Постанова № 30695583, 09.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 квітня 2013 року 11:12 № 826/1616/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Бабич Г.Ю., за участю представників сторін: представника позивача Благуна Б.М., представника відповідача Цюрупи Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Вектор-М»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.09.2012р. №0000082156 та №0000083156.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «Вектор-М» з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.09.2012р. №0000082156 та №0000083156.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначені рішення винесені на підставі помилкового висновку акту перевірки про відсутність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого контрагенту, до податкового кредиту.

При цьому, позивач посилається на те, що податковий кредит позивача підтверджений податковими накладними, виписаними платником ПДВ. Також, позивач стверджує про те, що податкові накладні відповідають нормативно встановленим вимогам.

Відповідачем у наданому відзиві позовні вимоги заперечуються повністю з огляду на правомірність прийнятих рішень.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку правомірності нарахування ПП «Вектор-М» (код ЄДРПОУ 32492828) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за березень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки №55/15-6/32492828 від 11.09.2012р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування за березень 2012 року в розмірі 13 787 грн., та п. 198.9 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено позитивне значення за березень 2012 року на суму ПДВ 322 558 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, ДПІ у Печерському районі м.Києва прийняті податкові повідомлення - рішення від 28.09.2013р.:

- №0000082156, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку додану вартість в розмірі 13 787,00 грн. та визначено штрафні санкції у розмірі 6 894,00 грн.;

- №0000083156, яким зменшено розмір залишку від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 322 558,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що згідно з поданою ПП «Вектор-М» до ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС податковою декларацією з ПДВ за березень 2012 року, сума бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника, відображена в рядку 23.1 декларації, яку було сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: лютий 2012 року, складає 2 240 556 грн.

Згідно з актом перевірки, причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за лютий 2012 року є експорт шроту соняшникового та соняшникової олії.

Перевіркою правомірності нарахування ПП «Ветор-М» бюджетного відшкодування за березень 2012 року виявлено серед постачальників суб'єктів господарювання, які надали податковий кредит і не задекларували податкові зобов'язання.

В даному акті перевірки вчинено запис, що податковим органом не можливо встановити факти включення постачальниками ПП «Вектор М», залученими до схеми постачання підприємства у ланцюгах поставки, відповідних сум податку на додану вартість до складу податкових зобов'язань та відповідно сплати до бюджету ПДВ. Перевіркою не встановлено надмірної сплати податку на додану вартість за лютий 2012 року в розмірі 13 787,00 грн. по ТОВ фірма «Агропроменерго ЛТД», тому і немає джерела відшкодування податку з бюджету ПП. «Вектор М» за березень 2012р. на суму ПДВ 13 787 грн. Перевіркою не встановлено надмірної сплати податку на додану вартість за березень 2012 року в розмірі 322 558 грн. по ТОВ фірма «Агропроменерго ЛТД».

Також зазначено, що актами Новомосковської ОДПІ від 31.07.2012 №205/221/03048935 та від 13.07.2012 №148/221/03048934 документальних перевірок ТОВ фірма «Агропроменерго ЛТД» встановлено, що у товариства відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, що унеможливлює здійснення господарської діяльності ТОВ фірма «Агропроменерго ЛТД».

У зв'язку з не встановленням місцезнаходження ТОВ фірма «Агропроменерго ЛТД» та місцезнаходження посадових осіб товариства, не наданням до перевірки первинної документації, відсутність господарсько - майнових можливостей для здійснення задекларованого виду господарської діяльності, не можливо встановити зв'язок господарських операцій, що відображені у податковій декларації з ПДВ за лютий, березень 2012 року з господарською діяльністю ТОВ фірма «Агропроменерго ЛТД».

Враховуючи вищевикладене, відповідач дійшов висновку, що операції по купівлі-продажу між ПП «Ветор-М» та ТОВ фірма «Агропроменерго ЛТД» не спричиняють реального настання правових наслідків, та слід розцінювати як такі, що укладені з метою, завідомо суперечливою інтересам держави та суспільства.

Суд з зазначеними посиланнями відповідача не погоджується, виходячи з нижчевикладеного.

Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Також, пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Матеріали справи містять, договори поставки соняшника, які були укладені між ПП «Вектор-М» та ТОВ фірма «Агропроменерго ЛТД», а саме: №270110 від 27.02.2012р, №270123 від 02.03.2012р., №270183 від 10.03.2012р., №271129 від 16.03.2012р., №271145 від 22.03.2012р., а також видаткові накладні №рн66 від 28.02.2012р., №рн5 від 01.03.2012р., №рн39 від 04.03.2012р., №рн40 від 07.03.2012р., №рн74 від 10.03.2012р., №рн76 від 14.03.2012р., №рн-99 від 18.03.2012р., №аг00124 від 19.03.2012р., №аг00127 від 20.03.2012р., №рн-133 від 21.03.2012р., №рн-135 від 22.03.2012р. та податкові накладні №66/2 від 28.02.2012р., № 5/2 від 01.03.2012р., №39/2 від 04.03.2012р., №40/2 від 07.03.2013р., №74/2 від 10.03.2012р., №76/2 від 14.03.2012р., №99/2 від 18.03.2012р., №124/2 від 19.03.2012р., №127/2 від 20.03.2012р., №133/2 від 21.03.2012р, №135/2 від 22.03.2012р., які були виписані позиву на виконання даних договорів.

В той же час, відповідачем в акті перевірки та відзиві на позов не зазначено жодних зауважень щодо їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагента позивача станом на дату їх виписки, а також посилань щодо несплати контрагентами позивача податку на додану вартість до бюджету, судом вбачаються неправомірними посилання відповідача, викладені в акті перевірки.

Таким чином, податкові накладні, які видані позивачу його контрагентом у відповідності з порядком, встановленим ст. 201.4 Податкового кодексу України, реквізити даних податкових накладних відповідають вимогам первинних документів, які передбачено ст. 9 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Як вбачається з акту перевірки, відповідач вказує на те, що даний контрагент ТОВ фірма «Агропроменерго ЛТД» має ознаки фіктивності, оскільки встановлено, що дане товариство відсутнє за юридичною адресою.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки відсутні відомості, коли саме було встановлено відсутність даного товариства за місцезнаходженням.

Таким чином, ТОВ фірма «Агропроменерго ЛТД», на час вчинення правочину було зареєстровано у встановленому порядку платником податку на додану вартість, а отже мало право видавати податкові накладні.

Зокрема, позивачем на вимогу суду надані документи, які підтверджують використання отриманих послуг у контрагентів у власній господарській діяльності, зокрема, акти виконаних робіт по переробці соняшника та виготовлення готової продукції, укладених між позивачем та ПрАТ «Мелітопольський МЕЗ» на виконання договору про надання послуг по переробці насіння соняшника №06М-004 від 25.08.2001р., товарно - транспортні накладні та видаткові накладні.

Крім того, судом не приймаються посилання відповідача в акті перевірки від 11.09.2012 №55/15-6/32492828 на факт нікчемності угод між позивачем та ТОВ фірма «Агропроменерго ЛТД» з висновків актів перевірки вищезазначеного підприємства, якими встановлено, що усі операції не спричиняють реального настання правових наслідків, отже, є нікчемними в силу закону. Оскільки не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11).

Також слід зауважити, що посилання відповідача в акті перевірки від 11.09.2012 №55/15-6/32492828 на частину 1, 2 статті 215 ЦК України є безпідставними, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Вказані висновки підтверджуються ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Приватного підприємства «Вектор-М» задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби від 28.09.2012 №0000082156 та №0000083156.

Судові витрати в сумі 2294 грн. присудити на користь Приватного підприємства «Вектор-М» за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян