Рішення № 30685469, 08.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4856/13 08.04.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»доПриватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»провідшкодування шкоди в порядку регресу, Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: Ходарченко В.М., за довіреністю,від відповідача: Супрун Т.В., за довіреністю,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (далі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 2.268,56 грн. та судового збору у розмірі 1.720,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 2.268,56 грн., як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2013 порушено провадження у справі № 910/4856/13 та призначено до розгляду на 08.04.2013.

Представник позивача в судовому засіданні поданий позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Відповідач у відзиві на позов заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що заявлена до стягнення сума страхового відшкодування не зменшена на розмір франшизи за полісом, позивачем не надано доказів чинності договору страхування № ТС15577Г-а/11К від 07.05.2011, також відповідач зазначає, що страхове відшкодування повинно було бути сплачене позивачем вигодонабувачу ПАТ «Креді Агріколь Банк», при цьому в матеріалах справи відсутній лист вигодонабувача про погодження здійснення виплати страхового відшкодування на користь особи, яка здійснювала ремонт пошкодженого транспортного засобу. Крім того, відповідач зазначає, що звернення до позивача про виплату страхового відшкодування підписано від імені страхувальника неуповноваженою особою, та вказує на порушення розрахунків відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу.

У судовому засіданні 08.04.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та Мовчан Ніною Любомирівною (далі - страхувальник) 07.05.2011 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № ТС15577Г-а/11К (далі - Договір), за яким було застраховано автомобіль марки «Toyota Corolla», державний номер АА 7852 ІХ, вигодо набувач - ПАТ «Креді Агріколь Банк».

В місті Києві 03.05.2012 о 08:30 год. на вул. Героїв Бреста сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу «Toyota Corolla», державний номер АА 7852 ІХ, який належить на праві власності Мовчан Ніні Любомирівні та перебував під керуванням Мовчана Євгена Васильовича, та транспортного засобу марки «Hyundai Sonata» державний номер АА 6020 СУ, який належить на праві власності Солтисюку Миколі Петровичу та перебував під керуванням Солтисюка Руслана Миколайовича.

Внаслідок зазначеного ДТП було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль марки «Toyota Corolla», державний номер АА 7852 ІХ.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 05.06.2012 у справі № 2608/7853/12 пр. № 3/2608/3494/12 Солтисюка Руслана Миколайовича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до калькуляції системи «Audatex» № 2012/V/MOD03635 від 08.05.2012 внаслідок ДТП автомобілю марки «Toyota Corolla», державний номер АА 7852 ІХ, визначено вартість відновлювального ремонту, що склала 2.776,00 грн. без ПДВ.

Суд вважає, що зміст проведеної ремонтної калькуляції відповідає вимогам чинного законодавства про оціночну діяльність та чітко відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми «Audatex», яка рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (цієї ж позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 22.08.2011 у справі №42/92). З огляду на що, суд не приймає до уваги посилання відповідача на порушення розрахунків відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу.

ДТП згідно з Договором, укладеним між позивачем та страхувальником, було визнано страховим випадком, про що складено страховий акт від 14.05.2012, відповідно до якого сплата страхового відшкодування страхувальнику підлягала у сумі 2.268,56 грн.

Дану суму страхового відшкодування, позивач виплатив особі, що підтверджується платіжним дорученням № 535 від 25.01.2012 на суму 96 092,49 грн. та відомістю ПрАТ «СК «БРОКБІЗНЕС» № 511 від 25.01.2012 до договору № 11/43-4-1/148 від 22.08.2008.

Заперечення відповідача щодо того, що страхове відшкодування повинно було бути сплачене позивачем вигодонабувачу за договором страхування - ПАТ «Креді Агріколь Банк» є необґрунтованими, оскільки умовами п. 25.14 Договору страхування № ТС15577Г-а/11К від 07.05.2011 передбачено право позивача здійснювати виплату страхового відшкодування без погодження з вигодонабувачем, у разі, коли сума страхового відшкодування не перевищує 5.000,00 грн.

Водночас, суд враховує, що Договір страхування № ТС15577Г-а/11К від 07.05.2011, укладений між позивачем та Мовчан Ніною Любомирівною, не є предметом розгляду в межах даної справи, доказів визнання недійсним такого Договору матеріали справи не містять.

Судом установлено, що транспортний засіб «Hyundai Sonata» державний номер АА 6020 СУ, застраховано у відповідача згідно полісу № АВ/1274403, страхувальником за яким є Солтисюк Микола Петрович (копія якого міститься в матеріалах справи), що також підтверджується витягом з Єдиної централізованої бази МТСБУ, що знаходиться в матеріалах справи.

Позивач з метою досудового врегулювання даного спору звернувся до відповідача з вимогою від 09.10.2012 вих. № 4224/2, яку було отримано відповідачем 15.10.2012, про що свідчить копія поштового повідомлення, яке знаходиться в матеріалах справи, про виплату страхового відшкодування в розмірі 2.268,56 грн. Відповідач відповіді не надіслав.

Станом на час розгляду спору відповідачем вказаних коштів не сплачено, доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача, який сплатив страхову виплату за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю особи, застрахованої позивачем, оскільки відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, а саме за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до п. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки є відповідач як страховик відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та винна особа відповідно до положень ст. 1187 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню страховиком.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Підпунктом 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих (12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним відповідачем зі своїм страхувальником, ліміт відповідальності по майну - 50 000,00 грн., розмір франшизи становить 510,00 грн.

Відтак, відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

З урахуванням наведеного, суд, враховуючи встановлені обставини справи та ліміт відповідальності відповідно до полісу обов'язкового страхування, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 2.268,56 грн. підлягають задоволенню частково, за вирахуванням встановленого розміру франшизи 510,00 грн. Відтак сума, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 1.758,56 грн.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Допустимих доказів на спростування позовних вимог, та обставин справи, встановлених судом, відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, код ЄДРПОУ 22945712) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) страхове відшкодування у сумі 1.758 (одна тисяча сімсот п'ятдесят вісім) грн. 56 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1.333 (одна тисяча триста тридцять три) грн. 71 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.04.2013

Суддя Ониськів О.М.