Рішення № 30699065, 11.04.2013, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 0603/1894/12

пр.№ 2/0603/1206/12

Рішення

Іменем України

11.04.2013 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді Потапової Т.М., з участю секретаря Ситяшенка І.В., позивачки, відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 любові Іванівни до ОСОБА_1, страхового товариства з додатковою відповідальністю „Гарантія, третя особа - ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

Встановив:

ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним позовом. Після неодноразового уточнення позовних вимог просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 474 грн. матеріальної шкоди, 15000 грн. моральної шкоди, зобов'язати відповідача щомісяця сплачувати їй 1000 грн. на сторонній догляд. Свої вимоги мотивує мотивує тим, що 14.02.2012 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем „Опель д.н. АМ 25-99АН в м.Бердичеві на території ринку по вул.бр.Міхєєвих, скоїв на неї наїзд, заподіявши тілесні ушкодження. Вона зверталася до ортопеда, невропатолога з приводу нервового стресу, захворіла і мусила лікуватися. На лікування витратила 474 грн.. Діями відповідача їй заподіяно моральну шкоду, яка полягає у фізичному та нервовому стресі, вона людина похилого віку, її вік 75 років, відповідач молода людина, після наїзду на неї не викликав „швидку" та ДАІ, покинув місце пригоди. Вона постійно лікується, стала інвалідом 2-ої групи, віднімаються ноги, вона потребує стороннього догляду, їй треба сплачувати за такий догляд 1000 грн. щомісячно.

До участі у справі залучені як співвідповідач товариство з додатковою відповідальністю „Гарантія та третя особа ОСОБА_3.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала з зазначених в заявах підстав.

Відповідач ОСОБА_1 позов визнав частково, згідний відшкодувати матеріальну шкоду в розмірі 150 грн., в решті вважає позов безпідставним. Суду пояснив, що визнає себе винним у вчиненні ДТП, з місця пригоди не зникав, допоміг позивачці піднятися, запропонував викликати „швидку або підвести її додому, однак вона відмовилася. Не заперечує сплатити за ліки 150 грн., але врахувати, що позивачка стала інвалідок ще до ДТП, має хронічні захворювання, які в неї не з його вини.

Представник страхової компанії в судове засідання не зявився повторно, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа ОСОБА_3 не зявився, у попередньому судовому засіданні проти позову заперечив, суду пояснив, що він був власником автомобіля, який продав по довіреності, про ДТП йому нічого невідомо.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника ТОВ „Гарантія та третьої особи.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

В порушенні кримінальної справи проти ОСОБА_1 за ст.286 КК України відмовлено за відсутністю в його діях складу злочину.(відмови ний матеріал, а.с.14)

Постановою судді Бердичівського міськрайсуду від 03.03.2012 року ОСОБА_1 визнаний винним за ст.124 КУпАП за те, що 14.02.2012 року об 13 годині на території ринку по вул..бр.Міхєєвих в м.Бердичеві він, керуючи автомобілем „Опель д.н.АМ 2599 АН, рухаючись заднім ходом, скоїв наїзд на ОСОБА_2, яка внаслідок ДТП отримала тілесні ушкодження. (а.с.6)

Згідно з актом СМЕ № 126 від 17.02.2012 року у ОСОБА_2 виявлене тілесне ушкодження у вигляді крововиливу на боковій поверхні лівого стегна. Дане тілесне ушкодження відноситься до легких тілесних ушкоджень та спричинене від дії тупого твердого предмету, що не виключається за обставин ДТП.(відмовний матеріал, а.с.6)

Позивачка 22, 23, та 27 лютого 2012 року зверталася до травматолога, невропатолога із скаргами на біль у попереку, про що свідчать записи в амбулаторній картці, встановлений діагноз лівобічний сколіоз, остеохондроз.(а.с.10-13) 21.03.2012 року хвора направлена на стаціонарне лікування у неврологічне відділення з попереднім діагнозом - розповсюджений остеохондроз хребта в стадії загострення.(а.с.15) З 19.06.12 по 22.06.12 року позивачка перебувала у неврологічному відділенні Бердичівської ЦМЛ, діагноз остеохондроз попереково-крижового відділу хребта, супутні захворювання виразкова хвороба вен нижніх кінцівок, двобічний артоз колінних та кульшових суглобів.(а.с.80) З 30.11.2012 року по 20.12.2012 року ОСОБА_2 знаходилася на лікуванні в нерологічному відділенні обласного госпіталю для ветеранів війни з клінічним діагнозом остеохондроз поперекового відділу хребта.(а.с.69) Даний діагноз визначений також у консультативному висновку спеціаліста від 01.01.2013 року.(а.с.81) З 22.01.2013 року лікувалася в кардіологічному відділенні Бердичівської ЦМЛ з діагнозом - первинний остеоартроз з ураженням колінних суглобів.(а.с.112)

Відповідно до довідки МСЕК 12.01.2012 року ОСОБА_2 було встановлено 3-ю групу інвалідності загального захворювання.(а.с.7) З 21.03.2013 року встановлено 2-гу групу інвалідності.(а.с.121)

Спірні правовідносини по справі виникли з цивільних відносин, внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки та регулюються главою 82 ЦК України.

Відповідно до ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, оренда тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, якщо не доведе, що шкода завдана внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю потерпілого внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Автомобіль „Опель держ.номер АМ 2599АН за даними обліку ВРЕВ зареєстрований за ОСОБА_3 (відмовний матеріал, а.с.8,12)

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 року „Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2. Правил дорожнього руху України).

Відповідач на час вчинення ДТП мав посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, переданий йому власником автомобіля.( відмовний матеріал, а.с.12)

Водій ОСОБА_1 застрахував свою цивільно-правову відповідальність відповідно до полісу АА/6720782 від 15.11.2011 року, страховиком є ТОВ з додатковою відповідальністю „Гарантія. Ліміт відповідальності на шкоду здоровю 100000 грн. на одну особу, за шкоду майну 50000 грн. на одну особу.(а.с.118-119) Відповідно до страхового полісу та ЗУ „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01.07.2004 року відповідач був зобовязаний протягом трьох робочих днів повідомити страховика про страховий випадок, чого не було зроблено.

Згідно з п.16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 року „Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обовязку письмового надання страховику, з яким укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується завдавачем шкоди.

Судом встановлено, що винною особою у вчиненні ДТП є відповідач ОСОБА_1, відповідно він є завдавачем шкоди від дії джерела підвищеної небезпеки.

Позивачка просить стягнути з нього витрати на ліки в сумі 474 грн..

Згідно наданих чеків позивачкою витрачено на придбання ліків 363,48 грн.(а.с.18-21,90-94) З урахуванням діагнозу позивачки, рекомендацій по лікуванню препаратами: бісапролол, наклафен, діклафенак та інші медичні препарати, застосовувалися для лікування остеохондрозу хребта та інших хронічних захворювань. Відповідач згідний відшкодувати позивачці витрати на лікування в розмірі 150 грн., тому суд може задовольнити позов про відшкодування матеріальної шкоди саме в такому розмірі. В решті позов про стягнення матеріальної шкоди не доведений, не може бути відшкодовано, зокрема, вартість крему „бархатні ручки та інші витрати, що не пов'язані з лікуванням та не знаходяться в причинному зв'язку з ДТП.

Розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань(фізичні, душевні, психічні тощо), немайнових втрат, стану здоровя, тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках, при цьому слід виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Позивачка є жінкою похилого віку, має хронічні захворювання хребта, нижніх кінцівок, є інвалідом 2-ої групи ( на час ДТП мала 3-ю групу інвалідності), під час наїзду на неї автомобіля відчула фізичний біль, нервовий стрес та отримала легке тілесне ушкодження крововилив на лівому стегні. Виходячи з засад розумності та справедливості завдану їй моральну шкоду суд визначає в розмірі 200 грн..

Відповідно до ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя фізичній особі, зобовязана відшкодувати потерпілому заробіток(дохід) втрачений внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення витрат на постійний сторонній догляд, суд виходить з розяснень п.19 п.п «б» постанови Пленуму ВС України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» про те, що потреба потерпілого у додаткових витратах на медичну та соціальну допомогу та їх тривалість підтверджується висновком судово-медичної експертизи.

Позивачкою не надано доказів, що вона стала інвалідом внаслідок ДТП та у звязку з цим потребує постійного стороннього догляду. Група інвалідності була встановлена їй в січні 2012 року до дорожньо-транспортної пригоди. Згідно із довідкою МСЕК їй протипоказана важка фізична праця та тривала хода. Таким чином, позов в частині стягнення витрат на сторонній догляд в сумі 1000 грн. щомісячно задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.10,11,60,209,212-215 ЦПК України, - суд

Вирішив:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, страхового товариства з додатковою відповідальністю „Гарантія, третя особа - ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2. на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 150 грн., моральну шкоду в сумі 200 грн..

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в сумі 214,60 грн. та 107,30 грн..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:Потапова Т.М.