Рішення № 30685443, 12.04.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.04.13 р. Справа № 905/1064/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕТ-ЮА»,

ЄДРПОУ 36029113, м.Горлівка

до відповідача Державного підприємства «Сніжнеантрацит», ЄДРПОУ 31906124,

м.Сніжне

про стягнення 4851371 грн. 52 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Дьоміна О.В.- по дов.

від відповідача: Могила Д.В.-пров. юрисконсульт

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕТ-ЮА», м.Горлівка, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Державного підприємства «Сніжнеантрацит», м.Сніжне, про стягнення заборгованості в сумі 4851371 грн. 52 коп., у тому числі основний борг в сумі 2283438 грн. 04 коп., пеня в сумі 185165 грн. 80 коп., три проценти річних в сумі 74211 грн. 80 грн., інфляція в сумі 25117 грн. 84 коп. та штраф в сумі 2283438 грн. 04 коп.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір закупівлі №184/04-11 від 05.04.2011р., специфікацію до договору закупівлі №184/04-11 від 05.04.2011р., видаткові накладні №ДТ-0001763 від 27.09.2011р., №ДТ-0001816 від 27.09.2011р., №ДТ-0001817 від 27.09.2011р., №ДТ-0001818 від 27.09.2011р., розрахунок суми позову.

Відповідач надав відзив на позовну заяву №13.2-36-10-1064 від 04.03.2013р., в якому позовні вимоги визнав частково в сумі основного боргу 2189668,92 грн. Проти решти вимог про стягнення основного боргу відповідач заперечує, посилаючись на його погашення. Стосовно позовних вимог про стягнення пені в сумі 185165 грн. 80 коп. відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності. Одночасно, відповідач також стверджує про невірний розрахунок позивачем сум трьох процентів річних та інфляції.

У відзиві на позовну заяву від 11.04.2013р. №13.2-36-10-1843 відповідач підтвердив факт постачання позивачем продукції на суму 2283438 грн. 04 коп. Щодо решти позовних вимог, відповідачем заявлено раніше надані заперечення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

05.04.2011р. між сторонами був підписаний договір закупівлі №184/04-11, за умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався передати у власність відповідачу (платнику) продукцію (товар), а платник зобов`язався прийняти та оплатити товар у порядку згідно договору.

Відповідно до п.2.2 договору загальна вартість товару по договору складає 2534736 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 422456 грн. 00 коп.

Найменування, ціна, кількість товару викладені у специфікації, яка підписана сторонами та є невід`ємною частиною договору (п.2.3 договору).

Виходячи зі змісту специфікації до договору №184/04-11 від 05.04.2011р. постачанню відповідачу підлягав кабель КШВЕБбШв, КГЕШ на суму 422456,00 грн.

Згідно п.3.5 договору датою поставки товару вважається дата підписання сторонами товаросупроводжувальних документів, наданих виконавцем при його прийманні. Виконавець надає платнику наступні товаросупроводжувальні документи: рахунок-фактуру, податкову накладну, товарну накладну, документ, який посвідчує якість товару (п.3.4 договору).

Як встановлено судом, згідно з наданими до матеріалів справи видатковими накладними №ДТ-0001763 від 27.09.2011р., №ДТ-0001816 від 27.09.2011р., №ДТ-0001817 від 27.09.2011р., №ДТ-0001818 від 27.09.2011р. позивачем було поставлено відповідачу кабель КГЕШ, КШВЕБбШв на суму 2283438 грн. 04 коп.

Факт отримання від позивача кабелю КГЕШ, КШВЕБбШв на суму 2283438 грн. 04 коп. за договором №184/04-11 від 05.04.2011р. з боку відповідача підтверджено.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до розділу 5 «Умови платежів» договору №184/04-11 від 05.04.2011р. платник здійснює розрахунки з виконавцем на підставі виставленого рахунку фактури в національній валюті України шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Оплата за товар здійснюється на умовах відстрочки платежу 30 банківських днів з моменту поставки товару (п.5.2 договору).

За таких обставин, враховуючи, що товар був поставлений відповідачу 27.09.2011р. за видатковими накладними №№ДТ-0001763, ДТ-0001816, ДТ-0001817, ДТ-0001818, виходячи з умов укладеного між сторонами договору, за висновками суду, відповідач повинен був сплатити позивачу вартість отриманого товару в строк до 08.11.2011р.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 2283438,04 грн. за договором закупівлі №184/04-11 від 05.04.2011р. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Твердження відповідача щодо часткового погашення суми боргу перед позивачем за договором №184/04-11 від 05.04.2011р. в сумі 93769,12 грн. судом до уваги не приймаються.

Зокрема, в підтвердження факту виконання перед позивачем своїх зобов'язань за договором №184/04-11 від 05.04.2011р. в сумі 93769,12 грн. відповідачем до матеріалів справи надано копії платіжних доручень №1036 від 03.06.2011р., №346/1 від 03.06.2011р., №1131 від 15.06.2011р., №388/1 від 15.06.2011р., №563/1 від 15.08.2011р., №1802 від 15.08.2011р., №586/1 від 11.06.2012р., №1955 від 11.06.2012р., №4760 від 28.12.2012р.

Згідно з графою «Призначення платежу» платіжних доручень №1036 від 03.06.2011р., №346/1 від 03.06.2011р. платіж на загальну суму 53838,00 грн. був перерахований відповідачем позивачу згідно рахунку №дт-0000928 від 03.06.2011р., договору №184/04-11 від 05.04.2011р. Проте, як встановлено судом, рахунок-фактура №дт-0000928 від 03.06.2011р. відноситься до договору №144/03 від 15.03.2011р., за умовами якого відповідачу також відпускався кабель КГЕШ на суму 53838,00 грн. (видаткова накладна №ДТ-0000905 від 06.06.2011р.).

Згідно з графою «Призначення платежу» платіжних доручень №1131 від 15.06.2011р., №388/1 від 15.06.2011р. платіж на загальну суму 4908,12 грн. був перерахований відповідачем позивачу згідно рахунку №дт-0000962 від 08.06.2011р., договору №184/04-11 від 05.04.2011р. Проте, як встановлено судом, рахунок-фактура №дт-0000928 від 03.06.2011р. відноситься до договору №144/03 від 15.03.2011р., за умовами якого відповідачу також відпускався кабель КГЕШ на суму 4908,12 грн. (видаткова накладна №ДТ-0000951 від 10.06.2011р.).

При цьому, судом також прийнято до уваги той факт, що платежі за платіжними дорученнями №1036 від 03.06.2011р., №346/1 від 03.06.2011р., №1131 від 15.06.2011р., №388/1 від 15.06.2011р., №563/1 від 15.08.2011р. на суму 2337,17 грн. та №1802 від 15.08.2011р. були проведені відповідачем до фактичного постачання 27.09.2011р. товару позивачем за договором №184/04-11 від 05.04.2011р., яким здійснення попередньої оплати не передбачено.

Згідно з графою «Призначення платежу» платіжних доручень №1955 від 11.06.2012р., №586/1 від 11.06.2012р. платіж на загальну суму 20000,00 грн. був перерахований відповідачем позивачу згідно акту звірки станом на 05.03.2012р. Проте, як встановлено судом, вказаний платіж був проведений відповідачем за канати, а не за кабель, стягнення заборгованості за який є предметом розгляду у даній справі.

Згідно з графою «Призначення платежу» платіжного доручення №4760 від 28.12.2012р. платіж на суму 1000,00 грн. був перерахований відповідачем позивачу за матеріали згідно договору №184/04-11 від 05.04.2011р. Проте, як встановлено судом, фактично оплата здійснювалась за договором №46/11 від 06.12.2011р. (видаткова накладна №ДТ-0002478 від 09.12.2011р.).

До матеріалів справи позивачем надано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.09.2011р. -28.03.2013р., який підписаний сторонами без будь-яких зауважень або заперечень, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем за договором №184/04-11 від 05.04.2011р. становить 2283438,04 грн.

З урахуванням викладеного, враховуючи проведення відповідачем платежів на користь позивача за іншими договорами ніж договір №184/04-11 від 05.04.2011р., твердження відповідача щодо часткового погашення заборгованості перед позивачем на суму 93769,12 грн. є безпідставними.

За таких обставин, враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 2283438,04 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з листопада 2011р. по листопад 2012р. нараховано та пред'явлено до стягнення інфляцію в сумі 25117 грн. 84 коп. та три проценти річних в сумі 74211 грн. 80 грн. за період з 08.11.2011р. по 30.11.2012р.

За приписом п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. N01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Вказана позиція також відображена у постанові Вищого господарського суду України від 05.04.2011р. N23/466 та листі Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997р. N62-97р.

Перевірши проведений позивачем розрахунок суми інфляції суд дійшов висновку, що позивачем неправомірно при проведенні нарахування не було взято місяці, в яких індекс інфляції був менше одиниці.

За таких обставин, згідно проведеного судом перерахунку за весь період прострочення, який заявлений позивачем до стягнення, за період з листопада 2011р. по листопад 2012р. інялція складає 0,00 грн., внаслідок чого позов в частині вимог про стягнення інфляції в сумі 25117,84 грн. підлягає залишенню без задоволення.

Одночасно, за результатами проведеного судом перерахунку трьох процентів річних за період з 09.11.2011р. по 30.11.2012р. стягненню з відповідача на користь позивача підлягають три проценти річних в сумі 72647,99 грн., а решта вимог в сумі 1563,81 грн. є неправомірною та підлягає залишенню без задоволення.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов'язання як сплата неустойки.

Згідно ч.ч.1 і 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В п.8.3 договору закупівлі №184/04-11 від 05.04.2011р. сторонами було передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати за поставлений виконавцем товар платник сплачує пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно оплаченого товару за кожен день прострочення оплати.

За таких обставин, на підставі п.8.3 договору внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати товару позивачем пред'явлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 185165 грн. 80 коп. за період з 08.11.2011р. по 30.11.2012р.

Відповідачем заявлено про необхідність застосування до вказаних позовних вимог строків позовної давності.

Згідно з вимогами п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За вимогами у частині стягнення пені в сумі 185165,80 грн. позивач звернувся з позовом до господарського суду 12.02.2013р., тобто після спливу терміну спеціальної позовної давності.

За таких обставин, позовні вимоги у частині стягнення пені в сумі 185165,80 грн., розрахованої позивачем за період з 08.11.2011р. по 30.11.2012р. є такими, що задоволенню не підлягають.

Пунктом 8.5 договору закупівлі №184/04-11 від 05.04.2011р. передбачено, що за односторонню відмову від виконання своїх зобов`язань за договором винна сторона сплачує іншій стороні штраф у розмірі суми невиконаного зобов`язання, і спричиняє за собою розрив договірних відносин в односторонньому порядку.

Позивачем згідно п.8.5 договору закупівлі №184/04-11 від 05.04.2011р. заявлені вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 2283438,04 грн.

Розглянувши вказані позовні вимоги суд вважає останні недоведеними, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів відмови відповідача від виконання своїх зобов'язань за договором. За висновками суду, у даному випадку має місце порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати отриманого товару, відповідальність за яке передбачена умовами договору. Одночасно, наявності будь-яких доказів (листів, претензій, повідомлень тощо), які б підтверджували необґрунтовану односторонню відмову відповідача від виконання своїх зобов'язань, судом не встановлено.

Як наслідок, позов в частині вимоги про стягнення штрафу в сумі 2283438,04 грн. підлягає залишенню без задоволення.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕТ-ЮА», м.Горлівка до Державного підприємства «Сніжнеантрацит», м.Сніжне про стягнення заборгованості в сумі 4851371 грн. 52 коп., у тому числі основний борг в сумі 2283438 грн. 04 коп., пеня в сумі 185165 грн. 80 коп., три проценти річних в сумі 74211 грн. 80 грн., інфляція в сумі 25117 грн. 84 коп. та штраф в сумі 2283438 грн. 04 коп., задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Сніжнеантрацит» (86500 Донецька область, м.Сніжне, вул.Леніна, 32, ЄДРПОУ 31906124, п/р 26002011398301 у ПАТ «Альфа-банк», м.Донецьк, МФО 300346) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕТ-ЮА» (84627 Донецька область, м.Горлівка, вул.Гагарина, б.61а; поштова адреса: 83001 м.Донецьк, вул.Артема, 72, ЄДРПОУ 36029113, р/р 26008210016419 у АТ «Прокредитбанк», м.Київ, МФО 320984) основний борг в сумі 2283438 грн. 04 коп. та три проценти річних в сумі 72647 грн. 99 коп., всього заборгованість в сумі 2356086 грн. 03 коп., судовий збір в сумі 33418 грн. 99 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕТ-ЮА», м.Горлівка до Державного підприємства «Сніжнеантрацит», м.Сніжне відмовити.

В судовому засіданні 12.04.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 12.04.2013р.

Суддя Левшина Г.В.