Постанова № 30721462, 10.04.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2013 року Справа № 812/2454/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Матвєєвої В.В.,

при секретарі: Захаровій Ю.О.,

за участю сторін:

представника позивача - ДПІ у Лутугинському районі

Луганської області Державної податкової служби: Волкової Т.С. (довір. №13218/10

від 15.10.2012, дійсна до 15.10.2013),

відповідача - ОСОБА_2: ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_2),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Луганської області Державної податкової служби до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в сумі 5432,72 грн., -

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Луганської області Державної податкової служби до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в сумі 5432,72 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що фізичною особою ОСОБА_2 відповідно до пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України подана декларація про доходи за 2010 рік від 29.04.2011, в якій платником податків самостійно визначена сума податкового зобов'язання на доходи фізичних осіб в результаті прийняття спадщини: житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами за адресою: 92013, вул. Леніна, 105, с. Розкішне, Лутугинського району, Луганської області, в загальному розмірі 108654,43 грн. та до сплати в бюджет визначена сума податку з доходів фізичних осіб в сумі 5432,72 грн. Станом на 01.03.2013 зазначена сума податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб відповідачем не сплачена. ДПІ у Лутугинському районі Луганської області на адресу ОСОБА_2 було направлено податкову вимогу від 14.11.2012 № 2/1, яка отримана останнім 17.11.2012. Самостійно податковий борг відповідачем не сплачений, тому позивач просить стягнути із ОСОБА_2 податковий борг, який виник з податку на доходи фізичних осіб, в сумі 5432,72 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні не визнав позовні вимоги, надав заперечення на адміністративний позов та пояснив, що відповідно до заповіту, укладеного 06.02.1990, ним було отримано спадщину у вигляді нерухомого майна як спадкоємцем, який постійно приживав із спадкодавцем на момент відкриття спадщини. Застосована позивачем 5% ставка податку з доходів фізичних осіб від вартості успадкованого майна є незаконною, оскільки відповідно до Цивільного кодексу України, якщо існують особи, які спільно проживають зі спадкодавцем однією сім'єю, то Податковим кодексом України повинно бути справедливо передбачено оподаткування отриманого в спадщину майна для зазначеної категорії осіб для того, щоб цей закон не суперечив іншим законам України і, як наслідок, не діяв всупереч Конституції України. Просив відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі та відповідно до статті 9 КАС України вирішити питання щодо конституційності застосованої по відношенню до неї норми Податкового кодексу України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 (і. к. НОМЕР_1) перебуває на обліку в ДПІ у Лутугинському районі Луганської області Державної податкової служби.

Як вбачається матеріалів справи, 06.02.1990 ОСОБА_3 було складено заповіт, відповідно до якого все своє майно спадкодавець заповідала ОСОБА_4.

Відповідно до свідоцтва про переміну прізвища, імені, по батькові ОСОБА_4 перемінила своє прізвище на «Стоянова». З довідки Виконавчого комітету Розкішнянської сільської ради Лутугинського району Луганської області від 28.03.2013 № 390 вбачається, що відповідач з 1988 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 мала такий склад сім'ї: бабуся - ОСОБА_3, син - ОСОБА_5.

Відповідно до довідки Виконавчого комітету Розкішнянської сільської ради Лутугинського району Луганської області від 28.03.2013 № 391, наданої відповідачем в судовому засіданні, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 19.03.2010, відповідачем отримано житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що розташовані за адресою АДРЕСА_1; земельна ділянка площею 0,1043 га та земельна ділянка № 216 площею 5,5097 га та грошові вклади в сумі 1256,87 грн. (а. с. 12, 13,14, 15).

На виконання вимог статті 179 Податкового кодексу України, відповідачем 29.04.2011 за вхідним № 343 подано декларацію про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2010 року, за одержаний у 2010 році дохід у вигляді спадини у загальному розмірі 108654,43 грн. (а. с. 8-11) та самостійно визначена сума податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті в бюджет у сумі 5432,72 грн. Зазначене податкове зобов'язання до теперішнього часу відповідачем в добровільному порядку не сплачене.

З метою погашення податкового боргу платника податків ДПІ у Лутугинському районі Луганської області Державної податкової служби здійснювались заходи з погашення наявного боргу, а саме: на адресу відповідача направлено податкову вимогу № 2/1 від 14.11.2012 року, яку отримано відповідачем 17.11.2012 року (а. с. 16).

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків - відповідачем у даній адміністративній справі - податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у сумі 5432,72 грн. виник до набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, суд приходить до висновку, що в даному випадку при розгляді справи слід застосувати як норми раніше діючого законодавства, так і норми Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.18 пункту 20.1).

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4).

Розділом IV Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з податком на доходи фізичних осіб (посилання на норми Розділу IV Податкового кодексу України наводяться в редакції, що діяла до 20 квітня 2011 року).

Згідно з підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (пункт 163.1 статті 163 Податкового кодексу України).

В судовому засіданні встановлено, що в 2010 році відповідачем було отримано дохід у вигляді спадщини, а саме - житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що розташовані за адресою АДРЕСА_1; земельна ділянка площею 0,1043 га та земельна ділянка № 216 площею 5,5097 га та грошові вклади в сумі 1256,87 грн.

Статтею 164 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У відповідності з підпунктом 164.2.10 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку серед іншого включається також дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом.

Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини (пункт 174.6 статті 174 Податкового кодексу України).

За ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу, вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення (підпункт 174.2.2 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 167.2 статті 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування.

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (підпункт 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 13.2.1 та п.п. 13.2.2 п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV від 22.05.2003, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, об'єкти спадщини оподатковуються: при отриманні спадщини спадкоємцями, що є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, - за нульової ставкою податку до будь-якого об'єкта спадщини; при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, - за ставкою податку, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону, до будь-якого об'єкта спадщини.

Відповідно до п. 7.2 ст. 7 зазначеного закону, ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування.

Таким чином, як вбачається із аналізу норм податкового законодавства для звільнення особи від оподаткування доходу у вигляді отримання спадщини необхідні дві умови, це: 1) спадкоємець повинен бути членом сім'ї спадкодавця та 2) відноситись до першого ступеня споріднення.

Відповідно до положень статей 1261-1263 Цивільного кодексу України, до першої черги спадкоємців відносяться діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки; до другої черги відносяться рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері; до третьої - рідні дядько та тітка спадкодавця; до четвертої - особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1266 внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Як вбачається з довідки від 28.03.2013 № 391, ОСОБА_3 постійно мешкала зі своєю онукою - відповідачем по справі - ОСОБА_2 з 1972 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1. Із пояснень відповідача вбачається, що на день смерті її бабусі - спадкодавця за заповітом, мати відповідача була жива. Таким чином відповідач хоча і проживав із спадкодавцем однією сім'єю, але не був на день відкриття та прийняття спадщини спадкоємцем першої черги. Тобто у відповідача відсутні всі необхідні умови для оподаткування прийнятої спадщини за нульовою ставкою, проте він відповідно до пп.13.2.2 п. 13.2 ст. 13 та п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів з фізичних осіб» повинен сплатити 5 відсотків від об'єкта оподаткування.

Відповідно до п. 13.4 ст. 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).

Подання податкової декларації та сплата податку із зазначеного доходу здійснюються згідно із законодавством.

Як вбачається з п. 16.16 декларації про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2010 року, податковим агентом визначено суму податку з доходів фізичних осіб в сумі 5432,72 грн.

У відповідності з пунктом 176.1 статті 176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим. На вимогу органу державної податкової служби та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку. Своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу або інших законів України (пункт 179.1 статті 179 Податкового кодексу України).

Податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II цього Кодексу (пункт 179.5 статті 179 Податкового кодексу України).

Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов'язань, донарахована органом державної податкової служби, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом (пункт 179.7 статті 179 Податкового кодексу України).

Підпунктом 168.4.5 пункту 168.4 статті 164 Податкового кодексу України встановлено, що фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету:

а) у разі коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації в органах державної податкової служби;

б) в інших випадках - за її податковою адресою.

Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе фізична особа у випадках, визначених цим розділом (підпункт 168.4.8 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України).

В порушення вимог пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України ОСОБА_2 не сплатила самостійно до 1 серпня 2011 року, що настає за звітним, суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг платника податку - фізичної особи за 2010 рік в сумі 5432,72 грн.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України, на адресу відповідача ДПІ у Лутугинському районі Луганської області Державної податкової служби надіслано податкову вимогу від 14.11.2012 № 2/1, яка отримана 17.11.2012, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 16). Зазначена вимога не була виконана, у встановленому законом порядку не оскаржувалась. З вищевикладеного випливає, що сума податкового боргу є узгодженою.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2. статті 95 Податкового кодексу України).

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які він посилається та їх обґрунтування.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд не вбачає підстав для звернення до Верховного Суду України для вирішення питання щодо конституційності застосованих правових актів під час вирішення питання оподаткування доходу відповідача при отриманні ним спадщини.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір», від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 16, 20, 87, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Луганської області Державної податкової служби до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в сумі 5432,72 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до місцевого бюджету Розкішнянської сільської ради податковий борг, який виник з податку на доходи фізичних осіб, в сумі 5432,72 грн. (п'ять тисяч чотириста тридцять дві гривні сімдесят дві копійки).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 15 квітня 2013 року.

Суддя В.В. Матвєєва