Господарський суд міста Києва, суд-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

28.06. 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» (далі -позивач, Орендодавець) та Публічним акціонерним товариством «Київський завод реле та автоматики» (далі -відповідач, Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна товариства )технологічного приміщення) №17-27/816-15.

У відповідності до умов договору (п.1.1) позивач надає, а відповідач приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення, розташованого в

м. Києві на 3 поверсі 4- поверхового будинку №8 по вул.. Лебедєва - Кумача (АТС -457), загальною площею 2,0 кв.м. - технологічних приміщень для розміщення обладання зв»язку.

Згідно із ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Строк дії договору сторони визначили з 01.06.2012 року по 31.05.2014року.

01.06.2012р. між сторонами був підписаний акт прийому - передачі нежитлового приміщення загальною площею 2,0 кв.м., розташованого в м. Києві на 3 поверсі 4- поверхового будинку №8 по вул.. Лебедєва - Кумача.

Згідно з п. 3.1 Договору орендна плата встановлюється позивачем за домовленістю сторін на підставі його внутрішніх нормативних актів, відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати і згідно з додатком 3 становить 1 021, 00 грн. з ПДВ за 1 кв.м. технологічних приміщень. Орендна плата за перший місяць оренди за 2,0 кв.м. всієї орендованої площі становить 2 042 грн. з ПДВ та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом всього строку дії договору оренди.

Орендна плата сплачується відповідачем щомісячно у безготівковому порядку на поточний рахунок позивача не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються відповідачу разом з актом про надані послуги з податковою накладною (п. 3.6 договору).

Крім орендної плати відповідач повинен відшкодовувати витрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричної енергією та на підставі окремого розрахунку позивача у термін, зазначений у п. 3. 6 договору.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач взяті на себе згідно Договору зобов'язання щодо сплати платежів, обумовлених умовами договору, належним чином не виконував, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 8 242,43 грн., за період 01.09.2012р. по 31.12.2012р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

За правовою природою укладені між сторонами договори є договорами найму (оренди).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати платежів, передбачених умовами договору, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на день розгляду справи становить 8 242, 43 грн.

Дана заборгованість підтверджується відповідними актами приймання-передачі наданих орендних послуг за Договором 10-ДП/11, а саме:

актом №27/01 від 31 січня 2011 року, актом №28/01 від 31 січня 2011 року, актом №131/02 від 28 лютого 2011 року, актом №130/02 від 28 лютого 2011 року, актом №244/03 від 31 березня 2011 року, актом №243/03 від 31 березня 2011 року, актом №358/04 від 30 квітня 2011 року, актом №359/04 від 30 квітня 2011 року, актом №477/05 від 31 травня 2011 року, актом №478/05 від 31 травня 2011 року, актом №615/06 від З0 червня 2011 року, актом №616/06 від 30 червня 2011 року, актом №742/07 від 31 липня 2011 року, актом №740/07 від 31 липня 2011 року, актом №890/08 від 31 серпня 2011 року, актом №888/08 від 31 серпня 2011 року, актом від 1015/09 від 30 вересня 2011 року, актом від 1173/10 від 31 жовтня 2011 року, актом №1353/11 від 30 листопада 2011 року, актом №1577/12 від 30 грудня 2011 року, актом №1579/12 від 30 грудня 2011 року, актом №97/1 від 31 січня 2012 року, актом №316/2 від 29 лютого 2012 року, актом №533/3 від 31 березня 2012 року, актом №710/4 від 30 квітня 2012 року, актом №910/5 від 31 травня 2012 року, актом №1084/6 від З0 червня 2012 року, актом №1291/7 від 31 липня 2012 року, актом №1454/8 від 31 серпня 2012 року, актом №1627/9 від 30 вересня 2012 року, актом №1811/10 від 31 жовтня 2012 року, актом №2047/11 від 30 листопада 2012 року, актом №2249/12 від 31 грудня 2012 року. Зазначені акти підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 8 242,43 грн.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язань.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 114, 97 грн. пені.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.8.2 договору у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

Судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем свого грошового зобов'язання, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з нього пені в сумі 114,97 грн. визнається правомірною.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на викладене, позов в частині стягнення 3% річних та інфляційних підлягає задоволенню в сумі 23,00 грн. та 12,39 грн. відповідно.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київський завод реле та автоматики» (03680, м. Київ, бульвар І. Лепсе, 6, , код ЄДРПОУ 00214853) на Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії (01033, м. Київ, вул. Горького, 40, код ЄДРПОУ 01189910) 8 242 грн. 43 коп. основного боргу, 114 грн. 97 коп. пені, 23 грн. 00 коп. - 3% річних, 12 грн. 39 коп. - інфляційні, 1720 грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.04.2013р.

СуддяТрофименко Т.Ю.