Ухвала суду № 30684917, 16.04.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 201/1042/12 Провадження № 22-ц/772/689/2013Головуючий в суді першої інстанції:Переверзєв С.В.Категорія: 48Доповідач: Оніщук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2013 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Оніщука В.В.

суддів: Чорного В.І., Медвецького С.К.,

при секретарі: Богацькій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на заочне рішення Барського районного суду Вінницької області від 04.05.2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

в с т а н о в и л а :

В лютому 2012 року позивач звернулася в суд із зазначеним позовом, вказуючи, що 15.05.2003 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб, від якого мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, однак з січня 2009 року шлюбні стосунки між ними не підтримуються, а син проживає з нею та знаходиться на її утриманні, при цьому відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає і участі у його вихованні не приймає, а тому просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь, на утримання сина ОСОБА_3, аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 800 грн., щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Заочним рішенням Барського районного суду Вінницької області від 04.05.2012 року позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн., щомісячно, починаючи з 06.02.2012 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати на користь держави.

Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 18.01.2013 року заяву представника ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду, залишено без задоволення.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, представником ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду змінити та зменшити розмір аліментів до 300 грн., посилаючись на неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з посиланням на викладені в ній обставини.

ОСОБА_2 та її представник апеляційну скаргу не визнали, вказавши на її безпідставність та законність і обґрунтованість рішення суду.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Вимогами ст. 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття і що в даному випадку стягнення з відповідача аліментів в розмірі 800 грн. буде відповідати інтересам неповнолітньої дитини та не буде порушувати інтересів сторін.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що 15.05.2003 року сторони зареєстрували шлюб, від якого мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на даний час проживає разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні.

Також, з матеріалів справи видно і сторонами не заперечується, що з січня 2009 року шлюбні стосунки між сторонами не підтримуються і відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

Відповідно до вимог ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

З матеріалів справи видно, що при визначенні розміру аліментів, судом було враховано обставини, передбачені ст. 182 Сімейного Кодексу України і розмір аліментів визначено у твердій грошовій сумі, відповідно до вимог ст. 184 Сімейного Кодексу України.

На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, щодо обгрунтованості позову та стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 800 грн., щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Викладені в апеляційній скарзі посилання на необґрунтованість заявленого позову та не отримання відповідачем доходів, є безпідставними і на увагу не заслуговують, оскільки батьки зобов'язані утримувати дитину і при визначенні розміру аліментів було враховано, передбачені ст. 182 Сімейного Кодексу України обставини та вимоги щодо прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, при цьому необґрунтованими є доводи апеляційної скарги про визначення аліментів в розмірі 300 грн., а також, не спростовують висновок суду посилання на допущені порушення норм процесуального права.

Крім того, не може бути прийнято до уваги твердження про наявність наданої ОСОБА_2 розписки, в якій вона зобов'язалась не претендувати на виплату аліментів на утримання сина ОСОБА_3, оскільки зазначена розписка не позбавляє позивача права на стягнення аліментів, а відповідача обов'язку їх виплачувати.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тобто ухвалене рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - відхилити.

Заочне рішення Барського районного суду Вінницької області від 04.05.2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді:

З оригіналом вірно :