Постанова № 30685806, 11.04.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2013 р.Справа № 5017/1801/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Колоколова С.І,

Петрова М.С.

(склад суду змінено згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду від 4.03.13р. №155)

при секретарі судового засідання: Соколової Ю.М.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 01/11-199 від 08.04.13р.,

ОСОБА_3, довіреність № 01/11-28 від 17.01.13р.,

ОСОБА_6 довіреність №01/11-2011 від 6.12.11р. /в судових засіданнях від 30.10.12р.,13.11.12р./

від відповідача - Жукова Є.С. довіреність №2672 від 27.09.12р. /в судових засіданнях від 30.10.12р.,13.11.12р./, в судові засідання від 28.03.13р. та від 11.04.13р. відповідач та його представник не прибули, хоча про час та місце його проведення повідомлені належним чином (див.рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від5.03.13р. та телефонограму від 05.04.13р./

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Одеса

на рішення господарського суду Одеської області від 03.09.2012року

по справі № 5017/1801/2012

за позовом Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси"

до скаржника

про стягнення 58 918 грн. 34 коп..

Встановив:

У червні 2012р. Комунальне підприємство (далі по тексту - КП) "Теплопостачання міста Одеси" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2011р. по 01.05.2012р. у сумі 55 684 грн. 48 коп., а також 3% річних від простроченої суми за період з 21.11.11р. по 15.06.12р. у розмірі 535,29 грн. та пені за той же час у розмірі 2698,57 грн..

Підставою позовних вимог позивач зазначає договір сторін, приписи ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст. 277 ГК України, п.23,40 „Правил користування тепловою енергією", затверджених постановою КМ України „ №1198 від 3.10.07р. /далі -Правила/.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.09.2012р.(суддя Зайцев Ю.О.) позов задоволено, з підстав обґрунтованості.

Не погоджуючись з вказаним вище рішенням місцевого господарського суду,

ФОП ОСОБА_5 звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 03.09.2012р. та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог КП "Теплопостачання міста Одеси" відмовити.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що місцевий господарський суд не повно з'ясував обставини справи, що мають значення для вирішення спору по суті; визнав встановленими обставини, які не доведені належними доказами, оскільки не послався на докази, якими підтверджено заборгованість відповідача, а також порушив норми процесуального права, оскільки ФОП ОСОБА_5 про час та місце проведення судових засідань не було відомо, повісток чи ухвал суду вона не отримувала.

В судовому засіданні від 13.11.2012р. скаржник не погодившись з розрахунком позивача, за яким визначено розмір заборгованості, заявив клопотання про призначення судової економічної експертизи, яке колегією з метою достеменного встановлення розміру боргу було задоволено, у зв'язку з чим провадження в справі зупинялося до отримання експертного висновку. Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження в справі, судова колегія поновила його з 28.03.13р..

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, але в судових засіданнях представники позивача спростовували доводи скаржника та просили залишити рішення суду без змін.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом, 01.10.2007р. між КП "Теплопостачання міста Одеси" (постачальник) та ФОП ОСОБА_5 (споживач) укладено договір про постачання теплової енергії № 2247 з додатками (а.с.11-16), за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію на об'єкти в м.Одесі за адресами: АДРЕСА_1 та кв.АДРЕСА_2 /п.1договору, додаток 1 до договору/, а той зобов'язався оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. (п.6.6).

Пунктами 5.1, 5.3 договору сторони погодили, що обсяг споживання теплової енергії на опалення визначається розрахунковим шляхом. При відсутності приладу обліку (або виході його з ладу), кількості спожитої теплової енергії визначається розрахунковим способом: - на опалення - згідно теплового навантаження будівлі з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел Теплопостачальної організації та кількості діб роботи теплоспоживчого обладнання Споживача в розрахунковий період; Теплове навантаження - це норма витрат на опалення будівель, яка визначається згідно будівельного обсягу та опалювальних характеристик будівель.

Згідно із умовами п.п.6.1, 6.2 договору сторони узгодили, розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації відповідно до встановлених тарифів - 285,39 грн. за 1 Гкал. При відсутності приладу обліку (або виведенні його з експлуатації) кількість спожитої теплової енергії визначається згідно п.5.3 даного договору. Розрахунки за теплову енергію здійснюються згідно тарифів, встановлених Постановою національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011 р. №133 "Про встановлення тарифів на етплову енергію КП "Теплопостачання м. Одеси".

Відповідно до умов п. 7.2.3 сторони погодили, що в разі несвоєчасного виконання грошового зобов'язання Споживач зобов'язаний сплатити Теплопостачальній організації заборгованість з урахуванням норм 625 ЦК України та крім цього йому нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується не більш ніж як за один рік з моменту коли грошове зобов'язання мало бути виконане.

Згідно із умовами п.п.10.1, 10.4 договору він набуває чинності з 01.10.2007р. та діє до 31.12.2008р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмового заявлено однією із сторін. Відповідно до п. 10.5 договору, при припиненні дії договору, пов'язаного з відмовою Споживача від послуг теплопостачання, споживач зобов'язаний своїми силами провести відключення своїх теплових мереж від мереж Теплопостачальної організації на межі балансової належності, та викликати представника Теплопостачальної організації для складання відповідного акту.

Враховуючи положення зазначених п.п.10.4,10.5 договору від 01.01.2008р. та відсутність в матеріалах справи будь-яких письмових заяв сторін про припинення дії договору у встановлені цими пунктами строки, а також те, що відповідач не відмовився від послуг теплопостачання, договір є чинним та підлягає обов'язковому виконанню у відповідності до ст.629 ЦК України.

Згідно приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із умовами даного договору КП "Теплопостачання міста Одеси" в період з 01.09.2011р. по 01.05.2012р. здійснювало теплопостачання на обумовлені договором об'єкти, чим свої зобов'язання виконало в повному обсязі. Відповідач своїх зобов'язань належним чином не виконував, сплату за фактично поставлену теплову енергію не здійснював, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у сумі 55684 грн. 48 коп., яку позивачем підставно визначено розрахунковим шляхом. Твердження апелянта про хибність розрахунків документально не підтвердженні і колегією до уваги не приймаються, оскільки призначена за його клопотанням відповідна судово-бухгалтерська експертиза не відбулася з вини скаржника, поза як ним не було оплачено вартість її проведення. Таким чином, місцевий господарський суд у відповідності із умовами договору та вимогами ст.ст.525, 526 ЦК України, ч.1 ст.193 ГПК України правомірно стягнув з відповідача основний борг.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача 3% річних від суми боргу, нараховані за період з 21.11.11р. по 15.06.12р., складають 535 грн. 29 коп.. Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд правомірно у відповідності із вимогами ч.2 ст.625 ЦК України стягнув означену суму з відповідача.

У відповідності до п.7.2.3 договору, ст. 216 ГК України та ст.549 ЦК України відповідачу також підставно нараховано за той же час і стягнуто судом пеню в сумі 2698, 57 грн..

Щодо доводів скаржника стосовно процесуальних порушень, то колегія зазначає, що вони є надуманими та спрямованими на затягування судового процесу, оскільки вона повідомлялася належним чином про час та місце проведення судових засідань, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень /а.с.32,37,42, 78-80,98/. Той факт, що адреса, за якою отримувались повідомлення не є юридичною, не спростовує факту їх отримання, оскільки це адреса, яка зазначена споживачем у договорі і за якою кореспонденція скаржником отримується. До того ж відповідачу достеменно відомо про суть його правовідносин з позивачем.

Інші доводи скаржника щодо порушення судом матеріальних та процесуальних норм не підтверджені матеріалами справи та є надуманими, відтак колегією відхиляються.

За таких обставин, суд першої інстанції в повному обсязі дослідив фактичні обставини справи та надав вірну юридичну оцінку правовідносинам сторін та наявним в справі доказам, не порушив норми матеріального та процесуального права та прийняв обгрунтоване рішення. Отже, апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_5 слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 03.09.2013 року по даній справі без змін.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 49, 99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Одеської області від 03.09.2012 р. по справі №5017/1801/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 15.04.2013р.

Головуючий суддя Г.П.Разюк

Суддя С.І.Колоколов

Суддя М.С. Петров