Постанова № 30693830, 15.04.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2013 р. Справа№ 911/106/11/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Шевченка Е.О.

за участю представників:

від позивача - Кобець О.А., довіреність № б/н від 19.12.2012;

від відповідача - Халілова Н.К., довіреність № 43/КАМ/Ю від 01.04.2013;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на ухвалу господарського суду Київської області про забезпечення позову від 10.01.2013 у справі № 911/106/11/13-г (суддя Мальована Л.Я.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський виробничо-експериментальний завод" до товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" про стягнення 4 127 536 грн. 26 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліський виробничо-експериментальний завод" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" про стягнення 4 127 536 грн. 26 коп., з яких: 3 250 473 грн. 00 коп. - заборгованість за договором поставки № 12-300/КАМ-Ю від 20.02.2012, 102 371 грн. 43 коп. - пеня, 753 943 грн. 86 коп. - штраф, 20 474 грн. 29 коп. - 3% річних, 273 грн. 68 коп. - інфляційні витрати.

Разом з позовною заявою позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій останній просив суд вжити заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на належні відповідачу грошові кошти в межах суми боргу, які знаходяться на існуючих поточних рахунках відповідача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.01.2013 накладено арешт на належні товариству з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" грошові кошти в межах суми 4 127 536 грн. 26 коп., які знаходяться на банківських рахунках відповідача.

Ухвала мотивована тим, що такі заходи запобігатимуть утрудненню чи унеможливленню виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Рішенням господарського суду Київської області від 23.01.2013 по даній справі позов товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський виробничо-експериментальний завод" задоволено повністю.

На даний час вищезазначене рішення оскаржується в апеляційному порядку.

Не погодившись з ухвалою про забезпечення позову, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Київської області від 10.01.2013 по справі № 911/106/11/13-г скасувати.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, тим, що місцевим господарським судом не встановлено та не наведено наявність обставин, передбачених ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, які є підставою для вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" у справі № 911/106/11/13-г передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Пономаренко Є.Ю.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 911/106/11/13-г колегію суддів у складі: головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.; судді: Дідиченко М.А., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 у справі № 911/106/11/13-г апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" прийнято до провадження та її розгляд призначено на 01.04.2013.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 у справі № 911/106/11/13-г строк розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" продовжено на п'ятнадцять днів до 17.04.2013; в судовому засіданні оголошено перерву до 15.04.2013.

В засіданні апеляційного суду 15.04.2013 року представник апелянта - відповідача у справі підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Частиною 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду скасуванню з наступних підстав.

Умовою застосування заходів забезпечення позову законодавцем в статті 66 Господарського процесуального кодексу України визначено утруднення чи неможливість виконання рішення суду у разі невжиття таких заходів.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26.12.2011р. при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічні положення містяться у Інформаційному листі Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики забезпечення позову" від 12.12.2006р. №01-8/2776.

Згідно із п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26.12.2011р. умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Як зазначалося вище, метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування поданої заяви позивач посилався на те, що до подачі позовної заяви він неодноразово звертався до відповідача з пропозиціями вирішити питання в позасудовому порядку та здійснити погашення заборгованості за отриману продукцію.

Крім цього, позивач зазначав про те, що нездійснення відповідачем оплати майже повністю позбавило його обігових коштів та як наслідок була призупинена діяльність товариства.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача та задовольнив його заяву про забезпечення позову.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вже зазначалось вище, умовою застосування заходів забезпечення позову відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України є утруднення чи неможливість виконання рішення суду у разі невжиття таких заходів.

Судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не наведено жодної обставини, існування якої утруднить чи унеможливить виконання рішення суду.

Слід також зазначити, що ухилення відповідача від врегулювання спору в позасудовому порядку не може свідчити про те, що грошові кошти, наявні на його рахунках на момент пред'явлення позову, можуть зникнути або зменшитись на момент виконання рішення суду.

Крім цього, нездійснення відповідачем оплати за поставлений товар жодним чином не впливає на неможливість виконання рішення суду.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про існування обставин, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду.

З урахуванням викладеного, оскаржувана ухвала не може бути визнана законною та обґрунтованою, оскільки застосування в даному випадку місцевим господарським судом заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми 4 127 536 грн. 26 коп., є неправомірним.

Тому, ухвала господарського суду Київської області від 10.01.2013 підлагає скасуванню.

Виходячи з положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги у сумі 573 грн. 50 коп. покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на ухвалу господарського суду Київської області від 10.01.2013 року у справі № 911/106/11/13-г задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Київської області від 10.01.2013 року у справі № 911/106/11/13-г скасувати.

3. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський виробничо-експериментальний завод" про забезпечення позову відмовити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський виробничо-експериментальний завод" (14020, м. Чернігів, вул. Малиновського, буд. 32-А, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 33336034) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (07350, Київська область, Вишгородський район, с. Гаврилівка, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30160757) 573 грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду Київської області видати відповідний наказ.

6. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (07350, Київська область, Вишгородський район, с. Гаврилівка, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30160757) з Державного бюджету України зайво сплачену ним суму судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 14 грн. 50 коп., яка була перерахована платіжним дорученням від 24.01.2013 р. № 284. Підставою повернення судового збору є дана постанова підписана судом та скріплена печаткою суду.

7. Матеріали справи № 911/106/11/13-г повернути до господарського суду Київської області.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.

Судді Дідиченко М.А.

Шевченко Е.О.