Рішення № 30685614, 16.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5355/13 16.04.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Просто - страхування»ДоПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт»Провідшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 2 285 грн.Суддя Домнічева І.О.

Представники: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Просто - страхування» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 2 285 грн.

Ухвалою від 22.03.2013р. Господарським судом міста Києва за вищевказаним позовом порушено провадження у справі.

Від М(Т)СБУ 08.04.2013р. через відділ діловодства суду надійшла відповідь на судовий запит.

Від позивача 15.04.2013р. через відділ діловодства суду надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, а також заява слухати справу за відсутності представника позивача за наявними матеріалами.

Представники відповідача в призначене судове засідання не з`явились, про поважні причини їх неявки в судове засідання суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.

Вимоги ухвали суду від 22.03.2013р. відповідачем не виконано.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи, і доведеними сторонами до відома суду.

В судовому засіданні 16.04.2013р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2011 року Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування» (Страховик, Позивач) та Клімова Галина Григорівна (Страхувальник, Вигодонабувач) уклали договір страхування № 212105 серії АТК (Договір страхування) майнових інтересів власника автомобіля «ВАЗ 11193», д.р.н. АА3765ТС (Застрахований автомобіль).

02 липня 2012 року в м. Києві на просп. Червонозоряний відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП), учасниками даної пригоди були: автомобіль «Renault Logan», д.р.н. АА 7407 MB, яким керував Сімак Ігор Миколайович та Застрахований автомобіль під керуванням Страхувальника.

Відповідно до Постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 23.07.2012р. № 3-5890/12 (2609/16853/13) Сімака Ігоря Миколайовича було визнано винним у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

В результаті ДТП був пошкоджений Застрахований автомобіль, і відповідно до Звіту № 3283/3496 від 25 липня 2012 р., вартість матеріального збитку, завданого власнику Застрахованого автомобіля склала 2 985,85 грн.

Відповідно до рахунку-фактури № 107 від 15 серпня 2012 року вартість відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля становить 3 010 грн.

Зазначене вище ДТП визнано страховим випадком, про що 31 серпня 2012 року було складено Страховий акт, і на підставі нього, згідно з Правилами страхування, Договором страхування та згідно Розрахунку страхового відшкодування № 3496 від 31 серпня 2012 року було визначено, що до виплати належить страхове відшкодування в розмірі 2 785 гривень.

Платіжним дорученням № 26759 від 05 вересня 2012 року Позивач виплатив страхове відшкодування за ремонт та відновлення Застрахованого автомобіля в розмірі 2 785,00 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Цивільно-правова відповідальність водія Сімак Ігоря Миколайовича, який є винним у ДТП, на момент ДТП була застрахована Відповідачем - Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Лафорт» на підставі Полісу № АВ/3252176 (що вбачається з відповіді МТСБУ на запит суду, зробленої з її ЦБД, та про що містяться відомості в залученій до справи довідці органу ДАІ про ДТП), при цьому ліміт відповідальності за полісом по майну - 50000 грн., франшиза - 500 грн.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Як зазначалось вище, відповідно до Постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 23.07.2012р. № 3-5890/12 (2609/16853/13) Сімака Ігоря Миколайовича було визнано винним у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Згідно ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.

При виплаті страхового відшкодування, Позивачем вже було вирахувано франшизу, передбачену Договором страхування, та при зверненні до суду з даним позовом, Позивачем правомірно було враховано ліміт відповідальності за полісом АВ/3252176 по майну - 50000 грн. та віднято франшизу - 500 грн., і заявлено до стягнення 2285 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи все вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повному обсязі - в сумі 2285 грн.

Сплачена Позивачем сума судового збору за звернення до суду з даним позовом відповідно до статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» (м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10; ідентифікаційний код 25005889) на користь Приватного акціонерного товариства «Просто - страхування» (м. Київ, вул. Герцена, 10; ідентифікаційний код 24745673) 2 285 (дві тисячі двісті вісімдесят п'ять) грн. виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.04.2013р.

Суддя І.О.Домнічева