Вирок № 30712230, 15.04.2013, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

265/679/13- к

1-кп/265/32/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2013 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Адамової Т.С.,

при секретарі Хайтуловій Я.В.,

за участю прокурора Цехмістера А.В.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області кримінальне провадження відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Маріуполя Донецької області, громадянина України, українця, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 ч.4 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

06 серпня 2011 року, приблизно о 20-30 годин, ОСОБА_4, знаходячись біля першого під'їзду будинку АДРЕСА_2, діючи навмисно, грубо порушаючи громадський порядок за мотивами явної неповаги до суспільства, безпричинно, із хуліганських спонукань, із застосуванням предмета спеціально прилаштованого для нанесення тілесних ушкоджень, наніс дерев'яною битою два удари в область голови раніше незнайомому ОСОБА_3, після чого, діючи з хуліганських спонукань, продовжуючи свою противоправну поведінку, діючи за попередньою змовою, групою осіб, разом з невстановленими особами, став наносити численні удари руками та ногами в область голови та інших частин тіла ОСОБА_3 та раніше не знайомого ОСОБА_2, не реагуючи на зауваження сторонніх осіб, припинити свої дії.

В результаті тривалих дій, які не зупинялися більш ніж 20 хвилин, ОСОБА_4 та невстановлені слідством особи спричинили потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді: трьох подряпин на волосяній частині голови в тім'яній області по центру, справа та зліва, подряпини по задній поверхні грудної клітини зліва в області краю реберної дуги, подряпини в поперечній області справа, подряпини в області тіла правої лопатки, сколу коронки 1-го зубу справа на верхній щелепі на 1/2, подряпини на слизовій верхній губи в проекції сколу коронки, двох подряпин в області обох ліктьових суглобів, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, та потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: подряпин в лобній області справа, забиття волосяної частини голови, в потиличній області зліва, набряку м'яких тканин, крововиливу по лівій боковій поверхні грудної клітини в області шостого межребір'я по передній паховій лінії, чотирьох подряпин по правій боковій поверхні грудної клітини по задній паховій лінії в області сьомого межребір'я, крововиливу в області правого надпліччя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, після чого з місця події втік.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю. При цьому пояснив, що 06 серпня 2011 року ввечері він з двома знайомими пив надворі пиво. Коли пластикова пляшка була порожня, вони її викинули за бесідку. Куди попала вказана пляшка, вони не бачили. Раптом до них підійшли двоє чоловіків - потерпілі по справі та почали у грубій формі висловлювати претензії з приводу викинутої пляшки. Він вибачився перед ними, але вони продовжували його принижувати, а ОСОБА_3 двічі вдарив його рукою по голові. Тоді він побіг у під'їзд, схватив палку, яку зараз він описати не може, вибіг з нею на вулицю та з метою помсти наніс потерпілому ОСОБА_3 два удари вказаною палкою. Після цього він пішов додому, передягнувся, та вийшов на вулицю з метою відвідування розважального закладу. На вулиці він зустрівся зі своїми знайомими, як раптом до них підійшли потерпілі та між ними почалася бійка. Хто, кому і скільки наносив вдарів, він не пам'ятає. Розняла їх його мати, яка побачила бійку, та заставила його піти додому. В скоєному щиро кається, приносить свої вибачення потерпілим, пояснив, що намагається відшкодувати заподіяну потерпілим шкоду та просив строго його не карати та не позбавляти волі.

Потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що влітку 2011 року ввечері після роботи вони з ОСОБА_2 та дружинами присіли на лавочку біля першого під'їзду будинку АДРЕСА_2, рядом стояла коляска. Неподалік від них у бесідці сиділа шумна компанія молодих людей, серед яких був обвинувачений, вони голосно кричали, нецензурно виражалися, вели себе неадекватно. Раптом хтось з бесідки викинув порожню пляшку, і вона впала прямо в коляску. ОСОБА_2 пішов до бесідки та почав з'ясовувати, хто та навіщо кинув пляшку, він пішов за ним. Обвинувачений вів себе неадекватно, кричав та лаявся, внаслідок чого він постукав кілька разів йому по козирку бейсболки. Одразу же після цього обвинувачений побіг у під'їзд та вибіг із палкою, вдарив його 2 рази по голові, після чого в нього закружилася голова, дружина викликала міліцію, вони залишилися сидіти на лавочці, а компанія, де знаходився обвинувачений, розійшлася. Через деякий час вони їх знову побачили і вирішили з'ясувати, навіщо обвинувачений його вдарив палкою, і в них почалася бійка. Хто, кому і скільки наносив ударів, сказати не може, в нього був струс головного мозку, вибиті зуби. Потім вийшла якась жінка, приїхала міліція, і їх відвезли до лікарні. Палка, якою обвинувачений наносив удари, була схожа на биту. Зазначив, що обвинувачений намагався відшкодувати йому шкоду, допомогти поновити зуби, але через відсутність часу в нього, поки що не відшкодував. Вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено, не пов'язане із позбавленням волі.

Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що влітку 2011 року вони із ОСОБА_3 йшли з роботи, біля будинку АДРЕСА_2 їх чекали його дружина із дитиною та дружина ОСОБА_3. Вони присіли відпочити, раптом із бесідки, де знаходилася компанія із молодих людей, в тому й разі і обвинувачений, хтось кинув порожню пластикову пляшку. Вони зробили зауваження, після чого обвинувачений побіг додому, взяв палку, схожу на скалку, вибіг та вдарив 2 рази ОСОБА_3. Потім обвинувачений з'явився з іншою компанією та почалася бійка. Коли приїхала міліція, їх відвезли до лікарні. Вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено, не пов'язане із позбавленням волі.

Відповідно до ст. 349 КПК України судом не досліджувались інші докази, подані на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення та інших обставин кримінального правопорушення, які ніким не оспорювались.

Оскільки учасники кримінального провадження вважають, що фактичні обставини справи підтверджуються доказами, що маються в справі та не потребують дослідження в ході судового розгляду справи, суд також визнає їх доказаними, а саме - фактичні обставини щодо дати, часу, місця, способу скоєння злочину, форми умислу.

При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, та роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_4 винен у тому, що він своїми умисними діями, які виразилися у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, які вчинені групою осіб, із застосуванням предмета заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, вчинив хуліганство, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 296 КК України.

Визнаючи себе винним у скоєнні вказаного злочину, обвинувачений ОСОБА_4 заперечував, що предметом, яким він наносив потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження по голові, була палка, яку він взяв у під'їзді серед технічного інвентарю прибиральниці, а не бейсбольна бита, яку він взяв вдома.

З приводу вказаного суд зазначає наступне.

Згідно протоколу обшуку від 01 жовтня 2011 року в квартирі АДРЕСА_2, за місцем проживання ОСОБА_4, в зальній кімнаті при вході зліва на полу за ліжком була виявлена та вилучена дерев'яна біта з надписом «Севастополь».

Відповідно до висновку експерта № 657 від 27 жовтня 2011 року предмет, вилучений 01 жовтня 2011 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2, не є холодною зброєю. Даний предмет виготовлений самодільним способом по типу бейсбольних біт.

Допитана в якості свідка ОСОБА_4 суду пояснила, що вона працює двірником в ПП «Жилфонд 279» та є сусідкою обвинуваченого. У вересні 2011 року, вона, прибираючи сміття, знайшла палку, схожу на капсулу із ручкою, та забрала її додому. Коли ОСОБА_4 ремонтував їй замок, він побачив цю палку та попросив йому її подарувати. Оскільки їй ця палка була не потрібна, вона її віддала ОСОБА_4. Вважає, що це та сама бейсбольна біта, яка була потім вилучена працівниками міліції при обшуку в квартирі ОСОБА_4.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона працює прибиральницею та обслуговує будинок АДРЕСА_2. Їй інвентар знаходиться під замком. Не заперечувала, що у першому під'їзді вказаного будинку могли знаходитися відра, швабри та таке інше. Якщо в неї щось і зникало, то це була ручка від швабри довжиною десь біля метру.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходе до висновку, що предметом, яким ОСОБА_4 наносив потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження по голові, був саме предмет, схожий на бейсбольну биту, який був вилучений в нього в ході обшуку 01 жовтня 2011 року, за наступних підстав.

Як вбачається із пояснень потерпілих, предмет, яким обвинувачений наносив удари ОСОБА_3, був розміром 30-40 см. із ручкою, схожий на бейсбольну биту. Крім того, як пояснював потерпілий ОСОБА_2, він бачив, як ОСОБА_4 заходив додому, чув, як на першому поверсі зліва відкривалися двері та були якісь голоси, і відкіля обвинувачений вибіг із предметом, схожим на біту.

Як пояснював обвинувачений, він дійсно на той час проживав на першому поверсі першого під'їзду будинку АДРЕСА_2, і його квартира знаходиться зліва від входу у під'їзд.

Таким чином, вищевказані показання потерпілих повністю узгоджуються з іншими письмовими та речовими доказами по справі, тоді як показання обвинуваченого спростовуються вказаними доказами.

Суд не бере до уваги показання свідка ОСОБА_4, яка пояснювала, що предмет вилучений працівниками міліції при обшуку в квартирі ОСОБА_4, схожий на бейсбольну біту, з'явився в нього тільки у вересні 2011 року, тому як, навіть сам обвинувачений у судовому засіданні взагалі не зазначав природи виникнення в нього вказаного предмету та існування такого свідка, як ОСОБА_4 Крім того, показання зазначеного свідка спростовуються іншими доказами по справі. Суд розцінює зазначені показання ОСОБА_4, яка є сусідкою обвинуваченого, як намагання допомогти останньому.

Призначаючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліках в лікувальних та профілактичних закладах міста Маріуполя не знаходиться, не одружений, неповнолітніх дітей не має, офіційно не працює, за місцем проживання та колишнього навчання характеризується посередньо, до 2010 року був інвалідом дитинства з діагнозом «наслідки опікової хвороби».

Допитана в якості свідка бабуся обвинуваченого ОСОБА_7 щодо охарактеризування особи останнього, пояснила, що онук ОСОБА_4 проживає разом з нею, доглядає її, він не вживає спиртних напоїв та не курить, завжди допомагає усім, хто цього потребує, є добрим та уважним хлопцем.

До пом'якшуючих обставин суд відносить: визнання своєї вини обвинуваченим та щиросердечне розкаяння.

При цьому суд вважає, що обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст.. 67 КК України, не встановлено, тому як факт знаходження обвинуваченого ОСОБА_4 06 серпня 2011 року в момент вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, в стані алкогольного сп'яніння, в ході розгляду кримінального провадження, не знайшов свого підтвердження, за наступних підстав.

Як пояснював обвинувачений ОСОБА_4 06 серпня 2011 року, він вжив пляшку пива та не знаходився у стані алкогольного сп'яніння. Потерпілі не заперечували того факту, що окрім пива ОСОБА_4 спиртних напоїв не вживав.

Алкогольне сп'яніння - це психічний стан людини, який виникає внаслідок вживання алкогольних напоїв, що призводить до фізіологічних, психічних, вегетативних і неврологічних розладів, та внаслідок чого у особи знижується або втрачається спроможність усвідомлювати свої дії і керувати ними.

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року, алкогольні напої - це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 % об'ємних одиниць, які відносяться до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодами 22 04, 22 05, 22 06, 22 08.

З цієї ж статті вказаного Закону вбачається, що пиво - це насичений діоксином вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 22 03.

Отже, пиво - не є алкогольним напоєм, та при його вживанні особа не знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, а тому суд вважає не доведеним той факт, що ОСОБА_4 під час скоєння кримінального правопорушення знаходився у стані алкогольного сп'яніння.

Сукупність вказаних обставин дають можливість суду призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції статті кримінального закону.

При цьому, враховуючи молодий вік обвинуваченого, а також те, що він притягується до кримінальної відповідальності вперше, та думку потерпілих, які не наполягали на суворій мірі покарання, суд вважає можливим застосувати до обвинуваченого положення ст.75 КК України, і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладанні на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Речові докази по справі: дерев'яний предмет, виготовлений по типу бейсбольних біт, переданий на зберігання в камеру речових доказів Орджонікідзевському РВ ММУ ГУ УМВС України в Донецькій області, - підлягає знищенню.

На підставі ч.2 ст. 124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави в особі експертного закладу витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи у сумі 168 гривень 84 копійки.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 ч.4 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину, і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 в період випробувального терміну не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Речові докази по справі: дерев'яний предмет, виготовлений по типу бейсбольних біт, переданий на зберігання в камеру речових доказів Орджонікідзевському РВ ММУ ГУ УМВС України в Донецькій області, - знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі експертного закладу НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області кошти за проведення судово-дактилоскопічної експертизи в сумі 168 гривень 84 копійки, які перераховувати за наступними реквізитами: отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області, код ОКПО 25574914, розрахунковий рахунок 31253272210095 в УДК в Донецькій області МФО 834016.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ______Адамова Т.С.