Постанова № 30710143, 10.04.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2013 р. Справа № 1/93/5022-1022/2012

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого-судді: Данко Л.С.,

Суддів: Давид Л.Л.,

Юрченко Я.О.,

При секретарі: Кіт М.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» за № 31/10-532 від 31.01.2013 р. (вх. № 90 від 25.02.2013р.),

на рішення господарського суду Тернопільської області від 25 січня 2013 року

у справі № 1/93/5022-1022/2012 (суддя Ю.О.Чопко),

порушеній за позовом

Позивача: Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ,

До відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз», м. Тернопіль,

Про стягнення заборгованості в сумі 3909663,18 грн., в т.ч. 3484519,74 грн. - основного боргу, 63639,35 грн. - пені, 188878,84 грн. - інфляційних втрат, 172625,25 грн. - 3% річних та судового збору.

За участю представників сторін:

Від апелянта/позивача: Нестерчук А.П. - п/к за довіреністю № 262/10 від 14.12.2012 р.,

Від відповідача: Ловчук М.В. - п/к за довіреністю № 01/14 від 03.01.2013 р.

Представникам роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22, 28 ГПК України. Права та обов'язки зрозумілі. Заяв про відвід суддів - не поступало.

Сторони не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами, про що подали спільне письмове клопотання.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів» від 25.02.2013 р., дану справу розподілено до розгляду судді - доповідачу Данко Л.С.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2013 року в склад колегії для розгляду справи № 1/93/5022-1022/2012 господарського суду Тернопільської області введено суддів - Гриців В.М. та Юрченко Я.О.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 року прийнято апеляційну скаргу № 31/10-532 від 31.01.2013 р. (вх. № 90 від 25.02.2013р.) Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до провадження та розгляд скарги призначено на 13.03.2013 року, про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою з повідомленням про вручення (докази - оригінали повідомлено про вручення знаходяться в матеріалах справи)(а. с. 90, 91).

11.03.2013 р. за вх. № 05-04/458/13 через канцелярію суду від відповідача подано заперечення на апеляційну скаргу № 01/1285 від 06.03.2013 р. з копією рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.04.2010 р. по справі № 12/50-1683, такі документи як копія довідки з ЄДРПОУ та Статуту до заперечення на апеляційну скаргу долучені не були, про що працівниками Львівського апеляційного господарського суду складено відповідний Акт (докази - у справі).

З підстав зазначених у розпорядженні голови Львівського апеляційного господарського суду від 12.03.2013р., в склад колегії для розгляду справи № 1/93/5022-1022/2012 господарського суду Тернопільської області замість судді Гриців В.М. введено суддю Давид Л.Л.

Враховуючи принцип незмінності судді встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (введення нового судді) розгляд даної справи з 12.03.2013р. почався спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених ст. 69 ГПК України строків вирішення спору (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 "Про судове рішення").

Через канцелярію суду, відповідачем, подано клопотання за вх. № 05-04/546/13 від 13.03.2013 р. про долучення до матеріалів справи копій Статуту та довідки з ЄДРПОУ.

13.03.2013 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 27.03.2013 р., про що представники сторін були повідомлені під розписку (докази в матеріалах справи, а. с. 121).

27.03.2013 р. в судовому засіданні було повторно оголошено перерву до 10.04.2013 р., про що сторони були повідомлені під розписку (докази в матеріалах справи)(а. с. 127).

Представник апелянта/позивача в судове засідання прибув, подав через канцелярію суду пояснення № 31/10-1594 від 05.04.2013 р. (вх. № 05-04/1371/13 від 10.04.2013 р.), надав пояснення аналогічні викладеним у апеляційній скарзі, просить з урахуванням викладеного в апеляційній скарзі та поясненні, задовольнити позовні вимоги ДК «Газ України» в повному обсязі, рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» повністю.

Представник відповідача прибув, подав через канцелярію суду додаткові пояснення № 01/2458 від 02.04.2013 р. (вх. № 05-04/1137/13 від 03.04.2013 р.) з додатками копії: листа № 01/763 від 21.04.2011 р.; виписки № 239/318 від 31.03.2011 р.; постанови про закриття виконавчого провадження від 30.03.2012 р.; витяг з протоколу за № 10 від 07.05.20105 р.; ліцензії на постачання; ліцензії на транспортування; лист за № 01/2225 від 15.12.2011 р.; наказ № 171/1 від 01.09.2011 р.; протоколи від 12.09.2011 р.; лист корегування № 05/1692 від 13.10.2011 р.; інформацію про суми списання № 1/1 від 12.09.20111 р.; нормативні документи: Закон України № 3319 від 12.05.2011 р.; постанову КМУ № 894 від 08.08.2011 р., а так як вони досліджувалися судом першої інстанції, просить долучити до матеріалів справи. Свої доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу та у додаткових поясненнях по справі, підтримав та пояснив, що згідно з Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природній газ та електричну енергію» спірна заборгованість, яка виникла за період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим законом, підлягає списанню, оскільки, ПАТ по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз» є транспортуючою компанією, що було вчинено, що заборгованість за спожитий природній газ є заборгованістю з населення, просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Враховуючи, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, судова колегія ухвалила долучити подані сторонами документи, які досліджувалися в суді першої інстанції, до матеріалів даної справи, та дійшла висновку про можливість розгляду скарги по суті та не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 1/93/5022-1022/2012.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення місцевого суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 25.01.2013 року у справі № 1/93/5022-1022/2012 (суддя Ю.О.Чопка) у задоволенні позовних вимог Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз», м. Тернопіль, про стягнення заборгованості в сумі 3909663,18 грн., з яких: 3484519,74 грн. - основний борг, 63639,35 грн. - пеня, 188878,84 грн. - інфляційні втрати, 172625,25 грн. - 3% річних та стягнення судового збору - відмовлено (пункт перший резолютивної частини рішення). Судові витрати покладено на позивача (пункт другий резолютивної частини рішення) (а. с. 83-84).

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду Апелянт/позивач (Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України») звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення господарського суду Тернопільської області від 25.01.2013р. у справі № 1/93/5022-1022/2012 скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги ДК «Газ України» задоволити в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення, порушено норми матеріального права, статті 525, 526, 530, 599, 625 Цивільного кодексу України, Закону України від 12.05.2011 р. № 3319-VI «Про деякі питання заборгованості за спожитий природній газ та електричну енергію» та постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 р. № 894 «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природній газ та електричну енергію» та норм процесуального права, а саме: статті 4-7, 34, 43, 79, 84 Господарського процесуального кодексу України та підлягає скасуванню. Зокрема, вважає, що місцевий суд прийшов до помилкового висновку посилаючись на Закон України від 12.05.2011 р. № 3319-VI «Про деякі питання заборгованості за спожитий природній газ та електричну енергію» та постанову Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 р. № 894 «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природній газ та електричну енергію», оскільки, вищевказаний Закон передбачає списання коштів саме за природній газ, в той час, коли, на думку Апелянта, в даному спорі є інші правовідносинами, які виникли на підставі Угоди № 16/05-159 від 18 лютого 2005 р. та стосуються неналежного її виконання відповідачем в частині своєчасного та повного розрахунку у порядку графіка визначеного п. 2 Угоди на суму 10721598,84 грн.

Колегією суддів встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Позивач: Дочірня компанія «Газ України» є Дочірньою компанією Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», створена за рішенням Спостережної ради Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 26.12.2000 р. (Протокол № 2) шляхом реорганізації Дочірньої компанії «Торговий дім» «Газ України» та Дочірньої компанії «Укртрансгаз» в частині відокремлення і передачі функцій та майнових прав і обов'язків Головного управління з експлуатації систем постачання природного та скрапленого газу «Головпобутгаз» (п.1.1. Статуту). Дочірня компанія «Газ України» є правонаступником реорганізованих ДК Торговий дім «Газ України», ДК «Укртрансгаз» в частині відокремлення і передачі функцій та майнових прав і обов'язків Головного управління з експлуатації систем постачання природного та скрапленого газу «Головпобутгаз», а також реорганізованих ДП «Газ-тепло» НАК «Нафтогаз України» та ДП «Нафтогазмережі» АК «Нафтогаз України» (п. 1.2. Статуту)(а. с. 15-18).

Дочірня компанія «Газ України» НАК «Нафтогаз України» є юридичною особою, юридичній особі присвоєно ідентифікаційний код № 31301827, місцезнаходження: п. і. 04116, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Шолуденка, буд. 1, вид діяльності за КВЕД: 51.51.0 Оптова торгівля паливом; 40.13.0 Розподілення та постачання електроенергії; 40.22.0 Розподілення та постачання газу; 45.21.4 Будівництво місцевих трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання; 45.33.3 Газопровідні роботи; 51.90.0 Інші види оптової торгівлі дата проведення реєстрації 12.02.2001 р., що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) серії АА № 276307 (а. с. 19).

Відповідач: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз» є правонаступником за всіма правами та обов'язками Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз» (п. 1.4 Статуту), є юридичною особою, йому присвоєно ідентифікаційний код 03353503, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 46006, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Чернівецька, буд. 54, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 074357 (а. с. 119), Статутом ПАТ Товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз» (нова редакція) (а. с. 111-118).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 18.02.2005 р. між Дочірньою компанією «Газ України», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ДК «Торговий дім «Газ України» (Кредитор - за Угодою, Позивач - у справі) та Відкритим акціонерним товариством «Тернопільгаз» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз» (Боржник - за Угодою, Відповідач - у справі) було укладено Угоду про розрахунки № 16/05-159 (далі за текстом - Договір та/або Угода)(а. с. 21).

Вказана Угода оформлена сторонами у письмовій формі, підписана повноважними особами двох сторін, їх підписи посвідчено печатками підприємств, що відповідає приписам ст.ст. 207, 208 ЦК України.

Як вбачається з п. 1 Угоди, заборгованість Боржника за передану заборгованість населення за спожитий природний газ, згідно Протоколу засідання правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» № 113 від 14.12.1999 року та Наказу № 31/18-886-740 від 02.03.2000р. про приймання-передачу заборгованості споживачів природного газу, а також на підставі Договору № 03/02-755 від 29.05.02р., між Боржником та ВАТ «Тернопільміськгаз» погодженого Кредитором на дату укладання Угоди, становить 10 721 598 грн. 84 коп.

Згідно п. 2 Угоди, Боржник зобов'язався перераховувати суму заборгованості, зазначену в п. 1 Угоди, шляхом перерахування грошових коштів на консолідований розподільчий рахунок Кредитора щомісячно, до 30-го числа кожного місяця, починаючи з 1-го січня 2006 року, у відповідності до погодженого графіку проведення розрахунків, а саме: у січні 2006р. сплатити 89346,66 грн.; лютому 06р. - 89346,66 грн.; березні 2006р. - 89346,66 грн.; квітні 06р. - 89346,66 грн.; травні 06р. - 89346,66 грн.; червні 06р. - 89346,66 грн.; липні 06р. - 89346,66 грн.; серпні 06р. - 89346,66 грн.; вересні 06р. - 89346,66 грн.; жовтні 06р. - 89346,66 грн.; листопаді 06р. - 89346,66 грн.; грудні 06р. - 89346,66 грн.; у січні 07р. - 89346,66 грн.; лютому 07р. - 89346,66 грн.; березні 07р. - 89346,66 грн.; квітні 2007р. - 89346,66 грн.; травні 2007р. - 89346,66 грн.; червні 2007р. - 89346,66 грн.; липні 2007р. - 89346,66 грн.; серпні 2007р. - 89346,66 грн.; вересні 07р. - 89346,66 грн.; жовтні 07р. - 89346,66 грн.; листопаді 07р. - 89346,66 грн.; грудні 07р. - 89346,66 грн.; січні 2008р. - 89346,66 грн.; лютому 08р. - 89346,66 грн.; березні 08р. - 89346,66 грн.; квітні 08р. - 89346,66 грн.; травні 08р. - 89346,66 грн.; червні 08р. - 89346,66 грн.; липні 2008р. - 89346,66 грн.; серпні 2008р. - 89346,66 грн.; вересні 08р. - 89346,66 грн.; жовтні 08р. - 89346,66 грн.; листопаді 08р. - 89346,66 грн.; грудні 2008р. - 89346,66 грн.; за період січень - грудень 2009р. по 89346,66 грн. кожного місяця; січень 2010р. - 89346,66 грн.; лютий 10р. - 89346,66 грн.; березень 10р. - 89346,66 грн.; квітень 10р. - 89346,66 грн.; травень 10р. - 89346,66 грн.; червень 10р. - 89346,66 грн.; липень 10р. - 89346,66 грн.; серпень 10р. - 89346,66 грн.; вересень 10р. - 89346,66 грн.; жовтень 10р. - 89346,66 грн.; листопад 10р. - 89346,66 грн.; грудень 10р. - 89346,66 грн.; за період з січня по грудень 2011р. включно по 89346,66 грн. кожного місяця; за січень - грудень 2012р. по 89346,66 грн. кожного місяця; за січень - грудень 2013р. по 89346,66 грн. кожного місяця; за січень - грудень 2014р. по 89346,66 грн. кожного місяця; за січень - листопад 2015р. по 89346,66 грн., а за грудень 2015о. в сумі 89346, 30 грн. Всього: 10 721 598,84 грн.

Як встановлено колегією суддів, позивач звертався з позовною заявою до господарського суду Тернопільської області про стягнення з ПАТ «Тернопільгаз» заборгованості за період з січня 2005 року по серпень 2009 року по Угоді про розрахунки № 16/05-159 від 18.02.2005 р.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 13.04.2010 р. у справі № 12/50-1683 , позовні вимоги ДК «Газ України» були задоволені частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 3 387 070,18 грн. - основного боргу, який виник за період з січня 2005 р. по серпень 2009 р., 904 565,82 грн. - інфляційних втрат, 163 078,71 грн. - 3% річних та 4894,43 грн. - пені (а. с. 48-50).

Вищевказане рішення по справі № 12/50-1683 набрало законної сили відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.07.2010 р. та постанови Вищого господарського суду України від 19.10.2010 р. (а. с. 22-24).

Позивач стверджує, що відповідач, згідно графіку погашення заборгованості (п. 2 Угоди) станом на 01 листопада 2012 р. повинен був сплатити 3 484 519,74 грн., однак, своїх зобов'язань щодо виконання умов Угоди не виконав, заборгованість відповідача, відповідно, складає 3 484 519,74 грн. - основного боргу, за неналежне виконання зобов'язань за Угодою, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню, нараховану за період з 01.12.2011 р. по 30.11.2012 р. в сумі 63639,35 грн., інфляційні втрати за період з грудня 2009 р. по квітень 2012 р. в сумі 188878,84 грн., 3% річних за період з 01.12.2009 р. по 30.11.2012 р. в сумі 172625,25 грн.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визначається зобов'язання, виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчиниш певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а

інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону; інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» №3319-УІ від 12.05 11 р. (набрав чинності з 04.06.11 р.) дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову га електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України» та її дочірні підприємства ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування", ДАТ «Чорноморнафтотаз» га ДП „Енергоринок».

Згідно п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», на умовах, визначених цим законом, підлягає списанню, зокрема, заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії «Нафгогаз України» та її дочірніх підприємств ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз», ДК «Укртазвидобування», ДАТ «Чорноморнафтотаз», що обліковувалася станом на 01.01.2010 р. і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Пунктом 2.2 ст. 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний таз та електричну енергію» зазначено, що підлягає списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у етапі 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Згідно п 2.5 ст. 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» передбачено, що списання заборгованості відповідно до Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМ України № 894 від 08.08.2011 р. було затверджено «Порядок списання заборгованості за природний таз та електричну енергію» (далі за текстом - Порядок), а Порядком встановлено, що він (Порядок) визначає механізм списання заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ та електричну енергію, зокрема із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»; обсяг заборгованості (у числі реструктуризованої) за природний газ визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується: учасниками процедури списання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом або виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, перед дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників; компанією «Газ України» - у сумах, що обліковуються бухгалтерському обліку, включаючи заборгованість ліквідованих, підприємств, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію; для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника, як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Як правильно було встановлено місцевим судом при розгляді справи, що відповідачем на виконання вказівок «Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію», згідно Наказу № 171/1 від 01.09.2011 р., було створено комісію з питань списання заборгованості, головою якої призначено голову правління товариства, до складу якої було введено головного бухгалтера та інших членів правління товариства.

Як вбачається з Протоколу № 1/1 від 12 вересня 2011 року засідання комісії з питань списання заборгованості ПАТ по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз» (а.с. 37-38), підписаним головою комісії та всіма членами комісії, була списана заборгованість відповідача перед ДК «Газ України» за Угодою на суму 11 365 037,60 грн., в т.ч. основний борг - 10 266 762,64 грн. і штрафні санкції на суму 1 098 274,96 грн., які виникли на підставі Договору № 03/02-755 від 29.05.02 р. за природний газ для потреб населення.

Колегією суддів встановлено, що при прийнятті вищевказаного Протоколу, учасники комісії керувались положенням Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» та на постановою Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011р.

Згідно п. 8 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, учасники процедури списання подають протягом 10 днів після затвердження протоколу, але не пізніше 31.12.2011 року кредиторам інформацію про суми списаної заборгованості (основної суми заборгованості, пені, штрафних та фінансових санкцій) щодо договорів постачання природного газу, а також видів заборгованості.

Згідно пункту 4 Протоколу № 1/1 від 12.09.2011 р. Боржника зобов'язано протягом 10 днів надати ДК «Газ України» інформацію про суми списаного основного боргу за природній газ та заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій.

На виконання п. 4 Протоколу № 1/1 від 12.09.2011р. відповідачем на адресу позивача направлено лист № 1/1 від 12.09.2011р. з інформацією про суми заборгованості для списання (а. с. 36).

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що відповідач довів перед судом належними та допустимими доказами в розумінні статей 33 та 34 ГПК України про відсутність у нього боргу на момент звернення позивача до суду за Угодою № 16/05-159 від 18 лютого 2005 року, що підтверджується Протоколом № 1/1 засідання комісії з питань списання заборгованості від 12.09.2011 р., який, як зазначено вище у цій постанові, підписано всім складом комісії, як це передбачено «Порядком списання заборгованості за природний газ та електричну енергію».

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що заборгованість відповідача перед позивачем на момент звернення позивача із позовом до місцевого суду була відсутня.

Щодо стягнення пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, колегія суддів вважає, що «Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. стосується лише механізму списання, а не цивільного чи господарсько-правового статусу зобов'язання, а відтак, порушення вищевказаного порядку не може бути підставою для стягнення спірних штрафних та фінансових санкцій у даному випадку.

Крім того, колегією суддів встановлено, що п.3 Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії" від 12.05.2011 року № 3320-VI (чинного на момент винесення господарським судом Тернопільської області рішення від 27.09.11 у справі № 3/70/5022-961/2011) передбачено, що згідно з положеннями цього пункту списанню підлягають суми, що залишаються несплаченими станом на перше число місяця, у якому набрав чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію". На списані відповідно до положень цього пункту суми не нараховуються штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку при постановленні оскаржуваного рішення щодо відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення із відповідача на користь позивача 3484519,74 грн. - основного боргу, 63639,35 грн. - пені, 188878,84 грн. - інфляційних втрат, 172625,25 грн. - 3% річних.

Решта доводів скаржника, викладені в апеляційній скарзі до уваги не приймаються, оскільки зводяться до переоцінки встановлених місцевим судом обставин справи, натомість обґрунтованих доводів про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права та матеріального права скаржником суду апеляційної інстанції не наведено.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, апеляційну скаргу апелянта/позивача залишити без задоволення, рішення господарського суду Тернопільської області від 25.01.2013р. у справі № 1/93/5022-1022/2012 - без змін.

Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Тернопільської області від 25.01.2013 року у справі № 1/93/5022-1022/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/позивача.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути господарському суду Тернопільської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Юрченко Я.О.

Повний текст постанови суду виготовлено та підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 15.04.2013 року.