Постанова № 30687861, 08.04.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 квітня 2013 року Справа № 812/2284/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чиркіна С.М.

при секретарі: Камінській М.В.

за участю:

представника позивача: Борзенко Н.В.

представника відповідача: Меркулової М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Квік Дан" до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Квік Дан" (далі - позивач) звернулось з позовом до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби (далі - Відповідач), в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо викладення висновків в Акті перевірки № 436/236-37288477 від 14.02.2012 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки TOB «Компанія Квік Дан» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.09.2011 року по 30.11.2011 року» про відсутність реального здійснення фінансово-господарської діяльності TOB «Компанія Квік Дан» за період з 01.09.2011 року по 30.11.2011 року;

- зобов'язати відповідача вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки TOB «Компанія Квік Дан, оформленої актом 436/236-37288477 від 14.02.2012 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки TOB «Компанія Квік Дан» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.09.2011 року по 30.11.2011 року»;

- заборонити відповідачу вчиняти дії щодо використання висновків акту 436/236-37288477 від 14.02.2012 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки TOB «Компанія Квік Дан» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.09.2011 року по 30.11.2011 року».

В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем з 30.01.2012 року по 10.02.2012 року була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Компанія Квік Дан» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.09.2011 року по 30.11.2011 року. За наслідками перевірки складений акт, яким встановлено завищення Позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 66 622 887 грн. та завищено суму податкового кредиту в розмірі 66 289 772 грн.

Позивач вважає дії Алчевської ОДПІ в Луганській області по проведенню позапланової невиїзної документальної перевірки протиправними, висновки перевірки, викладені в акті необґрунтованими та неправомірними, оскільки останній був складений з грубим порушенням норм чинного законодавства та без належного дослідження господарської діяльності Позивача, а використання висновків вказаного Акту є незаконним та порушує інтереси Позивача.

Наполягав на протиправності висновків про завищення суми податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ, сформованих на підставі лише даних реєстраційної справи позивача, податкової звітності, реєстру податкових накладних та автоматизованих інформаційних систем ДПА України, оскільки вони не містять даних про певні порушення , є неповними та необ'єктивними, без урахування даних бухгалтерських документів.

З посиланням на вимоги статей ст. 14, 54 Податкового кодексу України, наказу ДПА України від 18.04.2008 року № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відповідач виявивши порушення податкового законодавства не виніс податкового повідомлення-рішення, чим позбавив позивача права на оскарження.

Стверджував, що згідно із отриманою інформацією від контрагента - ДП «Укрспирт» від 14.01.13 відповідачем за результатами проведеної перевірки були змінені показники податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів, зазначених в Акті перевірки.

На думку позивача підлягають анулюванню змінені показники відповідної податкової звітності позивача з податку на додану вартість за період з 01.09.2011 року по 30.11.2011 року, а відтак підлягають поновленню в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомості щодо задекларованих TOB «Компанія Квік Дан» податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту з ПДВ.

Відповідач позов не визнав, надав заперечення в якому послався на проведення документальної невиїзної перевірки TOB «Компанія Квік Дан» на підставі п.78.1.11 ст.78, ст. 79 Податкового кодексу України у зв'язку із отриманням постанови слідчого від 22.12.11 року про призначення позапланової невиїзної перевірки, яка винесена в рамках кримінальної справи.Перевірку проведено у приміщенні відповідача, позивачу було направлено повідомлення № 1814/236 з копією наказу Алчевської ОДПІ від 18.01.12 № 64 про проведення зазначеної перевірки, які вручені платнику податків, про що свідчить відповідна розписка.

Наполягав на проведені перевірки з дотриманням вимог статей 2,20,75,79,86 Податкового кодексу України у період з 30.01.12 по 14.02.12 за наслідками якої складено Акт від 14.02.12 № 436/236-37288477.

З посиланням на наказ ДПА № 984 від 22.12.2012 року стверджував, що акт є службовим документом, якій підтверджує факт проведення перевірки та не створює для позивача конкретних юридичних наслідків.

Стверджував, що згідно із ст. 74 ПК України відповідач має право збирати та зберігати інформацію в певних інформаційних базах.

Наполягав на дотриманні порядку призначення та проведення перевірки на підставі постанов слідчого в межах кримінальної справи, про яку відповідач був повідомлений у встановленому порядку.

У судовому засіданні сторони надали пояснення, тотожні даним, викладеним в позовній заяві та запереченнях проти позову.

Суд сприяв сторонам, які брали участь у справі, у доказуванні, у тому числі шляхом витребування та надання доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Квік Дан" зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Алчевської міської ради 30.09.2010 за № 1384102 0000 002596, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою з ЄДРПОУ (т.1.ас.с 8-14).

Позивач перебуває на податковому обліку в Алчевській ОДПІ з 04.10.2010 року.

Згідно із ст.1 Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Повноваження відповідача визначені ст. 20 ПК України.

З урахуванням викладеного та вимог статей 17, 18 КАС України, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).

27.12.2011 року відповідачем отримана постанова слідчого про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за вересень - листопад 2011 року (т. 1 а.с.99-100).

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до 78.1.11 Податкового Кодексу України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у тому числі якщо податковим органом отримано постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі наказ № 984).

Згідно із п.3 наказу № 984 результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

18.01.2012 року відповідачем з посиланням на вимоги статей 78, 79 ПК України було прийнято наказ №64 про проведення документальної позапланової перевірки позивача (т.1.а.с.88).

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Наказ керівника податкового органу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки видається ним на реалізацію своїх повноважень, передбачених пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України. Видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки.

На виконання вимог ст.79 ПК України, 18.01.2012 року відповідачем на адресу позивача направлений наказ на перевірку з повідомленням про її проведення та лист про надання документів від 10.01.2012. (т.1.а.с.87-91).

Згідно із п. 73.3 ст. 73 ПК України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1245 від 27.12.2010 року затверджений порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом. ( далі -ПКМ № 1245).

Згідно із п.13. ПКМ № 1245 запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі, а в разі направлення в електронному вигляді з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби - у разі надходження сформованого програмним забезпеченням повідомлення про доставку.

Відповідач стверджував, що лист про надання документів від 10.01.2012 № 1816/235 (т.1.а.с.91) є запитом в розумінні вимог ст. 73 ПК та ПКМ № 1245 та згідно із поштовою розпискою отриманий уповноваженою особою позивача (а.с.87, далі - запит № 1816).

Таким чином, відповідачем дотриманий порядок призначення перевірки та витребовування документів.

При цьому відповідач надав також запит від 10.01.2012 року 978/236 про надання документів із посиланням на інший наказ про проведення перевірки (т.1.а.с.97-98, далі запит № 978).

На пропозицію суду відповідач не надав об'єктивних даних про отримання позивачем запиту № 978, оскільки фіскальний чек від 16.01.2012 року не свідчить про вручення запиту.

Представник відповідача не зміг пояснити причину наявності двох запитів.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про достатність одного запиту про надання документів.

У період з 30.01.2012 року по 10.02.2012 року уповноваженими особами відповідача була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.09.2011 року по 30.11.2011 року.

14.02.2012 року за наслідками перевірки був складений Акт № 436/236- 37288477 (надалі по тексту - Акт), у висновках якого зазначено про завищення Позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 66 622 887 грн. та завищено суму податкового кредиту в розмірі 66 289 772 грн. (т.1.а.с. 71-78, далі -акт № 436).

Згідно із ч.2 ст. 86 ПК України, акт документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови.

14.02.2012 року відповідачем складений акт № 436/236-37288477 про неможливість підписання та вручення акту № 436, в якому зокрема зазначено про вихід за податковою адресою позивача :м. Алчевськ, вул. Волгоградська, буд. 132/В, оф. 322 (т.1.а.с.86).

При цьому юридична адреса позивача: м. Алчевськ, вул., Кірова, буд. 136, оф. 105 (т.1.а.с. 13).

Сторонами визнано, що фактичною адресою позивача є м. Алчевськ, вул. Волгоградська, буд. 132/В, оф. 322.

У зв'язку із неможливістю вручення акту № 436, відповідач наполягав на його направлені рекомендованим листом за юридичною адресою 14.02.2012 року та вручені уповноваженій особі позивача (т.1 а.с. 70).

Таким чином відповідачем дотриманий, передбачений п. 86.4 ст. 82 Податкового кодексу України порядок направлення акту перевірки платнику податків.

Зазначені обставини були встановлені лише під час дослідження оригіналів документів при розгляді справи по суті, тому не приймались до уваги під час вирішення питання про поновлення строку звернення до суду.

При вирішенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо висновків про визнання нікчемними всіх правочинів, укладених позивачем, суд виходить з наступного.

У висновках Акту № 436 зазначено:

1) внаслідок порушення п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового Кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI (із змінами і доповненнями), п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського Кодексу України від 16.01.03 № 436-IV, п 2 ст. З Закону України від 16.07.99 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами та доповненнями, п. 1.2, п. 2.7 Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 «Про затвердження Положення про документальне, забезпечення записів у бухгалтерському обліку», п. 3.1, п. 4.1, п. 8 розділу III, п. 3.1 розділу У Наказу ДПА України від 25.01.11 № 41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» встановлено відсутність документального підтвердження податкових зобов'язань, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість за жовтень, листопад 2011 року у розмірі 66 622 887 грн.

2) внаслідок порушення п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI (із змінами і доповненнями), п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського Кодексу України від 16.01.03 № 436-IV, п 2 ст. З Закону України від 16.07.99 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами та доповненнями, п. 1.2, п. 2.7 Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», п. 3.1, п. 4.1, п. 8 розділу III, п. 3.1 розділу V Наказу ДПА України від 25.01.11 № 41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» встановлено відсутність документального підтвердження податкового кредиту, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за жовтень, листопад 2011 року у розмірі 66 289 772 грн.

Зі змісту акту № 436 та пояснень представника відповідача убачається, що зазначений висновок зроблений у зв'язку з відсутністю реального здійснення фінансово-господарської діяльності TOB "Компанія Квік Дан" за період з 01.09.2011 року по 30.11.2011 року.

В описовій частині акту №436 відповідач зазначає: «господарські операції між TOB «Компанія Квік Дан» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності необхідних трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів» (т.1, а.с. 74 зворотній бік).

При цьому акт № 436 не містить даних про конкретні господарські операції позивача та їх матеріальний склад.

Відповідно до п. 5.2. наказу № 984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно у тому числі зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків, операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

-у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

Згідно із п.2.10 акту № 436 та поясненнями сторін, під час проведення перевірки відповідачем використовувались лише статутні, реєстраційні документи позивача, податкова звітність, данні електронної системи автоматизованого співставлення та вилучені документи, надані листом ОВС СВ ПМ ДПС, № 13/09-2 від 03.02.2012, зазначені в додатку № 1 до акту.

З акту № 436 та пояснень сторін убачається обізнаність відповідача під час проведення перевірки про наявність кримінальної справи відносно посадових осіб позивача, в межах якої були вилучені первинні бухгалтерські документи.

Згідно з пунктом 2.10 Акту № 436 відповідачем під час перевірки використовувались документи, вилучені в рамках кримінальної справи (т.1.а.с.72 зворотній бік).

Відповідно до додатку № 1 відповідачем досліджувались документи, вилучені в межах кримінальної справи, які знаходяться в папках (мовою оригіналу) № 361, 103, 18.

Досліджені відповідачем документи не співпадають за обсягом із документами, вилученими згідно із протоколами обшуку від 19.12.2011 року та від 15.05.2012 року, оскільки за даними протоколів обшуку, кількість вилучених документів значно перевищує кількість досліджених документів (т.2.а.с.39-53). Зазначений факт підтверджується наявними протоколами обшуку та не заперечується сторонами.

За наявності кримінальної справи та вилучення бухгалтерських документів в межах її розслідування, відсутність відповіді позивача на запит відповідача, направлений на виконання вимог п.73.3 ст. 73 ПК України не позбавляє відповідача обов'язку проводити перевірку та робити висновки з урахуванням первинних бухгалтерських документів.

До зазначеного висновку суд приходить з урахуванням наявної кримінальної справи, існування якої визнано сторонами, та юрисдикції, встановленої ст. 17 КАС України.

Стаття 215 ЦК України розрізняє нікчемні та оспорювані правочини. Відмінність оспорюваних правочинів від нікчемних правочинів полягає в тому, що оспорювані правочини припускають дійсними, такими, що породжують цивільні права та обов'язки. Проте їхня дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою стороною у судовому порядку. Тобто, в даному випадку існує виключно судовий порядок (спеціальні правила) визнання правочину недійсним. Зазначимо, що хоча відповідач і використав в акті перевірки такий термін, як "нікчемний правочин", проте не звернув уваги на те, що згідно із частиною 2 статті 215 ЦК України нікчемним правочином є правочин, недійсність якого встановлена законом. Алчевською ОДПІ Луганської області при використанні терміну "нікчемний правочин", не звернуто увагу на те, що недійсність нікчемних правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі.

Приписами закону, які прямо передбачають нікчемність правочину, є приписи, які містяться: у частині 1 статті 219 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним; у частині 1 статті 220 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним; у абзаці 1 частини 2 статті 221 ЦК України, відповідно з якою у разі відсутності схвалення правочину, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності батьками (усиновлювачами) малолітньої особи або одним з них, з ким вона проживає, або опікуном, цей правочин є нікчемним, тощо.

Згідно із п. 6 Наказу № 984 у висновках акту перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.

Виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Приймаючи до уваги неповне дослідження відповідачем первинної бухгалтерської документації, вилученої в межах кримінальної справи, суд вважає передчасним твердження відповідача про порушення позивачем вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в частині ненадання первинних бухгалтерських документів. (т.1.а.с.77, зворотній бік). Таким чином, в розумінні вимог п. 6 Наказу № 984, відповідачем в Акті № 436 не наведено об'єктивних даних про порушення позивачем правил бухгалтерського та фінансового обліку.

При цьому дані електронної Системи автоматизованого співставлення за відсутності первинних бухгалтерських документів, судових рішень, витягів з ЄДР, тощо, не є належними доказами відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо позивача.

Приймаючи до уваги обсяг досліджених документів відповідачем під час проведення перевірки, враховуючи предмет спору та думку представників сторін, суд прийшов до висновку про відсутність підстав досліджувати бухгалтерські документи під час розгляду даної справи.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання зазначених вимог ст. 71 КАС України, відповідач не довів обґрунтованість висновків, викладених в акті № 436 та наявність повноважень щодо встановлення факту відсутності реальних господарських операцій.

Без повного дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку платника податку, орган державної податкової служби не має можливості зазначати в акті перевірки висновки щодо нікчемності угод платника.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що спірні висновки акту перевірки не створюють певних правових наслідків, а носять суто інформаційний характер.

Із запровадженням Податкового Кодексу України, встановлено чіткі підстави та порядок проведення перевірок, акти перевірки складені на виконання постанов органу дізнання та слідчого встановлюють не тільки певні факти, але й створюють певні правові наслідки як в межах конкретної кримінальної справи так і в межах податкових правовідносин, оскільки є підставою для внесення змін в АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", як для особи що перевіряється так і для задіяних у процесі перевірки осіб. Саме з цією обставиною пов'язаний обраний позивачем спосіб захисту порушеного права.

З огляду на зазначене, податковий орган привласнив собі неналежні повноваження з приводу оцінки та висновків протиправності угод та їх наявності, замість того, щоб зробити перевірку всіх первинних бухгалтерських документів за взаємовідносинами позивача з певним контрагентом на виконання постанови слідчого.

Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Згідно із листом відповідача № 6950/227 від 01.04.2013 року, на підставі акту № 436 відповідачем внесені зміни до бази АС «результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА та внесені зміни до показників додатків 5 до податкових декларацій (т.2.а.с.54). З листа ДП «Укрспирт» убачається, що висновки акту можуть вплинути на взаємовідносини з контрагентами (т.1.а.с.55).

З урахуванням викладеного та приймаючи до уваги фактично викладені відповідачем висновки акту № 436, суд приходить до висновку, що перший та другий пункти позовних вимог підлягають задоволенню.

Позовні вимоги, викладені в п.3 уточненої позовної заяви щодо заборони відповідачу використовувати висновки Акту № 346 не підлягають задоволенню, оскільки, фактично господарська діяльність позивача з контрагентами не була предметом розгляду по даній справі та відповідачем Акт № 436 надісланий іншим податковим інспекціям (т.2.а.с.55).

Згідно з частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 08 квітня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 12 квітня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Квік Дан» до Алчевської об'єднаної ДПІ Луганської області Державної податкової служби про скасування наказу на проведення перевірки та визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень задовольнити частково.

Визнати противоправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби щодо викладення висновків в Акті перевірки № 436/236-37288477 від 14.02.2012 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки TOB «Компанія Квік Дан» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.09.2011 року по 30.11.2011 року» про відсутність реального здійснення фінансово-господарської діяльності TOB «Компанія Квік Дан» за період з 01.09.2011 року по 30.11.2011 року.

Зобов'язати Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію Луганської області Державної податкової служби вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки TOB «Компанія Квік Дан, оформленої актом 436/236-37288477 від 14.02.2012 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки TOB «Компанія Квік Дан» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.09.2011 року по 30.11.2011 року».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Квік Дан» судові витрати у розмірі 23,33 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 11 квітня 2013 року.

Суддя С.М. Чиркін