Постанова № 30719897, 15.04.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 квітня 2013 р. (11:44) Справа №2а-12560/12/0170/2

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., за участю секретаря судового засідання Проніна Є.С., розглянувши адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море"

до Управління Державної казначейської служби у м. Феодосії АР Крим

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Феодосійська об'єднана державна податкова інспекція АР Крим Державної податкової служби, Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

про спонукання до виконання певних дій

за участю представників сторін:

від позивача: Облетової Г.В., НОМЕР_1;

від відповідача: не з'явився

від третьої особи 1: Макієнко Н.Ю., довіреність від 22.01.13 № 2; Крекотинь Г.Н., довіреність від 24.08.12 № 85.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00000102304/00 від 26.10.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 470 599,00 грн. за звітний період - липень 2010 року; зобов'язання Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим надати Головному Управлінню державного казначейства України в АР Крим висновок про повернення з бюджету на поточний банківський рахунок Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 470 599,00 грн. за звітний період - липень 2010 року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.11.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.03.2010 року замінено первинного відповідача Державну податкову інспекцію в м. Феодосії АР Крим належним - Феодосійською міжрайонною Державною податковою інспекцією АР Крим.

Ухвалою суду від 15.03.2011 року у справі призначено судову економічну експертизу та зупинено провадження у справі.

Розпорядженням щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ №295 від 20.04.2011 року, у зв'язку зі звільненням судді Лавренчук О.В., головуючим у справі призначено суддю Яковлєва С.В.

23.10.2012 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр судових експертиз" до суду надійшов висновок експерта, у зв'язку з чим ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.10.2012 року адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" до Феодосійської міжрайонної Державної податкової інспекції про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, спонукання до виконання певних дій, прийнято до провадження судді Окружного адміністративного суду АР Крим Яковлєва С.В., поновлено провадження у справі та призначене судове засідання.

Ухвалою суду від 05.11.2012 справу № 2а-14419/10/0170/2 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" до Феодосійської міжрайонної Державної податкової інспекції АР Крим ДПС про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, спонукання до виконання певних дій, роз'єднано на: адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" до Феодосійської міжрайонної Державної податкової інспекції АР Крим ДПС про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення №00000102304/00 від 26.10.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування; залишивши справі номер № 2а-14419/10/0170/2; адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" про зобов'язання Феодосійської міжрайонної Державної податкової інспекції АР Крим ДПС надати Головному Управлінню державного казначейства України в АР Крим висновок про повернення з бюджету на поточний банківський рахунок Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 470 599,00 грн. за звітний період - липень 2010 року; привласнивши справі номер № 2а-12560/12/0170/2. Залучено до участі у справі № 2а-12560/12/0170/2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Головне управління Державної казначейської служби України в АР Крим.

Ухвалою суду від 15.11.2012 проведено заміну відповідача у справі на належного відповідача - Феодосійську об'єднану державну податкову інспекцію АР Крим Державної податкової служби, проведено заміну третьої особи у справі Головне управління Державної казначейської служби України в АР Крим на належну третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Управління Державної казначейської служби України у м. Феодосії Автономної Республіки Крим, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим.

Ухвалою суду від 15.11.2012 року зупинено провадження у справі № 2а-12560/12/0170/2 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2а-14419/10/0170/2 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" до Феодосійської міжрайонної Державної податкової інспекції АР Крим ДПС про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення №00000102304/00 від 26.10.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 470 599,00 грн. за звітний період - липень 2010 року.

Ухвалою суду від 05.03.2013 року поновлено провадження по справі.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 28.03.2013 року, уточнивши позовні вимоги, в яких просить суд стягнути з Державного бюджету України на його користь бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за липень 2010 року у сумі 470 184,49 грн., наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у заяві про уточнення позовних вимог.

Відповідач та друга третя особа явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про час, день та місце його проведення повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Поданими 08.04.13 письмовими заперечення відповідач адміністративний позов не визнав, проти задоволення вимог заперечував, посилаючись на те, що здійснення відшкодування податку на додану вартість відбувається за висновками податкових органів, який від податкового органу не надходив. А тому у відшкодуванні податку на додану вартість відповідачем не може бути здійснено.

Представники першої третьої особи проти позову заперечували, та заявили клопотання про зупинення провадження у справі до 15.04.2013 року, для надання додаткових доказів по справі.

Ухвалою суду від 28.03.2013 зупинено провадження по справі до 15.04.2013.

Враховуючи настання події до якої провадження у справі зупинялось, зважаючи на вимоги частини п'ятої статті 156 КАС України, відповідно до якої провадження у справі поновлюється, якщо відпадуть обставини, які були підставою для зупинення провадження, судом поновлено провадження у справі.

Заслухавши доводи та заперечення представника позивача та представників Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами суду докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією Автономної Республіки Крим у період з 22.09.10 по 12.10.10 проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ "ФСК "Море" (ЄДРПОУ 14309008) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період - липень 2010 року, за результатами якої складено акт від 15.10.2010 № 989/23-4/14309008.

Висновками названого акта перевірки податковим органом встановлено, що на порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 та пп. 7.7.2 "а" п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97-ВР Відкритим акціонерним товариством "ФСК "Море" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2012 року на суму 470 599 грн.

На підставі акта від 15.10.2010 № 989/23-4/14309008 Феодосійська МДПІ АР Крим, прийнятим податковим повідомлення рішенням від 26 жовтня 2012 року № 0000102304/0 повідомило Відкрите акціонерне товариство "Феодосійська суднобудівна компанія "Море", відповідно до встановленого порушення пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.2 "а" п. 7.7 Закону України "Про податок на додану вартість", про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість відповідно до поданої податкової декларації за липень 2010 року від 20.08.2010 № 9003524972 у розмірі 470 599 грн.

Відповідно до акта перевірки, в обґрунтування підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2010 податковим органом зазначено, що в порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ВАТ "ФСК"Море" включено до податкового кредиту та розрахунку бюджетного відшкодування суму ПДВ 20 437 грн. по передплаті ТОВ "ЗТД "Кольормет" по недійсним податковим накладним, виписаним платником ПДВ, а також в порушення пп. 7.7.2 "а" п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" Ват "ФСК "Море" включено до розрахунку бюджетного відшкодування суму ПДВ 450 162 грн. без підтвердження фактичного отримання товарів (послуг), що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за липень 2010 року на суму 470 599 грн.

Не погоджуючись із висновками акта перевірки податкового органу, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, що унеможливлює надання органу державного казначейства відповідного висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню, звернувся до суду із позовом про спонукання до виконання певних дій та уточнивши позовні вимоги просить суд стягнути на його користь бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за липень 2010 року у сумі 470 184,49 грн.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З матеріалів справи, заперечень відповідача та пояснень третьої особи, судом встановлено, що фактичною підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ слугував висновок податкового органу, викладений у акті перевірки, про те що ним включено до складу податкового кредиту та розрахунку бюджетного відшкодування суму віднесено суми ПДВ по недійсним податковим накладним та суми ПДВ без підтвердження фактичного отримання товарів (послуг), що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за липень 2010 року на суму 470 599 грн., у зв'язку з чим, на підставі акта перевірки органом податкової служби ухвалено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходив з того, що спеціальним законом, який визначає платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин. Тому при визначенні податкового кредиту з ПДВ та порядку визначення суми бюджетного відшкодування слід керуватися нормами цього Закону, враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які регулюють порядок та підстави виникнення податкового кредиту з податків, бюджетного відшкодування і не суперечать спеціальному Закону.

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.1 ст. Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до положень підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 названого Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 ст.7 вказаного Закону, така сума спочатку враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом наведеної норми попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, тому визначення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, може здійснюватися за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному.

Згідно з пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону України, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку (п.п. 7.2.4).

З положень пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом (іншим подібним документом згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

За змістом пункту 1.7 статті 1 вказаного Закону податковий кредит визначено як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За визначенням пункту 1.8 статті 1 зазначеного Закону бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, на відміну від податкового кредиту законодавче визначення бюджетного відшкодування пов'язане із сплаченими платником податку сумами податку. Таке відповідає загальному поняттю відшкодування як компенсації понесених витрат, заподіяних майнових збитків. При незмінності вищенаведеного визначення бюджетного відшкодування в пункті 1.8 статті 1 Закону фактично сплачена сума податку отримувачем товарів (послуг) постачальникам останніх також визначена законодавцем як розрахункова величина бюджетного відшкодування при регулюванні порядку відшкодування з Державного бюджету сум податку на додану вартість.

З огляду на зазначене, слід зробити висновок про те, що вимога пункту 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно цього Закону поніс фактичні витрати по сплаті податку.

Підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Про податок на додану вартість" на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Підпунктом 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 вказаного Закону передбачено, що якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.12.12 у справі № 2а-14419/10/0170/2 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задоволено позовні вимоги частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Феодосія АР Крим № 0000102304/0 від 26.10.2010 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 470 184,49 грн.

Подана апеляційна скарга Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.12.12 у справі № 2а-14419/10/0170/2, в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Феодосія АР Крим № 0000102304/0 від 26.10.2010 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 470 184,49 грн., постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.02.13 залишена без задоволення, постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Відповідно до названих судових рішень, судами встановлено, що позивач при формуванні суми бюджетного відшкодування, вказаного в додатку до податкової декларації по ПДВ за липень 2010 року, визначив суми ПДВ по авансовим платежам здійсненим на адресу своїх контрагентів у розмірі 470 469,82 грн. (вартість товарів (послуг) була 2 822 818,9 грн.), факт придбання яких встановлений судовою експертизою підтверджується документами бухгалтерського обліку позивача на суму 2 281 106,93 грн., у тому числі 470 184,49 грн. Судом встановлено, що на час визначення суми бюджетного відшкодування у розмірі 470 184,49 грн. товари (послуги) вартістю 2 821 106,93 грн. не були отримані, платник податків перераховував контрагентам аванси на зазначену суму.

При проведенні судово-економічної експертизи по справі № 2а-14419/10/2/0170, копія висновку якого наявна і в матеріалах цієї справи (а.с.15-20), експертом встановлено, що в подальшому позивач не тільки отримав товар (йому були надані послуги) на суму 2 821 106,93 грн., у т.ч. ПДВ сумою 470 184,49 грн., але і використав їх для ведення своєї господарської діяльності.

Положення статті 255 КАС України визначають наслідки набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до яких постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Однією з підстав для звільнення від доказування, з положень частини першої статті 72 КАС України, є обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, які не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, у тому числі порядок віднесення сум податку до податкового кредиту, порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Положення пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2, п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" знайшли своє відображення у Податковому кодексі України, зокрема у п. 198.2, п. 200.1, и п. 200.4 ст. 200.

Стаття 200 ПК України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 вказаної статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

На вимогу п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.6 статті 200 ПК України встановлено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з такого податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п. 207 ст. 200 ПК України).

Обравши право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок, платник податку, додає до декларації заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування (п. 200.7, 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України).

Податковий орган протягом 30 календарних днів після закінчення граничного терміну подання декларації проводить камеральну перевірку заявленої інформації. За наявності достатніх підстав, які свідчать про порушення, орган податкової служби має право провести документальну позапланову виїзну перевірку протягом 30 календарних днів після закінчення терміну проведення камеральної перевірки (п. 200.10, п. 200.11 цього Кодексу).

Згідно п. 200.12, п. 200.13 ст. 200 ПК України після закінчення перевірки податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк подати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню, до Держказначейства, яке протягом 5 операційних днів після отримання висновку перераховує таку суму на рахунок платника.

З положень п. 200.17 ст. 200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету.

Зі змісту статті 25 Бюджетного кодексу України вбачається, що Державне казначейство здійснює безспірне списання з рахунків, на яких обліковуються гроші Державного бюджету та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийнято державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

З метою забезпечення координації дій органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 р. № 39 затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до пунктів 8, 9 названого Порядку державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою. На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом:

трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість;

п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Відтак, у разі якщо податковий орган в установлений законом строк не надає відповідного висновку органу державного казначейства, платник податку має право скористатися своїм правом на судове звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів з державного бюджету.

Згідно п. 200.23 ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Разом з тим, висновок податкового органу із зазначенням суми бюджетного відшкодування є підставою для проведення відшкодування сум податку на додану вартість з державного бюджету, ненадання якого саме по собі є також порушенням права платника податку на бюджетне відшкодування.

З матеріалів справи слідує, що Феодосійська об'єднана державна податкова інспекція Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на момент розгляду справи не надавала до управління Державної казначейської служби України у м. Феодосії Автономної Республіки Крим висновок на відшкодування позивачу суми ПДВ у розмірі 470 184,40 грн. заявленої у податковій декларації з ПДВ за липень 2010 року, що не спростовано належними та допустимими доказами ані відповідачем, ані третіми особами .

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості) є належним способом захисту цього права.

Визначені податковим органом обставини, про що зазначено в постанові Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим від 03.12.12 у справі № 2а-14419/10/0170/2, яке набрало законної сили, не є підставами для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в заяві про уточнення позовних вимог наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

У відповідності до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, суд бере до уваги положення частини другої названого статті Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав. Доказів, які б обґрунтовували та підтверджували правомірність дій відповідача з невідшкодування податку на додану вартість за липень 2010 року, з огляду на набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2а-14419/10/0170/2, відповідачем суду не надано.

Виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу норм чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість уточнених позовних вимог, а відтак адміністративний позов є таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

За правилами частини першої статті 94 КАС України у разі ухвалення судового на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує на її користь усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

За таких підстав, судові витрати, понесені позивачем зі сплати судового збору при зверненні до суду, частково стягнуті постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.12.12 у справі № 14419/10/0170/2 у розмірі 1,70 грн., в решті, відповідно до задоволених вимог у цій справі, підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, шляхом їх безспірного списання із рахунків Управління Державної казначейської служби у м. Феодосії Автономної Республіки Крим.

Під час судового засідання, яке відбулось 15.04.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 17.04.2013 р.

Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 37986011, рахунок № 31114030700024, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 14010200 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) на користь Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (ЄДРПОУ 14309008, адреса: 98176, Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, смт. Приморський, вул. Десантників, б. 1) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за липень 2010 року у сумі 470 184 (чотириста сімдесят тисяч сто вісімдесят чотири) гривні 49 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів від дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.