Постанова № 30695280, 10.04.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2013 р. Справа № 5015/5142/12

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Костів Т.С.,

Марко Р.І.,

при секретарі Томкевич Н.,

за участю представників:

прокурор з'явився,

від позивача з'явився,

від відповідачів-1,2 з'явилися,

розглянув апеляційну скаргу прокурора міста Червонограда №51-842 вих-13 від 01.03.13 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 20.02.2013 року, суддя О.Шпакович

у справі за №5015/5142/12

за позовом: прокурора міста Червонограда в інтересах держави в особі Червоноградської міської ради, м.Червоноград

до відповідача-1: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Червоноград

до відповідача-2: виконавчого комітету Червоноградської міської ради, м.Червоноград

про визнання договору недійсним та припинення дій,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 20.02.2013 року відмовлено у позові прокурора міста Червонограда в інтересах держави в особі Червоноградської міської ради до відповідача-1: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, до відповідача-2: виконавчого комітету Червоноградської міської ради про визнання договору недійсним та припинення дій.

Рішення суду мотивоване тим, що факт укладення відповідачами спірного договору відповідає нормам ст.ст. 42, 144 Конституції України, ст.ст.5-7, 42 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування» та спрямований на дотримання прав споживачів послуг з перевезення на міському автобусному маршруті №1. Оскільки правові підстави для визнання правочину недійсним відсутні, тому суд прийшов до висновку, що вимога про припинення перевезень задоволенню не підлягає, оскільки підстава про визнання договору недійсним не підтверджена належними та допустимими доказами.

В апеляційній скарзі скаржник (прокурор) просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю, в зв'язку з неповним з'ясуванням місцевим судом обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального та процесуального права, апелюючи тим, що місцевим судом не враховано положення ч.2 ст.5 Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту.

Скаржник зазначає, що у законодавчих актах, які регулюють спірні правовідносини відсутні положення з приводу обов'язковості винесення виконавчими комітетами міських рад окремих рішень щодо укладення договорів про організацію перевезення пасажирів з метою забезпечення пасажирських перевезень на автобусних маршрутах.

Окрім цього, прокурор зазначає, що відповідач-1 надалі здійснює перевезення, хоча в договорі вказано, що він діє до часу проведення конкурсу. При цьому, конкурс з визначення перевізників-переможців було проведено, результати конкурсу затверджено рішенням ВК Червоноградської міської ради від 30.08.2012 року №126. На дані обставини місцевий господарський суд не звернув уваги та не надав правової оцінки.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що ФОП ОСОБА_2 не припинив обслуговувати міський маршрут №1 і продовжує здійснювати перевезення пасажирів в місті Червонограді. Відтак, позивач просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати договір про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування від 20.09.2011 року таким, що припинив свою дію у зв'язку з проведенням у встановленому порядку конкурсу.

У запереченні проти апеляційної скарги відповідач-1 просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що судом зроблено правильний висновок про те, що договір між відповідачами був укладений у встановленому законом порядку та на даний час є чинний і законних підстав для припинення надання послуг по перевезенню пасажирів немає. Окрім того, відповідач-1 вважає, що судом першої інстанції досліджені всі обставини по справі та прийнято законне рішення.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Червоноградської міської ради від 29.06.2011 р. №122 визнано таким, що не відбувся конкурс на право перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування в м. Червонограді. Виконавчим комітетом Червоноградської міської ради, з метою забезпечення перевезень пасажирів на міському маршруті №1, визначено тимчасово для здійснення автомобільних перевезень ПП ОСОБА_2 та укладено з ним 30.06.2011 договір на перевезення, строк дії якого закінчився 30.09.2011 року.

Оскільки в подальшому конкурс з визначення перевізника не було проведено, а тому рішенням виконавчого комітету Червоноградської міської ради за №161 від 30.09.2011 року, повторно укладено договір з відповідачем-1 для здійснення перевезень пасажирів на міському маршруті №1. Тобто, для забезпечення прав споживачів послуг з перевезення на автобусних маршрутах загального користування у місті Червонограді, виконавчий комітет 30.09.2011 прийняв рішення № 161, на підставі якого із підприємцем ОСОБА_2 укладено спірний договір від 30.09.2011, згідно з умовами якого (п.п. 1, 4.1), перевізник, протягом строку його дії: з 01.10.2011 до «часу проведення у встановленому порядку конкурсу з визначення переможців - перевізників на відповідних маршрутах загального користування», зобов'язався здійснювати перевезення пасажирів на автобусному маршруті № 1 міста Червонограда.

Закон України «Про автомобільний транспорт» не регулює умови і порядок укладення договорів на перевезення пасажирів у випадку відсутності протягом тривалого часу визначення переможця - перевізника на конкурсних засадах, а чинне законодавство зобов'язує орган місцевого самоврядування забезпечувати дотримання прав споживачів послуг, тому, при укладенні спірного договору, відповідачами не вчинено порушень норм законодавчих актів України, що зумовлює безпідставність тверджень скаржника(прокурора) про невідповідність змісту договору (умов стосовно строку дії правочину) вимогам чинного законодавства.

Норми ст.ст. 7, 44 ЗУ «Про автомобільний транспорт» (і в чинній редакції, і в редакції, що діяла на час укладення спірного договору) не регулюють питання укладення договорів на перевезення у випадку відсутності упродовж тривалого часу результатів конкурсу з визначення переможців - перевізників, тому, зазначення прокурором вказаних норм для обґрунтування позовних вимог - безпідставне і суперечить змісту цього Закону.

При цьому, тримісячний строк договорів про перевезення, який зазначено у позові, встановлювався нормою ст. 7 Закону «Про автомобільний транспорт» у редакції, що діяла на момент укладення спірного правочину, і застосовувався виключно у випадку дострокового розірвання договору перевезення або у разі припинення перевізником перевезення. Застосування такого строку до договорів, що укладались у випадку відсутності упродовж тривалого часу результатів конкурсу, Законом не передбачено.

Отже, при укладенні спірного договору орган місцевого самоврядування виходив із пріоритетності прав споживачів послуг, а строк дії правочину визначено із врахуванням обставин, що склались у зв'язку з відсутністю (упродовж тривалого часу) визначення перевізника на конкурсних засадах.

Тобто, при укладенні договору від 30.09.2011, повністю дотримано вимог чинного законодавства, у тому числі - норми ч. 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якою зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Отже, строк дії спірного договору відповідає принципу розумності і доцільності у визначенні зобов'язань.

Оскільки, у даному випадку, відсутні обставини, визначені нормою ч. 1 ст. 203 ЦК України (невідповідність змісту правочину вимогам законодавства), тому, правові підстави (ст. 215 ЦКУ) для визнання спірного договору недійсним - відсутні про що правильного висновку дійшов і суд першої інстанції.

Оскільки, згідно з нормою ч. 1 ст. 144 Конституції України, рішення органів місцевого самоврядування є обов'язковими до виконання на відповідній території, тому, укладення відповідачами, на підставі рішення № 161 (від 30.09.2011), спірного договору від 30.09.2011 на умовах (стосовно строку дії правочину), визначених рішенням № 161, відповідає зазначеній нормі Конституції України, а також - нормам ч. 4 ст. 42, Конституції України, ст. 30 (п. 12 ч. 1) ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» (у редакції, чинній на час укладення договору) і ст.ст. 5-7, 42 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки виконавчий комітет Червоноградської міської ради зобов'язаний організовувати забезпечення безперебійного перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах, і законодавством України, у тому числі - Законом України «Про автомобільний транспорт», не передбачено право органу місцевого самоврядування на припинення здійснення перевезень пасажирів у випадку відсутності упродовж тривалого часу результатів конкурсу з визначення перевізника.

Судом встановлено, що ухвалою Червоноградського міського суду від 26.09.2012 року(яка чинна на час заявлення позову) було вжито заходи до забезпечення позову, де Червоноградській міській раді заборонено укладати угоди з переможцями конкурсу і в наступному рішенням Червоноградського міського суду від 05.02.2013 року скасовано результати конкурсу на маршруті №1 та зобов'язано виконком Червоноградської міської ради провести новий конкурс. Дані, які би свідчили, що рішення оскаржене в судовому порядку немає на час винесення постанови апеляційним господарським судом.

Отже, факт укладення відповідачами спірного договору відповідає нормам ст.ст. 42 (ч. 4), 144 (ч. 1) Конституції України, ст.ст. 5-7, 42 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст. 30 (п. 12 ч. 1) ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» (у редакції, що діяла на час укладення Договору), і спрямований на дотримання прав споживачів послуг з перевезення на міському автобусному маршруті № 1.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача-1 припинити перевезення на автобусному маршруті загального користування по маршруту №1, то суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що підставою позовної вимоги про зобов'язання відповідача-1 припинити перевезення пасажирів прокурором зазначено факт недійсності договору, а правові підстави для визнання правочину недійсним - відсутні, тому зазначена вимога задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно до ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

На підставі ст. ст. 44 і 49 ГПК України, суд вважає за необхідне покласти на позивача відшкодування судових витрат у вигляді судового збору за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги, що стягуються в дохід державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,

постановив:

рішення господарського суду Львівської області від 20.02.2013 року в справі №5015/5142/12 - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора міста Червонограда №51-842 вих-13 від 01.03.13 р. - без задоволення.

Стягнути з Червоноградської міської ради (8010, м. Червоноград, пр.Шевченка,19, код 02314903) 573,50 грн.(п'ятсот сімдесят три гривні п'ятдесят копійок) судового збору до спеціального фонду державного бюджету за перегляд судового рішення в апеляційному порядку за наступними реквізитами: банк: ГУДКСУ у Львівській області; МФО 825014; отримувач: УДКСУ у Личаківському районі м. Львова; код ЄДРПОУ 38007620; рахунок 31216206782006.

Стягнути з Червоноградської міської ради (8010, м. Червоноград, пр.Шевченка,19, код 02314903) 1147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень нуль копійок) судового збору до спеціального фонду державного бюджету за розгляд справи в суді першої інстанції за наступними реквізитами: банк: ГУДКСУ у Львівській області; МФО 825014; отримувач: УДКСУ у Личаківському районі м. Львова; код ЄДРПОУ 38007620; рахунок 31215206783006.

Місцевому господарському суду видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: С. М. Бойко

Судді: Т.С.Костів

Р.І.Марко

Повний текст постанови

виготовлено 15.04.2013р.