Рішення № 30711465, 10.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2013 р.Справа № 922/826/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

розглянувши справу

за позовом Фірми "Олімп ЛТД" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпос", м. Харків про стягнення 217398,35грн. за участю :

представник позивача - Мозгова О.С. дов. №18/03 від 18.03.13р.

представник відповідача - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Фірма "Олімп ЛТД" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпос" про стягнення основної заборгованості у розмірі 193107,84 грн., пені у розмірі 14212,73 грн., інфляційних втрат у розмірі 2934,40 грн. та річних у розмірі 7143,38 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за договором поставки №585/11/09 від 01.12.2009р.

Представник позивача через канцелярію суду з супровідним листом (вх.№13167) надав документи для їх долучення до матеріалів справи, зокрема, копію видаткової накладної №21 від 10.01.2012р. з виправленнями.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав, про причини неявки суд не повідомляв. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. с. 48, 51, 66, 67).

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та надані представником Позивача докази в обгрунтування заявлених позовних вимог, вислухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне.

Між Фірмою "Олімп ЛТД" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю - Постачальник (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпос" - Покупець (відповідач у справі) 01.12.2009 року було укладено Договір поставки №585/11/09 за яким позивач зобов"язався в порядку та у строки, встановлені даним Договором, передати у власність відповідача товар у певній кількості, відповідної якості та по узгодженій цені, а відповідач зобов"язався прийняти товар та сплатити його на умовах, встановлених даним договором.

Додатковими угодами до Договору від 07.12.2010 та від 08.12.2011 року дія Договору була пролонгована до 31.12.2012 року.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що кількість та асортимент кожної партії поставляємого товару зазначається у накладній, складеної на піставі замовлення відповідача, який є невід"ємною частиною даного Договору. Накладні оформлюються на кожну партію поставляємого товару та мають силу специфікацій до даного договору.

Відповідно до п. 1.4 Договору, загальна кількість товару, що належить поставці по даному Договору, визначається як наростаюча кількість по всім поставкам здійсненим згідно оформленим накладним.

На виконання умов даного договору позивач поставляв відповідачу товар, про що свідчать надані до матеріалів справи копії видаткових накладних (арк.с.30-43, 87). Факт передачі та отримання товару підтверджується особистими підписами представників сторін та печатками підприємтсв.

Пунктом 5.4 Договору встановлено, що відповідач здійснює оплату на умовах відстрочки платежу 45 (сорок п"ять) календарних днів з моменту поставки товару, шляхом передачі грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, за поставлену за Договором продукцію відповідач розрахувався не повністю, таким чином, на момент звернення позивача до суду його заборгованість перед Фірмою "Олімп ЛТД" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю становить 193107,84 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зообов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. (ст.. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу та підписав акт звірки розрахунків, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в частині стягнення боргу в розмірі 193107,84 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов"язань за Договором, просить стягнути з нього пеню в розмірі 14212,73 грн., інфляційні втрати в розмірі 2934,40 грн. та річні у розмірі 7143,38 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Згідно п.7.2 Договору в разі несвоєчасної оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті поставленого товару у розмірі та у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення на користь позивача пені в розмірі 14212,73 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин суд визнав позовні вимоги позивача в сумі 2934,40 грн., нараховані за індексами інфляції на суму основного боргу, а також 7143,38 грн. - 3% річних, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно приписів ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, суд вважає за необхідне покласти судові витрати на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 610, 611, 625, 626, 655 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 65, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпос" (61052 м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд. 1, код ЄДРПОУ 34629821) на користь Фірми "Олімп ЛТД" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (61024, м. Харків, вул. Чайковського, б. 5-7-9, кв. 17, код ЄДРПОУ 21189237) - суму основної заборгованості у розмірі 193107,84 грн., пеню у розмірі 14212,73 грн., інфляційні втрати у розмірі 2934,40 грн., річні у розмірі 7143,38 грн. та 4347,97 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Денисюк Т.С.