Рішення № 30721487, 11.04.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.04.13 р. Справа № 905/1368/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Регіонального структурного підрозділу Київський районний центр «Київцентраеро» до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про стягнення суми збитків у розмірі 5842 грн. 64 коп.,-

За участю представників сторін:

від позивача: Луконіна О.С.;

від відповідача: - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Регіонального структурного підрозділу Київський районний центр «Київцентраеро», звернувся до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про стягнення суми збитків у розмірі 5842 грн. 64 коп.

В правове обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Представник позивача в судовому засіданні мотивувала позовні вимоги аналогічно викладеному у позовній заяві та просила задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що ухвали суду направлені відповідачу за адресою, зазначеною в позові та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач - Державного підприємства обслуговування повітряного руху України є державним комерційним підприємством, що належить до сфери управління Міністерства транспорт та зв'язку України. До складу Підприємства входять, зокрема регіональні структурні підрозділи.

27 липня 2010 року на 35 км.автотраси Київ-Харків сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля «Suzuki New Grand Vitara» державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Mersedes Benz ML 270», номер державної реєстрації НОМЕР_2, який належить Регіональному структурному підрозділу Київський районний центр «Київцентраеро» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (позивач по справі), під керуванням водія ОСОБА_3

Даний факт підтверджується довідкою УДАЇ ГУМВС України в Київській області, згідно якої транспортний засіб «Mersedes Benz ML 270» отримав наступні механічні пошкодження: «деформовано: кришку багажника, лако-фарбове покриття заднього бамперу, кришку закриття фаркопа. Відійшов з кріплень задній бампер» (а.с.8).

Згідно постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31.08.2010 р. ДТП трапилась у зв'язку з порушенням ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого ОСОБА_2 була визнана винною у вчиненні правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.9).

03 березня 2012 року між Позивачем та ТОВ «Автолайф центр» укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту пасажирських автомобілів № 7.1-143/2012 (а.с.65-71). У п. 19 додатку № 2 до Договору «Перелік та характеристики договору» зазначено автомобіль«Mersedes Benz ML 270» 2001 року випуску. (а.с.72).

Відповідно до рахунку № С000015485 ТОВ «Автолайф центр» від 11.10.2012 року вартість ремонтних робіт по відновленню автомобіля «Mersedes Benz ML 270» склала 5842 грн. 64 коп. (а.с.48).

Судом встановлено, що цивільна-правова відповідальність ОСОБА_2 на час вчинення ДТП була застрахована в ПАТ «Міська страхова компанія» полісом № ВС/9254131, яким встановлено ліміт відшкодування за майнову шкоду у розмірі 25000 грн., франшиза 0 грн. Строк дії з 12.01.2010 по 11.01.2011 року.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частинами 2 та 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

З положень вказаних норм випливає, що підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої ст. 1166 ЦК України.

Матеріалами справи доведено наявність шкоди, протиправної поведінки особи, яка завдала цю шкоду, причинного зв'язку між ними та вини ОСОБА_2 цивільно-правова відповідальність якої застрахована відповідачем.

Відповідно до ст.511 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

З наявного в матеріалах справи полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9254131, який діяв на час зіткнення транспортних засобів, вбачається, що подія, внаслідок якої заподіяно шкоду третім особам під час ДТП є страховим випадком.

Відтак, в розумінні ст.. 511 ЦК України, третьою особою може виступати саме потерпіла особа, в даному випадку позивач.

Стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлює що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Приписами ст.. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» законодавством визначено об'єкти обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а саме: майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексуУкраїни розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Частинами першою та другою ст. 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Факт оплати позивачем вищезазначеного рахунку № С000015485 ТОВ «Автолайф центр» від 11.10.2012 року підтверджується платіжним дорученням №6605 від 27.11.2012р., який міститься в матеріалах справи (а.с.62).

У відповідності до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З метою відшкодування збитків завданих ДТП, позивач звернувся до ПАТ «Міська страхова компанія» з претензією про відшкодування завданих збитків на суму 5842 грн. 64 коп. (а.с.11). Проте, відповідач відповіді на заяву не надав, кошти не перерахував, що стало підставою для звернення Державного підприємства обслуговування повітряного руху України до суду з даним позовом.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін. За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Усупереч вказаним нормам відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позивач довів заявлену до стягнення з відповідача суму збитків, а відтак позовні вимоги визнаються судом повністю обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Регіонального структурного підрозділу Київський районний центр «Київцентраеро» до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про стягнення суми збитків у розмірі 5842 грн. 64 коп. - задовольнити повінстю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (вул. Краснооктябрська, 111, м. Донецьк, 83053, код ЄДРПОУ 30244124) на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Регіонального структурного підрозділу Київський районний центр «Київцентраеро» (08307, м. Бориспіль, Аеропорт, код ЄДРПОУ 19477064) суму збитків в розмірі 5842 (п'ять тисяч вісімсот сорок дві) грн. 64 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 11 квітня 2013 року.

Повний текст рішення складено та підписано 16 квітня 2013 року

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Зекунов Е.В.