Рішення № 30711469, 08.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2013 р.Справа № 922/492/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

розглянувши справу

за позовом Публічне АТ "Укртелеком" в о. ХФ ПАТ "Укртелеком" м. Харків до Харківська обласна державна адміністрація м. Харків про стягнення 89371,98грн. за участю представників сторін:

позивача - Мартіна Л.Г. дов. №1154 від 20.12.12р.

відповідача - Баран А.О. дов. №01/53/626 від 30.01.13р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської обласної державної адміністрації про стягнення 89371,98 грн., де:

- за договором про надання послуг електрозв"язку №057110834/9001 від 02.02.06р. - 35973,37 грн. основного боргу, 1356,38 грн. пені, 4518,14 грн інфляційних втрат, 2630,19 грн. - 3% річних;

- за договрором про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю у 2011 році за державні кошти №057110834/9001-165-24 від 18.05.11р. - 41791,97 грн. основного боргу, 1575,76 грн. пені, 330,08 грн інфляційних втрат, 1196,09 грн. - 3% річних.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за вказаними договорами.

Ухвалою суду від 05.02.13р. за позовною заявою було порушено провадження у справі №922/492/13-г та призначено її до розгляду.

Розпорядженням №216 від 25.02.13р. було призначено повторний автоматичний розподіл справи (підстава: хвороба судді Бровченка І.О.) та справу №922/492/13-г призначено для розгляду судді Денисюк Т.С..

Через канцелярію суду від позивача надійшла заява (вх.№10805 від 11.03.13р.) про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання 27.03.2013 р. не з'явився, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав. Суд відмовив відповідачу в задоволенні вказаного клопотання.

Розгляд справи було відкладено на 08.04.2013 р.

Відповідач надав суду заперечення на позовну заяву, відповідно до яких вказує, що дана заборгованість в обліку відповідача не значиться, акти по наданню послуг на ці суми не складалися, а тому, позивач безпідставно надавав послуги зв"язку в обсязі, що перевищує суму укладеної угоди. Крім того, відповідач вказує, що відповідно до частини 4 статті 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.

Заперечення відповідача були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

02 лютого 2006 року між ВАТ «Укртелеком» (позивач по справі, надалі - Укртелеком) та Харківською обласною державною адміністрацією (відповідач по справі, надалі - Абонент) був укладений договір №057110834/9001 (далі - Договір 1) про надання послуг електрозв'язку, відповідно до умов якого Укртелеком надає Абоненту на платній основі послуги електрозв'язку.

На виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» та рішення Загальних зборів акціонерів ВАТ «Укртелеком» від 14.06.2011 року (протокол №8 від 14.06.2011р.) Товариство перейменовано на публічне акціонерне товариство «Укртелеком». ПАТ «Укртелеком» є правонаступником усіх прав та обов'язків ВАТ «Укртелеком».

Договір 1 набрав чинності з дня підписання і діяв п'ять років. Якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна зі Сторін не повідомила про його припинення, то Договір вважається дійсним на той же термін (п.п. 7.1, 7.2 Договоруї).

18 травня 2011 року між Сторонами був укладений договір №№057110834/9001 про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю у 2011 році за державні кошти (далі - Договір 2), відповідно до умов якого Укртелеком надає Абоненту на платній основі послуги з передавання даних і повідомлень: послуги телефонного зв'язку місцевого, міжміського та міжнародного користування; користування індивідуальними, спареними, паралельними телефонами, всього 213 телефонів; надання послуг телеграфу з передаванням телеграм.

Строк дії Договору 2 було встановлено до 31 грудня 2011 року (пункт 10.1 Договору 2).

В Додатку №1 до Договору 2 визначений перелік послуг та тарифи на послуги.

Відповідно до частини першої ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою ст. 173 та пунктом 2 частини першої ст. 175 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Укладені між сторонами Договір 1 та Договір 2 за своєю природою є договором про надання послуг. Згідно визначення частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 63 Закону України «Про телекомунікації» телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про телекомунікації» розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

Відповідно до частини першої ст. 33 Закону України «Про телекомунікації» споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно до пункту 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005р. №720, споживачі зобов'язані виконувати умови договору, в тому числі своєчасно оплачувати отримані послуги.

Згідно пункту 171 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005р. №720, оператор відкриває в системі розрахунків кожному абоненту особовий рахунок з певним ідентифікаційним кодом, на якому проводяться розрахунки за всі надані абоненту послуги.

Відповідачу був відкритий особовий рахунок №9001. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно виписки з особового рахунку відповідача №9001, у зв'язку із невчасною та частковою оплатою наданих телекомунікаційних послуг, станом на 01 січня 2013 року, за відповідачем рахується заборгованість:

- по Договору 1 від 02.02.2006р. в сумі 35 973,37 грн., яка утворилась за період з жовтня 2010р. по квітень 2011р. включно;

- по Договору 2 від 18.05.2011р. в сумі 41 791,97 грн., яка утворилась за період з грудня 2011р. по березень 2012р. включно.

Таким чином, відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором 1, Договором 2 належним чином не виконав, загальний розмір заборгованості складає - 77 765,34 грн.

Розглянувши заперечення відповідача щодо позовних вимог, суд вважає їх безпідставними, оскільки, вони зводяться лише до посилань на норми Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та Бюджетного кодексу України. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, та що не було спростовано відповідачем, відповідач отримав ці послуги, також, з боку відповідача повідомлень про порушення надання телекомунікаційних послуг та заявок про їх усунення на адресу позивача не надходило. Складання актів по наданню послуг із зазначенням сум заборгованості, також, договорами не передбачено.

Згідно частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Пунктом 4.5 Договору 1 встановлено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 4.14 Договору 2 встановлено, що рахунок за отримані послуги оплачується Абонентом не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду (при кредитному порядку оплати).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На адресу відповідача був направлений лист від 06.07.2012 року №26-16/76 з метою досудового врегулювання спору. Відповідач заборгованість визнав (лист від 13.08.2012р. №01-83/6321), але не сплатив суму боргу.

Вдруге, в листопаді 2011 року, позивач направив лист на адресу відповідача (від 14.11.2012р. №26-17/619) з метою досудового врегулювання спору, який залишений відповідачем без відповіді.

Нормою ч. 4 ст. 631 ЦК України визначено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частина 7 ст. 193 ГК України встановлює, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом...

Пунктом 5.8 Договору 1, пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі затримки оплати за надані послуги Абоненту нараховується пеня.

Позивачем, за порушення строків оплати за надані послуги відповідачем, нарахована пеня на суму заборгованості у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховуються пеня, за кожний день прострочення оплати.

Розмір пені по Договору 1 становить - 1356,38 грн.

Розмір пені по Договору2 становить - 1575,76 грн.

Частина 1 ст. 229 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Отже боржник не має права відмовитися від виконання свого зобов'язання і повинен сплатити заборгованість.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір збитків від інфляції по Договору 1 становить - 4518,14 грн.

Розмір збитків від інфляції по Договору 2 становить - 330,08 грн.

Розмір трьох процентів річних від простроченої суми по Договору 1 становить -2630,19 грн.

Розмір трьох процентів річних від простроченої суми по Договору 2 становить - 1196,09 грн.

Згідно із вимогами ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідносини, у яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання. Згідно із вимогами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормою ч. 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язків для виконання сторонами.

Згідно п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, суд визнав позовні вимоги позивача обгрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, пов"язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові - на позивача.

Виходячи з усього вищевикладеного та користуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 126 Конституції України; ст. ст. 612, 624, 625, 692 ЦК України; Законом України «Про телекомунікації»; Правилами надання та отримання телекомунікаційними послугами; ст. ст. 193, 220, 225, 229, 231, 232 ГК України; ст. ст. 1, 2, 12, 15, 54, 58, 66, 67 ГПК України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Харківської обласної державної адміністрації (вул. Сумська, 64, м. Харків, 61002, Україна, п/р 35212001000032 в ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 23912956) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 18 код ЄДРПОУ 21560766) в особі Харківської філії ПАТ «Укртелеком» (вул. Іванова, 7/9, м. Харків, 61002, Україна, р/р 26008898 в ХОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Харкова, МФО 350589, код ЄДРПОУ 25614660) - 77765,34 грн. боргу, 2932,14 грн. пені, 4848,22 грн. інфляційних, 3826,28 грн. річних та 1787,44 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.04.2013 р.

Суддя Денисюк Т.С.