Постанова № 30689446, 11.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2013 р. Справа №805/2107/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

при секретарі судового засідання Грішаєві Є.Є.

за участю представників сторін:

від позивача - Аліпа О.Л. - довір. від 10.01.2013 року б/н

від відповідача - не з'явились

від третьої особи - не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою

відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром»

до відповідача Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського

міського управління юстиції

третя особа Управління Пенсійного фонду України в Іллічевському районі м.

Маріуполя

про визнання дій неправомірними, визнання результатів оцінки та рецензування оцінки

описаного майна недійсними, призначення експертизи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції, третя особа Управління Пенсійного фонду України в Іллічевському районі м. Мраіуполя про визнання дій з проведення оцінки та рецензування оцінки описаного майна неправомірними, визнання результатів оцінки та рецензування оцінки описаного майна недійсними, призначення експертизи.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, оцінка вартості майна, що належить ТОВ «Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром» проведена з порушенням норм чинного законодавства, з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством України.

Зазначає, що ТОВ «Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром» не погоджується з результатами оцінки майна, оскільки вважає, що вартість описаного майна суттєво занижена, внаслідок чого можуть бути порушені права як боржника так і стягувача.

До початку судового розгляду справи позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій оскаржував результати оцінки наступного майна:

- Легковий автомобіль марки Ореl Аstra, д/н 36255ЕН, 2003 року випуску, сірого кольору;

- Машина кромкосколююча МКС-18 - 23108 грн.;

- Машина термічної різки АСШ-70М - 18489 грн.;

- Индукційна піч ИСТ-0,4/0,5 з шафою керування - 86610 грн.;

- Трансформаторная подстанция ТП-736 - 10812 грн.;

- Підіймач «Атлант» - 7678 грн.;

- Нежилі будівлі та споруди за адресою м. Маріуполь, пр. Ілліча, 122а, загальною площею 174,7 кв. м - 335503 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи позовної заяви, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив задовольнити її в повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд позовної заяви без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заслухавши представника позивача, суд встановив.

Постановою Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції від 28.09.2012 року відкрите виконавче провадження № 34496273 про примусове виконання вимоги УПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя від 03.09.2012 року про стягнення з ТОВ «Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром» заборгованості в розмірі 81786 грн. 49 коп.

Постановою Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції від 31.09.2012 року відкрите виконавче провадження № 34084190 про примусове виконання вимоги УПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя від 02.08.2012 року про стягнення з ТОВ «Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром» заборгованості в розмірі 83768 грн. 45 коп.

Постановою Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції від 23.10.2012 року відкрите виконавче провадження № 34866569 про примусове виконання вимоги УПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя від 03.10.2012 року про стягнення з ТОВ «Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром» заборгованості в розмірі 82127 грн. 87 коп.

Постановою Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції від 24.11.2012 року відкрите виконавче провадження № 35385948 про примусове виконання вимоги УПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя від 05.11.2012 року про стягнення з ТОВ «Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром» заборгованості в розмірі 55709 грн. 14 коп.

19.10.2012 року проведений опис та арешт майна ТОВ «Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром», на підставі якого складені акти опису та арешту майна, а саме:

- Легковий автомобіль 5ААВ, д/н 39503 ЕВ, 1995 року випуску, зеленого кольору;

- Вантажівка ЗІЛ 431610, д/н 27443 ЕВ, 1991 року випуску, бортовий, зеленого кольору;

- Легковий автомобіль ГАЗ 3110, д/н 05930 ЕВ, 2000 року випуску, білого кольору;

- Легковий автомобіль Volvo 580, д/н АН4308ЕЕ, 2008 року випуску, чорного кольору;

- Легковий автомобіль марки Ореl Аstra, д/н 36255ЕН, 2003 року випуску, сірого кольору;

- Машина кромкосколююча МКС-18 - 23108 грн.;

- Машина термічної різки АСШ-70М - 18489 грн.;

- Индукційна піч ИСТ-0,4/0,5 з шафою керування - 86610 грн.;

- Трансформаторная подстанция ТП-736 - 10812 грн.;

- Підіймач «Атлант» - 7678 грн.;

- Нежилі будівлі та споруди за адресою м. Маріуполь, пр. Ілліча, 122а, загальною площею 174,7 кв. м - 335503 грн.

Постановою Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції від 31.10.2012 року ВП № 33098516 призначений експерт, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Оцінщиком надані звіти про оцінку майна, згідно яких встановлена вартість описаного майна:

- Легковий автомобіль 5ААВ, д/н 39503 ЕВ, 1995 року випуску, зеленого кольору - 35319 грн.;

- Вантажівка ЗІЛ 431610, д/н 27443 ЕВ, 1991 року випуску, бортовий, зеленого кольору - 23293 грн.;

- Легковий автомобіль ГАЗ 3110, д/н 05930 ЕВ, 2000 року випуску, білого кольору - 20259 грн.;

- Легковий автомобіль Volvo 580, д/н АН4308ЕЕ, 2008 року випуску, чорного кольору - 124036 грн.;

- Легковий автомобіль марки Ореl Аstra, д/н 36255ЕН, 2003 року випуску, сірого кольору - 53794 грн.;

- Машина кромкосколююча МКС-18 - 23108 грн.;

- Машина термічної різки АСШ-70М - 18489 грн.;

- Индукційна піч ИСТ-0,4/0,5 з шафою керування - 86610 грн.;

- Трансформаторная подстанция ТП-736 - 10812 грн.;

- Підіймач «Атлант» - 7678 грн.;

- Нежилі будівлі та споруди за адресою м. Маріуполь, пр. Ілліча, 122а, загальною площею 174,7 кв. м - 335503 грн.

13.12.2012 року позивач направив на адресу відповідача заперечення проти результатів оцінки майна, в яких зазначив, що не погоджується з тим, що оцінка трансформаторної підстанції ТП-736, підіймача «Атлант», нежилих будівель та споруд за адресою м. Маріуполь, пр. Ілліча, 122а, загальною площею 174,7 кв. м проведена окремо для кожного об'єкта, вважає що зазначене майно необхідно оцінювати як цілісний майновий комплекс.

Постановою Іллічевського ВДВС від 20.12.2012 року ВП № 33098516 призначений експерт, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання для участі у виконавчому провадженні для проведення рецензування вищезазначених звітів.

Згідно висновку рецензента звіт у цілому відповідає вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, які не вплинули на достовірність оцінки (а.с. 140 - 153).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить визнати дії з проведення оцінки та рецензування оцінки описаного майна неправомірними, визнати результати оцінки та рецензування оцінки описаного майна недійсними.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 1 зазначеного Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладений обов'язок по примусовому виконанню рішень.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» визначені заходи примусового виконання рішень, відповідно до якої заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно п.п. 5.1.1 п. 5.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 року за № 865/4158, звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Порядок звернення стягнення на майно боржника регламентується статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження», частиною 4 якої державному виконавцю надане право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах.

Частиною 6 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до п.п. 5.1.4 п. 5.1 Інструкції стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, потрібних для виконання за виконавчими документами, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. Якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, то стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Тобто, на державного виконавця покладений обов'язок вжити усі заходи з примусового виконання рішень, одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника.

Суд вважає необґрунтованим довід позивача щодо того, що вартість описаного майна суттєво занижена, внаслідок чого можуть бути порушені права як боржника так і стягувача, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Згідно ч. 2 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначені суб'єкти оціночної діяльності, до яких, зокрема, віднесені суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростовано позивачем, суб'єкт оціночної діяльності, який здійснював оцінку майна, включений до Державного реєстру суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання, напрямами та спеціалізацією яких є, в тому числі, оцінка нерухомих та рухомих речей.

Згідно ч.1 ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Як зазначалось раніше, позивач не погодився з результатами рецензування майна, у зв'язку з чим відповідачем призначений рецензент.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується позивачем, суб'єкт оціночної діяльності, який здійснював рецензування оцінки майна, також, включений до Державного реєстру суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Суд вважає необґрунтованим довід позивача щодо того, що оцінку трансформаторної підстанції ТП-736, підіймача «Атлант», нежилих будівель та споруд за адресою м. Маріуполь, пр. Ілліча, 122а, загальною площею 174,7 кв. м необхідно оцінювати як цілісний майновий комплекс, з наступних підстав.

Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства затверджений наказом Фонду Державного майна України від 29.12.2010 року № 1954, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 січня 2011 року за № 109/18847.

Відповідно до абз. 11 п. 3 Порядку цілісний майновий комплекс - об'єкт, сукупність активів якого забезпечує провадження окремої діяльності, що визначає загальнодержавне значення підприємства, на постійній і регулярній основі. Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи, які в установленому порядку виділяються в самостійні об'єкти.

Згідно п. 4 Порядку до майна, яке включається до складу цілісного майнового комплексу державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, належать:

спеціалізовані необоротні активи (основні засоби, незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи, інші необоротні активи) і запаси, які безпосередньо використовуються в єдиному технологічному процесі виробництва продукції (надання послуг, виконання робіт), який визначає загальнодержавне значення підприємства, в обсязі, передбаченому технологічною документацією;

активи, що тимчасово не використовуються у виробничому процесі, законсервовані об'єкти - за наявності на підприємстві проекту плану розвитку підприємства (інвестиційної програми) з обґрунтуванням економічної доцільності їх подальшого ефективного використання в основній діяльності підприємства;

активи, які не задіяні в технологічному процесі, але віднесені до об'єктів загальнодержавного значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не надано суду доказів віднесення майна до цілісного майнового комплексу, сукупність активів якого забезпечує провадження окремої діяльності, що визначає загальнодержавне значення підприємства, на постійній і регулярній основі.

Крім того, як зазначалось раніше, правомірність оцінки майна підтверджена висновком рецензента - суб'єкта оціночної діяльності.

Враховуючи наведене, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, питання про перерозподіл судових витрат не розглядається.

На підставі викладеного керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. 2, ст. 7-15, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122-154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром» до Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції, третя особа Управління Пенсійного фонду України в Іллічевському районі м. Маріуполя про визнання дій з проведення оцінки та рецензування оцінки описаного майна неправомірними, визнання результатів оцінки та рецензування оцінки описаного майна недійсними, призначення експертизи - відмовити повністю.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У судовому засіданні 11.04.2013 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови виготовлений 16.04.2013 року.

Суддя Давиденко Т.В.