Рішення № 30692354, 09.04.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" квітня 2013 р. Справа № 911/799/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Егзагон" до товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт-С" про стягнення боргу,

представники:

позивача: Рогівська С.А. (дов. б/н від 13.03.2013),

відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У березні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Егзагон" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт-С" (далі - відповідач) про стягнення боргу.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 010120112TD з оплати отриманого товару (косметичної продукції) у період з 24.04.2012 по 14.06.2012 на загальну суму 97538,99 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.03.2013 порушено провадження у справі № 911/799/13-г та призначено її до розгляду на 26.03.2013.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 26.03.2013 представників сторін та неподанням ними витребуваних документів, суд виніс ухвалу про відкладення розгляду справи на 09.04.2013.

Присутній в судовому засіданні 09.04.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання 09.04.2013 не направив, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача, так як його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що сторонам судом було належним чином надано можливість довести свої вимоги та заперечення, а також те, що реалізація норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи пункт 4 частини третьої 3 статті 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

01.01.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю "Егзагон" (далі - продавець, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Гарт-С" (далі - покупець, відповідач у справі) укладено договір купівлі - продажу № 01012012TD (далі - договір), за умовами якого (п. 1. договору ) продавець продає, а покупець купує парфумерно - косметичну продукцію, надалі товар для реалізації в магазинах торговельної мережі "Біла ворона".

Умовами договору сторони визначили, що:

ціна, асортимент і кількість товару вказуються в накладній на відпуск товару. Накладна є невід'ємною частиною цього договору (п. 2. договору);

строк дії договору з 01.01.2012 по 31.12.2013 (п. 9. договору).

Як вбачається з матеріалів справи товариство з обмеженою відповідальністю "Егзагон" поставило, а товариство з обмеженою відповідальністю "Гарт-С" отримало товар згідно з наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних на загальну суму 98346,94 грн, які підписані та засвідчені печатками як зі сторони позивача так і зі сторонами відповідача.

Судом встановлено, що копія наявної в матеріалах справи видаткової накладної оформлена відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку»затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 щодо зазначення обов'язкових в них реквізитів, а саме:

· найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ;

· назву документа(форми);

· дату і місце складення документа;

· зміст та обсяг господарської операції;

· одиницю виміру господарської операції(у натуральному та\або вартісному виразі);

· посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

· особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, факт передання товариству з обмеженою відповідальністю "Гарт-С" матеріальних цінностей підтверджується видатковими накладними, про що свідчать підписи сторін та за відсутності у відповідача заперечень щодо найменування (номенклатури), кількості, якості та щодо ціни отриманої продукції. Оригінали зазначених копій документів судом було оглянуто в засіданні на відповідність їх автентичності.

Таким чином, за наслідками дослідження матеріалів справи, суд дійшов висновку, що продавець виконав взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та положень договору.

Враховуючи виконання продавцем умов договору купівлі - продажу № 01012012TD від 01.01.2012, а саме обов'язку передати товар покупцю, у першого виникло право вимагати оплати вартості переданого товару в порядку визначеним у п. 5.1. договору купівлі - продажу № 01012012TD від 01.01.2012.

Так, пунктом 5.1. договору визначено, що покупець має перерахувати грошову суму за товар на поточний рахунок продавця в перебігу 60 днів з моменту отримання товару від продавця (п. 5. договору ).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статі 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтями 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Втім, як свідчать матеріали справи, відповідач за отриманий товар, в порушення п. 5.1. договору не розрахувався, протилежного суду не надав, внаслідок чого позивач звернувся з даним позовом про стягнення з відповідача 97538,99 грн боргу за поставлений товар.

Враховуючи вище викладене та беручи до уваги положення п. 5.1. договору, позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію № 122 від 06.09.2012 з вимогою перерахувати на рахунок позивача вартості поставленого товару у розмірі 97538,99 грн.

Відповідно до частини другої статті 1087 Цивільного кодексу України розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.

Приписами частинами першою третьою статті 1088 Цивільного кодексу України унормовано, що при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту. Сторони у договорі мають право обрати будь-який вид безготівкових розрахунків на свій розсуд. Безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи (далі - банки), в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.

Одночасно, господарський суд зазначає, що Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" містить види платіжних інструментів та розрахункових документів, за допомогою яких здійснюються розрахунки між суб'єктами господарювання.

Відповідно до пункту 1.35 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" розрахунковий документ - це документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.

Згідно пункту 22.1. статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер.

Як визначено пунктом 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Беручи до уваги вищенаведене, господарський суд зазначає, що факт проведення відповідачем розрахунків за договорами повинен бути підтверджений належними доказами, зокрема, відповідними розрахунковими документами: чи то платіжними дорученнями, розрахунковими чеками, платіжними вимогами, чи іншими документами.

Однак, доказів сплати вартості отриманого товару за договором відповідач суду не надав, а відтак факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо оплати взятих на себе договірних зобов'язань доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Ні копій платіжних доручень, ні будь-яких інших доказів розрахунків в рахунок оплати боргу в сумі 97538,99 грн відповідачем надано не було.

Між тим, відповідач гарантував позивачу оплату заборгованості у розмірі 97538,99 грн, що виникла перед позивачем згідно такого графіку: з 10.10.2012 по 20.10.2012 у сумі 97538,99 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи гарантійним листом товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт-С". При цьому, слід зазначити, що адресований позивачу гарантійний лист відповідача фактично свідчить про визнання свого боргу перед позивачем у сумі 97538,99 грн.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідач, на якого, відповідно до вимог статей 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України покладається обов'язок доказування, не надав доказів на підтвердження проведення повної оплати за поставлений товар.

З огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов висновку про доведеність існування боргу відповідача перед позивачем в розмірі 97538,99 грн, а відтак заявлена позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних, в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України, сторонами доказів.

За таких обставин, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 97538,99 грн основного боргу є правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою, відповідачем належним чином не заперечена та не спростована, а тому підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт-С" (код ЄДРПОУ 24654657) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Егзагон" (код ЄДРПОУ 23738441) 97538,99 грн основного боргу, а також 1950,78 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Черногуз А.Ф.