Ухвала суду № 30714799, 16.04.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЗАЯВИ ПРО ПОРУШЕННЯ

СПРАВИ ПРО БАНКРУТСТВО БЕЗ РОЗГЛЯДУ

від "16" квітня 2013 р. № 906/545/13

Суддя господарського суду Житомирської області Омельян О.С., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" (м. Дніпропетровськ, ідентифікаційний код 19361982) про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Деревообробний комбінат "Сімонов і компанія" (с. Білокоровичі Олевського району Житомирської області, ідентифікаційний код 31816649),

встановив:

11.04.2013 р. до господарського суду Житомирської області надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" (далі - ПАТ "АКБ "Новий", банк, заявник, ініціюючий кредитор) про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Деревообробний комбінат "Сімонов і компанія" (далі - товариство, боржник).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011р. №4212-VI (далі - Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону господарський суд приймає заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті або для повернення заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 11 Закону до заяви про порушення справи про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про порушення справи про банкрутство відмовляє у її прийнятті, якщо: провадження у справі про банкрутство боржника не допускається згідно із законом; справа не підсудна даному господарському суду; стосовно боржника - юридичної особи або фізичної особи - підприємця вже порушено справу про банкрутство; юридичну особу - боржника припинено в установленому законодавством порядку; підприємницька діяльність фізичної особи - підприємця, яка є боржником, припинена в установленому законодавством порядку; до боржника заявлено вимоги, які не є безспірними; вимоги кредитора повністю забезпечені заставою майна боржника; господарським судом затверджено план санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство згідно зі статтею 6 цього Закону; з інших підстав, передбачених статтею 62 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону (ч.1 ст. 14 Закону).

Господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо: заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посаду якої у заяві не зазначено; заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі; не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом; заявник-кредитор не надав доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону (ч. 1 ст. 15 Закону).

Розглянувши подану заяву, а також дослідивши додані до неї документи, суд прийшов до висновку про необхідність повернення заяви без розгляду з наступних підстав.

Заяву ініціюючого кредитора обґрунтовано тим, що боржником не задоволені безспірні грошові вимоги банку на суму 1559301,60 грн., 11666,19 доларів США та 44,01грн. протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, що підтверджується відповідними рішеннями господарського суду Житомирської області від 15.03.2007 р. у справі №12/179 та від 22.10.2009 р. у справі №12/1121, наказами господарського суду Житомирської області №12/179 від 10.04.2007 р. та № 12/1121 від 18.11.2009 р., виданими на виконання вказаних рішень суду, та постановами ВДВС Олевського РУЮ від 30.05.2007 р. та від 28.01.2010 р. про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню даних наказів суду.

Як вбачається із поданих суду документів, заборгованість боржника перед заявником виникла у зв'язку із невиконанням зобов'язань товариством за кредитним договором №56043 від 05.10.2005 р., який укладений між заявником та боржником.

Згідно з п. 2.1 вказаного кредитного договору боржник зобов'язаний надати банку забезпечення у вигляді застави у розмірі не менше 150% від суми кредиту, відсотків та інших обов'язкових платежів відповідно до даного договору.

Відповідно до п. 2.2 вказаного кредитного договору забезпеченням зобов'язань боржника перед кредитором є договір застави №56043-3 (п. 2.2.1 договору) та інші договори застави, які будуть укладені в майбутньому (п. 2.2.3 договору).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про заставу" заставою може бути забезпечена будь-яка існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

Отже, виконання зобов'язань товариства перед ініціюючим кредитором щодо повернення кредиту, сплати відсотків та інших обов'язкових платежів відповідно до даного кредитного договору забезпечено заставою.

Разом з тим, ініціюючим кредитором до заяви про порушення справи про банкрутство не додано належним чином завіреної копії договору застави №56043-3, щодо якого зазначено у п. 2.2.1 кредитного договору №56043 від 05.10.2005 р. Крім того, заявником не повідомлено чи укладались з боржником інші договори застави в забезпечення виконання зобов'язань відповідно до п. 2.2.3 вказаного договору.

Також, всупереч вимогам абз. 8 ч. 2 ст. 11 Закону, заявником не надано суду доказів того, що сума вимог кредитора не забезпечена повністю заставою майна боржника. У заяві про порушення справи про банкрутство ініціюючий кредитор лише обмежився зазначенням того, що «на теперішній час вимоги кредитора не забезпечені заставою». Проте доказів, які б могли підтвердити такі обставини суду також не надано.

Крім зазначеного, ініціюючим кредитором до заяви не додано належних доказів на підтвердження повноважень голови правління Журіної Н.В. щодо підписання заяви про порушення справи про банкрутство (зокрема, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, витягу з Державного реєстру банків станом на дату подання заяви до суду тощо); доказів в підтвердження того, що боржник не є державним підприємством та (або) підприємством, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків (зокрема, довідки відповідного територіального органу Фонду державного майна України).

Всупереч вимогам абз. 6 ч. 2 ст. 11 Закону до заяви ініціюючого кредитора також не додано належним чином завіреної копії рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили. До поданої суду заяви додано лише незавірену належним чином фотокопію рішення господарського суду Житомирської області від 15.03.2007 р. по справі №12/179 та копію рішення господарського суду Житомирської області від 22.10.2009 р. по справі №12/1121, яку, ймовірно, одержано з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Разом з тим, Інструкцією з діловодства в господарських судах, яку затверджено наказом Державної судової адміністрації від 20.02.2013 р. №28, визначено вимоги до копій рішень, які постановляються господарськими судами. Так, відповідно до п.2.6.11 учасникам судового процесу надсилаються (видаються) копії судових рішень, засвідчених відміткою "Згідно з оригіналом". Зазначається назва посади, особистий підпис відповідальної особи, яка засвідчує примірник, її ініціали, прізвище, дата засвідчення копії. Копія процесуального документа скріплюється відповідною (не гербовою) печаткою суду так, щоб відбиток печатки охоплював останні кілька літер назви посади відповідальної особи, що засвідчує документ. Відмітка про засвідчення розміщується нижче реквізиту документа "Підпис".

Отже, слід прийти до висновку, що долучені до заяви роздруківки, іменовані в додатках до заяви ініціюючого кредитора як "копія рішення господарського суду Житомирської області від 15.03.2007 р." та "копія рішення господарського суду Житомирської області від 22.10.2009 р." не можуть бути визнані належним чином завіреними копіями рішень суду, а, отже, і доказом безспірності вимог заявника.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до заяви не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як вбачається з фіскального чеку №0676 від 11.04.2013 р. та опису вкладення у поштовий конверт, заяву про порушення провадження у справі про банкрутство та додані до неї документи ініціюючим кредитором направлено на адресу: "11055, Білокоровичі".

Разом з тим, відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців /веб-сайт Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" режим доступу: http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html місцезнаходженням боржника є наступна адреса: 11056, Житомирська обл., Олевський район, с. Білокоровичі, урочище Басівка.

Отже, слід прийти до висновку, що ініціюючим кредитором копію заяви про порушення справи про банкрутство направлено не на адресу боржника.

Частиною другою статті 36 ГПК України передбачено, що письмові докази подаються суду в оригіналі або в належним чином завіреній копії; форма і зміст документів, які подаються до господарського суду, повинні відповідати вимогам, установленим чинним законодавством для цих документів.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 07.04.2003 р. №55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Разом з тим, фотокопії доданих до заяви документів наведеним вимогам не відповідають, оскільки відповідні відмітки про засвідчення містяться не на кожному аркуші копій документів.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону заява кредитора, крім відомостей, передбачених ч. 1 цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Господарський суд повертає позовну заяву, що не містить обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, або такий розрахунок не додано до заяви (абз. 5 п. 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 (зі змінами і доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

У той же час, заява ініціюючого кредитора такого розрахунку не містить.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 55 ГПК України ціна позову у позовах про стягнення іноземної валюти (у даному випадку - сума грошових вимог ініціюючого кредитора до боржника у заяві про порушення провадження у справі про банкрутство) визначається в іноземній валюті і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову (у даному випадку - заяви про порушення провадження у справі про банкрутство).

Однак, всупереч вимогам процесуального закону ініціюючим кредитором у заяві про порушення провадження у справі про банкрутство зазначено про наявність у боржника заборгованості, зокрема, у сумі 11666,19 доларів США. При цьому еквіваленту даної суми заборгованості в національній валюті України (гривнях) за офіційним курсом, визначеним Національним банком України, на день подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не вказано.

Також відповідно до абз. 4 п. 10 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 р. №01-06/606/2013 оскільки згідно з Положенням про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затвердженим постановою пленуму Вищого господарського суду України №1 від 16.01.2013 р., автоматичний відбір здійснюється виходячи з коефіцієнту складності справ, який визначається з урахуванням форми власності та організаційно-правової форми боржника, то до заяви про порушення справи про банкрутство повинен додаватися витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Разом з тим, заявником відповідного витягу суду не надано, як і не надано доказів, які могли б свідчити про відсутність порушеної щодо боржника справи про банкрутство та доказів того, що юридичну особу-боржника не припинено в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 2.20 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України. У графі "Призначення платежу" платіжного необхідно зазначити: "Судовий збір, код 034 999 16, відповідний пункт з таблиці ставок судового збору ЗУ "Про судовий збір", у даному випадку - за подання заяви про порушення справи про банкрутство.

Однак, заявником у вказаній графі зазначено: "судовий збір за позовом АКБ "Новий" до господарського суду Житомирської області, код ЄДРПОУ 03499916". Крім того, на платіжному дорученні №813 від 09.04.2013 р. відсутні відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, як не надано і відповідної довідки органу Державної казначейської служби України на підтвердження такого зарахування.

Ураховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що заява банку не відповідає змісту вимог, зазначених у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку із чим зазначена заява підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону та п.п. 3, 6 ч.1 ст. 63 ГПК України.

Повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку (ч. 2 ст. 15 Закону).

Керуючись абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, господарський суд -

ухвалив:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Деревообробний комбінат "Сімонов і компанія" повернути без розгляду.

2. Повернути Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний банк "Новий" (49000, м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, 93, ідентифікаційний код 19361982) з Державного бюджету України сплачений судовий збір згідно з платіжним дорученням №813 від 09.04.2013 р. в сумі 5735,00 грн.

Додаток на 40 аркушах, у тому числі оригінал платіжного доручення №813 від 09.04.2013 р.

Суддя Омельян О.С.

1 - у наряд

2 - заявнику

3 - боржнику