Рішення № 30714855, 16.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6455/13 16.04.13

За позовом Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної

адміністрації

До Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

Про стягнення 28 918,31 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Кошелєва М.О. - по дов. № 18 від 04.01.2013

від відповідача не звився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення з Фізичної особи - підприємцем ОСОБА_1 28 918,31 грн. заборгованості, яка складається з : 20 781,49 грн. боргу по орендній платі, 171,45 грн. відшкодування плати за землю, 4 925,04 грн. боргу за комунальні послуги, 1 714,30 грн. пені, 1 326,03 грн. - 3% річних, в зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору № 384 від 29.09.2008 про передачу майна комунальної власності територіальної громади Дарницького району, яке передається в оренду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2013 порушено провадження у справі № 910/6455/13 та призначено її до розгляду на 16.04.2013.

Позивач в судовому засіданні 16.04.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 16.04.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 04.04.2013 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : АДРЕСА_1, яка згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця є місцем проживання відповідача.

Відповідач ухвалу від 04.04.2013 надіслану судом на вищезазначену адресу отримав 08.04.2013, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.04.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» об'єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (п. 1 ст. 4 Закону) орендодавцями є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування, управляти нерухомим майном, яке перебуває у комунальній власності (ст. 5 Закону).

29.09.2008 між Виконавчим органом Дарницької районної в м. Києві ради (дарницької районної у м. Києві державної адміністрації) Управління освіти (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір № 384 про передачу майна комунальної власності територіальної громади Дарницького району, яке передається в оренду (далі - договір).

Відповідно до п. 1. договору орендодавець на підставі розпорядження Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації № 1232 від 29.09.2008 передає, а орендар приймає нерухоме майно (далі - об'єкт оренди) за адресою АДРЕСА_2 для проведення занять спортивно-танцювального гуртка з дітьми.

Згідно п. 2.1. договору об'єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 170,9 кв. м., у тому числі на 1 поверсі - 170,9 кв. м.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди, комунальних послуг та відшкодування плати, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість, на яку позивачем нарахована пеня та 3% річних.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

У відповідності до п. 4.1. договору орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту прийому-передачі об'єкт оренди.

Відповідно до акту прийому-передачі від 01.03.2009 орендодавець передав, а орендар прийняв нежиле приміщення площею 170,9 кв. м. за адресою АДРЕСА_2.

Додатковою угодою сторони дійшли згоди змінити умови п. 2.1. договору відповідно до розпорядження Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації № 240 від 15.04.2010 зменшивши орендовану площу з 170,9 кв. м. на 111,55 кв. м. та відповідно змінено розмір орендної плати та розміру відшкодування плати за землю.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Частина 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 9.1. договору сторонами погоджено, що строк дії договору встановлений з 01.10.2008 до 01.10.2009.

Додатковою угодою (без дати) до договору, на підставі розпорядження Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації № 240 від 15.04.2010, сторони узгодили продовжити дію договору до 01.10.2014.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 3.1 договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади Дарницького району м. Києва, затвердженої рішенням Дарницької районної у місті Києві радою № 31 від 20.12.2006 та на дату підписання цього договору становить 337,10 грн.

Додатком 1 до договору сторонами визначено розмір орендної плати в сумі 337,10 грн. та розмір відшкодування плати за землю в сумі 48,03 грн.

Уклавши додаток № 2 до договору сторони тим самим дійшли згоди про необхідність сплати орендарем орендодавцю комунальних послуг.

В подальшому сторони додатком № 1 з 01.08.2010 визначили розмір орендної плати в сумі 1 376,40 грн. та розмір відшкодування плати за землю в сумі 75,68 грн.

Додатком № 1 з 01.03.2012 визначили розмір орендної плати в сумі 1 134,96 грн. та розмір відшкодування плати за землю в сумі 57,15 грн.

Відповідно до п. 3.2. договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.4. договору).

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 3.6. договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Пунктом 3.5. договору встановлено, що орендна плата сплачуються орендарем починаючи з дати підписання акту прийому-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що всупереч прийнятих на себе договірних зобов'язань відповідач не виконує своїх обов'язків в частинні внесення орендної плати, комунальних послуг та відшкодування плати за землю, в результаті чого виникла заборгованість, що становить за обґрунтованими розрахунками позивача, які неоспорені відповідачем, 20 781,49 грн. по орендній платі, 4 925,04 грн. боргу за комунальні послуги, 171,45 грн. відшкодування плати за землю.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 4.2. договору орендар зобов'язався вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 20 781,49 грн. по орендній платі, 4 925,04 грн. боргу за комунальні послуги, 171,45 грн. відшкодування плати за землю є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначені строки плату за оренду майна повністю не вніс, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» за невиконання зобов'язань за договором оренди, …, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов'язання щодо оплати орендної плати, проте враховуючи вищезазначені норми розмір пені позивачем обмежений у розмірі подвійної ставки НБУ у відповідний період.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, пеню відповідно до п. 6.2. договору, розмір якої, за розрахунками суду, становить 1 405,22 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 1 405,22 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 309,08 грн. пені слід зазначити наступне

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

З умов договору вбачається, що сторонами не передбачена відповідальність у вигляді пені в разі порушення умов договору в частині сплати комунальних платежів та відшкодування плати за землю.

В п. 6.2. договору, на який позивач посилається в обґрунтування нарахування пені на вказані платежі, йде мова про відповідальність лише за несвоєчасну сплату орендної плати.

Враховуючи те, що неустойка, в даному випадку пеня, є договірною позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені, нарахованої на борг за комунальні послуги та відшкодування плати за землю, в розмірі 309,08 грн. безпідставні та задоволенню не підлягають.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті платежів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 1 326,03 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1 326,03 грн. (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємства ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (м. Київ, вул. Харківське шосе, 168-К, код ЄДРПОУ 37448113) 20 781 (двадцять тисяч сімсот вісімдесят одну) грн. 49 коп. по орендній платі, 4 925 (чотири тисячі дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 04 коп. боргу за комунальні послуги, 171 (сто сімдесят одну) грн. 45 коп. відшкодування плати за землю, 1 405 (одну тисячу чотириста п'ять) грн. 22 коп. пені, 1 326 (одну тисячу триста двадцять шість) грн. 03 коп. - 3% річних, 1 702 (одну тисячу сімсот дві) грн. 11 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 17.04.2013.

Суддя В.В.Сівакова