Постанова № 30711114, 18.03.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

18 березня 2013 року Справа № 814/106/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Малих О.В., в порядку письмового провадження за

за адміністративним позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Нікольська, 46, м. Миколаїв, 54001)

до відповідача: Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» (вул. Андрієва, 17, м. Миколаїв, 54020)

про: стягнення коштів в сумі 20 767,36 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі – позивач) звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» (надалі – відповідач) адміністративно-господарських санкцій в сумі 20 767,36 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач не звітував щомісячно до центру зайнятості про наявність вакантних робочих місць для інвалідів в 2010 р., та не створив два робочих місця для працевлаштування інвалідів. За це порушення до нього були застосовані адміністративно-господарські санкції.

Відповідач проти адміністративного позову заперечує та зазначає, що підприємство звітувало про наявність вакантних робочих місць для інвалідів до Заводського районного центру зайнятості у 2010 році, давало оголошення про наявність вакансій для інвалідів через засоби масової інформації, а саме газету «Позвоните», розміщувало оголошення в місцевому електротранспорті. На думку відповідача він не несе відповідальності за незайняті інвалідами робочі місця, відповідальність наступає лише за їх нестворення (арк. спр. 131-132).

Від представників відповідача та позивача надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутністю, в порядку письмового провадження (арк. спр. 164, 165).

Згідно п. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутністю. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив таке.

17.10.2011 року Миколаївським окружним адміністративним судом була прийнята постанова по справі № 2а-4858/11/1470, якою у задоволенні вимог Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів щодо стягнення з Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 20 767,36 грн. було відмовлено (арк. спр. 54-56).

Зазначене судове рішення було оскаржено відповідачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2012 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.10.2011 року по справі № 2а-4858/11/1470 залишено без змін (арк. спр. 98-99).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України по справі № К/9991/67089/12 від 13.12.2012 року касаційну скаргу Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.10.2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2012 року задоволено частково. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.10.2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2012 року по справі № 2а-4858/11/1470 скасовано та направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України від 21.03.1991 № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (надалі – Закон № 875) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Як зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.12.2012 року: «Судами правильно встановлено, що до обов'язків роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування, крім створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, відноситься також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації такого працевлаштування.

Такі вимоги закону реалізуються відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення», за якою підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.» (арк. спр. 120-122)

Під час розгляду справи судом встановлено, що доказів того, що відповідач щомісячно надав звіти про наявність вакансій за Формою № 3-ПН – доказів того, що відповідач в 2010 році надавав до Заводського районного центру зайнятості звітність про наявність вакансій, в якій зазначав наявність вакансії для інваліда протягом 2010 року відповідачем не надано.

За таких обставин суд визнає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 122, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Миколаївської міської ради Миколаївелектротранс» (код ЄДРПОУ 03328468) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 23626096) кошти в сумі 20 767,36 грн. (двадцять тисяч сімсот шістдесят сім гривень 36 коп.), з яких адміністративно-господарські санкції за 2010 рік у розмірі 20 357,99 грню та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за 2010 рік у розмірі 409,37 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих