Рішення № 30695329, 10.04.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2013 р.Справа № 916/282/13-г

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський торговий дім"

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Виконавчого комітету Одеської міської ради

про витребування майна із чужого незаконного володіння та стягнення 7996,80 грн.

Суддя: Малярчук І.А.

Представники сторін:

Від позивача: Ющенко Н.М., довіреність №132 від 11.09.2012р.; Черкасова О.О., довіреність №263 від 26.03.2013р.

Від відповідача: ОСОБА_5, довіреність від 09.03.2013р.; ОСОБА_1, згідно паспорту та свідоцтва про державну реєстрацію ФОП НОМЕР_2 від 06.09.2010р.

Від третьої особи: Асташенкова О.І., довіреність №03-15/вих/3 від 23.01.2013р.

В судовому засіданні 10.04.2013 р. приймали участь:

Від позивача: Черкасова О.О., довіреність №263 від 26.03.2013р.

Від відповідача: ОСОБА_5, довіреність від 09.03.2013р.

Від третьої особи: Асташенкова О.І., довіреність №03-15/вих/3 від 23.01.2013р.

Суть спору: про витребування із незаконного володіння ФОП ОСОБА_1 столи (місця) НОМЕР_3, НОМЕР_4, що є власністю і знаходяться на території ТОВ „Одеський торговий дім" за адресою: м.Одеса, вул. Новощепний ряд,2;

про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ „Одеський торговий дім" 7996,80 грн. збитків.

Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, надав суду пояснення від 25.02.2013р. за вх.№6514/2013, обґрунтування від 07.03.2013р. за вх.№7814/2013, заяву про збільшення позовних вимог від 14.03.2013р. за вх.№8548/2013, де виклав позовні вимоги в остаточній редакції, яка прийнята судом до розгляду.

Так, позивач в обґрунтування позову зазначає, що 30.12.2012р. закінчився строк дії договорів оренди №ДГДГ-0770 від 10.02.2012р. та №ДГДГ-0617 від 01.01.2012р. торгових місць НОМЕР_3, НОМЕР_4, розташованих на території, яка належить ТОВ „Одеський торговий дім" по вул. Новощепний ряд,2. Відповідач був завчасно повідомлений про закриття території, на якій розташовані торгівельні лотки, та ліквідацію торгівельних місць, та відповідно до п.7 вищенаведених договорів зобов'язався не чинити перешкод закриттю торгового місця. 17.01.2013р. позивач надіслав відповідачу претензію про повернення орендованого майна, у зв'язку з припиненням дії договорів та надав строк для повернення до 20.01.2013р., але станом на дату подання даного позову відповідач не звільнив торгові місця, продовжує здійснювати незаконну торгівельну діяльність на самовільно зайнятих місцях та незаконно утримує майно ТОВ „ОТД", у той час як позивач несе видатки щодо сплати земельного податку за земельну ділянку, на якій розташовані ці місця, сплати послуг прибирання, охорони та ін., а також не може користуватись належним йому майном. Крім того, позивач зазначає, що відповідач перешкоджає демонтажу тимчасових конструкцій, провокує конфліктні ситуації з охороною ТОВ „ОТД", не покидає торгові місця, влаштовує цілодобові чергування, в нічний час блокує входи та виходи до торгових місць.

Так, 25.12.2012р. позивач уклав договір із ТОВ „Робатех" про надання послуг по розбиранню тимчасових конструкції з метою звільнення території від торгівельних лотків у термін до 11.01.2013р., але у зв'язку з перешкоджанням відповідачем розбору конструкцій позивач змушений був згідно п.4.4. договору від 25.12.2012р. сплатити ТОВ „Робатех" штраф у розмірі 2 000 грн. 26.12.2012р. між ТОВ „ОТД" та ТОВ „Грааль" було укладено договір купівлі-продажу торгівельних лотків, до яких входять і спірні лотки, однак, у зв'язку з тим, що в порушення умов цього договору ТОВ „ОТД" в строк до 11.01.2013р. не передало ТОВ „Грааль" товар, це мало наслідком для продавця розірвання договору за ініціативою покупця та ТОВ „ОТД" сплатило покупцю передбачений договором штраф у розмірі 1 000 грн. Станом на 14.03.2013р. позивач оцінює збитки у розмірі 7996,80грн., де 2000 грн. штраф, сплачений за договором про надання послуг, 1000 грн. штраф, сплачений за договором купівлі-продажу, 4996,80 грн. втраченої вигоди - доходу, який позивач міг би отримати у разі продажу двох торгівельних лотків, які утримує відповідач.

Відповідач, заявлені позивачем позовні вимоги не визнає, подав до суду відзив від 13.03.2013р. за вх.№8403/2013, пояснення від 29.03.2013р. за вх.№10394/2013, де зазначає, що 17.12.1998р. власником земельної ділянки, на якій розташоване спірне майно виконкомом Одеської міської ради було винесено розпорядження „Про організацію тимчасового ринку по торгівлі непродовольчими товарами на території, що зайнята будівництвом споруди універмагу по вул.Новощепний ряд,2", яке є чинним на сьогоднішній день, та відповідно до якого позивачу надано дозвіл на замовлення у ліцензованій проектній організації розробку робочого проекту благоустрою вказаної території та улаштування на ній тимчасового ринку по торгівлі непродовольчими товарами. Однак, строк улаштування та експлуатації такого тимчасового ринку на ділянці, що прилягає до споруди універмагу на продовженні вул.Катерининська - можлива на строк до введення в експлуатацію споруди універмагу. До того ж, дозвіл провадження збору оплати за торгові місця та обладнання надавався позивачу лише до повного введення в експлуатацію споруди універмагу.

Також, відповідач зазначає, що відповідно до п.7 Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого Постановою КМУ №868 від 29.07.2009р., реконструкція (переобладнання, модернізація) та закриття ринку здійснюється в установленому порядку за умови забезпечення підприємців іншими торговельними місцями з урахуванням рекомендацій місцевої галузевої ради підприємців. Суб'єкт господарювання за рік до початку проведення робіт з реконструкції та закриття ринку повідомляє про це підприємців, які провадять торгівельну діяльність на території ринку, та подає до органу місцевого самоврядування заяву про необхідність забезпечення таких підприємців іншими торгівельними місцями. За таких умов, відповідач вважає, що оскільки договір із ним був укладений терміном на рік, позивачем не дотримано вищенаведених положень щодо попередження орендаря про закриття ринку за рік, і позивач навмисно уклав з відповідачем угоду, яка порушує права останнього, та якщо позивач мав намір закрити ринок з січня 2013 р., він не мав права укладати з відповідачем договір про оренду торгового місця. Одночасно, відповідач вказує, що спірне майно йому передавалось в оренду без укладення актів приймання-передачі. До своєї претензії від 17.01.2013р. позивач не надав документів, які б підтверджували його вимоги. Відповідач заперечує проти тверджень позивача про здійснення відповідачем незаконної торгівельної діяльності без будь-яких дозвільних документів на самовільно зайнятих місцях, оскільки ним торгівельна діяльність на ринку не здійснюється, що вбачається із свідоцтва платника єдиного податку серія А НОМЕР_5 від 01.07.2012р., де вказано, що підприємницьку діяльність відповідач проводить за адресою м. Одеса, ринок „Черемушки", у зв'язку з чим відсутні складові цивільного правопорушення: протиправна винна поведінка відповідача, її негативні наслідки, причинний зв'язок між поведінкою відповідача та наслідками, які настали.

При цьому, відповідачу не зрозуміло нарахування позивачем всієї суми матеріальної шкоди до стягнення з відповідача, з огляду на те, що вказана у даному позові сума шкоди має бути розподілена ще й між іншими орендарями, щодо яких розглядаються аналогічні господарські справи за позовом ТОВ „ОТД", і не повинна стягуватись з кожного з них окремо в повному обсязі. Крім того, на думку відповідача, заявлення позивачем до стягнення одночасно збитків у вигляді вартості майна та повернення цього ж майна суперечить положенням ст.1192 ЦК України, яка передбачає при заподіянні шкоди майну або відшкодування збитків або передачу потерпілому майна.

Клопотання відповідача від 18.03.2013р. за вх.№8792/2013 про витребування доказів було судом задоволено, про що свідчать ухвали суду від 18.03.2013р., від 01.04.2013р.

Ухвалою суду від 22.03.2013р. залучено до участі у справі виконавчий комітет Одеської міської ради в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Виконавчий комітет Одеської міської ради у судовому засіданні 10.04.2013р. усно зазначає про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог та наголошує про користування останнім земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Одеса, вул. Новощепний ряд,2, на підставі чинного правочину.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Виконавчий комітет Одеської міської ради звернувся до суду із клопотанням, про призначення справи до колегіального розгляду, яке судом не задовольняється, оскільки з врахуванням категорії і нескладності справи не є доцільним її розгляд у складі колегії суддів.

Так, судом були задоволені клопотання сторін про залучення поданих ними витребуваних судом документів до матеріалів справи від 25.02.2013р. за вх.№6516/2013, від 07.03.2013р. за вх.№7814/2013, від 29.03.2013р. за вх.№10400/2013, від 10.04.2013р. за вх.№11741/2013.

Клопотання сторін від 22.02.2013р. за вх.№6276/2013, від 25.02.2013р. за вх.№6384/2013, від 29.03.2013р. за вх.№10393/2013 про ознайомлення з матеріалами справи та зняття копій, про відкладення розгляду справи було судом задоволено.

Ухвалою суду від 01.04.2013р. за клопотанням відповідача від 01.04.2013р. за вх.№10548/2013, згідно ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду справи було продовжено до 15.04.2013р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне:

Розпорядженням Одеського міського голови №414-01р від 17.12.1998р. „Про організацію тимчасового ринку по торгівлі непродовольчими товарами на території, що зайнята будівництвом споруди універмагу по вул. Новощепний ряд,2" дозволено АТ „Одеський торговий дім" замовити у ліцензованій проектній організації розробку робочого проекту благоустрою території, що зайнята будівництвом споруди універмагу по вул. Новощепний ряд,2, та улаштування на цій території тимчасового ринку по торгівлі непродовольчими товарами. Крім того, згаданим розпорядженням попереджено АТ „Одеський торговий дім", що улаштування та експлуатація тимчасового ринку на ділянці, що прилягає до споруди універмагу на продовженні вулиці Катерининська, можлива на строк до початку будівництва продовження вул. Катерининська, і експлуатація всього тимчасового ринку можлива на строк до введення в експлуатацію споруди універмагу. Вирішено також вважати територію ринку місцем спеціально відведеним для торгівлі.

При цьому, земельна ділянка, розташована по вул. Новощепний ряд,2 знаходиться у тимчасовому довгостроковому користуванні (на 50 років, в т.ч. до двох років для завершення будівництва, на 48 років - для експлуатації та обслуговування будинку) ЗАТ „Одеський торговий дім" згідно договору із виконкомом Одеської міської ради від 31.05.1997р., укладеного на виконання рішення виконкому Одеської міської ради №302 від 31.05.1997р., що вбачається ще й з рішення господарського суду Одеської області від 17.10.2012р. у справі №5017/2514/2012 за позовом Одеської міської ради до ТОВ „ОТД", за участю прокуратури м. Одеси, про розірвання договору оренди земельної ділянки від 31.05.1997р., в задоволенні якого позивачу судом відмовлено повністю.

Належність спірного майна позивачу підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за березень 2005 року, де відображено будівництво обладнання ринку на замовлення ТОВ „ОТД".

10.02.2012р. між ТОВ „Одеський торговий дім" (підприємство) та ФОП ОСОБА_1. (підприємець) було укладено договір оренди торгового місця на території, що належить ТОВ „ОТД" по вул. Новощепний ряд,2, №ДГ ДГ - 0770, за умовами якого підприємство надає, а підприємець приймає у тимчасове платне користування стіл (місце) НОМЕР_3 на території, що належить ТОВ „ОТД" по вул. Новощепний ряд,2. Вартість оренди одного місця (лотка) становить 950 грн. на місяць із урахуванням ПДВ. У зазначену суму входить відшкодування фактичних витрат підприємства за користування землею, комунальні послуги, на прибирання приміщень загального користування й території, охорону громадського порядку, та інші витрати (п.п.1, 2 договору).

01.01.2012р. між ТОВ „Одеський торговий дім" (підприємство) та ФОП ОСОБА_1. (підприємець) було укладено договір оренди торгового місця на території, що належить ТОВ „ОТД" по вул. Новощепний ряд,2, №ДГ ДГ - 0617, за умовами якого підприємство надає, а підприємець приймає у тимчасове платне користування стіл (місце) НОМЕР_4 на території, що належить ТОВ „ОТД" по вул. Новощепний ряд,2. Вартість оренди одного місця (лотка) становить 750 грн. на місяць із урахуванням ПДВ. У зазначену суму входить відшкодування фактичних витрат підприємства за користування землею, комунальні послуги, на прибирання приміщень загального користування й території, охорону громадського порядку, та інші витрати (п.п.1, 2 договору).

Відповідно до умов п.3 договорів №ДГ ДГ - 0770 від 10.02.2012р. та №ДГ ДГ - 0617 від 01.01.2012р. підприємець не пізніше 3-х банківських днів з дня підписання договору зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок підприємства повну вартість за оренду торгового місця за перший місяць оренди. Підприємець зобов'язаний сплачувати щомісячну орендну плату не пізніше 5 числа поточного місяця шляхом перерахування підприємству повної вартості за оренду торгового місця протягом строку дії договору.

Положеннями пункту 7 договорів №ДГ ДГ - 0770 від 10.02.2012р. та №ДГ ДГ - 0617 від 01.01.2012р. сторони визначили, що договір складається до початку будівельних або інших робіт, пов'язаних з цільовим використанням чи реконструкцією території, на якій розташоване торгівельне місце, у зв'язку з чим підприємець зобов'язується звільнити торгове місце, що займає. Термін дії договору до 30.12.2012р. включно. Підприємець повідомлений про закриття території, на якій розташоване торгове місце, та ліквідацію торгівельних місць, зобов'язується не чинити перешкод закриттю торгового місця.

Як підтверджують квитанції №35 від 05.01.2012р., №38 від 11.02.2012р., №31 від 04.02.2012р., №46 від 03.03.2012р., №45 від 03.03.2012р., від 01.04.2012р., №13 від 01.04.2012р., №49 від 05.05.2012р., №48 від 05.05.2012р., №79 від 05.06.2012р., №80 від 05.06.2012р., №49 від 05.07.2012р., №50 від 05.07.2012р., №34 від 02.08.2012р., №32 від 02.08.2012р., №47 від 05.09.2012р., №46 від 05.09.2012р., №50 від 04.10.2012р., №47 від 04.10.2012р., №21 від 04.11.2012р., №20 від 04.11.2012р., від 05.12.2012р., №23 від 05.12.2012р. мало місце оплата відповідачем орендної плати за орендовані столи за період з січня 2012 р. по грудень 2012 р.

У зв'язку із закінченням строку дії договорів № ДГ ДГ-0770 від 10.02.2012р. та №ДГ ДГ - 0617 від 01.01.2012р., позивач 17.01.2013р. надіслав відповідачу претензію №85 з вимогою повернути орендоване майно за актом приймання-передачі, доказів реагування на яку з боку відповідача суду не надано.

25.12.2012р. між ТОВ „ОТД" (замовник) та ТОВ „Робатех" (виконавець) було укладено договір на надання виконавцем замовнику послуг по розбиранню каркасно-тентової конструкції, металевих конструкцій, торгових лотків та ін. Строк надання послуги з 03.01.2013р. по 11.01.2013р. (п.п.1.1., 1.2. договору).

Відповідно до п.4.4. договору від 25.12.2012р. у разі ненадання інформації та не підготовки місця для проведення робіт замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 2 000грн.

Листом від 14.01.2013р. ТОВ „Робатех", у зв'язку з неможливістю надати послуги через те, що 03.01.2013р. по прибуттю на територію замовника для проведення робіт на ній знаходились підприємці, територія не була підготована для проведення робіт, вимагало сплату штрафу в розмірі 2000 грн., підготовку території для виконання робіт, передбачених договором від 25.12.2012р., та повідомлення дати проведення демонтажних робіт.

ТОВ „ОТД" сплатило ТОВ „Робатех" штраф у розмірі 2000 грн. за порушення договору від 25.12.2012р. згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №11 від 15.01.2013р.

26.12.2012р. між ТОВ „ОТД" (продавець) та ТОВ „Грааль" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу каркасно-тентової конструкції, лотків торгівельних у кількості 82 од. продавець зобов'язується передати покупцю товар до 11.01.2013р. (п.п.1.1., 3.2. договору).

Згідно п.5.4. договору купівлі-продажу від 26.12.2012р. у випадку порушення продавцем строків передачі товару продавець сплачує покупцю штраф в розмірі 1 000 грн.

Листом від 11.01.2013р. вих.№01/01 ТОВ „Грааль" висунув вимогу ТОВ „ОТД" про сплату штрафу в сумі 1 000 грн. у зв'язку з порушенням умов договору від 26.12.2012р. в частині передачі каркасно-тентової конструкції, лотків торгівельних, з підстав чого позивачем згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №2 від 15.01.2013р. було сплачено на користь ТОВ „Грааль" 1 000грн.

Позивач з підстав блокування невідомими особами об'єкту „Острів", перешкоджання охороні цього об'єкту, звертався із відповідними заявами до РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, які були прийняті правоохоронним органом до розгляду 30.12.2012р., 11.01.2013р.

Так, із довідки №28/132 від 20.02.2013р. про рух грошових коштів за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., внесених ОСОБА_1 в касу відділення №1 АБ „Порто-Франко" вбачається, що за період з січня по грудень 2012р. відповідач сплачував орендну плату за користування торгівельними лотками позивача.

Згідно довідки №176 від 20.02.2013р. за бухгалтерським обліком ТОВ „Одеський торговий дім" на 01.01.2013р. балансова вартість: каркасно-тентової конструкції складає 1 251 984,76 грн., лотків торгових в кількості 82 шт. за ціною 2498,42 грн. за штуку, загалом складає 204 870,08 грн.

Працівниками ТОВ „Одеський торговий дім" та АБ „Центр" було складено акти перевірки №1 від 03.01.2013р., №2 від 14.01.2013р., №3 від 21.01.2013р., №4 від 30.01.2013р., №5 від 08.02.2013р., №6 від 27.02.2013р., від 25.03.2013р., із яких вбачається, що фізичні особи - підприємці, зокрема, ФОП ОСОБА_1, станом на 03.01.2013р., 14.01.2013р., 21.01.2013р., 30.01.2013р., 08.02.2013р., 27.02.2013р., знаходились на території за адресою: м. Одеса, вул. Новощепний ряд,2, яка належить ТОВ „ОТД", не звільнили торгівельні місця, продовжували здійснювати незаконну торгівельну діяльність на самовільно зайнятих місцях та незаконно утримують майно ТОВ „ОТД".

З підстав неповернення відповідачем орендованих лотків позивач і звернувся до суду із даним позовом щодо їх витребування у відповідача та стягнення збитків.

Проаналізувавши подані сторонами документи, правові позиції в їх сукупності, суд вбачає підстави для часткового задоволення заявлених позовних вимог з врахуванням наступних положень законодавства.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частина 1 ст.785 ЦК України встановлює, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до положень ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

На підтвердження провадження діяльності відповідачем на спірних лотках позивач надав акти перевірок, які засвідчують вказані обставини, доказів на спростування яких відповідач до суду не подав, з врахуванням чого та з огляду на сплату відповідачем орендної плати, підтвердженням чого слугують вищезазначені квитанції та безпідставне користування відповідачем предметом оренди після закінчення дії договорів оренди, відсутність доказів повернення спірного майна позивачу, та відсутність доказів існування з цього приводу якихось правочинів, які би підтверджували правові взаємовідносини сторін у відношенні оренди столів НОМЕР_3, НОМЕР_4, позовна вимога позивача про витребування із незаконного володіння ФОП ОСОБА_1 столів (місць) НОМЕР_3, НОМЕР_4, що є власністю і знаходяться на території ТОВ „Одеський торговий дім" за адресою: м. Одеса, вул. Новощепний ряд,2 підлягає судом задоволенню у повній мірі.

При цьому, суд проаналізувавши заперечення відповідача стосовно того, що спірне майно в оренду повинно було передаватись орендарю за актом приймання-передачі, як того вимагають Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, тому оскільки фактично воно було передано не за актом, то і повернуто має бути таким же чином, встановив наступне. Укладеними між сторонами договорами №ДГ ДГ-0770 від 10.02.2012р. та №ДГ ДГ - 0617 від 01.01.2012р. сторони поставили до відома відповідачу строк, до якого має бути звільнений предмет оренди, тобто, строк, зі сплином якого закінчується правомірне користування відповідачем об'єктом оренди, однак, відповідач погоджені сторонами умови договору порушив, в обумовлений строк майно не звільнив, з підстав чого є правомірною вимога позивача, викладена у претензії від 17.01.2013р. про передання об'єктів оренди за актами-приймання передачі. Водночас, відповідач не довів суду правомірність здійснення діяльності на ринку, а самі лише положення Постанови КМУ №868 від 29.07.2009р., на які послався відповідач, не надають останньому право на здійснення підприємницької діяльності на ринку без складання договірних відносин із власником ринку та/або власником майна, на якому безпосередньо провадиться торгівельна діяльність.

Твердження відповідача про те, що позивач мав повідомити відповідача за рік до реконструкції ринку про повернення орендованого майна та звільнення території, на якій здійснюється торгівельна діяльність, спростовуються самими умовами договору, де сторонами за рік до реконструкції, тобто, в момент укладення договорів від 10.02.2012р., від 01.02.2012р. передбачено умову про звільнення торгових місць відповідачем у визначений договором строк.

Також, судом проаналізовано подане відповідачем свідоцтво платника єдиного податку серії А НОМЕР_5 від 01.07.2012р., покладене в основу його тверджень про нездійснення підприємницької діяльності ОСОБА_1 на орендованих ним лотках НОМЕР_3, НОМЕР_4, у зв'язку з чим суд зазначає, що у справі наявні докази укладення договору оренди торгових лотків, докази сплати орендної плати у 2012 р. за користування вказаними лотками, тоді як свідоцтво саме по собі не може вважатись, доказом що підтверджує факт невикористання спірного майна. Разом з цим, дане свідоцтво видане за заявою відповідача від 17.12.2012р., однак, визначення періоду переходу на спрощену систему з 01.07.2012р. тому, не розцінюється судом як беззаперечений доказ.

Отже, суд вважає доведеною позовну вимогу позивача про витребування із незаконного володіння ФОП ОСОБА_1 столи (місця) НОМЕР_3, НОМЕР_4, що є власністю і знаходяться на території ТОВ „Одеський торговий дім" за адресою: м. Одеса, вул. Новощепний ряд,2.

Заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 7996,80 грн. збитків. судом не задовольняються з огляду на таке.

Згідно ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За положеннями ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2 статті 22 Кодексу).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (абзац 1 частини 3 статті 22 Кодексу).

Відшкодування збитків передбачено також і ст. 224 ГК України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України підставою відповідальності за порушення зобов'язання є вина особи, яка порушила зобов'язання, якщо інше на встановлено договором або законом.

Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням негативного результату. Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами. Стягнення збитків як виду цивільно-правової відповідальності можливе у випадку наявності таких збитків та обґрунтованості їх розміру.

З аналізу вищевказаних норм законодавства, вбачаться, що об'єктивною стороною правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Так, позивачем розраховано збитки, зокрема, в сумі 4996,80 грн., що складає вартість непроданих торгівельних лотків, які утримує відповідач, та визначена позивачем як упущена вигода - дохід, який би позивач міг отримати у разі продажу цих лотків, однак, позивачем не доведено суду неможливості продажу всіх лотків з вини відповідача, яким орендувалось лише 2 лотка, відповідно до чого відсутні вина відповідача у непродажу 82 лотків та причинний зв'язок між утриманням відповідачем 2 лотків та відмовою покупця від договору купівлі-продажу лотків від 26.12.2012р. з підстав непередачі за ним позивачем 82 лотків ТОВ „Грааль", а відтак недоведеною позивачем є і реальність упущеної вигоди.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 000 грн. збитків, де 2000грн. сплаченого за договором про надання послуг штрафу, 1000грн. сплаченого за договором купівлі-продажу штрафу. Із наявних у справі доказів, зокрема, листа ТОВ „Робатех" від 14.01.2013р., вбачається, що розпочати послуги з розбирання конструкцій на території позивача не виявилось можливим, у зв'язку зі знаходженням на території підприємців, тоді як позовну вимогу про стягнення збитків в сумі 3000 грн., як єдино разового внеску, у повній мірі, понесених на сплату позивачем штрафу витрат заявлено до одного із підприємців, що є недоречним з огляду на можливу наявність вини у заподіяних збитках решти підприємців, що теж перешкоджали розбиранню конструкцій та продажу спірних лотків.

Одночасно, з підстав ненадання позивачем доказів вини лише ФОП ОСОБА_1 у понесенні ТОВ „ОТД" витрат на оплату штрафів через несвоєчасне виконання зобов'язань за договорами №ДГ ДГ-0770 від 10.02.2012р. та №ДГ ДГ - 0617 від 01.01.2012р., наявність обставин, які свідчать про перебування на території позивача інших підприємців, до яких позовні вимоги у рамках даного позовного провадження не заявлені, відсутність у суду змоги самостійного розрахувати міру відповідальності кожного із підприємців, що одночасно із ОСОБА_1 перешкоджали розбору конструкцій та продажу лотків, ненадання такого розрахунку позивачем, у суду відсутні підстави для задоволення позову позивача в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача збитків у сумі 3 000 грн., відповідно до чого у їх задоволенні суд відмовляє.

Таким чином, суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з ФОП ОСОБА_1 7996,80 грн. збитків повністю.

Згідно ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене, суд задовольняє позовні вимоги позивача про витребування із незаконного володіння ФОП ОСОБА_1 столи (місця) НОМЕР_3, НОМЕР_4, що є власністю і знаходяться на території ТОВ „Одеський торговий дім" за адресою: м. Одеса, вул. Новощепний ряд,2, в задоволенні решти частини позовних вимог позивача суд відмовляє.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати, а саме 1147 грн. судового збору за позовною вимогою немайнового характеру підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України суд,

ВИРІШИВ:

1.Задовольнити позов позивача частково.

2.Витребувати із незаконного володіння Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) столи (місця) НОМЕР_3, НОМЕР_4, що є власністю і знаходяться на території ТОВ „Одеський торговий дім" (65012, м. Одеса, вул. Новощепний ряд,2, код 23862916) за адресою: м. Одеса, вул. Новощепний ряд,2.

3. Відмовити ТОВ „Одеський торговий дім" в решті частині заявлених позовних вимог.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський торговий дім" (65012, м. Одеса, вул. Новощепний ряд,2, код 23862916) 1147 (одну тисячу сорок сім) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 11.04.2013 р.

Суддя Малярчук І.А.