Постанова № 30693351, 15.04.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2013 року Справа № 823/262/13-а

15 год. 10 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Бабич А.М.,

при секретарі - Сидорець І.С.,

представника позивача - не прибув,

відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску,

ВСТАНОВИВ:

31.01.2013 до суду з адміністративним позовом звернулось управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області (далі - позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень-липень 2011 року в сумі 2198 грн. 07 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» невчасно та не в повному обсязі сплачував єдиний внесок, внаслідок чого утворилась заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень-липень 2011 року в сумі 2198 грн. 07 коп.

Відповідач надав до суду письмове заперечення на позов, в якому зазначив, що вимогу позивача про сплату боргу від 27.01.2012 № Ф-155 він не отримував. Таким чином про існування вказаної вимоги позивачу не відомо, що позбавило можливості її оскарження.

Позивач надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідач не прибув в судове засідання з невідомих причин, хоча повідомлявся про час та місце розгляду справи в установленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 17.11.2009 Звенигородською районною державною адміністрацією Черкаської області та є платником внесків до Пенсійного фонду України.

Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 року, що набрав чинності з 01.01.2011 (далі ЗУ № 2464-VI).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 ЗУ № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно зі статтею 4 ЗУ № 2464-VI є, зокрема:

1) роботодавці:

- підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

- фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) тощо;

2) фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;

3) особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями. Страхувальниками, в свою чергу, вважаються роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок відповідно до ст. 7 ЗУ № 2464-VI нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з п. 3 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 цього Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяць, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 ЗУ № 2464-VI сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом є недоїмкою.

Стосовно твердження відповідача про ту обставину, що про існування вказаної вимоги позивачу не відомо суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 7 п. 6.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-5 (далі - Інструкція № 21-5) вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 8 п. 6.4 Інструкції № 21-5 якщо платник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.

Як встановлено судом з матеріалів справи позивач сформував вимогу від 27.01.2012 №Ф-155 про сплату боргу із загальнообов'язкового державного соціального страхування за січень-липень 2012 року та відповідно до ст. 25 ЗУ № 2464-VI направив її фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2. Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 9) вказана вимога отримана відповідачем 01.03.2012, що засвідчує підпис працівника поштового відділення на повідомленні.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ місце реєстрації відповідача: 20200, АДРЕСА_1. Однак, як вбачається з копії заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідачем зазначено зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, - а фактично він проживає за адресою: АДРЕСА_2, - що відповідач підтвердив у судовому засіданні.

Крім того, з матеріалів справи суд встановив, що згідно з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 (а.с. 26) залишено без змін рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 30.07.2012 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДВС Звенигородського РУЮ Черкаської області про визнання неправомірними дій щодо відкриття виконавчого провадження, здійснених на підставі вимоги УПФУ в Звенигородському районі від 27.01.2012 № Ф-155 про стягнення з ОСОБА_1 недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 2198 грн. 07 коп. (тобто підстави цього позову).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачу було відомо про існування вимоги від 27.01.2012 № Ф-155, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012. Таким чином суд не взяв до уваги твердження відповідача про ту обставину, що йому не було відомо про вищевказану вимогу.

Оскільки у встановленому законом порядку відповідач вимогу не оскаржив, тому вказана сума боргу є узгодженою.

Враховуючи, що узгоджену суму боргу в повному обсязі до Пенсійного фонду України у розмірі 2198 грн. 07 коп. відповідач у встановлені законодавством строки та до часу вирішення спору в суді не сплатив, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надавав, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 9, 69 - 71, 94, 97, ст. ст. 158 - 159, 160 - 165 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області (20200, Черкаська обл., м. Звенигородка, вул. Софії Терещенко, буд. 28; код ЄДРПОУ 21366484) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень-липень 2011 року в сумі 2198 грн. 07 коп. (дві тисячі сто дев'яносто вісім гривень 07 копійок).

3.Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. Постанову суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

4.Копію постанови направити сторонам.

Суддя А.М. Бабич