Ухвала суду № 30705734, 15.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2013 року м. Київ К/9991/59487/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Вербицької О.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби

на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012

та постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 06.04.2012

у справі № 2а/1770/963/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнеавтогума-Сервіс»

до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнеавтогума-Сервіс» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби № 0003782342, № 0003792342 та № 0003802342 від 17.11. 2011.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 06.04.2012, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012, позов задоволено; скасовано спірні податкові повідомлення рішення, з мотивів протиправності їх прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної планової виїзної перевірки ТОВ «Рівнеавтогума-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.06.2011, складено акт № 1289/23-100/33450250 від 04.11.2011, яким встановлено порушення: пп. 20.1.8 п. 20.1 ст. 20, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, а саме: завищення валових витрат за ІІ квартал 2011 року на суму 324 165 грн., завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року на суму 104 496 грн. та заниження податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 50 524 грн.; п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: завищення податкового кредиту на суму 64 833 грн., в т.ч.: за квітень 2011 року на суму 13 490 грн., травень 2011 року на суму 51 343 грн.), завищення від'ємного значення рядка 24 декларації з ПДВ на суму 64 833 грн. (в т.ч.: за квітень 2011 року на суму 13 490 грн., за травень 2011 року на 51 343 грн).

На підставі результатів вказаної перевірки, 17.11.2011 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0003782342 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 50 524 грн. основного платежу;

- № 0003792342 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 104 496 грн.;

- № 0003802342 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 64 833 грн.

Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, податковий орган виходив з того, що документально не підтверджені валові витрати та податковий кредит по господарських операціях з постачальниками позивача - ТОВ «Мішелін Україна» та ТОВ «Тідісі Україна».

Судами обох інстанцій також встановлено, що 01.02.2010 між позивачем та ТОВ «Мішелін Україна» було укладено договір поставки № UА-0045 на поставку автошин.

На виконання умов договору, ТОВ «Мішелін Україна» поставило позивачу автошини на загальну суму 225 060,20 грн., у тому числі ПДВ - 37 513,03 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними та наданим постачальником сертифікатом відповідності серії ВВ № UА 1.009.0005888-11 терміном дії до 23.01.2012.

ТОВ «Тідісі Україна», на виконання умов укладеного з позивачем договору, поставило останньому автошини на загальну суму 165 920 грн., у тому числі ПДВ - 27 320 грн., що підтверджуються видатковими та податковими накладними та сертифікатом відповідності серії ВВ № UА 1.009.0004541-11 терміном дії до 18.012012.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. п. 201.1, 201.8 ст. 201 цього Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках відповідні реквізити; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських, операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. п. 200.1, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду; при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку

В судовому порядку встановлено, що позивачем підтверджено, на підставі первинних документів бухгалтерського обліку та податкових накладних, право відносити суми витрат по сплаті податку на додану вартість до складу податкового кредиту звітного періоду та суми витрат на придбання автошин до складу валових витрат за ІІ квартал 2011 року, а також правомірність збільшення від'ємного значення об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 на суму 104 496 грн., враховуючи від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 та постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 06.04.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)О.В. Вербицька (підпис)О.А. Моторний