Рішення № 30685710, 09.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2013 р.Справа № 922/954/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Вікторія - ВТ" смт. Слатине до ТОВ "Богодухівський молзавод", м. Богодухів про стягнення 28 851,10грн. за участю представників сторін:

позивача - Діденко Л.А., дов. № 30 від 28.02.13р.;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 26 918,00грн., збитки від інфляції в розмірі 270,25грн., 3% річних в розмірі 276,21грн., пеню в розмірі 1 386,64грн., понесені витрати на оплату правової допомоги в розмірі 2 800,00грн., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору. Окрім того, позивач просить суд в якості забезпечення позову накласти арешт на кошти відповідача в межах заявлених позовних вимог.

Позивач 05.04.13р. надав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 26 918,00грн., збитки від інфляції в розмірі 270,25грн., 3% річних в розмірі 244,61грн., пеню в розмірі 1 228,36грн., понесені витрати на оплату правової допомоги в розмірі 2 800,00грн., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Враховуючи те, що позивач, відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України, вправі до прийняття рішення по суті спору зменшити розмір позовних вимог, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, дана заява приймається судом до розгляду як така, що не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Окрім того, позивач в судовому засіданні 09.04.13р. надав письмові пояснення, в яких частково відмовляється від позовних вимог в частині стягнення нарахованої пені в розмірі 1 228,36грн.

Відповідно до ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Приписи частини 4 даної статті не виключають можливості часткової відмови. Така відмова можлива лише у випадках, коли позивачем заявлено дві чи більше вимог, і позивач відмовляється не від усіх цих вимог. У разі такої відмови та її прийняття судом провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України у частині тих вимог, стосовно яких заявлено відмову, а решта вимог розглядається судом у загальному порядку.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що часткова відмова позивача не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, дана відмова приймається судом, у зв'язку з чим провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені підлягає припиненню.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з`явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою отримання ухвали про порушення провадження у справі, яке міститься в матеріалах справи.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, оскільки в судові засідання не з`являвся, витребувані судом докази не подавав, не повідомив суд про причини своєї неявки, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

10.07.12р. між ТОВ СП "Вікторія ВТ" (позивач у справі) та ТОВ "Богодухівський молзавод" (відповідач у справі) було укладено договір, відповідно до умов якого позивач зобов'язався продати відповідачу продукцію, а саме молоко сирець, згідно ГОСТУ 3662-97 в перерахунку на молоко по базисному жиру (3,4%) та базисному белку (3,0%), а відповідач прийняти та оплатити її вартість.

Частиною першою ст.193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Із суті правовідносин, судом вбачається, що укладений між позивачем та відповідачем договір, є договором поставки.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 ГК України).

За приписами ч.ч.1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов договору позивач поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 96 918,00грн. Факт поставки товару на вказану суму підтверджується товарно-транспортними накладними, приймальними квитанціями, видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, оформленими належним чином та наявними у матеріалах справи.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 3.2 договору відповідач зобов'язався оплатити кожну партію поставленого позивачем товару в термін 10 банківських днів.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач взяті на себе зобов'язання виконав неналежним чином, за поставлений позивачем товар розрахувався частково на суму 70 000,00грн., у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 26 918,00грн., яка до теперішнього часу є несплаченою.

Факт наявності заборгованості на вказану суму підтверджується належними доказами, наявними у справі.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

За приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 26 918,00грн., суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачеві три відсотки річних в сумі 244,61грн. та збитки від інфляції в сумі 270,25грн.

Дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 2 800,00грн. за надання правової допомоги адвокатом.

За приписами ч.1 ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в такому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Враховуючи те, що позивачем надано суду належні докази понесених витрат на оплату послуг адвоката, а саме видатковий касовий ордер від 04.03.13р. (а.с.59), свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 1010 від 12.04.02р. (а.с.50), суд вважає за можливе понесені витрати по сплаті за надання правової допомоги в розмірі 2 800,00грн. покласти на відповідача.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Враховуючи те, що позивачем не надано суду жодних доказів, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд дійшов висновку, що клопотання щодо накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах стягуваної суми є необґрунтованим, тому задоволенню не підлягає.

В порушення вимог підпункту 3 пункту 2 частини 4 Закону України "Про судовий збір", позивачем, при подачі позовної заяви, в якій він просить суд забезпечити позов, не було надано до суду доказів сплати судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/704/2012 від 23.05.12р. "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" господарський суд повинен розглядати заяву про забезпечення позову за відсутності таких доказів, а розподіл сум судового збору здійснити між сторонами за правилами статті 49 ГПК України у залежності від результатів розгляду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ч.7 ст.6 Закону України "Про судовий збір" розподіл судового збору здійснюється відповідно до процесуального законодавства.

Таким чином, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 ГПК України.

За таких обставин, оскільки спір до суду доведено з вини відповідача, судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру в розмірі 1 720,50грн. покладається на відповідача, а заяви про забезпечення позову в розмірі 1 720,50грн. покладається на позивача.

Керуючись ст.ст.509, 526, 530, 610, 612, 625, 692, 712 ЦК України, ст.ст.193, 265 ГК України, ст.ст.1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 66, 75, п.4 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод", код ЄДРПОУ 36537542 (62103, м. Богодухів, пров. Харківський, 6, р/рахунок 26003060712525 в ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 351533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Вікторія ВТ", код ЄДРПОУ 34466339 (62321, Харківська область, Дергачівський район, смт. Слатине, вул. Привокзальна, 2-А, літ. 1-"А", адреса для листування 61024, м. Харків, вул. Гуданова, 16, оф. 8, п/р 26009301099445 в ПАТ "Банк Форум" м. Харків, МФО 322948) - 26 918,00грн. основного боргу, 244,61грн. 3% річних, 270,25грн. збитків від інфляції, 2 800,00грн. витрат на оплату послуг адвоката, 1 720,50грн. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Вікторія ВТ", код ЄДРПОУ 34466339 (62321, Харківська область, Дергачівський район, смт. Слатине, вул. Привокзальна, 2-А, літ. 1-"А", адреса для листування 61024, м. Харків, вул. Гуданова, 16, оф. 8, п/р 26009301099445 в ПАТ "Банк Форум" м. Харків, МФО 322948) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1 720,50грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в розмірі 1 228,36грн. провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 15.04.2013 р.

Суддя Лавренюк Т.А.