ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
У Х В А Л А
02.04.13 р. Справа № 905/883/13-г
Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Зіборовій Т.Є., розглянувши матеріали
за позовом Прокурора Іллічівського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Маріупольського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№138)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рассвет"
про стягнення заборгованості у розмірі 27528,00грн.
представники сторін:
від прокурора: Осипенко Ю.С. - за посвідченням;
від позивача: Паук С.М. - представник за довіреністю;
від відповідача: не з'явились;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги прокурора Іллічівського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Маріупольського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№138) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рассвет" про стягнення заборгованості у розмірі 27528,00грн.
В обґрунтування позову прокурор зазначає, що Прокуратурою Іллічівського району м.Маріуполя, в порядку перевірки дотримання вимог законодавства України у Маріупольському виправному центрі управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№138), встановлено факт наявності дебіторської заборгованості Маріупольського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№138) від господарської діяльності з Товариством з обмеженою відповідальністю "Рассвет", а саме відповідач неналежним чином виконав умови договору купівлі-продажу №35 від 02.08.2011 в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 27528,00грн. Прокурор у позовній заяві пояснює, що оскільки позивач входить до складу Департаменту України з питань виконання покарань, має загальнодержавну форму власності, а на органи прокуратури відповідно до ст. 121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" покладено обов'язок представництва інтересів держави у суді, тому підставою представництва прокуратурою Іллічівського району м. Маріуполя інтересів держави в особі Маріупольського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№138) є наявність порушень економічних інтересів держави внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Держава зацікавлена в належній поведінці суб'єктів цивільних правовідносин, яку вона закріпила у Законах та інших нормативних актах.
В підтвердження позовних вимог прокурором до матеріалів справи надано копії: договору купівлі-продажу №35 від 02.08.2011; специфікації (додаток №1) до договору купівлі-продажу №35 від 02.08.2011; накладної №25 від 02.08.2011; довіреності №190 від 02.08.2011 на отримання товарно-матеріальних цінностей.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.02.2013 за вказаним позовом порушено провадження у справі №905/883/13-г та призначено розгляд справи на 18.02.2013.
У судове засідання 18.02.2013 з'явився прокурор, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Позивач у судове засідання не з'явився, але подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, яке судом задоволено.
Відповідач у судове засідання, призначене на 18.02.2013, з'явився, подав клопотання про залучення до матеріалів справи документів, що підтверджують заперечення проти позову, а саме: оригінали: акту звірки взаємних розрахунків від 14.02.2013; акту звірки за період з 01.01.2009 по 18.02.2013; копії: акту звірки взаємних розрахунків від 18.05.2011; видаткових накладних №758 від 14.07.2009, №863 від 28.07.2009, №953 від 19.08.2009, №1039 від 11.09.2009, №396 від 08.04.2010, №511 від 23.06.2010, №731 від 29.07.2010, №13 від 25.05.2011, №25 від 02.08.2011, довіреностей: ЯПС №581566 від 14.07.2009, ЯПС №581568 від 28.07.2009, ЯПС №581576 від 19.08.2009, ЯПС №581579 від 11.09.2009, ЯНХ №313635 від 08.04.2010, ЯНХ №313650 від 22.06.2010, №008 від 29.07.2010 на отримання товарно-матеріальних цінностей, договору №19 від 10.07.2009, договору купівлі-продажу №10 від 08.04.2010; специфікації на купівлю-продаж товару на 2010 рік (додаток №1) до договору купівлі-продажу №10 від 08.04.2010; договору купівлі-продажу №23 від 25.05.2011; специфікації на купівлю-продаж товару на 2011 рік (додаток №1) до договору купівлі-продажу №23 від 25.05.2011; договору купівлі-продажу №35 від 02.08.2011; акту виконаних робіт за липень 2009 року; специфікації на купівлю-продаж товару на 2011 рік (додаток №1) до договору купівлі-продажу №35 від 02.08.2011; табеля обліку робочого часу за липень 2009 року, рахунка-фактури №25/12-09 від 25.12.2009, платіжних доручень №03534508 від 04.11.2010, №04413612 від 30.12.2010, №04413655 від 30.12.2010, №0230479 від 02.02.2011; акту звірки за період з 01.11.2010 по 18.05.2011. Клопотання судом задоволено.
18.02.2013 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позивач надав суду лише частину документів, які свідчать лише про одну господарську операцію між сторонами. На думку відповідача, бухгалтерська довідка від 03.07.2012 про заборгованість відповідача перед позивачем не є доказом у повній мірі, тому відповідачем подано до суду документи, що підтверджують заперечення проти позову. Як стверджує відповідач, між позивачем та відповідачем існують взаємовідносини з липня 2009. Відповідачем протягом 2009-2010 на підставі договорів поставлено товар на суму 20175,00грн. На підставі договору №10 від 08.04.2010 відповідач поставив позивачу товар на суму 18010,00грн. Таким чином, за 2009-2010 роки відповідачем поставлено, а позивачем прийнято товар на загальну суму 38185,00грн. Крім того, відповідач у грудні 2009 року надав позивачу автопослуги на суму 4860,50грн. До того ж, позивач надав відповідачу послуги на суму 7026,36грн., тому заборгованість позивача перед відповідачем становить 36019,14грн., що підтверджується копією акту звірки взаємних розрахунків від 18.05.2011. Позивачем відповідачу перераховано часткову оплату за товар у сумі 4539,53грн. За таких обставин, борг позивача перед відповідачем зменшився та станом на 18.05.2011 склав 31479,61грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 18.05.2011. На підставі договору №23 від 25.05.2010 позивач продав відповідачу товар на суму 29628,00грн. Таким чином, станом на теперішній час заборгованість позивача перед відповідачем становить 1851,61грн.
Ухвалою суду від 18.02.2013 розгляд справи відкладено на 26.03.2013.
19.02.2013 позивач подав письмові пояснення, в яких зазначає, що не представляється можливим надати акт звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем, який було витребувано у позивача ухвалами суду від 05.02.2013, 18.02.2013, оскільки відповідач ухиляється від підписання даного акту.
У судове засідання 26.03.2013 з'явився прокурор, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Позивач у судове засідання 26.03.2013 з'явився, заявив клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, яке судом задоволено.
У судове засідання, призначене на 26.03.2013 відповідач з'явився, надав клопотання про долучення до матеріалів справи акту заліку зустрічних однорідних вимог від 19.03.2013, підписаного сторонами та скріпленого їх печатками. Клопотання судом задоволено.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 26.03.2013 оголошувалась перерва до 02.04.2013.
У судове засідання 02.04.2013 прокурор з'явився, надав письмові пояснення про те, що у позовній заяві прокурором вірно зазначено Маріупольський виправний центр управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№138) як орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.
Позивач у судове засідання 02.04.2013 з'явився, надав усні пояснення стосовно двостороннього акту заліку зустрічних однорідних вимог від 19.03.2013, наданого відповідачем до матеріалів справи.
Відповідач у судове засідання, призначене на 02.04.2013, не з'явився, причин неявки не повідомив.
Розглянувши подані прокурором, позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора, позивача, відповідача всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду позовної заяви і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
02.08.2011 між Маріупольським виправним центром управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№138), як продавцем (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рассвет", як покупцем (відповідач) укладено договір купівлі-продажу №35 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов'язався передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити контейнери ТПВ, ящики металеві (далі - товар), загальна кількість, часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна яких визначена сторонами у специфікації, що є додатком №1 до цього договору.
Згідно з п. 3.3 договору загальна вартість товару, що підлягає поставці за цим договором, становить 27528,00грн.
Пунктом 4.1 договору визначено, що оплата здійснюється у розмірі повної вартості товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах у цьому договорі.
Покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше 7 календарних днів з дати поставки товару продавцем (п. 4.2 договору).
Відповідно до п. 7.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.
Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 цього договору, та закінчується 31.12.2011. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від його виконання (п. 7.2 договору).
Одночасно з підписанням договору було погоджено та підписано специфікацію на купівлю-продаж товару на 2011 рік (додаток №1) від 02.08.2011 до договору (далі - специфікація), відповідно до якої постачальник зобов'язався здійснити поставку контейнерів ТПВ у кількості 12 шт. та ящиків металевих у кількості 5 шт. за ціною, визначеною у даній специфікації, на загальну суму 27528,00грн., у тому числі ПДВ.
Договір та специфікація до нього підписані сторонами, скріплені їх печатками та містяться в матеріалах справи.
На виконання умов договору та специфікації до договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 27528,00грн., що підтверджується видатковою накладною №25 від 02.08.2011; довіреністю №190 від 02.08.2012 на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких надані позивачем до матеріалів справи та містяться в матеріалах справи.
Відповідачем жодних заперечень щодо отримання товару від позивача на підставі договору, не надано.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що поставка товару позивачем відповідачу на підставі вищевказаної видаткової накладної здійснювалась на виконання договору №35.
Оскільки відповідачем отримано товар, відповідно до вищезазначеної видаткової накладної, у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись у терміни, передбачені сторонами у договорі.
Однак, як зазначає позивач, відповідач взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, вартість отриманого товару не оплатив, заборгованість становить 27528,00грн. Відповідач доказів оплати вартості товару отриманого по договору №35 не надав. Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що розрахунок з позивачем був здійснений шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Відповідачем до матеріалів справи надано акт заліку зустрічних однорідних вимог від 19.03.2013, який підписано начальником Маріупольського виправного центру №138 О.В. Гонзуль та директором ТОВ "Рассвет" С.В. Геде скріплено їх печатками.
Зі змісту вищезазначеного акту вбачається, що сторони керуючись ст. 601 Цивільного кодексу України дійшли згоди про припинення взаємних зобов'язань, строк виконання яких настав по таким однорідним вимогам: вимоги до ТОВ "Рассвет" по відшкодуванню коштів згідно договору купівлі - продажу №35 від 02.08.2011 у розмірі 27528,00 грн.; вимоги до Маріупольського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№138) стосовно погашення заборгованості згідно договорів купівлі - продажу №10 від 08.04.2010, договору №19 від 10.07.2009, усього на загальну суму 27528,00 грн. З моменту підписання вказаного акту сторони вважають, що зобов'язання позивача та відповідача припинені повністю за вищезазначеними договорами, заборгованості за вищезазначеними договорами у сторін на момент підписання акту не існує.
В підтвердження наявності заборгованості позивача перед відповідачем по договорам №19 та №10, відповідачем до матеріалів справи надано копії вказаних договорів разом з документами, що підтверджують їх виконання.
10.07.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рассвет" (відповідач), як продавцем, та Маріупольським виправним центром управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№138) (позивач), як покупцем, укладено договір №19 (далі - договір №19).
Відповідно до п. 1.1 договору №19 продавець зобов'язався поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Найменування товару: м'ясо яловичина, код ДК 15.11.11 (далі- товар), згідно специфікації, що є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п. 2.1 договору №19 загальна сума по даному договору становить 34000,00грн. з урахуванням ПДВ 20%.
Пунктом 3.1 договору №19 сторони погодили, що оплата по теперішньому договору провадиться з відстрочкою платежу на 7 діб, способом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.
Товар повинен бути повністю поставлений покупцю протягом 30 діб з моменту зарахування грошових коштів на рахунок продавця згідно рахунків (п.4.1 договору №19).
Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту його остаточного виконання, до 31.12.2009.
На виконання умов договору №19, відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 20175,00грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується накладними: №758 від 14.07.2009 на суму 3625,00грн., №863 від 28.07.2009 на суму 8375,00грн., №953 від 19.08.2009 на суму 5625,00грн., №1039 від 11.09.2009 на суму 2550,00грн.; довіреностями №ЯПС №581566 від 14.07.2009, №ЯПС №581568 від 28.07.2009, №ЯПС №581576 від 19.08.2009, №ЯПС №581579 від 11.09.2009 на отримання товарно-матеріальних цінностей, що підписані позивачем, копії яких містяться в матеріалах справи.
Позивачем жодних заперечень щодо отримання товару від відповідача на підставі договору №19, не надано.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що поставка товару відповідачем позивачу на підставі вищевказаних видаткових накладних здійснювалась на виконання договору №19.
Оскільки позивачем отримано товар, відповідно до вищезазначених видаткових накладних, у відповідача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись у терміни, передбачені сторонами у договорі №19.
Позивачем не надано доказів оплати вартості товару у розмірі 20175,00 грн. отриманого по договору №19.
08.04.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рассвет" (відповідач), як продавцем, та Маріупольським виправним центром управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№138) (позивач), як покупцем, укладено договір №10 (далі - договір №10).
Відповідно до п. 1.1 договору №10 продавець зобов'язався передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити продукти харчування (далі - товар), загальна кількість, часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна яких визначена сторонами у специфікації, що є додатком №1 до цього договору.
Згідно з п. 3.1 договору №10 ціни на товар, що поставляється продавцем, є вільними відпускними і вказуються у специфікації. Сторони визначають, що ціни на товар, вказані у специфікації, є дійсними на дату укладання цього договору та погоджені сторонами.
Загальна вартість товару, що підлягає поставці за цим договором, становить 30000,00грн., у тому числі ПДВ 5000,00грн. (п. 3.3 договору №10).
Пунктом 4.1 договору №10 сторони погодили, що оплата здійснюється в розмірі повної вартості товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах у цьому договорі.
Покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше 10 днів з дати поставки товару продавцем, але у разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 15 банківських днів з дати отримання покупцем бюджетного призначення на свій реєстраційний рахунок (п. 4.2 договору №10).
Відповідно до п. 7.1 договору №10 цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.
Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 цього договору, та закінчується 31.12.2010 року (п. 7.2 договору №10).
Одночасно з підписанням договору було погоджено та підписано специфікацію на купівлю-продаж товару на 2010 рік (додаток №1) від 08.04.2010 до договору №10 (далі - специфікація), відповідно до якої постачальник зобов'язався здійснити поставку м'яса яловичини у кількості 1750 кг за ціною, визначеною у даній специфікації, на загальну суму 30000,00грн., у тому числі ПДВ.
Договір №10 та специфікація до нього підписані сторонами, скріплені їх печатками та містяться в матеріалах справи.
На виконання умов договору №10, відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 18010,00грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується накладними: №396 від 08.04.2010 на суму 7740,00грн., №511 від 23.06.2010 на суму 2790,00грн., №731 від 29.07.2010 на суму 7480,00грн.; довіреностями №ЯНХ №313635 від 08.04.2010, №ЯНХ №313650 від 22.06.2010, №008 від 29.07.2010 на отримання товарно-матеріальних цінностей, що підписані позивачем, копії яких містяться в матеріалах справи.
Позивачем жодних заперечень щодо отримання товару від відповідача на підставі договору №10, не надано.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що поставка товару відповідачем позивачу на підставі вищевказаних видаткових накладних здійснювалась на виконання договору №10.
Оскільки позивачем отримано товар, відповідно до вищезазначених видаткових накладних, у відповідача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись у терміни, передбачені сторонами у договорі №10.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач взятих на себе зобов'язань за договором №10 належним чином не виконав, вартість отриманого товару оплатив частково у розмірі 4539,53грн., що підтверджується копіями платіжних доручень: №U3534508 від 04.11.2010 на суму 1000,00грн., №U4413612 від 30.12.2010 на суму 651,36грн., №U4413655 від 30.12.2010 на суму 1500,00грн., №U230479 від 02.02.2011 на суму 1388,17грн. Заборгованість позивача перед відповідачем за договором №10 становить 13470,47грн.
Враховуючи викладене, матеріалами справи підтверджується поставка позивачем відповідачу товару згідно договору №35 на загальну суму 27528,00 грн., поставка відповідачем позивачу товарів за договорами №19, №10 на суму 33645,47грн.
Оцінивши зміст вказаних договорів, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладені правочин за своїми змістом та правовою природою є договорами купівлі - продажу та поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму п.1. ст. 655 Цивільного кодексу України.
Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається зі змісту договорів та матеріалів справи, строк виконання відповідачем грошових зобов'язань по договору №35 та строк виконання позивачем грошових зобов'язань по договорам №19,№10 настав. Грошові зобов'язання станом на момент передачі позову до суду сторонами не виконані.
19.03.2013 між позивачем та відповідачем підписаний акт зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно з яким розмір взаємних вимог, що погашаються, відповідно до договору купівлі-продажу №35 від 02.08.2011 та договору купівлі-продажу №10 від 08.04.2010, а також договору №19 від 10.07.2009 складає 27528,00грн. Підписавши вказаний акт сторони дійшли згоди, що з моменту його підписання зобов'язання позивача та відповідача припинені повністю за вищезазначеними договорами, заборгованості за вищезазначеними договорами у сторін на момент підписання акту не існує.
Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:
1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);
2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо):,
3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Матеріалами справи підтверджується наявність усіх необхідних умов, необхідних для проведення зарахування, а саме:
- грошовий характер зобов'язань за договорами купівлі-продажу №35 від 02.08.2011, №10 від 08.04.2010, №19 від 10.07.2009;
- Маріупольський виправний центр управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№138) є боржником за договорами купівлі-продажу №10 від 08.04.2010 та №19 від 10.07.2009, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Рассвет" є боржником за договором купівлі-продажу №35 від 02.08.2011;
- строк виконання щодо вищезазначених вимог за договорами купівлі-продажу №35 від 02.08.2011, №10 від 08.04.2010, №19 від 10.07.2009 настав.
Статтею 602 Цивільного кодексу України передбачені випадки недопустимості зарахування зустрічних однорідних вимог. Під час розгляду справи, судом не встановлено передбачені нормою Цивільного кодексу випадки неможливості проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, що виникли в даному спорі.
Також судом враховані положення ч. 4., ч. 5 ст. 203 Господарського кодексу України та встановлено відсутність обставин, які перешкоджають зарахуванню зустрічних однорідних вимог, жодною із сторін не подана заява про застосування строків позовної давності.
Крім того, в ході судового розгляду справи позивач підтвердив, що на підставі укладеного акту заліку зустрічних однорідних вимог від 19.03.2013 заборгованості відповідача перед позивачем по договору №35 станом на 02.04.2013 не існує.
Таким чином, враховуючи, що сторонами проведено 19.03.2013 взаємозалік вимог на суму 27528,00грн., а також виходячи з того, що сторони не мають один одного ніяких взаємних претензій, суд дійшов висновку, що предмет спору відсутній.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
На підставі викладеного, провадження у справі підлягає припиненню.
При вирішенні питання щодо розподілу судового збору, суд виходить з того, що відповідачем складено акт заліку зустрічних однорідних вимог з позивачем після звернення прокурора з позовом до суду, а саме, 19.03.2013, тому відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за розгляд даного позову підлягають стягненню з відповідача.
У випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами і з тих самих підстав не допускається.
Керуючись ст. ст. 49, п.1-1 ч. 1 ст.ст. 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
1. Припинити провадження у справі №905/883/13-г за позовом прокурора Іллічівського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Маріупольського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№138) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рассвет" про стягнення заборгованості у розмірі 27528,00грн.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рассвет" (вул. Леніна, буд. 45, с. Малоянісоль, Володарський район, Донецька область, 87010 код 30867975 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.
3. Ухвалу надіслати сторонам та ОДПІ у Донецькій області.
Суддя Огороднік Д.М.
.
Судове рішення № 30687705, Господарський суд Донецької області було прийнято 02.04.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 905/883/13-г. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: