Постанова № 30711336, 15.04.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2013 р. Справа № 4/5007/899/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Грязнов В.В. ,

суддя Демидюк О.О.

при секретарі судового засідання Яремі Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Золотой Мандарин Квадра", товариства з обмеженою відповідальністю "СТС - Генпідряд" на рішення господарського суду Житомирської області від 05.02.2013 року у справі №4/5007/899/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотой Мандарин Квадра"

до Товариства з обмеженою відповідальністю СТС-Генпідряд"

про стягнення заборгованості за договором № 6930 від 09.09.2010 року

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотой Мандарин Квадра" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС - Генпідряд" з позовом про стягнення 131180,04 грн., з яких 114936,85 грн. - заборгованість за виконані роботи, 12208,22 грн. - пеня, 4034,97 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 05.02.2013 року (суддя Лозинська І.В. ) позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "СТС - Генпідряд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотой Мандарин Квадра" 114936,85 грн. - основного боргу; 6245,54 грн. - 3 % річних та 2423,65 грн. - судового збору. В частині стягнення пені у сумі 9126,38 грн. в позові відмовлено.

Своє рішення суд першої інстанції нормативно обґрунтував положеннями ст. 875, ч.ч. 1,2,4 ст. 882,ч. 4 ст. 879 ЦК України щодо підстав стягнення боргу за поетапне виконання робіт за договором будівельного підряду, ст. 625 ЦК України щодо стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання. Відмовляючи в стягненні неустойки, суд дійшов висновку про фактичну зміну позивачем порядку обчислення позовної давності за вимогами про стягнення пені, що суперечить положенням ч. 2 ст.260, ст. 261 ЦК України та ч.6 ст. 232 ГК України.

Позивач з прийнятим рішенням господарського суду в частині відмови в стягненні пені не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить рішення в цій частині змінити та задовольнити позовні вимоги, стягнувши з відповідача 9126,38 грн. пені. У обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що порядок нарахування пені повністю відповідає положенням ч. 6 ст. 232 ГК України. Відповідно до п. 5.2. договору підряду №6930 від 09.09.2010 року, відповідач був зобов'язаний розрахуватись за виконані роботи до 16.06.2011 року, що не виконав, тому на підставі п. 8.3. цього ж договору, зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення. Зазначає, що нарахування пені здійснюється щоденно протягом періоду прострочення і, відповідно, право позивача вимагати сплати пені, нарахованої за відповідний день прострочення виникає кожного дня за наслідками нарахування пені за відповідний день, тому строк позовної давності необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо. Оскільки датою звернення позивача з позовом до суду є 31.07.2012 року, то з урахуванням положень п. 1. ч. 2 ст. 258 ЦК України, ч. 6 ст. 232 ГК України, період нарахування пені починається з 31.07.2011 року та закінчується 17.12.2012 року.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, а в позові відмовити повністю через неправильне застосування судом норм матеріального права та неповне з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Апелянт зазначає, що зобов'язання з оплати робіт у замовника за договором виникає лише після завершення виконання всього обсягу робіт. Оскільки остаточно роботи за договором позивачем виконані не були, вважає відсутніми підстави для проведення остаточних розрахунків між сторонами. Зазначає також, що у виконання зобов'язань, визначених в п. 2.2. договору, звіт про використання матеріалів замовника та інші документи про виконання договору підряду підрядником не надавались. Вважає, що на підставі ст. 529 ЦК України, кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов'язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

ТОВ "Золотой мандарин квадра" надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу ТОВ "СТС - Генпідряд" залишити без задоволення й зазначає, що згідно з п.5.2, п. 7.3. договору прийняття окремих етапів робіт здійснюється на підставі актів виконаних робіт та довідок про вартість робіт (форми КБ-2в, КБ-3). Позивач належним чином виконав, а відповідач прийняв без зауважень та заперечень окремі етапи робіт, а саме за листопад 2010 року та червень 2011 року. Підписавши дані акти та довідки, відповідач погодився з видами та обсягом виконаних робіт, їх вартістю, відповідністю виконаних робіт умовам договору, що є підставою для оплати таких робіт. Представник позивача підтримав свої доводи та заперечення з підстав, що викладені в апеляційній скарзі та відзиві.

ТОВ "СТС - Генпідряд" своїм правом надати відзив на апеляційну скаргу не скористалось та подало письмове клопотання про слухання справи за відсутності його представника.

Розглянувши апеляційні скарги та відзив позивача на апеляційну скаргу відповідача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Апеляційним судом встановлено, що 09.09.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Золотой Мандарин Квадра" (підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю "СТС - Генпідряд" (замовник) укладено договір № 6930, за яким підрядник зобов'язався на власний ризик виконати відповідно до умов даного договору роботи, а замовник зобов'язався надати підряднику фронт робіт, передати всю необхідну проектну документацію, прийняти об'єкт по завершенню виконання робіт та оплатити виконані роботи.(п.1.1.).

Відповідно до п. 1.2. договору, сторонами погоджено, що під роботами в даному договорі розуміється улаштування покриття з виробів бетонних тротуарних неармованих (надалі ВБТН) на вирівнюючому прошарку з відсіву гранітного з використанням голкопробивного геотекстиля між основою та вирівнюючим прошарком та встановлення бортів дорожніх. Найменування та місцезнаходження об'єкту будівництва: логістичний парк (перша черга) - відкрита площадка для зберігання автомобілів та вантажів по вул. Індустріальна,13, 15 в смт. Калинівка Васильківського району Київської області. Основні параметри, склад та обсяг робіт : будівництво відкритої площадки для зберігання автомобілів та вантажів логістичного парку (перша черга), за адресою : смт. Калинівка Васильківського району Київської області, вул. Індустріальна, 13, 15, Україна, а саме: улаштування ВБТН - 34600 квадратних метрів; встановлення бортів дорожніх - 1460 погонних метрів.

За умовами договору замовник зобов'язався прийняти в установленому порядку та оплатити виконані роботи, а підрядник - виконати з використанням власних ресурсів та у встановлені строки роботи відповідно до проектної кошторисної документації та передати замовнику в порядку, передбаченому законодавством та договором, закінчені роботи (п.п. 3.2.2. п. 3.2. договору, п.п. 3.4.1., 3.4.2. п. 3.2. договору ).

Пунктами 4.1. та 4.2. договору передбачено, що вартість та витрати по виконанню робіт визначаються згідно з кошторисом (додаток до договору), який є невід'ємною частиною даного договору, та фіксуються в актах прийому - передачі виконаних робіт і складають 385460,00 грн., крім того ПДВ 77092,00 грн., разом - 462 552,00 грн.; будь-яке відхилення від кошторису внаслідок змін в обсязі робіт чи в кількості та вартості матеріалів здійснюється за умови попереднього узгодження між сторонами та оформлюється шляхом підписання додаткової угоди (змін до кошторису), в якій відображається зменшення чи збільшення обсягів робіт та/чи матеріалів і фіксується остаточна вартість та витрати по виконанню робіт. Якщо зазначені зміни та доповнення обумовлюють зміни в строках виконання робіт, сторони здійснюють їх корегування шляхом підписання додаткової угоди.

Судом першої інстанції на підставі ст. 875 ЦК України вірно визначено правову природу даного договору, як договір будівельного підряду, й відповідно до якої за вказаним договором підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно - кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно - кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Стаття 323 Господарського кодексу України визначає, що договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.

Так, згідно пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" (далі - постанова КМУ № 668) за договором підряду підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором підряду строк закінчені роботи (об'єкт будівництва), а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію (у разі, коли цей обов'язок повністю або частково не покладено на підрядника), прийняти від підрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх.

Згідно пункту 98 Постанови КМУ № 668 оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду.

Згідно статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Аналогічна норма міститься в ч. 5 ст. 321 ГК України.

Відповідно до ст. 529 ЦК України, кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов'язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту

За приписами частини 4 статті 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 554 від 04.12.2009 р. "Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві" затверджено примірні форми первинних облікових документів у будівництві № КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати". Так, акт приймання виконаних будівельних робіт (типової форми N КБ-2в) складається для визначення вартості виконаних обсягів будівельних робіт та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на будівництві, а довідка про вартість виконаних будівельних робіт (типової форми N КБ-3) складається для визначення вартості виконаних обсягів будівельних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи з будівництва.

Пунктом 5.2 договору сторонами встановлено порядок проведення розрахунків, за яким : замовник протягом п'яти банківських днів з дати підписання даного договору сплачує передполату в сумі 25 % від вартості робіт, що складає 96365,0 грн., крім того ПДВ - 19 273,0 грн., разом - 115638,0 грн.; подальші платежі здійснюються замовником після виконання та прийняття робіт, за які було здійснено авансовий платіж, щомісячно, на підставі підписаних замовником актів виконаних робіт та довідок про вартість робіт (форми КБ-3 та КБ-2в) протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання відповідних актів виконаних робіт та довідок про вартість робіт.

Отже, сторонами в договорі було узгоджено порядок проведення поетапної оплати виконаних підрядних робіт, чому суд першої інстанції дав вірну оцінку.

З цієї ж підстави не заслуговують на увагу доводи апелянта - ТОВ "СТС - Генпідряд" про відсутність підстав для стягнення боргу через незавершення підрядником робіт в повному обсязі.

У виконання зобов'язань, визначених п. 5.2. договору, відповідачем сплачено позивачу передплату у розмірі 115638,00грн., про що свідчить виписка з банківського рахунку станом на 10.09.2010 р. (т.1. а. с.19 ).

Судом першої інстанції на підставі довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за листопад 2010 року, акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2010 року на суму 262760,74 грн., довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за червень 2011 року та акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 року на суму 187814,11 грн. вірно встановлено, що позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 450574,85 грн. (т.1. а. с.15 -18).

Підписавши дані акти та довідки без будь-яких заперечень та зауважень, відповідач погодився з видами та обсягом виконаних робіт, їх вартістю, відповідністю виконаних робіт умовам договору, що є підставою для оплати таких робіт.

Однак відповідач з врахуванням проведеної передплати, лише частково в сумі 335638,00 грн. виконав взяті на себе зобов'язання, допустивши заборгованість в сумі 114936,85 грн..

Зазначені обставини підтверджуються банківськими виписками від 10.09.2010 року на суму 115638,00 грн., від 09.06.2011 року на суму 170000,00 грн., від 15.11.2011 р. на суму 50000,00 грн. ( т.1., а. с. 19-21), у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині судом першої інстанції задоволені правильно.

Суд апеляційної інстанції на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України погоджується також із висновком місцевого господарського суду про арифметичну вірність розрахунку та наявність достатніх підстав для стягнення з відповідача 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 6245,54 грн., розрахованій за період з 17.06.2011 року по 15.11.2011 року на суму 2060,58 грн. та за період з 16.11.2011 року по 31.01.2013 року на суму 4184,96 грн..

Однак, колегія суддів не може погодитись із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені з наступних підстав.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, прострочення боржником грошового зобов'язання зі сплати боргу за виконані підрядні роботи виникло з 17.06.2011 року, тому період нарахування пені, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України закінчується 17.12.2011 року.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позивач звернувся до суду з даним позовом 31.07.2012 року.

Позивачем проведено розрахунок пені на суму боргу 164936,85 грн. за період з 31.07.2011 року (річний строк, що передує даті звернення з позовом) по 15.11.2011 року (дата останньої оплати в сумі 50000 грн.) та на залишок боргу в сумі 114936,85 грн. за період з 16.11.2011 року по 17.12.2011 року ( кінцева дата закінчення строку нарахування пені відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України).

Господарським судом першої інстанції на підставі положень ч. 6 ст. 232 ГК України, ч. 1 ст. 549, ст.611, ст. 253 ЦК України вірно зазначено, що початком перебігу строку нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано, й триває протягом шести місяців.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України, пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За несвоєчасне здійснення розрахунків за договором, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми невиконаного зобов'язання, за кожен день прострочення (п. 8.3.).

Порядок обчислення позовної давності, в силу вимог частини другої статті 260 ЦК України, не може бути змінений за домовленістю сторін.

Однак, вказівка в п. 8.3. договору та імперативна норма, що міститься в ч. 3 ст. 549 ЦК України щодо обчислення пені за кожен день прострочення виконання - не є зміною порядку обчислення строку позовної давності, що помилково ототожнено судом першої інстанції.

Враховуючи те, що пеня нараховується за кожен день прострочення виконання зобов'язання, звернення до суду з позовом в строк, більше одного року з дня виникнення права на нарахування пені, тобто з 17.06.2011 року не може нівелювати право кредитора на нарахування пені за період в межах строку позовної давності, але не пізніше закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України.

Отже, право на нарахування пені у позивача виникає на наступний день з дня, в який зобов'язання мало бути виконане (з 17.06.2011 року) й нараховується за кожен день прострочення потягом шести місяців (до 17.12.2011 року).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд апеляційної інстанції вважає його арифметично вірним, тому на підставі наведеного з відповідача підлягає стягненню 9126,38 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 111-28 ГПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх судів України.

Колегія суддів вважає недоречним посилання місцевим господарським судом на постанову Верховного Суду України від 04.12.2012 року у справі №17/034-11, оскільки вказана постанова містить правову позицію у спорі, що виник на підставі договору, яким сторони змінили визначений ч. 6 ст. 232 ГК України порядок нарахування пені (визначили період нарахування пені - 6 місяців, що передують даті звернення з позовом до суду), а не строк позовної давності за такими вимогами. Однак, в даному спорі, сторони в договорі підряду не змінювали період нарахування пені, який відповідає положенню ч. 6 ст. 232 ГК України.

Доводи ТОВ "СТС - Генпідряд" щодо невиконання підрядником зобов'язань, визначених у п. 2.2. договору та непередання документів про виконання договору підряду не впливають на спірні правовідносини та не змінюють їх, оскільки, як було вірно встановлено судом першої інстанції, сторонами в п. 5.2. договору було погоджене виконання зобов'язання з щомісячної оплати виконаних робіт на підставі підписаних замовником актів виконаних робіт та довідок про вартість робіт (форми КБ2в, КБ-3), тобто поетапно. Пункт 2.2. договору підряду не містить строку виконання зобов'язання підрядником по наданню звіту про використання матеріалу, й замовник не позбавлений можливості вимагати надання такого звіту та документів про хід виконання договору підряду.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції в частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу за договором та 3% річних повно з'ясував обставини справи й дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції у відповідній частині, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана ТОВ "СТС - Генпідряд" апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Однак в частині відмови в стягненні пені, суд першої інстанції дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, внаслідок чого невірно застосував норми матеріального права, а тому апеляційна скарга ТОВ "Золотой мандарин Квадра", в якій останній просить рішення суду змінити підлягає задоволенню частково, а рішення у відповідній частині підлягає скасуванню з винесенням нового рішення про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.99, 101, п.1 ст.103, ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СТС - Генпідряд" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Золотой Мандарин Квадра" задоволити частково.

Рішення господарського суду Житомирської області від 05.02.2013 року у справі №4/5007/899/12 про відмову в задоволені позову в частині стягнення пені та судових витрат - скасувати та прийняти в цій частині нове рішення.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Золотой Мандарин Квадра" в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "СТС - Генпідряд" пені задоволити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СТС - Генпідряд" (12201, Житомирська область, м. Радомишль, вул. Котовського, 35, ідентифікаційний код 32375423) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Золотой Мандарин Квадра" (01015, м. Київ, вул. Лейпцізька, 3а, ідентифікаційний код 32931937) 9126,38 грн. пені та 2606,17 грн. судового збору.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Золотой Мандарин Квадра" (01015, м. Київ, вул. Лейпцізька, 3а, ідентифікаційний код 32931937) з державного бюджету 17,43 грн. судового збору.

У решті рішення залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СТС - Генпідряд" (12201, Житомирська область, м. Радомишль, вул.Котовського, 35, ідентифікаційний код 32375423) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Золотой Мандарин Квадра" (01015, м. Київ, вул. Лейпцізька, 3а, ідентифікаційний код 32931937) 860,25 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Житомирської області видати судові накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Справу №4/5007/899/12 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Демидюк О.О.

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2-3 - сторонам,

4 - в наряд.