Постанова № 30714072, 19.03.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 року , о 18-15 годині,Справа № 0870/9982/12 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

за участю секретаря Передерій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСАНТА-ЗАПОРІЖЖЯ»

до державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що 13.09.2012 ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя (далі - ДПІ) була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка TOB «Ресанта-Запоріжжя» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з наступних звітних періодів по декларації з ПДВ за червень 2010 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення, що декларувалось у червні 2008 року. За результатами перевірки був складений акт № 720/154-120/35366579 від 13.09.2012 (далі - Акт), в якому були встановлені порушення: зменшення суми податкового кредиту по декларації за червень 2008 року у розмірі 741 610 гривень та, відповідно, збільшення суми, що підлягала нарахуванню та сплаті у бюджет по декларації за червень 2008 року, у розмірі 11 667 гривень, завищення заявленої суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ) наступних (податкових) періодів по декларації за червень 2010 року на 585 913 гривень.

20.09.2012 позивачем було отримано податкові повідомлення-рішення, винесені ДПІ, № 0001481502, № 0001491502, № 0001501502, які вважає такими, що підлягають визнанню нечинними та скасуванню з наступних підстав: сукупність наданих позивачем первинних, платіжних, звітних документів та інших документів, які супроводжують господарські операції, підтверджує фактичне їх здійснення та не дає підстав для сумніву у реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення. Характер спірних операцій відповідає звичайній господарській діяльності позивача та його основним видам діяльності. Як платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, він не повинен залежати у своїх правовідносинах з державою від іншого платника податків, який - можливо - ці норми порушує. В Акті не наведено, у чому саме первинні фінансово- бухгалтерські документи не відповідають вимогам законодавства. Усі первинні документи з обліку господарських операцій оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств та завірені печатками підприємств. Договір купівлі-продажу нерухомості складено у нотаріальній формі. Правочини реально сторонами виконувалися. В Акті не наведено жодного доказу протилежного.

Позивач просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.09.2012 №№0001481502, 0001491502, 0001501502.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити та скасувати оскаржувані рішення з підстав, зазначених у позові.

Відповідач позов не визнав, зазначивши в запереченнях, що згідно з поданою позивачем декларацією з ПДВ за червень 2010 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних (податкових) періодів, складає 585 913 гривень.

Відповідно до довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до декларації), залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду складається із сум ПДВ, який виник в червні 2008 року.

Перевірка правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2010 року охоплює декларації з ПДВ за червень 2008 року. Перевірка правильності визначення сум податкових зобов'язань, податкового кредиту та різниці між ними була проведена з врахуванням висновків, викладених у акті документальної позапланової перевірки №225/23-023/35366579 від 18.02.2010.

Перевіркою показників, відображених в рядках 10-17 декларації з ПДВ за червень 2008 року, встановлено, що на формування цих показників вплинули операції, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% (придбання основних засобів у ТОВ «Авангард-2008») на загальну суму ПДВ 741 610,33 гривень.

Відповідно до договорів купівлі-продажу від 24.06.2008, ТОВ «Авангард-2008» передало у власність позивача рухоме й нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Доківська, буд.3; а позивач прийняв у власність зазначене майно та зобов'язувався сплатити за нього.

24.06.2008 на виконання умов договорів TOB «Авангард-2008» виписано податкові накладні №№ 2 - 5 на загальну суму 4 449 662 гривень, в т.ч. ПДВ - 741 610,34 гривень, та видаткові накладні №№ РН-1 - РН-4. Позивач виконав зобов'язання по сплаті за отримане майно в повному обсязі.

Проте за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за червень 2008 року встановлено розбіжності між сумою задекларованого кредиту TOB «Ресанта-Запоріжжя» та сумою податкових зобов'язань TOB «Авангард-2008» на загальну суму ПДВ 741 610,33 гривень. Причиною вказаних розбіжностей є те, що податкова звітність товариства «Авангард-2008» була прийнята ДПІ у Рівненському районі Рівненської області «до відома», тобто не визнана як податкова.

З 09.09.2011 скасовано державну реєстрацію зазначеного контрагента позивача, на дату складання Акту він знаходиться у стані 16 - припинено (ліквідовано, закрито).

Згідно з реєстраційною заявою платника ПДВ за формою №1-ПДВ, TOB «Авангард-2008» зазначена загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), - 0 гривень. Таким чином, в податковому обліку TOB «Авангард-2008» не відображено придбання основних фондів до моменту реєстрації платником ПДВ. Позивачем же не подано додаток К1/1 до декларації з податку на прибуток за І півріччя 2008 року, що свідчить про відсутність у нього запасів та власних основних фондів у І півріччі 2008 року. Згідно з додатком К1/1 до декларації з податку на прибуток TOB «Ресанта-Запоріжжя», вартість власних основних фондів за 9 місяців 2008 року складає 3 707 167 гривень, з них: основні фонди І групи - 3 053 000 гривень, основні фонди III групи - 654 167 гривень.

Згідно з додатком К1/1 до декларації з податку на прибуток за І півріччя 2008 року TOB «Авангард-2008, у нього відсутні основні фонди, а балансова вартість запасів на кінець звітного періоду складає 2 860 000 гривень.

Згідно з декларацією з ПДВ за червень 2008 року, TOB «Авангард-2008» задекларовано податковий кредит у розмірі 3 705 750 гривень та ПДВ у розмірі 741 150 гривень по взаємовідносинах з TOB «Нова-Тор» (стан 4 - порушено провадження у справі про банкрутство), в свою чергу підприємством TOB «Нова-Тор» в декларації з ПДВ за червень 2008 року відображено податкові зобов'язання у розмірі 3 705 750 гривень та ПДВ у розмірі 741 150 гривень, які сформовано по взаємовідносинах з TOB «Авангард-2008». Актом документальної невиїзної камеральної перевірки TOB «Авангард-2008» №183/16/35861124 від 12.11.2009 ДПІ у Рівненському районі було зменшено суму податкового кредиту TOB «Авангард 2008» по декларації за червень 2008 року по відносинах з TOB «Нова-Тор» на суму ПДВ у розмірі 741 150 гривень.

Згідно з додатком К1/1 до декларації з податку на прибуток за І квартал 2008 року TOB «Нова-Тор», у останнього відсутні основні фонди, а балансова вартість запасів на початок звітного періоду складає 2 294 116 гривень та на кінець звітного періоду складає 3 478 808 гривень, тобто приріст балансової вартості запасів за І квартал 2008 року складає 1 184 692 гривень. Згідно з додатком К1/1 до декларації з податку на прибуток за І півріччя 2008 року TOB «Нова-Тор», у нього відсутні основні фонди, а балансова вартість запасів на початок звітного періоду складає 2 294 116 гривень та на кінець - 479 374 гривень, тобто убуток балансової вартості запасів на кінець 1 півріччя 2008 року складає 2 999 434 гривень. Таким чином, ДПІ робить висновок про неможливість придбання TOB «Авангард-2008» в червні 2008 року у TOB «Нова-Тор» основних фондів у зв'язку з їх відсутністю у останнього протягом І півріччя 2008 року.

Тому фактичне здійснення та надання товару (робіт, послуг) по ланцюгу від TOB «Авангард-2008» до TOB «Ресанта-Запоріжжя» не підтверджено. Операції з надання товару (робіт, послуг) не мали реального товарного характеру, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного надання послуг. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності, але не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності. Відповідно, висновки Акту та оскаржувані рішення є обґрунтованими та правомірними. Просить відмовити у позові.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечують й просять у позові відмовити з підстав, зазначених у запереченнях.

Вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке:

судом встановлено, що 13.09.2012 ДПІ була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка TOB «Ресанта-Запоріжжя» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів за червень 2010 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за червень 2008 року, за результатами якої був складений Акт № 720/154-120/35366579 від 13.09. 2012 року.

Перевіркою були встановлені порушення TOB «Ресанта-Запоріжжя» пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/ВР від 03.04.1997 (далі - Закон №168), а саме за перевіряємий період позивачем безпідставно віднесено суму ПДВ до складу податкового кредиту по операціям з придбання основних фондів у ТОВ "Авангард-2008", що призвело до завищення суми податкового кредиту по декларації за червень 2008 року на 741 610 гривень та, відповідно, заниження суми, що підлягала нарахуванню та сплаті у бюджет по декларації за червень 2008 року, на 11 667 гривень. Тому відповідачем було зменшено суму податкового кредиту по декларації за червень 2008 року на 741610 гривень та, відповідно, збільшено суму, що підлягала нарахуванню та сплаті у бюджет по цій декларації на 11667 гривень, а також зменшено залишок від'ємного значення ПДВ попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду, та, відповідно, збільшено суму ПДВ, що підлягаєнарахуванню та сплаті у бюджет.

В порушення пп. пп. 7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168, позивачем завищено заявлені суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних (податкових) періодів по декларації за червень 2010 року на 585 913 гривень.

Судом встановлено, що 20.09.2012 на підставі Акту були винесені податкові повідомлення-рішення: №0001481502, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 585 913 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 55 930 гривень; №0001491502, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 11 667 гривень за основним платежем та на 2916,75 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями; №0001501502, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 729 943 гривень.

Судом встановлено, що згідно з нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 24.06.2008, реєстр № 2294, ТОВ «Авангард-2008» передало у власність позивача належне йому на праві власності нерухоме майно, інв. №2385-Б, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Доківська, буд. 3, за отримання якого позивач зобов'язується сплатити 2 160 000 гривень (в т.ч. ПДВ).

Відповідно до витягу з Державного реєстру правочинів №6130242 від 24.06.2008, зазначене майно відчужено товариством «Авангард-2008» на користь позивача. 24.06.2008 ТОВ «Авангард-2008» виписано позивачу за зазначеним договором податкову накладну №2, рахунок-фактуру №СФ-0000005, видаткову накладну №РН-0000001 на суму 2 160 000 гривень (в т.ч. ПДВ в розмірі 360 000 гривень).

02.07.2008 орендним підприємством "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" надано позивачу витяг про реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно №19381984.

Згідно з нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 24.06.2008, реєстр № 2296, ТОВ «Авангард-2008» передало у власність позивача належне йому на праві власності нерухоме майно - прохідну літ. Г3, виробничу будівлю допоміжного призначення з адміністративно побутовим корпусом літ. У1, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Доківська, буд. 3, за отримання якого позивач зобов'язується сплатити 1 503 600 гривень (в т.ч. ПДВ).

Відповідно до витягу з Державного реєстру правочинів №6130310 від 24.06.2008, зазначене майно відчужено ТОВ «Авангард-2008» на користь позивача. 24.06.2008 ТОВ «Авангард-2008» виписав позивачу за зазначеним договором податкову накладну №3, рахунок-фактуру №СФ-0000006, видаткову накладну №РН-0000002 на суму 1 503 600 гривень (в т.ч. ПДВ - 250 600 гривень). 02.07.2008 ОП "ЗМБТІ" надало позивачу витяг про реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно №19382065.

Згідно з письмовим договором купівлі-продажу №24/1 від 24.06.2008, ТОВ «Авангард-2008» передало у власність позивача належне йому на праві власності майно: лінію з виробництва тротуарної плитки Unimating 1050/FDA (інв. №34000000, виробництва Італії 1999 року), машину для вироблення плитки керамічної (інв. №34000001). Відповідно до акту прийому-передачі нерухомого майна до вказаного договору, позивач прийняв зазначене майно.

24.06.2008 ТОВ «Авангард-2008» виписано позивачу за зазначеним договором податкову накладну №4, рахунок-фактуру №СФ-0000007, видаткову накладну №РН-0000003 на суму 785 000 гривень (в т.ч. ПДВ - 130 833,33 гривні).

Судом встановлено, що позивач сплатив кошти в зазначеному розмірі, що підтверджується виписками з особового рахунку, та даний факт не заперечується відповідачем.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 08.05.2008 у справі №14/40 за позовом ПВКП «ФЕМ, ПП «НДСК-Плюс» до ТОВ «Авангард-2008», АКБ «Індустріалбанк» про визнання недійсними договорів та за зустрічним позовом ТОВ «Авангард-2008» до позивачів про звернення стягнення на майно затверджено мирову угоду між сторонами у справі, відповідно до якої вищезазначене майно (яке вподальшому було продано позивачу) перейшло у власність ТОВ «Авангард-2008».

Придбане позивачем майно належало ТОВ «Авангард-2008» на підставі вищезазначеної ухвали суду від 08.05.2008, і його право власності на нерухоме майно було зареєстроване в Електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується Витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.05.2008 та Витягами з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 13.06.2008 (а.с.50,57).

Сукупність наданих позивачем первинних, платіжних, звітних та інших документів підтверджує фактичне здійснення господарських операцій та їх реальність та не дає підстав для висновку про їх нездійснення.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999, «підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.»

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 зазначеного Закону)

Відповідно до абз. 1 п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, «первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.»

Таким чином, підставою для ведення бухгалтерського та податкового обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні відповідати законодавчо встановленим вимогам. В Акті перевірки не зазначено про невідповідність первинних документів вчиненим правочинам, тому вони є достатньою підставою для відображення позивачем зазначених господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

Відповідно, господарські правовідносини між TOB «Ресанта-Запоріжжя» та контрагентом щодо укладених договорів оформлені належним чином, згідно з вимогами діючого законодавства.

При встановленні відсутності факту здійснення господарських операцій податковий орган звертає увагу в Акті на результати автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за червень 2008 року. Причиною розбіжностей зазначено прийняття ДПІ у Рівненському районі декларацій ТОВ «Авангард-2008» «до відома», тобто не визнання їх як податкової звітності.

Але, відповідно до ст. 10 Закону України №168, особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є, зокрема, платники податку.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України «Про порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000, суб'єкти господарювання несуть самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Крім того, Закон України «Про систему оподаткування» № 1251-XII від 25.06.1991 для платників податків не передбачає ані обов'язок (ст. 9), ані право (ст. 10) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності його державної реєстрації як СПД, реєстрації платником податків «податкових взаємовідносин» з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, тощо.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Нормами Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204).

Взагалі в Акті перевірки відсутність реальності вчинення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Авангард-2008» пов'язується лише з обставинами діяльності третіх осіб по ланцюгу постачання, які безпосередньо до позивача жодного відношення не мають, що є неприпустимим як за законодавством України, так і міжнародними нормами.

Зокрема, ст. 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

Щодо висновку відповідача в Акті перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України слід зазначити наступне.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону №168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з пп.пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.1 ст. 7 Закону №168, «сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.»

Окрім того, суд зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагент позивача не виконав своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а не позивача.

Згідно із ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

З огляду на викладене, доводи відповідача про нібито допущені з боку позивача порушення вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Авангард-2008» спростовані дослідженими у судових засіданнях доказами.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд приходить до висновку, що ДПІ було неправомірно винесене оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки, відповідно до виконаних зобов'язань за укладеними договорами, позивач, згідно з вимогами чинного законодавства, правомірно включив до податкового кредиту суми податку по операціям із вказаним контрагентом та правомірно обчислив суму бюджетного відшкодування.

У зв'язку із цим оскаржувані рішення підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст.17,158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.09.2012, винесені ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС у відношенні товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСАНТА-ЗАПОРІЖЖЯ» №№ 0001481502, 0001491502, 0001501502.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСАНТА-ЗАПОРІЖЖЯ» судові витрати у розмірі 2146 (двох тисяч ста сорока шести) гривень.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш