Ухвала суду № 30719964, 16.04.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Скріпнік А.І.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року справа №805/1223/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Ястребової Л.В., суддів: Ляшенка Д.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року у справі № 805/1223/13-а за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька про скасування вимоги № Ф - 14 від 30.01.2013 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску, -

В С Т А Н О В И В:

01 лютого 2013 року позивач звернувся до суду із позовом, у якому просив скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька від 30.01.2013 року № Ф-14 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску в сумі 4 572,42 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року адміністративний позов задоволено. Скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску № Ф-14 від 30.01.2013 року, стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 114 грн. 70 коп.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи в межах апеляційної скарги та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 знаходиться на обліку у відповідача, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім того, позивачем обрано спрощену форму оподаткування, відповідно до чого він є платником єдиного податку.

30 січня 2013 року на виконання вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464- VI та у відповідності до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2 позивачем, як фізичною особою - підприємцем до управлінням Пенсійного фонду в Будьоннівському районі м. Донецька було подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за звітний 2012 рік.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є пенсіонером відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1, виданого Управлінням Уенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька, ОСОБА_3 з 11.02.2009 року та отримує пенсію за віком.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Відповідачем Управлінням Уенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька 30.01.2013 року було винесено вимогу № Ф-14 про сплату боргу в сумі 4572,42 грн., яка утворилася станом на 30.01.2013 року (арк. справи 8).

08 липня 2010 року прийнято Закон України № 2464-У1 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі -Закон № 2464), який набрав чинності з 01 січня 2011 року, регулює правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є у тому числі: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);

Як вбачається з матеріалів справи, позивач знаходиться на спрощеній системі оподаткування та сплачує єдиний податок.

Позивач не сплачує внески у зв'язку із внесенням Законом України від 07 липня 2011 року №3609-УІ доповнень у статтю 4 Закону №2464, якими звільнено від обов'язку сплачувати єдиний внесок пенсіонерів за віком, інвалідів та осіб, які отримують соціальну допомогу.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено наступні види пенсійних виплат 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачені умови призначення пенсії за віком, а саме чоловіки - після досягнення віку 60 років, жінки - 55 років.

Як було встановлено судом першої інстанції, позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах, що підтверджується розпорядженням 132123 від 27.01.2009 року (арк. справи 18).

Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умов їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на статтю 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із зазначенням того, що при призначенні пенсії позивач не досяг пенсійного віку 60 років, а тому не має права на пільги, передбачені ч.4 ст.4 Закону України №2464 з огляду на наступне.

Як вбачається із ч. 4 ст.4 Закону України №2464 звільняються від сплати єдиного внеску пенсіонери за віком, у разі обрання ними спрощеної системи оподаткування. Зазначений перелік обставин є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, тобто із кола цих осіб додатково не можуть бути виключені пенсіонери відповідно до умов призначення пенсій.

Безпідставними є посилання відповідача на те, що до позивача не може бути застосовано положення ч.4 ст.4 Закону України № 2464, оскільки позивач не досяг 60-річного віку, тому що вказана норма не пов'язує звільнення від сплати єдиного внеску із досягнення особою певного віку, а передбачає звільнення від сплати внеску всіх пенсіонерів за віком.

Відповідно до ч.1 Закону України "про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсіонер це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію. В зв'язку з тим, що позивач отримує пенсію за віком, а ч.4 ст.4 Закону № 2464 не містить застережень щодо її незастосування до осіб, яким пенсію за віком призначено на пільгових умовах на підставі ст.13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суд прийшов до висновку про те, що з серпня 2011 року позивач не повинен сплачувати за себе єдиний внесок.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право застосовувати ч.4 ст.4 Закону № 2464 та бути платником єдиного внеску виключно за умови добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, та не може бути скасована чи змінена з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 197, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 207, ст. 211, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року у справі № 805/1223/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Колегія суддів: Л.В.Ястребова

Д.В.Ляшенко

С.Ю.Чумак