Рішення № 30711263, 09.04.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.13 Справа№ 5015/5408/12

Господарський суд Львівської області у складі колегії суддів : головуючого судді Кітаєвої С.Б., судді Ділай У.І., судді Сухович Ю.О., при секретарі Мак Х.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства "КРАЙ КЕРАМА», м.Буча Київської області

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,смт.Щирець Пустомитівського району Львівської області

про: стягнення 945 328,01 грн.заборгованості.

Представники :

від позивача: Балан Д.Р. - представник (довіреність №8 від 03.12.12р).

від відповідача: ОСОБА_3 - представник (довіреність від 04.04.2013 р ), ОСОБА_4 - представник ( ордер №200 , витяг з договору від 04.04.2013 р)

Представникам позивача та відповідача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяви про відвід судді не надходили. Із заявами про здійснення технічної фіксації судового процесу сторони до суду не звертались.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства " КРАЙ КЕРАМА", м.Буча Київської області, до відповідача,Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, про стягнення 717 586,45 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 21.12.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 22.01.2013 року. З підстав, зазначених в ухвалі суду від 22.01.2013 року , розгляд справи відкладався на 07.02.2013 року

24.01.2013 р за вх.№2123/12 у канцелярії суду зареєстровано подане відповідачем клопотання про долучення до матеріалів справи документів, серед яких, зокрема, копія Додаткової Угоди №01 від 15.02.2012 р , відзив на позовну заяву, копії платіжних доручень про оплату отриманого товару, копії Витягів з ЄДРПОУ з відомостями про відповідача, копія вимоги про прийняття повернення товару №2/11 від 16.11.2012 року з поштовою квитанцією про відправлення, копія відповіді на лист позивача №1/11 від 09.11.2012 року та копії замовлення товару №293 від 22.10.2012 року та №296 від 12.11.2012 року з поштовими квитанціями про відправлення позивачу.

07.02.2013 р за вх.№3609/13 у канцелярії суду зареєстровано письмове за №35 від 04.02.2013 року підтвердження позивача, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

В судове засідання 07.02.2013 року сторони явку повноважних представників забезпечили. В засіданні оглянуто оригінал Додаткової Угоди №01 від 15.02.2012 року, який наданий представником відповідача для огляду. Позивачу надано можливість висловити свої доводи і міркування по обставинах, наведених відповідачем у відзиві. В засіданні оголошувалась перерва до 15.02.2013 року, про що до відома представників сторін було доведено у письмовій формі (під розписку).

12.02.2013 р за вх.№3985/13 у канцелярії суду зареєстровано Письмове за №45 від 08.02.2013 року пояснення по справі. У зазначеному поясненні позивач стверджує, що на момент подання позову до суду у відповідача виникла прострочена заборгованість у сумі 717 586,45 грн, а на момент призначення справи до розгляду розмір простроченої заборгованості зріс до 945 328,01 грн ( уточнення до позовної заяви (збільшення ціни позову) - додається). Пояснює, що рахунки щодо оплати поставленої продукції направлялись відповідачу разом з видатковими накладними, які в свою чергу передавались відповідачу разом з поставкою продукції, а так як рахунки готувались в одному примірнику, то надати їх копії суду є неможливим. Пояснює, що позивач не має можливості надати виписки з банківського рахунку, які підтверджують часткову оплату відповідачем отриманого товару, у зв»язку з тим, що дані виписки не були знайдені бухгалтерією позивача. Стверджує , що у позивача відсутня Додаткова Угода №01 від 15.02.12 р до Договору поставки №6 від 04.01.12 р . У зв»язку із відсутністю у позивача примірника Додаткової Угоди №01 від 15.02.12 р до Договору поставки №6 від 04.01.12 р , а також враховуючи, що протоколом загальних зборів акціонерів від 30.03.12 р №1/2012 директора ОСОБА_6 було відсторонено від виконання обов»язків з 31 березня 2012 року, а при передачі справ 26.04.12 р по акту приймання-передачі документів та печаток позивачу не було передано будь-які додаткові угоди до договорів поставки , не передано п. ОСОБА_6 печатки ПрАТ «КРАЙ КЕРАМА», а також стверджуючи про те, що текст Додаткової Угоди суперечить економічній доцільності та діловій практиці, позивач не погоджується з відзовом відповідача на позовну заяву, вважає надану Додаткову Угоду укладеною після закінчення повноважень директора , а відтак, керуючись ст.41 ГПК України повідомляє про подання клопотання щодо проведення технічної експертизи зазначеної угоди.

До зазначеного Письмового пояснення позивач долучив за №34 від 04.02.2013 року Уточнення до позовної заяви (збільшення ціни позову), яким збільшив ціну позову на 227 741,56 грн. Просить прийняти уточнення до позовної заяви та долучити до матеріалів справи ; додатково стягнути з відповідача на користь позивача 227 741,56 грн. заборгованості за товар, поставлений по видаткових накладних , які перелічені в уточненні і додаються в копіях до матеріалів справи.

12.02.2013 року за вх.№3986/13 у канцелярії суду зареєстровано поступлення від позивача Клопотання №46 від 08.02.2013 року про призначення технічної експертизи Додаткової Угоди №01 від 15.02.12 р з «наданням експертом роз»яснення питання щодо давності складання» Додаткової Угоди. Необхідність проведення експертизи позивач мотивує тим, що у нього виникли сумніви стосовно того, що Додаткова Угода №01 до Договору поставки №6 від 04.01.12 р укладена саме 15.02.12р. Наводячи ті ж обставини , що й у Письмових поясненнях, стверджує, що не погоджується з відзивом позивача на позовну заяву та вважає надану відповідачем Додаткову Угоду укладеною після закінчення повноважень директора.

Ухвалами від 15.02.2013 року призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів, розгляд справи відкладено на 27.03.2013 року. Автоматизованою системою документообігу господарського суду Львівської області визначено суддів для розгляду справи в колегії , а саме : суддю Ділай У.І. та суддю Сухович Ю.О.

20.02.13 р за вх.№4878/13 у канцелярії суду зареєстровано клопотання відповідача про ознайомлення із матеріалами справи. Для ознайомлення із матеріалами справи відповідач, чи його повноважний представник не прибули.

В судовому засіданні 27.03.2013 року представником позивача долучено до матеріалів справи Акт звіряння розрахунків між сторонами за період з 01.01.2012 р по 22.01.2013 року. Підтримує клопотання про призначення судової експертизи. Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, своїх доводів та міркувань щодо доцільності призначення судової експертизи не висловив. Колегія суддів вбачала за доцільне відкласти розгляд справи. Ухвалою від 27.03.2013 року розгляд справи відкладено на 09.04.2013 року.

05.04.2013 року за вх.№ 10701/13 у канцелярії суду зареєстровано подані позивачем письмові пояснення до справи, в додаток до яких до матеріалів справи подано рахунки-фактури, податкові накладні, копії банківських виписок з рахунку позивача , копії довіреностей до видаткових накладних, копію Витягу з ЄДР з відомостями, які містить ЄДР про позивача.

05.04.2013 р за вх.№10930/13 у канцелярії суду зареєстровано подане представником відповідача клопотання про ознайомлення із матеріалами справи та зняття копій з документів. 08.04.2013 р матеріали справи надані представнику відповідача для ознайомлення та зняття копій, що останнім засвідчено письмовим записом на поданому клопотанні.

09.04.2013 р за вх.№11400/13 у канцелярії суду зареєстровано подане відповідачем Пояснення від 09.04.2013 р по справі. З підстав, наведених у поясненні відповідач заперечує проти призначення судової експертизи; стверджує (що підтверджує поданими до пояснення накладними) про повернення відповідачу товару на суму 111 662,34 грн; підтверджує оплату отриманого товару на суму 853216,92 грн. Вважає, що жодним чином не порушив умови укладеного між сторонами Договору поставки та Додаткової угоди до цього Договору, а тому заявлені позовні вимоги вважає безпідставними. З мотивів, наведених у поясненні проти призначення судової експертизи за клопотанням позивача заперечує.

В судове засідання 09.04.2013 року сторони забезпечили явку повноважних представників. В засіданні представниками відповідача надано для огляду колегії суддів оригінал Додаткової Угоди №01 від 15.02.2012 року до Договору поставки №6 від 04.01.2012 року, який по змісту відповідає копії Додаткової угоди, яку відповідач подав до справи в додаток до клопотання вх.№2123/12 від 24.01.13 р. Колегія суддів при огляді оригіналу Додаткової Угоди встановила, що зі сторони постачальника (ПрАТ «КРАЙ КЕРАМА») Додаткова Угода №01 від 15.02.2012 року підписана директором Приватного акціонерного товариства «КРАЙ КЕРАМА» ОСОБА_6 В оригіналі Додаткова Угода завірена гербовою печаткою ПрАТ «КРАЙ КЕРАМА».

В засіданні розглянуто клопотання позивача за №46 від 08.02.2013 року ( вх.№3986/13 від 12.02.13 р ) про призначення судової технічної експертизи Додаткової Угоди №01 від 15.02.2012 року до Договору поставки №6 від 04.01.12 р . В задоволенні клопотання та у призначенні судової експертизи позивачу відмовлено.

Згідно із ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв ( клопотань) останній, виходячи з її змісту , а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як : подання іншого (ще одного ) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об»єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії. Про зазначене вказується, зокрема , у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Із врахуванням зазначеного, суд, виходячи із змісту Уточнення до позовної заяви ( збільшення ціни позову) №34 від 04.02.2013 р , а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, розцінює Уточнення до позовної заяви ( збільшення ціни позову) як Заяву про збільшення розміру позовних вимог на 227 741,56 грн.

Оскільки заява про збільшення розміру позовних вимог подана позивачем із дотриманням правил вчинення відповідної процесуальної дії ( подано докази доплати судового збору; скеровано копію заяви відповідачу), відповідач не заперечує отримання зазначеної заяви і дає пояснення із врахуванням обставин, пов»язаних із поставкою товару по видаткових накладних, які вказані позивачем у заяві про збільшення розміру позовних вимог , суд приймає заяву до розгляду.

Відтак, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами із врахуванням поданої позивачем Заяви №34 від 04.02.2013 р про збільшення розміру позовних вимог.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

04 січня 2012 року між Приватним акціонерним товариством «КРАЙ КЕРАМА» (постачальник) , в особі директора ОСОБА_6, що діє на підставі статуту, з однієї сторони, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець), що діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію, з іншої сторони, які разом визначаються як «Сторони», укладено Договір поставки №6 ( далі - Договір).

За умовами Договору поставки ( п.1.1) постачальник зобов»язується поставляти на користь покупця товари будівельної кераміки та керамограніту ( далі - товар»). Покупець зобов»язується приймати та оплачувати зазначений товар відповідно до умов цього договору (п.1.2).

Відповідно до п.1.3 Договору, асортимент та ціна товару, що поставляється за даним договором, зазначені у специфікації, яка є його невід»ємною частиною і діє до затвердження сторонами нової специфікації.

Відповідно до п.2.8 Договору, фактичний асортимент, кількість та ціна кожної партії товару зазначається у видаткових накладних, що є невід»ємною частиною цього договору.

На дату зазначену в замовленні покупця постачальник повинен забезпечити поставку не менше 95% кількості товару (кв.м. або шт.), замовленого покупцем.

Відповідно до п.2.9 Договору право власності на товар та ризик його випадкової втрати чи пошкодження переходить від постачальника до покупця з моменту підписання видаткової накладної. Відповідно до п.2.10 Договору під час отримання товару покупець здійснює перевірку товару за кількістю та якістю. Претензії щодо кількості товару можуть бути заявлені покупцем у строк не більше 15 календарних днів з дати підписання видаткової накладної.

Відповідно до п.2.1 поставка товару здійснюється на умовах DDР склад покупця ( в ред.Інкотерм 2000), якщо інше не передбачено замовленням покупця. Товар поставляється партіями з урахуванням замовлень покупця ( п.2.2). Замовлення складається в письмовій формі і передається постачальнику за 4 робочих дні до бажаної дати поставки факсом, поштою, або через представника постачальника ( п.2.4). Постачальник зобов»язаний погодити отримане замовлення шляхом оформлення рахунку-фактури ( п.2.5) . При отриманні товару покупець надає постачальнику документи, перелічені в п.2.6 Договору ( у т.ч. довіреність на отримання товару). На партію товару постачальник зобов»язаний надати покупцю видаткову накладну, податкову накладну , рахунок-фактуру , за необхідності - копію сертифікату відповідності товару чинним державним стандартам та нормам.

Відповідно до п.3.2 фактична сума Договору визначається вартістю товару, що був поставлений протягом періоду його дії за відповідними видатковими накладними.

Відповідно до п.3.3 розрахунки за Договором здійснюються в безготівковій формі згідно вказаних сторонами реквізитів . Валюта розрахунків - гривня України.

Відповідно до п.3.4, покупець зобов»язаний оплатити постачальнику повну вартість поставленого товару протягом 120 ( сто двадцять) календарних днів з дати поставки, вказаної у видатковій накладній, крім випадків, передбачених п.3.5 даного договору.

За умовами п.3.5, покупець має право зупинити оплату за товар в разі, коли постачальник не забезпечує поставки товару, замовленого покупцем згідно положень частини другої п.2.8 цього Договору, до моменту повного відновлення поставок.

Договір діє з дати підписання сторонами до 31.12.2013 року. Зобов»зання, що лишились невиконаними (та/чи виконані неналежним чином) протягом терміну дії договору, мають бути виконані незалежно від закінчення терміну дії Договору.

15 лютого 2012 року Приватне акціонерне товариство «КРАЙ КЕРАМА» ( постачальник) в особі директора ОСОБА_6, що діє на підставі статуту, з однієї сторони та Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( покупець), що діє на підставі Свідоцтва про реєстрацію, з іншої сторони, які разом визначаються як «Сторони», уклади Додаткову Угоду №01 до Договору поставки №6 від 04 січня 2012 року. Додатковою Угодою доповнено Договір пунктом 2.13 та викладено його в наступній редакції :

«п.2.13. На вимогу будь-якої зі сторін договору товар, що залишився нереалізованим покупцем протягом 60 календарних днів з моменту його поставки від постачальника, має бути повернуто покупцем та прийнято постачальником.

Повідомлення-вимога про необхідність вивезення товару надсилається стороною, що ініціює повернення, іншій стороні у письмовому вигляді за підписом уповноваженої особи.

Постачальник в термін 15 календарних днів з дати отримання відповідною стороною повідомлення-вимоги про повернення товару направляє на склад покупця необхідний транспорт та здійснює прийняття товару, що підлягає поверненню. Покупець зобов»язаний протягом одного робочого дня здійснити завантаження товару, що підлягає поверненню, на транспортний засіб постачальника.

Вивезення товару, що підлягає поверненню , зі складу покупця здійснюється силами за рахунок постачальника».

2. Доповнено Договір поставки пунктом 2.14 та викладено його в наступній редакції :

« 2.14. В разі, якщо постачальник не здійснює вивезення товару, що підлягає поверненню, у строк визначений частиною 3 пункту 2.13 Договору , покупець має право :

-зупинити погашення заборгованості до моменту прийняття постачальником повернення товару в повному обсязі…».

4. Внесено зміни до пункту 3.4 Договору та викладено його в наступній редакції :

« 3.4. Покупець зобов»язаний оплатити постачальнику повну вартість поставленого товару протягом 360 (триста шестидесяти) календарних днів з дати поставки, вказаної в видатковій накладній, крім випадків, передбачених п.3.5 договору».

5. Доповнено Договір пунктом 3.7 та викладено його в наступній редакції:

« 3.7. В разі виникнення простроченої заборгованості з боку покупця , її погашення відбувається в наступній черговості :

-першочергове повернення на користь постачальника товару ТМ Kerama Marazzi та коригування суми заборгованості на суму повернення ;

-сплату залишку заборгованості грошових коштів протягом 40 (сорока) робочих днів з моменту вивезення постачальником зі складу покупця товару, що повертається».

Інші положення Договору є чинними і діють без змін ( п.6).

Додаткова Угода №01 від 15 лютого 2012 року до Договору поставки №6 від 04 січня 2012 року підписана з боку «постачальника» директором ПрАТ «КРАЙ КЕРАМА» ОСОБА_6, завірена гербовою печаткою ПрАТ «КРАЙ КЕРАМА», з боку «покупця» Додаткова Угода підписана Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1

Позивач стверджує, що відповідач неналежно виконує зобов»язання по оплаті отриманого товару , поставленого на виконання зобов»язань за Договором поставки №6 від 04 січня 2012 року по видаткових накладних, перелічених у позовній заяві та заяві про збільшення розміру позовних вимог, внаслідок чого має місце заборгованість в сумі 945 328,01 грн. Зокрема, неоплаченим , як стверджує позивач, є товар , отриманий відповідачем від позивача по видаткових накладних:

Накладна № 2369 від 28.03.12 - на суму товару 30 469,93

Накладна № 2370 від 28.03.12 - на суму товару 24 274,96

Накладна №2608 від 04.04.12 - на суму товару 22 781,81

Накладна № 2828 від 12.04.12 - на суму товару 277,96

Накладна № 2829 від12.04.12 - на суму товару 80 746,28

Накладна № 2904 від 20.04.12 - на суму товару 10 634,41

Накладна №2991 від 25.04.12 - на суму товару 31 156,36

Накладна №3453 від 16.05.12 - на суму товару 3 079,87

Накладна №3177 від 08.05.12 - на суму товару 272,28

Накладна № 3456 від 16.05.12 - на суму товару 28,85

Накладна№ 3914 від 01.06.12 - на суму товару 72 764,87

Накладна № 4189 від 13.06.12 - на суму товару 15 087,40

Накладна№4371 від 20.06.12 - на суму товару 40 682,26

Накладна № 4190 від 13.06.12 - на суму товару 6 059,11

Накладна № 4288 від 15.06.12 - на суму товару 1 797,60

Накладна № 4396 від 20.06.12 - на суму товару 3 143,87

Накладна№4436 від 21.06.12 - на суму товару 2 622,24

Накладна № 4529 від 26.06.12 - на суму товару 13 452,52

Накладна № 4696 від 04.07.12 - на суму товару 72 668,87

Накладна № 5056 від18.07.12 - на суму товару 117 952,44

Накладна № 4863 від 10.07.12 - на суму товару 1 010,86

Накладна № 4857 від 10.07.12 - на суму товару 36 102,38

Накладна № 5099 від 18.07.12 - на суму товару 10 619,57

Накладна № 5098 від 18.07.12 - на суму товару 856,62

Накладна № 5285 від 25.07.12 - на суму товару 60 775,07

Накладна №5215 від 20.07.12 - на суму товару 124 075,36

Накладна№ 5315 від 25.07.12 - на суму товару 966,05

Всього : на суму 784 359,80 грн.

А також, по видаткових накладних (згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог):

Накладна №5541 від 01.08.12 на суму товару 67921,55 грн.

Накладна №5545 від 01.08.12 на суму товару 436,33 грн.

Накладна №5546 від 01.08.12 товару 561,19 грн.

Накладна № 5547 від 01.08.12 на суму товару 179,23 грн.

Накладна №5548 від 01.08.12 на суму товару 811,09 грн.

Накладна №5544 від 01.08.12 на суму товару 15002,34 грн.

Накладна № 5825 від 09.08.12 на суму товару 1294,43 грн.

Накладна |№5820 від 09.08.12 на суму товару 509,35 грн.

Накладна №5821 від 09.08.12 на суму товару 1174,74 грн.

Накладна №5822 від 09.08.12 на суму товару 754,61 грн.

Накладна №5823 від 09.08.12 на суму товару 84,67 грн.

Накладна № 5824 від 09.08.12 на суму товару 68383,70 грн.

Накладна № 5827 від 09.08.12 на суму товару 422,69 грн.

Накладна №5828 від 09.08.12 на суму товару 422,69 грн

Накладна №5830 від 09.08.12 на суму товару 151,20 грн..

Накладна №5831 від 09.08.12 на суму товару 27015,68 грн.

Накладна №5957 від 14.08.12 на суму товару 41306,56 грн.

Накладна №5958 від 14.08.12 на суму товару 453,26 грн.

Накладна |5960 від 14.08.12 . на суму товару 226,25 грн.

Накладна №6360 від 28.08.12 на суму товару 315,00 грн.

Накладна №6569 від 31.08.12 на суму товару 315,00 грн.

Всього : на суму 227 741,56 грн.

А відтак, по вище перелічених видаткових накладних вартість поставленого, однак не оплаченого відповідачем товару, як стверджує позивач, складає 945 328,01 грн ( 784359,80 грн. +227 741,56 грн).

Відповідач не заперечує , факту отримання від позивача по вище перелічених видаткових накладних товару на виконання Договору поставки на суму 945 328,01 грн.

Відповідачем долучено до матеріалів справи платіжні доручення в підтвердження проведених ним оплат за отриманий товар ( додатки до клопотання вх.№2123/12 від 24.01.13 р та до пояснення (вх.№11400/13 від 09.04.13 р ). Виписки з банківського рахунку ПрАТ «КРАЙ КЕРАМА» долучено до справи і позивачем (додатки до письмових за №88 від 04.04.2013 р ( вх.10708/13) пояснень)).

Суд ретельно перевірив подані сторонами документи по оплаті товару та встановив наступне.

По квитанціях №ПН277 за 30.09.2011 р №ПН473 за 27.09.2011 р , №ПН1421 за 12.09.2011 р , №ПН407 за 12.08.2011 р, №ПН844 від 21.07.2011р, платіжному дорученню №1 від 28.10.2011р, платіжному дорученню №2 від 15.11.2011р, платіжному дорученню №3 від 17.11.2011р, платіжному дорученню №6 від 18.11.2011 р , платіжному дорученню №7 від 28.11.2011р, платіжному дорученню №8 від 29.11.2011р, платіжному дорученню №9 від 14.11.2011 р , платіжному дорученню №13 від 17.01.2012р, платіжному дорученню №16 від 27.01.2012р, платіжному дорученню №17 від 31.01.2012 р , платіжному дорученню №18 від 31 .01.2012 р , платіжному дорученню №19 від 13.02.2012 р , платіжному дорученню №20 від 17.02.2012 р , платіжному дорученню №24 від 27.02.2012 р , платіжному дорученню №25 від 29.02.2012р, платіжному дорученню №28 від 13.03.2012 р , №29 від 16.03.2012 р, №32 від 21.03.2012р, №34 від 23.03.2012р , №43 від 26.04.12 р ,№ 346 від 27.04.2012р , №48 від 11.05.2012р позивач здійснював оплату товару, отриманого на виконання умов договору №164 від 04.01.2011 р та по видатковій накладній від 19.07.11 р. ( згідно відомостей у графі «призначення платежу»). Оскільки договір №164 від 04.01.2011 р та видаткова накладна від 19.07.11 р не входять в предмет дослідження у даній справі, на їх підставі вимоги позивачем не заявлялись, відповідно зазначені платежі судом до уваги не беруться.

Платіжними дорученнями, які містять відтиск штампу Банку (ПАТ «Фольксбанк» Львівське відділення №6) про здійснення банківських операцій, підтверджується проведення відповідачем платежів на користь позивача за товар, згідно договору поставки від 04.01.2012 року, а саме :

платіжним дорученням №489 від 11.05.2012р на суму 6500,00 грн., платіжним дорученням №49 від 16.05.2012 р на суму 5 000,00 грн, платіжним дорученням №54 від 06.06.2012 р на суму 3200,00 грн, платіжним дорученням №55 від 12.06.2012 р на суму 40 000,00 грн, платіжним дорученням №60 від 25.06.2012р на суму 18 000,00 грн,, платіжним дорученням №62 від 03.07.2012р на суму 25000,00 грн, платіжним дорученням №66 від 10.07.2012 р на суму 40 000,00 грн, платіжним дорученням №67 від 17.07.2012 р на суму 110 000,00 грн, платіжним дорученням №71 від 19.07.2012 р на суму 51000,00 грн, платіжним дорученням №73 від 24.07.2012 р на суму 80 000,00 грн., платіжним дорученням №75 від 31.07.2012 р на суму 60 000,00 грн., платіжним дорученням №77 від 07.08.2012 р на суму 28000,00 грн,, платіжним дорученням №79 від 08.08.2012 р на суму 10 000,00 грн., платіжним дорученням №80 від 08.08.2012 р на суму 10 000,00 грн, платіжним дорученням №81 від 08.08.2012 р на суму 10 000,00 грнн., платіжним дорученням №83 від 13.08.2012 р на суму 24 000,00 грн. платіжним дорученням №88 від 22.08.2012 р на суму 61920,00 грн., платіжним дорученням №89 від 28.08.2012 р на суму 41200,00 грн, платіжним дорученням №92 від 05.09.2012р на суму 50 000,00 грн., платіжним дорученням №95 від 10.09.2012 р на суму 31000,00 грн, платіжним дорученням №101 від 18.09.2012 р на суму 13918,83 грн. платіжним дорученням №102 від 24.09.2012 р на суму 30 000,00 грн. платіжним дорученням №104 від 02.10.2012 р на суму 33 272,64 грн,, платіжним дорученням №106 від 09.10.2012р на суму 20 733,96 грн. платіжним дорученням №124 від 22.11.2012 р на суму 10 000,00 грн., платіжним дорученням №127 від 26.11.2012 р на суму 10647,25 грн., платіжним дорученням №136 від 26.12.2012 р на суму 5024,24 грн. , платіжним дорученням №138 від 17.01.2013 р на суму 5 000,00 грн., платіжним дорученням №145 від 20.02.2013 р на суму 1500,00 грн, платіжним дорученням №147 від 21.02.2013 р на суму 1 000,00 грн., платіжним дорученням від 26.02.2013 р на суму 1 776,16 грн,

платіжним дорученням №150 від 27.02.2013 р на суму 1 000,00 грн., платіжним дорученням №152 від 28.02.2013 р на суму 1 000,00 грн, платіжним дорученням №156 від 05.03.2013 р на суму 1500,00 грн., платіжним дорученням від 12.03.2013 р на суму 1500,00 грн,

платіжним дорученням №159 від 07.03.2013 р на суму 1 520,00 грн., платіжним дорученням №170 від 28.03.2013 р на суму 4 003,84 грн, платіжним дорученням №164 від 14.03.2013 р на суму 5 000,00 грн.

В загальному відповідач перерахував позивачу кошти в сумі 853 216,92 грн., вказавши у призначенні платежів « за керамічну плитку згідно договору від 04/01/2012 року в т.ч. ПДВ 20%». Позивач кошти прийняв . Доказів зворотнього суду не надано.

З матеріалів у справі також вбачається, що відповідач повертав товар позивачу, а останній його приймав від позивача. При цьому у накладних на повернення товару зазначено Договір поставки №6 від 04.01.2012 року. Товар ПрАТ «КРАЙ КЕРАМА» прийнято , що засвідчено підписами уповноваженої особи на накладних на повернення постачальнику товару та завірено гербовою печаткою ПрАТ «КРАЙ КЕРАМА».

Товар повертався відповідачем по наступних накладних на повернення товару постачальнику :

№5 від 15.03.2012 року на суму 673,96 грн .;

№6 від 15.03.2012 р на суму 419,66 грн.;

№11 від 09.07.2012 р на суму 107 451,41 грн.;

№13 від 11.07.2012 р на суму 1 395,23 грн.;

№15 від 03.09.2012 р на суму 1 722,08 грн.

Відповідач повернув, а позивач прийняв товар , вартість якого склала 111 662,34 грн.

Таким чином, відповідач отримав від позивача по видаткових накладних, які входять в предмети дослідження по справі, товар вартістю 945 328,01 грн. Відповідач перерахував позивачу кошти в сумі 853216,92 грн, вказавши у призначенні платежів Договір поставки від 04.01.2012 року. Відповідач повернув і позивач прийняв товар вартістю 111 662,34 грн.

Вартість оплаченого і повернутого товару в сукупності складає 964 879,26 грн .

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог , із врахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог , слід відмовити повністю.

Приймаючи рішення за результатами розгляду даного господарського спору, суд виходив з наступного:

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов»язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Факт укладення Договору поставки №6 від 04.01.2012 року та його виконання сторони не заперечують.

Покликаючись на те, що у позивача відсутня Додаткова Угода №01, а також , що протоколом загальних зборів акціонерів від 30.03.12 р №1/2012 директора ОСОБА_6 було відсторонено від виконання обов»язків з 31 березня 2012 року; що при передачі справ 26.04.12 р був підписаний акт приймання-передачі документів та печаток, згідно якого позивачу не було передано будь-які додаткові угоди до договорів поставки та печатку ПрАТ «КРАЙ КЕРАМА» ; що текст Додаткової Угоди суперечить економічній доцільності та діловій практиці, - позивач припускає, що Додаткова Угода укладена після закінчення повноважень директора та звернувся з клопотанням про призначення судової технічної експертизи документа (Додаткової Угоди).

У даній справі розглядаються вимоги позивача до відповідача про стягнення коштів. Відтак, предметом судового дослідження є підставність позовних вимог, законність та їх розмір. Водночас у даній справі жодним учасником судового процесу не оспорюється дійсність Договору поставки №6 від 04.01.2012 р та Додаткової Угоди №01 від 15.02.2012 р до Договору поставки №6 від 4.01.2012 року. Крім того, позивач не стверджує, а лише припускає можливість невідповідності дати фактичного підписання Додаткової Угоди №01 від 15.02.2012 року даті, зазначеній у самому документі. При цьому, представник позивача не заявляє про недійсність Додаткової Угоди №01 від 15.02.2012р з підстав, визначених чинним законодавством, а обґрунтовує свої позовні вимоги і заявлене клопотання припущеннями.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття , зміну або припинення цивільних прав та обов»язків.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п»ятою та шостою ст.203 ЦК України ( ст.215 ЦК України).

Стаття 203 ЦК України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, зокрема, ч.2 ст.203 ЦК України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин , повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Позивач не заперечує, що Додаткову Угоду підписав саме директор ПрАТ «КРАЙ КЕРАМА» ОСОБА_6, як і не заперечує те, що Додаткова Угода завірена печаткою ПрАТ «КРАЙ КЕРАМА» .

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) . Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печатками.

Аналогічні приписи містяться і в ч.1 ст.181 Господарського кодексу України , відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підпис сторони (сторін) на правочині підтверджує лише форму правочину, в якій його вчинено (письмово), а відповідно, сам факт вчинення правочину юридичними особами підтверджується наявністю печаток на документі, що має письмову форму.

Договір поставки №6 від 04 січня 2012 року підписаний з боку «постачальника» (Приватного акціонерного товариства «КРАЙ КЕРАМА») директором ОСОБА_6, який діє на підставі статуту, з однієї сторони та з боку «покупця» ( Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1), що діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_1 та скріплений підписами директора ПрАТ «КРАЙ КЕРАМА» та ФОП ОСОБА_1, а також гербовою печаткою ПрАТ «КРАЙ КЕРАМА» ( покупець , ФОП ОСОБА_1 , діє без печатки). Наявність печатки позивача на Договорі є свідченням скріплення не підпису директора ПрАТ «КРАЙ КЕРАМА», а самого документа.

Договір чинний, не визнаний недійсним , не є розірваним. Доказів зворотнього сторони не подали, а відтак, матеріали справи не містять.

15 лютого 2012 року сторонами укладено Додаткову Угоду №01 до Договору поставки №6 від 04 січня 2012 року. Додаткова Угода оглянута колегією суддів в судовому засіданні та встановлено, що підписана тими ж особами, що й Договір поставки №6 (директором ПрАТ «КРАЙ КЕРАМА» ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_1.) , Додаткова Угода завірена гербовою печаткою ПрАТ «КРАЙ КЕРАМА».

Додаткова Угода є чинна, не визнана недійсною. Доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди №01 від 15.02.2012 року доповнено Договір поставки №6 від 4.01.2012 року пунктом 2.13, відповідно до якого покупець вправі повернути, а постачальник зобов»язаний прийняти залишки нереалізованого покупцем товару. На виконання цієї умови договору, що передбачено виключно у Додатковій Угоді і якої немає в основному договорі, відповідач протягом березня-вересня 2012 року здійснював повернення позивачу нереалізованого товару, про що свідчать складені сторонами накладні на повернення товару №5 від 15.03.2012р, №6 від 15.03.2012 р , №11 від 09.07.2012 р , №13 від 11.07.2012р , №15 від 03.09.2012 р.

Таким чином, позивач своїми подальшими діями , а саме прийняттям від відповідача повернутого товару схвалив укладену з відповідачем Додаткову Угоду. Як вже зазначено вище в рішенні, вартість повернутого товару складає 111 662,34 грн.

Отже, дії сторін на виконання Додаткової Угоди мають усі ознаки правочину у контексті ст.202 ЦК України - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків.

Окрім того, сам позивач підтверджує, що ОСОБА_6 був відсторонений від виконання обов»язків директора ПрАТ «КРАЙ КЕРАМА» 31 березня 2012 року рішенням загальних зборів акціонерів ПрАТ «КРАЙ КЕРАМА» , оформленим протоколом від 30.03.12 р №1/2012 р. Додаткова Угода укладена 15.02.2012 року. При огляді оригіналу Додаткової Угоди судом не виявлено виправлень в даті її укладення тощо. Відтак, враховуючи що станом на 15.02.12 р. ОСОБА_6 виконував обов»язки директора ПРАТ «КРАЙ КЕРАМА» та що в подальшому своїми діями позивач схвалив укладену між сторонами Додаткову Угоду, що Додаткова Угода завірена гербовою печаткою ПрАТ «КРАЙ КЕРАМА» а також враховуючи, що у даній справі не розглядається вимога про визнання недійсною Додаткової Угоди №01 від 15.02.2012 року до Договору поставки №6 від 4.01.2012 року , у суду відсутні підстави вважати , що на час укладення Додаткової Угоди особа, яка її укладала зі сторони «постачальника» не була наділена відповідними повноваженнями.

Стосовно доводів позивача про те, що при передачі справ , у зв»язку із закінченням повноважень директора ОСОБА_6, 26.04.12 р був підписаний акт приймання-передачі документів та печаток, згідно якого позивачу не було передано будь-які додаткові угоди до договорів поставки та не було передано основну печатку ПрАТ «КРАЙ КЕРАМА» і така по даний час знаходиться у ОСОБА_6, то суд зазначає наступне.

По-перше: «непередача» документів ще не свідчить про «не існування» документів взагалі.

По-друге: відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законність користування ними покладається на керівника підприємств, установ і організацій, господарських об»єднань, суб»єктів господарської діяльності.

По-третє : доказів вжиття заходів по поверненню печатки від ОСОБА_6, доказів втрати печатки ПрАТ «КРАЙ КЕРАМА» та доказів наявності службового розслідування за фактом незаконного використання печатки, доказів порушення кримінальної справи за зверненням позивача з огляду на обставини які він наводить, матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.1 ст.41 ГПК України для роз»яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Як вказано у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" , судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто, коли висновки експерта не можуть замінити інші засоби.

По справі №5015/5408/12 розглядаються вимоги позивача до відповідача про стягнення коштів за поставлений товар. Відповідач не заперечує отримання товару від відповідача вартістю 945 328,01 грн. Платіжні документи у справі свідчать про проведені відповідачем платежі за отриманий товар і спеціальних знань експерта для визначення суми заборгованості суд не вбачає. Позивач не заявляв вимогу про недійсність Додаткової Угоди до Договору поставки. Доказів в підтвердження того, що Додаткова Угода визнана у встановленому чинним законодавством порядку недійсною суду не надано.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні 27.03.13 р представником позивача подано до справи копію Акту звіряння розрахунків між сторонами , у якому станом на 22.01.2013 року виведено сальдо на користь позивача в сумі 981 317,73 грн. На зазначений Акт позивач посилається як на доказ існування заборгованості.

Проаналізувавши названий Акт звірки, судом з'ясовано, що має місце включення в Акт звіряння, зокрема, видаткових накладних, вартість товару по яких не включена позивачем у розрахунок основного боргу за даним позовом ( із врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог), відповідно, які не входять у предмет дослідження у справі. Крім того, після 22.01.13 р відповідач здійснював платежі позивачу.

Із врахуванням зазначеного, сума основного боргу, яка виведена позивачем у Акті звірки, є більшою, ніж сума основного боргу, вимогу про стягнення якого заявив позивач у справі.

Як вбачається зі змісту Акту звіряння повернення товару відповідачем позивачу мало місце.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Враховуючи викладене, суд відзначає, що акт звірки розрахунків не являється первинним документом, внаслідок чого не може бути належним і допустимим доказом в підтвердження спірної заборгованості, як це стверджує позивач. Акт звірки оцінюється судом в сукупності з іншими доказами, однак не має переваги над доказами, якими являються первинні документи.

Суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог

З огляду на зазначене вище, встановлені судом обставини, підстави для призначення судової експертизи відсутні, оскільки дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановленню фактичних даних , що входять до предмета доказування, не вбачається.

У відповідності до ст.509 ЦК України (ст.173 ГК України) зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов"язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов"язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов"язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо термін виконання боржником зобов»язання не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.525 ЦК України , одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивач стверджує про наявність заборгованості перед ним у відповідача на суму поставленого товару по видаткових накладних, перелічених у позовній заяві та в додатку до Уточнення до позовної заяви (збільшення ціни позову) №34 від 04.02.2013 року в сумі 945 328, 01 грн. Однак, як встановлено судом, матеріалами у справі підтверджується перерахування відповідачем позивачу коштів в сумі 853 216,92 грн. за поставлений по договору товар, а також - повернення відповідачем і прийняття позивачем товару на суму 11 662,34 грн, що в сукупності (853 216,92 грн. + 111 662,34 грн. ) спростовує доводи позивача про наявність заборгованості .

При цьому суд зауважує, що правом збільшувати чи зменшувати розмір позовних вимог в силу ч.4 ст.22 ГПК України наділений лише позивач. Суд не наділений повноваженнями змінювати заявлені позивачем вимоги на власний розсуд чи спонукати позивача до їх уточнення.

Як підтверджують платіжні документи, наявні у справі, розрахунки за отриманий товар по видаткових накладних , які входять в предмет дослідження, відповідач проводив і після порушення провадження у даній справі.

Однак, позивач стверджує про наявність у відповідача перед ним заборгованості в сумі 945 328,01 грн. і підтримує збільшені позовні вимоги у повному обсязі.

Наявність заборгованості в сумі 945 328,01 грн. за поставлений товар по видаткових накладних, на які посилається позивач у позовній заяві та заяві про збільшення розміру позовних вимог за №34 від 04.02.2013 року позивачем не доведено.

Слід також зазначити, що відповідно до п.3.5 договору поставки №6 від 04.01.12 р покупець (відповідач) вправі зупинити оплату товару в разі, коли постачальник не забезпечує поставки товару, замовленого покупцем згідно положень частини другої п.2.8 цього договору, до моменту повного відновлення поставок. Відповідачем подано до справи належні докази невиконання позивачем взятих на себе зобов»язань по поставці товару, згідно скерованих відповідачем позивачу замовлень. Крім того, відповідно до п.3.4 договору (зі змінами, внесеними Додатковою Угодою) покупець зобов»язаний оплатити постачальнику повну вартість поставленого товару протягом 360 календарних днів з дати поставки, вказаної у видатковій накладній, крім випадків, передбачених п.3.5 договору.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що у задоволенні збільшених позовних вимог (із врахуванням заяви №34 від 04.02.2013 р ) позивачу слід відмовити повністю.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на позивача в сумі 18906,56 грн. ( 2% від заявлено до стягнення суми 945 328,01 грн).

Як вбачається із документів у справі , позивач сплатив за подання на розгляд до суду позовної заяви та заяви про збільшення розміру позовних вимог 22 794,75 грн. судового збору. Це , зокрема, по платіжних дорученнях : №2757 від 30.11.2012 р -16630,42 грн. судового збору ; по платіжному дорученню №2762 від 30.11.2012 р - 1609,50 грн. судового збору, по платіжному дорученню №309 від 04.02.2013 року - 4554,83 грн. судового збору. Сплачені кошти зараховані в доход державного бюджету України, що засвідчується відповідними записами на звороті платіжних доручень.

За таких обставин в порядку , встановленому ст.7 Закону України «Про судовий збір» ( за ухвалою суду) підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України 3 888,19 грн. судового збору , сплаченого у більшому розмірі по платіжному дорученню №309 від 04.02.2013 року, після набрання рішенням у справі законної сили.

Враховуючи вищенаведене та ст.1,2,22,32,33,34,36,43,44,49,75,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд,-

ВИРІШИВ :

1.У задоволенні збільшених позовних вимог із врахуванням заяви №34 від 04.02.2013 року, відмовити повністю.

2. В порядку , визначеному ст.7 Закону України « Про судовий збір», повернути позивачу з держбюджету України 3888,19 грн. зайво сплаченого судового збору після набрання рішенням законної сили .

В судовому засіданні 09.04.2013 р оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого у справі рішення. Повний текст рішення, із врахуванням вихідних днів 13.04.13 р та 14.04.13 р , виготовлено та підписано 15.04.13 р.

Головуючий суддя Кітаєва С.Б.

Суддя Ділай У.І.

Суддя Сухович Ю.О.