Постанова № 30693790, 10.04.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2013 р. Справа № 5015/4094/12

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Костів Т.С.,

Марко Р.І.,

при секретарі Томкевич Н.,

за участю представників:

прокурор з'явився,

від позивача з'явився,

від відповідача не з'явився,

розглянув апеляційну скаргу Самбірського міжрайонного прокурора, м. Самбір

на рішення господарського суду Львівської області від 07.12.2012 року, суддя Кидисюк Р. А.

у справі № 5015/4094/12

за позовом: Самбірського міжрайонного прокурора в інтересах держави-уповноваженого органу Фонду державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Львівській області, м. Львів

до відповідача: приватного підприємства "Консул", м. Дрогобич

про розірвання договору №483 від 14.05.2004 року та зобов'язання повернути об'єкт незавершеного будівництва у державну власність,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 07.12.2012 року відмовлено у позові Самбірського міжрайонного прокурора в інтересах держави - уповноваженого органу - Фонду державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Львівській області до ПП «Консул» про розірвання договору №483 від 14.05.2004 року та зобов'язання повернути об'єкт незавершеного будівництва у державну власність.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем не виконано зобов'язання за договором купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, що згідно приписів ЦК України, Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» та положень договору є підставою для розірвання такого договору. Проте, вимоги позивача не підлягають судовому захисту в зв'язку з застосуванням терміну давності до вказаних правовідносин.

В апеляційній скарзі скаржник (прокурор) просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю, в зв'язку з неповним з'ясуванням місцевим судом обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального та процесуального права, апелюючи тим, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка порушила.

В доповненнях до апеляційної скарги прокурор зазначає, що факт невиконання відповідачем умов договору зафіксовано актом перевірки, що здійснена 26.10.2011 року органом приватизації. Таким чином, прокурор вважає, що початком перебігу строку позовної давності є дата фіксування позивачем стану виконання умов договору відповідачем згідно із складеним актом.

Окрім цього, прокурор зазначає, що місцевим господарським судом не взято до уваги, що даний позов в інтересах регіонального відділення ФДМУ по Львівській області подано органом прокуратури. Тобто, початком перебігу строку, визначено п.1 ст.261 ЦК України можна вважати момент з якого орган прокуратури дізнався про наявність порушень інтересів держави. Самбірській міжрайонній прокуратурі стало відомо про порушення права відповідно до листа прокуратури Львівської області від 31.01.2012 року.

Позивачем подано письмові пояснення, відповідно до яких, регіональне відділення у повному обсязі підтримує апеляційну скаргу прокурора та вважає рішення суду першої інстанції незаконним та просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у повному обсязі задоволити позовні вимоги Самбірського міжрайонного прокурора.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що ПП «Консул» порушив зобов'язання по договору щодо строків завершення будівництва об'єкта в силу незалежних від нього обставин, оскільки світова економічна криза зумовила дефіцит грошових коштів, припинення кредитування та значне подорожчання кредитних коштів. Окрім того, відповідач зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності без поважних причин.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому суд вважає за можливе розгляд справи завершити без його участі за наявних в справі документів про права і обов'язки сторін.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що 14.05.2004 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір №483 купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - 25-квартирного житлового будинку готовністю 8 відсотків по вул. Східній, 46 у м. Самборі Львівської області (договір). Відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві об'єкт незавершеного будівництва - 25-квартирного житлового будинку готовністю 8 відсотків по вул. Східній, 46 у м. Самборі Львівської, а покупець зобов'язується прийняти вказаний об'єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну, відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Право власності на об'єкт незавершеного будівництва, відповідно до п.1.2 договору, переходить до покупця з моменту підписання акту прийому-передачі об'єкта. Зазначений акт між сторонами підписано 08.09.2004 року.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» обов'язковою умовою приватизації об'єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва. У разі невиконання умов, зазначених у цій статті, договір купівлі-продажу підлягає розірванню у встановленому законодавством порядку. Так, відповідно до п.5.4 договору, сторони дійшли згоди, що покупець зобов'язується добудувати зазначений об'єкт незавершеного будівництва протягом п'яти років із збереженням первісного призначення, тобто термін завершення будівництва -14.05.2009 року.

26.10.2011 року продавцем за місцем знаходження майна - об'єкта незавершеного будівництва, проведено перевірку виконання умов договору, за результатами якої складено акт поточної перевірки. У п.3.5 акта та в його висновку зафіксовано невиконання покупцем умов договору, а саме: добудувати об'єкт незавершеного будівництва протягом п'яти років. Відповідно до ст.19 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» договір підлягав би розірванню.

28.11.2011 року позивач, з метою досудового врегулювання спору, надіслав на адресу відповідача претензію № 11-11-06904 про розірвання договору, яка залишилася без розгляду та задоволення.

Пунктом 6.1 договору №483 від 14.05.2004 року передбачено обов'язок позивача контролювати виконання умов договору.

Відповідно до ст.ст. 7, 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" (дія якого розповсюджується і на приватизацію об'єктів незавершеного будівництва -ч.1 ст.5 Закону) на державні органи приватизації покладені завдання щодо здійснення функцій по контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного і комунального майна.

Частиною 2 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" передбачено, що умови завершення будівництва житлових будинків мають бути включені в договір купівлі-продажу, при цьому термін дії зазначених зобов'язань, за винятком виконання встановлених мобілізаційних завдань, не повинен перевищувати п'ять років.

Договір №483 від 14.05.2004 року укладено та нотаріально посвідчено 14.05.2004р., отже кінцевий строк виконання зобов'язань по договору сплинув 15.05.2009р.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З врахуванням вказаних норм Цивільного кодексу України перебіг позовної давності щодо виконання зобов'язань за договором почався 15.05.2009р. та сплив 15.05.2012р.

Прокурором заявлено позов в інтересах позивача 01.10.2012 р., тобто після спливу строку позовної давності.

Частинами 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про застосування строку позовної давності до спірних првовідносин на підставі заяви відповідача (а.с.21-23, том 1) та у відповідності до вимог норм матеріального права.

Початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. Оскільки в даній справі з позовом до суду звернувся прокурор, тому строк позовної давності обчислюється від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач.

Жодних доказів наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав, які б унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову суду надано не було та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Посилання позивача на те, що перебіг позовної давності почався з моменту коли був складений акт поточної перевірки виконання умов договору від 26.10.2011 року, є необґрунтованими і безпідставними, оскільки нормою ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" встановлено обмеження по строках виконання зобов'язань по договорах купівлі-продажу з приватизації державного майна в п'ять років і контроль за їх дотриманням покладається на позивача. Відтак, саме позивач мав контролювати строки завершення об'єкта будівництва та приймати необхідні заходи реагування в межах своїх повноважень.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно до ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

На підставі ст. ст. 44 і 49 ГПК України, суд вважає за необхідне покласти на позивача відшкодування судових витрат у вигляді судового збору за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги та стягнути кошти в дохід державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,

постановив:

рішення господарського суду Львівської області від 07.12.2012 року в справі №5015/4094/12 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Самбірського міжрайонного прокурора №61-1978 вих-12 від 13.12.2012 року - без задоволення.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79007, м. Львів, вул. Січових Стрільців,3, код 20823070) 573,50 грн.(п'ятсот сімдесят три гривні п'ятдесят копійок) судового збору до спеціального фонду державного бюджету за перегляд судового рішення в апеляційному порядку за наступними реквізитами: банк: ГУДКСУ у Львівській області; МФО 825014; отримувач: УДКСУ у Личаківському районі м. Львова; код ЄДРПОУ 38007620; рахунок 31216206782006.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79007, м. Львів, вул. Січових Стрільців,3, код 20823070) 1147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень нуль копійок) судового збору до спеціального фонду державного бюджету за розгляд справи в суді першої інстанції за наступними реквізитами: банк: ГУДКСУ у Львівській області; МФО 825014; отримувач: УДКСУ у Личаківському районі м. Львова; код ЄДРПОУ 38007620; рахунок 31215206783006.

Місцевому господарському суду видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: С. М. Бойко

Судді: Т.С.Костів

Р.І.Марко

Повний текст постанови

виготовлено 15.04.2013р.