Рішення № 30691506, 16.04.2013, Господарський суд Чернігівської області

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м. Чернігів, пр.Миру,20 Тел. 67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

11 квітня 2013р. справа №927/370/13

За позовом: Дочірнього підприємства «Чернігівська механізована колона» Публічного акціонерного товариства «Київсільелектро», вул.Інструментальна, 24, м. Чернігів, 14037

До відповідача: Публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Домобудівник», вул.Щорса 59а, м. Чернігів, 14011

Про стягнення 1 246 346грн. 47коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Миненко М.М. - директор, Кравченко М.В. довіреність №187 від 04.04.13р. представник

Від відповідача: Романець М.О., представник, довіреність від 19.12.12р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду №7 від 21.03.2011р. в сумі 1 246 346,47грн., де 1 203 857,75грн. - сума основного боргу і 42 488,72 грн. 3% річних, про стягнення коштів, сплачених за юридичні послуги, у сумі 6000,00грн.

В судовому засіданні представниками позивача та відповідача подано клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.

У судовому засіданні 04.04.13р. представником позивача подано письмове пояснення №188, в якому зазначено, що між ДП «Чернігівська механізована колона» ПАТ «Київсільелектро» та ПАТ «Будівельна компанія «Домобудівник» були проведені заліки взаємних вимог у зв'язку з тим, що ДП «Чернігівська механізована колона» ПАТ «Київсільелектро» надавало послуги по будівельно-монтажним роботам, здійснювало реалізацію матеріальних цінностей та автопослуги, а ПАТ «Будівельна компанія «Домобудівник» по договорам на виконання будівельно-монтажних робіт надавала послуги генпідряду та реалізувала позивачу матеріальні цінності, так, як грошових коштів не було для розрахунків, то закриття заборгованостей здійснювали взаємозаліком, в даних поясненнях позивач навів нормативно-правове обґрунтування підстав стягнення з відповідача юридичних послуг.

Представник позивача у судовому засіданні 11.04.13р. надав письмові пояснення, в яких навів пояснення стосовно підстав зарахування часткової оплати відповідачем боргу 23.11.11р. у сумі 269720,64грн., 17.04.12р. - у сумі 17940,48грн.; та закриття заборгованостей відповідача по договору №7 від 21.03.11р. відповідно до протоколів про залік взаємних вимог від 01.12.11р. у сумі 9480,00грн. і від 30.12.11р. у сумі 357,08грн., а всього 9837,08грн.

Представник відповідача у судовому засіданні подав клопотання №21 від 11.04.2013р., в якому просив витребувати у позивача копії актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, що були складені на виконання договору №7 від 21.03.2011р., вважаючи їх важливими доказами по справі.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що акти приймання виконаних робіт за формою КБ-2В, вже надані ним у попередньому судовому засіданні до матеріалів справи

Суд не задовольнив клопотання представника відповідача про витребування доказів по справі у зв'язку з необґрунтованістю відповідно до вимог ст.38 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні надав клопотання №21/1 від 11.04.13р. про залучення до матеріалів справи копії графіку поетапного погашення заборгованості, яке суд задовольнив та залучив копію графіку поетапного погашення заборгованості до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти наданого відповідачем графіку, зазначивши про те, що графік поетапного погашення заборгованості не укладався між позивачем та відповідачем, та не стосується договору №7 від 21.03.11р.

В судовому засіданні 11.04.2013 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача виклав позовні вимоги.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав. Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти позовних вимог в частині стягнення 1203857грн.75коп. боргу, заперечив проти стягнення 3% річних, посилаючись на доданий до матеріалів справи графік поетапного погашення заборгованості ПАТ «Будівельна компанія «Домобудівник» перед ДП «Чернігівська мехколонна» ПАТ «Київсільелектро», а також заперечив проти стягнення юридичних послуг у сумі 6000,00грн. вважаючи їх необґрунтованими.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, з'ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

Відповідно до п.1.1.2 та п.1.2.1 Статуту Публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Домобудівник» (державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 26.10.11р., номер запису 106410500090001117) товариство є правонаступником за всіма правами та обов'язками відкритого акціонерного товариства «Домобудівник», що було створено відповідно до наказу Української державної будівельної корпорації «Укрбуд» від 10.12.1993р. №370 «Про створення відкритого акціонерного товариства «Домобудівник», шляхом перетворення державного підприємства «Чернігівський домобудівельний комбінат» у відкрите акціонерне товариство «Домобудівник», у відповідності до Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15.06.1993р. Зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради народних депутатів, розпорядження №221-Р від 24.12.1993р.

Публічне акціонерне товариство «Будівельна компанія «Домобудівник» є новим найменуванням відкритого акціонерного товариства «Домобудівник» ( п.1.1.3 Статуту).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в реєстрі станом на 19.02.13р. значиться Публічне акціонерне товариство «Будівельна компанія «Домобудівник», ідентифікаційний код 01272976, місцезнаходження м. Чернігів, вул.Щорса, б.59-А.

Відповідно до п.1.5 Статуту Дочірнього підприємства «Чернігівська механізована колона» Публічного акціонерного товариства «Київсільелектро» (державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 12.06.2012р., номер запису 10641050009002106) за рішенням Загальних зборів Засновника підприємства від 31.03.2011р., протокол №15, найменування Дочірнє підприємство «Чернігівська механізована колона» Відкритого акціонерного товариства «Київсільелектро» змінено на нове Дочірнє підприємство «Чернігівська механізована колона» Публічного акціонерного товариства «Київсільелектро» у зв'язку з приведенням діяльності Засновника у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства».

Згідно Довідки головного управління статистики у Чернігівській області з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) значиться Дочірнє підприємство «Чернігівська механізована колона» Публічного акціонерного товариства «Київсільелектро», ідентифікаційний код 22819893, місцезнаходження м. Чернігів, вул.Інструментальна, б.24.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

21.03.2011р. між ВАТ «Домобудівник», правонаступником якого є позивач, та Дочірнім підприємством «Чернігівська механізована колона» ВАТ «Київсільелектро», яке змінило найменування на Дочірнє підприємство «Чернігівська механізована колона» Публічного акціонерного товариства «Київсільелектро», укладено договір №7.

У відповідності до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно п.1.1-1.2 договору субпідрядник (позивач у справі) в межах договірної ціни зобов'язується виконати електромонтажні роботи при будівництві РП-ТП-10/0,4кВ та будівництво КЛ-10кВ від ПС110/10кВ «Коти» до РП-ТП-10/0,4кВ в м. Чернігові, здати виконані роботи генпідряднику (відповідачу у справі). Генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити їх. Обсяги робіт визначаються локальними кошторисами, а вартість робіт - договірною ціною, погоджених сторонами.

У п. 2.5 договору сторони встановили, що обсяги та вартість робіт оформляються актами КБ-2в та довідками КБ-3.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та відповідачем підписано та скріплено печатками сторін додаток №1 до договору №7 від 21.03.11р., а саме Договірна ціна на електромонтажні роботи при будівництві РП-ТП-10/0,4кВ та будівництво КЛ-10кВ від ПС110/10кВ «Коти» до РП-ТП-10/0,4кВ в м. Чернігові, що здійснюється у 2011 році. Окрім того, між сторонами укладено додаток №3 до договору №7 від 21.03.11р. - опис обладнання поставки генпідрядника необхідних для виконання електромонтажних робіт при будівництві РП-ТП-10/0,4кВ та будівництві КЛ-10кВ від ПС110/10кВ «Коти» до РП-ТП-10/0,4кВ в м. Чернігові.

Позивачем до матеріалів справи подано додатки №2 «Локальний кошторис №2-1-1 на кабельні мережі 10кВ Кабельні мережі», «Локальний кошторис №2-1-2 на відновлення покриття та газонів Кабельні мережі», «Локальний кошторис №2-2-1 на електроосвітлення Трансформаторна підстанція», «Локальний кошторис №2-2-2 на електромонтажні роботи Трансформаторна підстанція».

У п.2.1. договору сторони обумовили, що вартість будівельно-монтажних робіт, доручених для виконання субпідряднику по даному договору, становить 5113992грн.00коп., в т.ч. ПДВ 852332,00грн. Згідно п.2.3 договору договірна ціна, яка складена згідно кошторису, встановлюється динамічною.

За умовами п.3.3.1 договору субпідрядник зобов'язався забезпечити виконання будівельно-монтажних робіт відповідно до проектної документації, БНіП, із залученням відповідальних працівників експлуатуючих комунікації організацій; приймати участь в передачі виконаних згідно даного договору мереж на баланс експлуатуючих організацій.

Згідно п.4.1 договору замовлення, постачання матеріалів, конструкцій здійснюється субпідрядником (позивачем у справі). Згідно п.4.2 договору замовлення, постачання обладнання здійснюється генпідрядником (відповідачем у справі).

Відповідно до ч.1 ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду.

На виконання умов договору позивач виконав, а відповідач прийняв будівельні роботи на загальну суму 2379980грн.12коп., що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за липень 2011р. від 29.07.2011р. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за липень 2011р. від 29.07.2011р. на суму 106122грн.00коп., Актом приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за серпень 2011р. від 31.08.2011р. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за серпень 2011р. від 31.08.2011р. на суму 263583грн.60коп., Актом приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за вересень 2011р. від 30.09.2011р. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за вересень 2011р. від 30.09.2011р. на суму 583233грн.60коп., Актом приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за листопад 2011р. від 30.11.2011р. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за листопад 2011р. від 30.11.2011р. на суму 696799грн.20коп., Актами приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за грудень 2011р. від 30.12.2011р. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за грудень 2011р. від 30.12.11р. на суму 730241грн.72коп., які підписані сторонами та скріплені печатками.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем підписані та скріплені їх печатками акти здачі прийомки електромонтажних робіт №12 від 29.12.11р. та від №15 від 03.01.12р.

Обов'язок замовника щодо оплати виконаних будівельних робіт за договором будівельного підряду законодавчо врегульовано положеннями ст. 879 Цивільного кодексу України, зокрема, частиною 4 вказаної статті визначено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкту (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. Аналогічна норма міститься і в ст. 321 Господарського кодексу України.

У п.2.6 договору сторонами передбачено, що до початку виконання робіт генпідрядник надає субпідряднику аванс у сумі 2 900 000,00грн.

Сторонами не надано доказів виконання відповідачем п.2.6 договору щодо надання позивачу до початку виконання робіт авансу у сумі 2 900 000,00грн.

Пунктом 2.7 договору №7 від 21.03.11 року визначено, що генпідрядник проводить розрахунки з субпідрядником за виконані роботи щомісячно на підставі Актів КБ-2в і Довідок КБ-3 протягом 15 днів з моменту їх підписання.

У відповідності до ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За приписами ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місяці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, враховуючи умови п.2.7. договору та норми цивільного законодавства, відповідач зобов'язаний був здійснити розрахунок за виконані роботи по Актам приймання виконаних будівельних робіт: за липень 2011р. у строк 15.08.11р., за серпень 2011р. у строк 15.09.11р., за вересень 2011р. у строк 17.10.2011р., за листопад 2011р. у строк 15.12.11р., за грудень 2011р. до 16.01.12р.

Як свідчать матеріали справи, відповідач взяті на себе договірні зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем будівельних робіт здійснив частково, а саме: 13.07.2011р. на суму 1385грн.10коп., 18.07.2011р. на суму 300000грн.00коп., 09.08.2011р. на суму 175769грн.54коп., 06.09.2011р. на суму 20947грн.76коп., 06.10.2011р. на суму 25037грн.10коп., 15.11.2011р. на суму 28000грн.00коп., 23.11.2011р. на суму 269720грн.64коп., 15.12.2011р. на суму 250000грн.00коп., 20.12.2011р. на суму 77484грн.67коп., 30.12.2011р. на суму 9837грн.08коп., 17.04.2012р. на суму 17940грн.48коп., а всього на суму 1 176 122грн.37коп., що не спростовується відповідачем та підтверджується копіями банківських виписок, копіями протоколів про залік взаємних вимог від 01.112.11р., від 30.12.11р. та письмовими поясненнями позивача, що є в матеріалах справи.

У відповідності до ч.1 ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Відповідач на час розгляду справи не надав суду у розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України належних та допустимих доказів щодо оплати в повному обсязі виконаних позивачем будівельних робіт по договору №7 від 21.03.11р.

З огляду на викладене, заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 1 203 857грн.75коп., що підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

За таких обставин, борг в сумі 1 203 857грн.75коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що сторони несуть майнову відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов даного договору, у відповідності з чинним законодавством України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 42488грн.72коп. за період з 14.01.12року по 20.03.13року.

Представник відповідача у судовому засіданні усно заперечив проти стягнення 3% річних, посилаючись на доданий ним до матеріалів справи графік поетапного погашення заборгованості ПАТ «Будівельна компанія «Домобудівник» перед ДП «Чернігівська мехколонна» ПАТ «Київсільелектро».

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти наданого відповідачем графіку, зазначивши про те, що графік поетапного погашення заборгованості не укладався між позивачем та відповідачем, та не стосується договору №7 від 21.03.11р.

Дослідивши зміст графіку поетапного погашення заборгованості ПАТ «Будівельна компанія «Домобудівник» перед ДП «Чернігівська мехколонна» ПАТ «Київсільелектро», копія якого подана представником відповідача до матеріалів справи, суд встановив, що вказаний графік не містить дати його складання, будь-яких посилань на договір №7 від 21.03.11р. та виконані позивачем будівельні роботи на підставі цього договору. Окрім того, графік поетапного погашення заборгованості погоджений між А.М.Роговим та В.І.Іванчук, підписи яких відповідно скріплені печатками ПАТ «Будівельна компанія «Домобудівник» та ПАТ «Київсільелектро», який не є стороною по договору №7 від 21.03.2011р., до того ж з графіку поетапного погашення заборгованості не вбачається, за яким саме договором він складений.

З огляду на вище наведене, суд дійшов висновку, що заперечення відповідача проти нарахування 3% річних за порушення строків оплати, виконаних позивачем робіт по договору №7 від 21.03.11р., є безпідставними і судом до уваги не приймаються.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати виконаних позивачем робіт, дослідивши поданий позивачем розрахунок 3% річних, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних за період з 14.01.12р. по 20.03.13р. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю в сумі 42488грн.72коп.

Позивач просить стягнути з відповідача кошти, сплачені за юридичні послуги в розмірі 6000,00грн.

В обґрунтування заявленої суми витрат позивачем надано копію договору про надання юридичних послуг №03/13 від 05.03.13р., який укладений між ДП «Чернігівська механізована колона» ПАТ «Київсільелектро» та ТОВ «Юридична компанія «Васильєв і партнери», відповідно до п.3 якого вартість юридичних послуг - 6000,00грн.

Документів, що підтверджують сплату 6000,00грн. за юридичні послуги позивачем суду не надано.

Згідно ст.44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі, як судових витрат, тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Відповідно до п. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно ст. 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту.

Позивачем не подано доказів, що ТОВ «Юридична компанія «Васильєв і партнери» є адвокатським бюро чи адвокатським об'єднанням, як організаційна форма адвокатської діяльності у розумінні приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у зв'язку з чим витрати за надання юридичних послуг не можуть бути розцінені як витрати на оплату послуг адвоката.

Як свідчать матеріали справи, в судових засіданнях представляли інтереси позивача Миненко М.М. директор та представник - Кравченко М.В. головний бухгалтер по довіреності №187 від 04.04.13р., а не адвокати.

Враховуючи вищезазначене, а також неподання позивачем доказів сплати 6000,00грн. за отримання послуг саме адвоката у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі, суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 6000,00грн. за юридичні послуги.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав та вимоги позивача не спростував, за виконані будівельні роботи своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 1 203 857грн.75коп., в частині стягнення 3% річних в сумі 42488грн.72коп.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв'язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов'язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 24926,93 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 625, 837, 838 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст. 33, 34, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Домобудівник» (вул. Щорса 59а, м. Чернігів, р/р 260048184 ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 353348, ідентифікаційний код 01272976) на користь Дочірнього підприємства «Чернігівська механізована колона» Публічного акціонерного товариства «Київсільелектро» (вул.Інструментальна,24, м. Чернігів, р/р 26003301837913 філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Чернігів», МФО 353456, ідентифікаційний код 22819893) 1203857грн.75коп. боргу, 42488грн.72коп. три проценти річних, 24926грн.93коп. судового збору.

Наказ видати після набранням судовим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 16.04.2013р.

Суддя Н.Ю.Книш