Рішення № 30697004, 12.04.2013, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/904/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2013 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області,

в особі головуючого судді Ходак С.К.,

при секретарі Максимюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Дубно справу за позовом Державного комунального підприємства «Дубенська житлово-експлуатаційна контора №2» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідач являється власником квартири АДРЕСА_1. Вказана квартира знаходиться в багатоквартирному житловому будинку комунального житлового фонду, що перебуває на балансі позивача, який здійснює його утримання та експлуатацію. Позивач відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а відповідач зобовязаний оплачувати надані послуги за встановленими тарифами. Рішенням виконавчого комітету Дубенської міської ради від 20.07.2006 р. №576 „Про тарифи та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з 01.08.2006 р. було затверджено диференційований тариф квартирної плати (плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій). До 01.12.2011 р. нарахування плати за надані послуги здійснювалося на підставі вказаних тарифів. З 01.12.2011 р. введено в дію нові тарифи, затверджені рішенням Дубенської міської ради № 724 від 17.11.2011 р. В подальшому нарахування плати здійснюється за вказаними тарифами. Згідно «Правил користування приміщеннями житлових будинків» затверджених постановою КМУ №572 від 08.10.1998 р., і відповідно до ст. 20 п. 3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875-І споживач зобовязаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Оплата цих послуг здійснюється за розрахунками на підставі Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою КМУ від 20.05.2009 р. №529. Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово комунальних послуг передбачено законом і його укладення визначено як обовязок, а не право сторін. Відповідач всупереч зазначеним вимогам ухилився від укладення письмового договору з позивачем. Разом з тим, згідно правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 р. №76, утримання приватизованих квартир здійснюється за рахунок їхніх власників. Власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобовязані брати участь у загальних витратах, повязаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Таким чином, між позивачем та відповідачем виникли відносини, що породжують цивільні права та обовязки, оскільки позивач надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що підтверджується актом виконаних робіт по будинку, а відповідач ними користується. З претензійними актами, які у відповідності до ст. 18 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» є єдиною підставою для виключення з оплати послуг які не надаються чи надаються не належним чином, відповідач не звертався.

Відповідно до ст. 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідач, в порушення вимог ст. 68 ЖК України, а також ст. ст. 322, 509, 510, 526 ЦК України, свої зобовязання по оплаті наданих послуг належним чином не виконував, проплату не здійснював, має заборгованість яка станом на лютий 2013 р. згідно довідки-розрахунку складає 1629,31 грн. Відповідачу надсилалося письмове попередження про наявність у нього заборгованості, та про те, що у разі несплати позивач буде змушений звернутися до суду, проте належного реагування з його сторони не відбулося, заборгованість не погашена.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, дав пояснення згідно позовної заяви, просить стягнути з відповідача заборгованість за надані житлово-комунальні послуги.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав та пояснив, що позивачем взагалі не проводилось ніяких робіт тому він перестав сплачувати за житлово-комунальні послуги та договір з ними не заключав. За таких обставин вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Суд, заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно «Правил користування приміщеннями житлових будинків» затверджених постановою КМУ №572 від 08.10.1998 р., і відповідно до ст. 20,21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875-І споживач зобовязаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Оплата цих послуг здійснюється за розрахунками на підставі Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою КМУ від 20.05.2009 р. №529. Статтею 179 ЖК України передбачено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обовязковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду, утримання приватизованих квартир (будинків) здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинковими територіями, які затверджуються КМУ, незалежно від форм власності на них. Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово комунальних послуг передбачено законом і його укладення визначено як обовязок, а не право сторін. Відповідач всупереч зазначеним вимогам ухиляється від укладення письмового договору з позивачем. Разом з тим, наявність між сторонами фактичних договірних зобов»язань підтверджують наступні норми законодавства. Так, відповідно до ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, згідно зазначеної статті, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Таким чином, між позивачем та відповідачами виникли відносини, що породжують цивільні права та обовязки, оскільки позивач надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а відповідач ними користується, тобто у відповідності до ст. ст. 901 - 903 ЦК України договір про надання послуг фактично відбувся.

Відповідно до ст. 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідач, в порушення вимог ст.ст. 64, 68 ЖК України, а також ст. ст. 322, 509, 510, 526 ЦК України, свої зобовязання по оплаті наданих послуг належним чином не виконував, проплату не здійснював, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на лютий 2013 року становить 1629 (одна тисяча шістсот двадцять дев»ять ) гривень 31 копійка (а.с.5)

Суд критично розцінює посилання відповідача на неналежне надання позивачем послуг з утримання будинків та прибудинкової території, так як у відповідності до ст. 18 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» єдиною підставою для виключення з оплати послуг які не надаються чи надаються не належним чином є претензійні акти, з якими відповідач не звертався.

Керуючись ст.ст. 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 11, 322, 509, 510, 525, 526, 623, 901 - 903 ЦК України, ст.ст. 68, 179 ЖК України, ст.ст. 213, 215 ЦПК України, ч. 1 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду, суд -

Р І Ш И В:

Позов Державного комунального підприємства «Дубенська житлово-експлуатаційна контора №2» до ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), на користь Державного комунального підприємства « Дубенська житлово-експлуатаційна контора №2» (МФО 333368, ЗКПО 03352194, р/р 26007301477069 в АТ «Ощадбанк») заборгованість в сумі 1629 (одну тисячу шістсот двадцять дев»ять) гривень 31 копійка, судовий збір в сумі 229 (двісті двадцять дев»ять) гривень 40 копійок, всього 1858 (одну тисячу вісімсот п»ятдесят вісім) гривень 71 копійку.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Дубенський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :