Рішення № 30718318, 04.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2404/13 04.04.13

За позовом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

До відповідача державного підприємства «Державний інститут комплексних техніко-економічних досліджень»

Про стягнення 2430,14 грн. неустойки

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Павловська Н.В. (за дов.)

від відповідача Синжак Л.В. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернувся з позовом Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України до державного підприємства «Державний інститут комплексних техніко-економічних досліджень» про стягнення 750,14 грн. пені, 1680 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо своєчасності виконання робіт за третім та четвертим етапами розробки «Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам виробництва матеріалів і виробів на основі хризотилового азбесту» (далі - Норми).

Ухвалою суду від 08.02.2013 р. порушено провадження у справі № 910/2404/13.

Відповідач у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилив у повному обсязі. Обґрунтовуючи відсутність підстав для покладення відповідальності за несвоєчасне виконання робіт за 3-тім етапом, відповідач послався на зволікання Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України (далі - Держгірпромнагляд) та державною установою «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» (далі - ННДІПБОП) з узгодження Норм з органами виконавчої влади. Строк виконання четвертого етапу був перенесений на 01.10.2013 р., у зв'язку з чим він не є простроченим, а тому штрафні санкції нараховані необґрунтовано.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

17.11.2011 р. між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (замовником) та державним підприємством «Державний інститут комплексних техніко-економічних досліджень» (виконавцем) укладено договір № 194-Ф-11 (далі - Договір). Предметом даного Договору є надання відповідачем за плату послуг Державного управління загального характеру (75.11.1) (Розроблення та перегляд нормативно-правових актів з охорони праці (НПАОП) згідно з планами, затвердженими центральним органом виконавчої влади з охорони праці (п.1.1.1)), а саме: відповідач зобов'язався розробити «Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам виробництва матеріалів і виробів на основі хризотилового азбесту» (далі - Норми).

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування послуг, кількість, обсяг, ціна, строки надання тощо, визначені технічними вимогами (додаток № 1), календарним планом (додаток № 2), калькуляцією кошторисної вартості (додаток № 3), які є невід'ємними частинами цього Договору.

В пункті 2 Договору сторони погодили, що відповідач повинен надати позивачу послуги, якість яких відповідає звичайному рівню якості для такого виду послуг, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів послуг та в повній мірі відповідають технічним вимогам, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Види робіт, які повинні бути здійсненні відповідачем у ході розроблення Норм, передбачені технічними вимогами, що є додатком № 1 до Договору. Зокрема, як узгодили сторони, після здійснення розробки першої редакції проекту Норм та отриманням відгуків підприємств, визначених технічним завданням, відповідач зобов'язався опрацювати відповідні зауваження та пропозиції, доопрацювати проект Норм, повторно надати допрацьований проект Норм на узгодження організаціям, визначеним технічним завданням, при наявності зауважень усунути їх та остаточну редакції проекту Норм надати на затвердження центральному органу виконавчої влади з охорони праці.

Відповідно до додатку 2 до технічного завдання проект «Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам виробництва матеріалів і виробів на основі хризотилового азбесту» подається на узгодження наступним органам:

1. Міністерству економічного розвиту і торгівлі України;

2. Міністерству охорони здоров'я України;

3. Національному науково-дослідному інституту промислової безпеки та охорони праці;

4. Державній інспекції ядерного регулювання України

5. Спільному представницькому органу сторони роботодавців на національному рівні;

6. Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України;

7. Державній інспекції техногенної безпеки України;

8. Спільному представницькому органу всеукраїнських профспілок та профспілкових об'єднань.

Календарним планом робіт (додаток № 2 до Договору) виконання робіт поділено на 4 етапи. Роботи з опрацювання зауважень та пропозицій, доопрацювання проекту Норм, узгодження доопрацьованого проект Норм з організаціям, визначеним технічним завданням, усунення зауважень та подання остаточної редакції проекту Норм на затвердження центральному органу виконавчої влади з охорони праці підлягали виконанню протягом третього етапу, строк якого визначений з січня 2012 р. по кінець серпня 2012 р., а вартість робіт даного етапу - 24000 грн.. Результатом робіт за третім етапом є інформаційний звіт та остаточна редакція проекту Норм.

31.08.2012 р. на адресу позивача від відповідача надійшли інформаційний звіт та остаточний варіант Норм (лист від 30.08.2012 р. № 10-343).

У той же час, доопрацьована за результатами відзивів редакція Норм не була узгодження з усіма органами, передбаченими технічним завданням, що сторонами не заперечується. У зв'язку з цим позивач листом від 07.09.2012 р. № 473-05-3 повідомив відповідача про доопрацювання робіт за третім етапом.

Доопрацьовані звітні матеріали надійшли до позивача 13.11.2012 р. і були прийняті позивачем 26.11.2012 р. без заперечень, про що свідчить акт приймання передачі № 3.

Таким чином, в повному обсязі роботи третього етапу виконані 13.11.2012 р., тоді як Договором їх виконання передбачено до 31.08.2012 р..

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт порушення зобов'язання належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Посилання відповідача на зволікання Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України та державною установою «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» з узгодженням Норм з органами виконавчої влади не є тією обставиною, яка відповідно до умов Договору чи чинного законодавства могла б бути підставою для звільнення його від відповідальності за прострочення зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що у разі затримки надання послуг, або надання їх не в повному обсязі, заявленому позивачем, відповідач сплачує неустойку у розмірі подвійної ставки НБУ від суми ненаданих послуг за кожний день затримки.

За розрахунком позивача, прийнятим судом як вірний, за порушення строку виконання робіт за третім етапом до стягнення підлягає 710,14 грн. пені.

В свою чергу, вимоги про стягнення з відповідача штрафу на підставі ст. 231 Господарського кодексу України задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2. ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У той же час, частиною 4 прикінцевих положень Господарського кодексу України обов'язок визначити суб'єктів господарювання, що належать до державного сектора економіки, відповідно до вимог цього Кодексу, покладено на Кабінет Міністрів України.

Отже, повноваження щодо визначення належності суб'єкта до державного сектору економіки належать Кабінету Міністрів України, а не суду.

Оскільки позивачем не доведено, що він належить до державного сектору економіки, вимоги про стягнення 1680 грн. штрафу, в порядку ст. 231 Господарського кодексу України не підлягають задоволенню.

Також позивачем не обґрунтовано пред'явлено вимоги про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання робіт четвертого етапу. Зокрема, додатковою угодою № 2 від 28.12.2012 р. сторони погодили новий строк виконання робіт четвертого етапу: з 28.12.2012 р. по 01.10.2013 р.. В ході даного етапу повинні бути виконані роботи пов'язані з участю в роботі редакційної комісії, доопрацювання проекту остаточної редакції Норм згідно з зауваженнями редакційної комісії, супровід проекту Норм на всіх етапах його розгляду, погодження, затвердження та реєстрації.

Статтею 653 ЦК України передбачено, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмету, місця, строків виконання тощо. Моментом зміни є момент досягнення відповідної домовленості. Таким чином, з моменту укладення додаткової угоди № 2 стан виконання зобов'язання за Договором підлягає оцінці виходячи з тих строків, які є чинними. Не меже бути покладена відповідальність на сторону за порушення не чинних умов Договору. З огляду на викладене, враховуючи, що строк виконання робіт за етапом чотири не є порушеним, що є необхідною умовою сплати неустойки, вимоги про стягнення 40 грн. пені пред'явлено не обґрунтовано.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства «Державний інститут комплексних техніко-економічних досліджень» (02660, м. Київ, Дніпровський район, вул. М. Раскової, 15, код 00209131) на користь Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 92/2, код 00013764) 710,14 грн. пені.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з державного підприємства «Державний інститут комплексних техніко-економічних досліджень» (02660, м. Київ, Дніпровський район, вул. М. Раскової, 15, код 00209131) до Державного бюджету України 502,77 грн. судового збору.

Рішення підписано 16.04.2013 р..

Суддя С. А. Ковтун