Рішення № 30689364, 09.04.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.04.13 р. Справа № 5006/40/66/2012

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м.Алчевськ

до відповідача: Державного підприємства «Донецька залізниця» м. Донецьк

про стягнення 6 072 грн.

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс", м. Донецьк

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: Макогон А.О. - за довіреністю

Від відповідача: Гарбузова Т.О. - за довіреністю

Від 3-ї особи: Гнилицька К.Ю. - за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до державного підприємства "Донецька залізниця" (далі - відповідач) про стягнення 6072 грн.

Ухвалою суду від 29.08.2012 до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" (далі - третя особа).

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагон № 57576167 на станцію призначення прибув з недостачею вантажу, яка підтверджена складеним станцією Комунарськ Донецької залізниці комерційним актом БА №785291/7 від 06.01.2012. Недостача виникла у зв'язку з незбереженням вантажу перевізником під час перевезення.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, відзив не надав.

Третя особа проти позову не заперечувала, надала пояснення по справі, зазначивши, що товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" не є власником вугільної продукції, а надавало лише послуги по переробці вугілля, тому надати рахунок, який підтверджує ціну вантажу немає можливості.

Суд, заслухавши представників сторін та 3-ї особи, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" (вантажовідправник) 04.01.2012 за накладною №52645017 зі станції Кривій Торець Донецької залізниці на станцію Комунарськ Донецької залізниці, відвантажив на адресу публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" (вантажоотримувач) у вагоні №57576167 вантаж - концентрат вугільний, масою 70000кг (а.с.47).

Згідно накладної №52645017, вантаж завантажено у вагон відправником. Вантаж змерзається, омаслене 0,5% (а.с.47).

На станції Комунарськ, був складений комерційний акт БА №785291/7 від 06.01.2012, відповідно якого: "проведено комісійне переваження вагону №57576167 на тензометричних вагонних вагах №0226 вантажоотримувача ПАТ "Алчевський металургійний комбінат", держповірка 12.12.2011, відомча 12.12.2011. Ваги перевірили працюють справно. Вагон №57576167 за документом тара - 23160кг, нетто - 70000кг, фактично при переважуванні виявилось брутто - 87400кг, тара з брусу - 23160кг, нетто - 64240кг, що менше документу 5760кг. При повторному переважуванні нестача вантажу 5760кг підтвердилась. Навантаження у вагоні на рівні бортів, рівномірне, маркування відсутнє. Праворуч по ходу потягу над 1 люком є заглиблення 400мм х 600мм х 1500мм. Двері глухі, люка зачиненні. Протікання вантажу відсутнє. Вагон у технічному відношенні справний" (а.с.46).

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України та ч.2 ст.307 ГК України, підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.2 ст.924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 Цивільного кодексу України закріплено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт", залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Згідно ч.1 ст. 23 вищевказаного Закону, перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно ст. 113 Статуту залізниць України, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до ч.1 ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктом а) ч. 2 ст. 129 встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Пунктами 5,6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Мінтрансу України № 542 від 20.08.2001р., встановлено, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Абзацом 4 пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000р. встановлено що, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Досліджені у судовому засіданні докази свідчать про те, що нестача вантажу виникла під час перевезення, оскільки після візуального огляду вагону, вантажу, його маркування та кріплення у вагоні, залізницею, на станції відправлення, вантаж був прийнятий без зауважень, просипання вантажу не було виявлено, про наявність будь яких заглиблень залізницею не зазначалось що, в свою чергу, свідчить про відсутність вини вантажовідправника у нестачі вантажу. Крім того, зауважень з боку залізниці до стану вагону та вантажу не було і на попутних станціях залізниці від станції Кривій Торець до станції Комунарськ.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що недостача вантажу сталась внаслідок незабезпечення залізницею збереження вантажу під час перевезення. Залізниця не довела, що нестача вантажу виникла з незалежних від неї причин.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Третя особа пояснила суду, що не є постачальником (продавцем) товару в спірному вагоні, а є лише переробником і вантажовідправником. У зв'язку з цим, ТОВ «Енергоімпекс» не має права визначати ціну товару і у нього відсутня можливість надати позивачу та суду документи, поіменовані у ч. 1 ст. 115 Статуту.

Постачальником позивачу вугільного концентрату у напіввагоні № 57576167 (накладна № 52645017) є ТОВ «ПК «Індустріал Груп» м. Донецьк. Це підприємство уклало договір № 01-10-2 п/р на переробку рядового вугілля від 01.10.2010р. з ТОВ «Донецьквуглезбагачення» м. Донецьк, а останнє уклало договір № 01-04-4 п/р від 01.04.2011р. з третьою особою на переробку рядового вугілля. Продукт цієї переробки і був відвантажений третьою особою позивачу в рахунок договору № ПР 04/10/1 - 015/1244 поставки вугільної продукції від 04.10.2011р. У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що позивач вірно визначив вартість нестачі вантажу.

Зважаючи на викладене, суд вимоги позивача задовольняє.

Крім того, спосіб реалізації дій судді щодо витребування доказів за п.4 ст.65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), визначений ст.38 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої суд витребує документи лише за клопотанням сторін у певних випадках - таких клопотань від сторін не надходило. Така позиція суду відповідає принципу змагальності сторін, закладеного п.4 ч.3 ст.129 Конституції України.

На підставі ст.ст. 20, 173-175, 193, 224, 225, 306-308, 314 Господарського кодексу України, ст.ст. 110, 113 - 115, 129, 130 та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В:

Стягнути з державного підприємства "Донецька залізниця" (м. Донецьк, вул. Артема, 68, р/р 260030000173 в Донецькій філії АБ «Експрес-банк», МФО 335838, ЄДРПОУ 01074957) на користь публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" (м. Алчевськ, вул. Шмідта, 4, р/р 2600730594214 у філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луганськ», МФО 304308, ЄДРПОУ 05441447) - 6 072 грн. збитків та 3 651 грн. 85 коп. витрат на сплату судового збору.

В судовому засіданні 09.04.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 12.04.2013р.

Суддя Забарющий М.І.