Постанова № 30684479, 07.03.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2013 року № 2а-12227/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді - Потабенко В.А., суддів Мричко Н.І., Гулика А.Г.,

за участю секретаря судових засідань - Білас Ю.Ю.,

з участю:

представника позивача - Мазяр Т.М., Федорів С.С., згідно довіреностей,

представника відповідача - Мощинської О.В., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Західенерго" до Державної екологічної інспекції у Львівські області про визнання неправомірними дій та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, 31.01.2012 року ПАТ "ДТЕК "Західенерго" звернулося до суду з позовом до Державної екологічної інспекції в Львівській області про визнання протиправним та скасування припису відповідача № 39 від 22.03.2011 року в частині п. 18 (розробити заходи по покращенню роботи очисних споруд з метою недопущення забруднення поверхневих вод) та п. 19 (при скиді зворотних вод дотримуватись встановлених нормативів ГДС); визнання протиправними дій відповідача щодо здійснення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Добротвірської ТЕС, висновки якої зафіксовані в акті № 39/70 від 15-22.03.2011 року; визнання протиправними дій відповідача щодо встановлення в акті перевірки № 39/70 від 15-22.03.2011 року перевищення Добротвірською ТЕС встановлених нормативів ГДС з скиду зворотних вод по випуску № 3 у річку Західний Буг за період з 15.03.2010 року по 22.03.2011 року.

Позивачем позов обґрунтовано тим, що перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства, результати якої оформлено актом № 39/70 від 15-22.03.2011 року, проводилась щодо Добротвірської ТЕС, хоча суб'єктом господарювання є ПАТ "Західенерго", а відокремлений підрозділ ПАТ "Західенерго" Добротвірська ТЕС не може вважатися суб'єктом господарювання. Крім того, зазначає, що наказ на перевірку ПАТ "Західенерго" відповідачем не видавався, повідомлення про перевірку на адресу ПАТ "Західенерго" не надходило, про результати перевірки ПАТ "Західенерго" не повідомлено. Також, наголошує, що посадова особа органу державного нагляду (контролю) прибула на перевірку без посвідчення (направлення) та без службового посвідчення, що не давало їй права на проведення такої перевірки. Додатково наголошує на тому, що в акті перевірки використано дані акту відбору проб від 22.03.2011 № 182-189, що виконаний не уповноваженою особою - ОСОБА_1, оскільки прізвище даної особи в направленні на проведення планової перевірки відсутнє. При складанні висновків перевірки відповідачем було враховано недостатню кількість проб відібраної води. Крім того, посилається на те, що на підставі акта, який складено за результатами перевірки, відповідач зобов'язаний протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства, скласти припис про їх усунення та, не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надати припис керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання. Натомість, про результати вимірювань показників складу та властивостей проб вод, що зазначені в протоколі № 158 від 15.03.2011 року, ПАТ "Західенерго" проінформовано не було, а тому, використання такого протоколу для здійснення розрахунку збитків є неправомірним. Вважає, що проведений відповідачем аналіз поверхневих та зворотних вод не міг бути проведений у відповідності до вимог керівних нормативних документів (методик). Зазначає, що обов'язковою вимогою до визначення та подальшого відшкодування збитків є настання події забруднення водних об'єктів, спричинене саме скидом забруднюючих речовин з перевищенням нормативів ГДС. А оскільки відповідачем не встановлено такої взаємозалежності, вважає, що висновки його є неправомірними. З наведеного вважає, що відповідачем порушено порядок здійснення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Добротвірської ТЕС, зроблено невірні висновки щодо перевищення Добротвірською ТЕС встановлених нормативів ГДС з скиду зворотних вод та в приписі висунені неправомірні вимоги, а тому, позов слід задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві та додаткових поясненнях від 31.01.2012 року. Просили позов задовольнити.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечила з підстав, наведених у додаткових запереченнях на пояснення, поданих до суду 13.03.2012 року, суть яких зводиться до наступного. За результатами протоколів вимірювань показників складу та властивостей проб води, що скидаються з очисних споруд, встановлено, що на Добротвірській ТЕС скид зворотних вод з очисних споруд випуском № 3 здійснюється з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що призвело до забруднення поверхневих вод річки Західних Буг та є порушенням вимог Водного кодексу України, Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ін. законодавства. Факт перевищення Добротвірською ТЕС встановлених нормативів ГДС фіксується в акті перевірки та підтверджується результатами інструментально-лабораторних замірів, проведених відповідачем та акредитованою лабораторією самої Добротвірської ТЕС. Підприємству 19.11.2010 року видано дозвіл на спеціальне водокористування, що встановлює нормативи ГДС, яких підприємство, згідно ст. 70 Водного кодексу України, зобов'язано дотримуватися. Перевищення встановлених нормативів підтверджено також і замірами, які проводить власна лабораторія Добротвірської ТЕС. Процедуру проведення перевірки відповідачем дотримано, адже на адресу Добротвірської ТЕС направлено відповідне повідомлення про проведення перевірки, крім того, таку проведено на вимогу Львівської міжрайонного природоохоронної прокуратури. Своїм правом на недопуск до проведення перевірки у випадку незгоди з нею позивач не скористався. Крім того, в своїх зауваженнях до акту позивач не зазначив про безпідставність її проведення. За наслідками виявлених порушень позивачу нараховано шкоду, яку позивач сплатив у повному обсязі, що свідчить про визнання ним виявлених в ході перевірки порушень екологічного законодавства. Факт відсутності зауважень позивача на висновки акту відбору проб води підтверджує визнання ним факту належного проведення відбору таких проб, дії по проведенню відбору в суді не оскаржено. Зазначає, що усіх методик з розрахунку розмірі відшкодування збитків відповідачем дотримано у повній мірі, водночас, дії по обчисленню шкоди позивачем не оспорюються. З урахуванням наведеного просить відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю, враховуючи наступне.

На підставі проведеної 15-22 березня 2011 року Державною екологічною інспекцією у Львівській області перевірки дотримання Добротвірською ТЕС вимог природоохоронного законодавства, складено акт перевірки № 39/70.

Приписом відповідача № 39 від 22.03.2011 року щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, Добротвірській ТЕС (структурному підрозділу ВАТ „Західенерго"), серед іншого, приписано пунктом 18 - розробити заходи по покращенню роботи очисних споруд з метою недопущення забруднення поверхневих вод, та пунктом 19 - при скиді зворотних вод дотримуватися встановлених нормативів ГДС. Від підписів в акті та приписі уповноважені особи Добротвірської ТЕС відмовилися.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією у Львівській області в зв'язку із встановленням фактів порушення при здійсненні господарської діяльності Добротвірською ТЕС норм екологічного законодавства, такій було розраховано розмір відшкодування збитків, заподіяних державі порушенням водного законодавства внаслідок скиду забруднюючих речовин з очисних споруд випуском № 3 в річку Західний Буг із зворотними водами з перевищенням гранично допустимого скиду (ГДС) в сумі 8034764,07 грн.

Щодо визнання протиправним та скасування припису Державної екологічної інспекції у Львівській області № 39 від 22.03.2011 року в частині пункту 18 - розробити заходи по покращенню роботи очисних споруд з метою недопущення забруднення поверхневих вод, та пункту 19 - при скиді зворотних вод дотримуватися встановлених нормативів ГДС, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.2011 року.

Державна екологічна інспекція у своїй діяльності, окрім іншого, керується Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затв. указом Президента від 13 квітня 2011 року № 454/2011 (надалі - Положення).

У відповідності до п. 2 ч. 1 Положення, Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно п. 3 Положення, основними завданнями Держекоінспекції України є, серед іншого, реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду; за екологічною та радіаційною безпекою (у тому числі у пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення) під час імпорту, експорту та транзиту вантажів і транспортних засобів; біологічною і генетичною безпекою щодо біологічних об'єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів (ГМО) у відкритій системі; поводженням з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) і небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами.

Відповідно до п. 7 Положення, Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).

Положенням про Держекоінспекцію у Львівській області, затв. наказом Держекоінспекції України від 12.12.2011 року № 136, регулюється діяльність відповідача у справі. Відповідно до п. 1 даного Положення, Держекоінспекція у Львівській області є територіальним органом Держекоінспекції України, який діє у її складі та їй підпорядковується.

У відповідності до п. 8 Положення про Держекоінспекцію у Львівській області, Держекоінспекція у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства екології та природних ресурсів, наказів та доручень Держекоінспекції України видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписує начальник Держекоінспекції.

Згідно ч. 1 ст. 2 Водного кодексу України завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Так, статтею 18 Водного кодексу України, передбачено, що контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів полягає в забезпеченні додержання усіма юридичними та фізичними особами вимог водного законодавства.

Державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів, згідно ст. 19 Водного кодексу України, здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, іншими державними органами відповідно до законодавства України.

Статтею 44 Водного кодексу України визначено обов'язки водокористувачів. Так, водокористувачі зобов'язані, крім іншого, дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території, використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї, не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об'єктам та об'єктам навколишнього природного середовища, утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої, здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод, здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до ст. 70 Водного кодексу України, скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони:

1) можуть бути використані у системах оборотного, повторного і послідовного водопостачання;

2) містять цінні відходи, що можуть бути вилучені;

3) містять промислову сировину, реагенти, напівпродукти та кінцеві продукти підприємств у кількості, що перевищує встановлені нормативи технологічних відходів;

4) містять речовини, щодо яких не встановлено гранично допустимі концентрації;

5) перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань;

6) за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи;

7) призводять до підвищення температури води водного об'єкта більш ніж на 3 градуси за Цельсієм порівняно з її природною температурою в літній період;

8) є кубовими залишками, шламами, що утворюються в результаті їх очищення і знезараження.

Згідно ст. 1 Водного кодексу України водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).

Згідно ст. 3 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", основними принципами охорони навколишнього природного середовища, серед іншого, є пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності, запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.

Статтею 40 вказаного Закону врегульовано, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог:

а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій;

б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;

в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів;

г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров'я населення;

д) збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні;

е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб;

є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов'язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами.

При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

19.11.2010 року Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Львівській області Добротвірській ТЕС ВАТ "Західенерго" видано дозвіл на спеціальне водокористування № Укр.-527-10/льв. ГДС. Термін дії даного дозволу до 19.11.2011 року. Тобто, на момент проведення перевірки та видачі припису позивач був водокористувачем, в розумінні норм Водного кодексу України, тому зобов'язаний був дотримуватись при скиді зворотних вод встановлених нормативів ГДС.

Щодо розроблення заходів по покращенню роботи очисних споруд з метою недопущення забруднення поверхневих вод, то це обов'язок Добротвірської ТЕС прямо передбачений статтею 44 Водного кодексу України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 розу за № 465 затверджено Правила охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами.

Згідно п.п. 15-18 вказаних Правил, скидання зворотних вод у водні об'єкти допускається тільки за умови одержання в установленому порядку дозволу на спеціальне водокористування. Необхідний ступінь очищення зворотних вод, що скидаються у водні об'єкти, визначається нормативами гранично допустимого скидання (ГДС) забруднюючих речовин. Граничний обсяг скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти встановлюється у дозволі на спеціальне водокористування. Нормативи ГДС забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного поліпшення якості води і дотримання санітарно-гігієнічних нормативів у місцях розташування водозаборів, а рибогосподарських - у водних об'єктах комплексного використання.

У відповідності до ст. 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року № 877-V, орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:

вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства;

вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю);

відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;

надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків;

накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.

Згідно п. 1.2 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року № 464 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2009 року за № 18/16034 , цей Порядок визначає процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів.

Вказаний Порядок поширюється, серед іншого, на державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції України, державної екологічної інспекції в Автономній Республіці Крим, державних екологічних інспекцій в областях та суб'єктів господарювання.

У відповідності до п. 1.4 зазначеного Порядку, об'єктами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства є підприємства, цехи, виробничі майданчики, обладнання, установки, території тощо, які експлуатуються суб'єктами господарювання, в тому числі споруди та інші об'єкти, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище (в тому числі їх розміщення, проектування, будівництво, реконструкція та введення в дію), об'єкти природно-заповідного фонду.

Кожен, згідно ст. 68 Конституції, зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

З наведеного вбачається обов'язок кожного дотримувати законів та підзаконних нормативно-правових актів України.

ПАТ "Західенерго" (після перереєстрації - ПАТ "ДТЕК "Західенерго") та його відокремлені підрозділи зобов'язані дотримувати вимог природоохоронного законодавства, зокрема, використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

В свою чергу, Держекоінспекція у Львівській області зобов'язана дотримувати законодавства, що регулює виконання покладених на неї обов'язків щодо здійснення нагляду та контролю за таким використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.

Звідси, за наявності у відповідача права видавати в межах своєї компетенції на наслідками перевірок обов'язкові до виконання приписи, та з урахуванням вимог до водокористувачів щодо необхідності постійного контролю за якістю стічних вод, суд вважає, що оскаржувані пункти припису № 39 від 22.03.2011 року - п. 18 (розробити заходи по покращенню роботи очисних споруд з метою недопущення забруднення поверхневих вод) та п. 19 (при скиді зворотних вод дотримуватись встановлених нормативів ГДС) цілком обґрунтовані нормами чинного на момент виникнення правовідносин законодавства.

Крім того, слід зазначити наступне. Позивачем, на думку суду, було прийнято до уваги зауваження Державної екологічної інспекції у Львівській області, в частині що стосується оскаржуваних пунктів припису № 39 від 22.03.2011 року. В матеріалах справи наявна копія наказу в.о. директора Добротвірської ТЕС № 103 11.04.2011 року щодо виконання припису Державної екологічної інспекції у Львівській області. Так, з метою усунення порушень, виявлених в ході проведення планової перевірки 15-22.03.2011 року, та з метою виконання вимог припису Держекоінспекції у Львівській області № 39 від 22.03.2011 року, відповідальним особам Добротвірської ТЕС наказано вжити невідкладних заходів для усунення порушень і факторів, які їх спричинили. Зокрема, додатком до вказаного наказу є План організаційно-технічних заходів усунення порушень природоохоронного законодавства виявлених Державною екологічною інспекцією 15.03.2011 року, яким Добротвірською ТЕС самостійно визначено терміни усунення порушень, викладених у п. 18 припису (розробити заходи по покращенню роботи очисних споруд з метою недопущення забруднення поверхневих вод (п. 17 Плану) - до 01.05.2011 року) та п. 19 припису (при скиді зворотних вод дотримуватися встановлених нормативів ГДС (п. 18 Плану) - постійно).

Тобто, з наведеного вбачається, що Добротвірська ТЕС вжила заходів з усунення виявлених перевіркою порушень, що й було вимогами припису.

Тому, непослідовними є твердження представників позивачів про неправомірність п.п. 18, 19 припису Держекоінспекції у Львівській області № 39 від 22.03.2011 року.

Крім того, з наявної в матеріалах справи копії зауваження до акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 15-22.03.2011 року № 39 не вбачається незгода Добротвірської ТЕС із висновками акту, що зафіксовані оспорюваними пунктами припису.

Судом при вирішенні спору також враховано той факт, що у відповідь на претензію № 125 Держекоінспекції у Львівській області від 21.04.2011 року про відшкодування шкоди в сумі 15341,44 грн., заподіяної державі порушенням вимог природоохоронного законодавства, що зафіксовані актом перевірки № 39 від 15-22.03.2011 року, Добротвірською ТЕС ПАТ "Західенерго" було сплачено вказані суми, а особи, які допустили описані порушення природоохоронного законодавства, притягнуті до відповідальності.

Отже, з урахуванням всього вищевикладеного, у суду немає підстав вважати оспорювані пункти 18, 19 припису Держекоінспекції № 39 від 22.03.2011 року неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції у Львівській області щодо здійснення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Добротвірської ТЕС, висновки якої зафіксовані в акті № 39/70 від 15-22.03.2011 року.

Згідно п. 6.4. Положення про Держекоінспекцію у Львівській області, така для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки питань, що належать до її компетенції, видавати за її результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження.

Згідно п. 6.8, 6.11 даного Положення, відповідач, крім іншого, має право виконувати відбір проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу і властивостей викидів стаціонарних та пересувних джерел забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, вод (лляльних, баластних, зворотних, поверхневих), вимірювання показників складу та властивостей підземних вод у пробах із спостережувальних свердловин на об'єктах, що обстежуються та вимірювання екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного та дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб'єктами господарювання; розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред'являти претензії.

У відповідності до преамбули Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року № 877-V, цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Державний нагляд (контроль), з огляду на ч. 1, 9, 12 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом.

Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності).

Пунктом 4 ст. 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

У відповідності до пп. 4 ч. 4 ст. 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

В ч. 1, 2 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" вказано, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Пунктами 2, 3 ч. 5 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Положеннями ст. 10 вищезазначеного Закону передбачено право суб'єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю):

вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення і одержувати копії посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;

не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

- він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом;

- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);

вимагати нерозголошення інформації, що є комерційною таємницею суб'єкта господарювання;

одержувати та знайомитися з актами державного нагляду (контролю);

надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта органу державного нагляду (контролю);

оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Крім того, згідно п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

Як вже було зазначено вище, ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

У відповідності до п. п. 7, 8 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Суд вже акцентував увагу на те, що згідно п. 1.4. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства об'єкт перевірки - підприємства, цехи, виробничі майданчики, обладнання, установки, території тощо, які експлуатуються суб'єктами господарювання, в тому числі споруди та інші об'єкти, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище (в тому числі їх розміщення, проектування, будівництво, реконструкція та введення в дію), об'єкти природно-заповідного фонду.

Відповідно до п.п. 2.2, 2.3 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, для здійснення перевірки керівником відповідно органу Держекоінспекції або його заступником видається наказ про проведення перевірки, який має містити:

найменування суб'єкта господарювання, підстава перевірки та предмет перевірки;

період, за який буде здійснюватись перевірка;

визначення виконавців перевірки із залученням, у разі потреби, спеціалістів інших органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками).

На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки (додаток 1), яке підписується керівником або заступником керівника органу Держекоінспекції (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Відповідно до п.п. 4.3, 4.4, 4.5 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, перед початком перевірки державні інспектори зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення на перевірку та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу Держекоінспекції, і надати копію направлення.

Під час проведення перевірки перевіряються наявність та чинність дозвільних документів, які підтверджують право на здійснення господарської діяльності, пов'язаної з використанням природних ресурсів (розміщення відходів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, викиди в атмосферне повітря з стаціонарних джерел, спеціальне використання природних ресурсів), транскордонним переміщенням об'єктів рослинного й тваринного світу, та інших документів, необхідних для здійснення перевірки.

Крім цього, перевірка здійснюється на території суб'єкта господарювання - на виробничих майданчиках, у цехах, у місцях розташування обладнання, земельних ділянках, у тому числі територій та об'єктів природно-заповідного фонду, шляхом візуального огляду із застосуванням, у разі необхідності, інструментально-лабораторного, радіаційного та інших методів контролю.

Статтею 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено право суб'єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства, перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення і одержувати копії посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу, не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

- він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом;

- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що 09.03.2011 року на адресу Державної екологічної інспекції у Львівській області надійшла вимога Львівського міжрайонного природоохоронного прокурора № 171-вих-1 від 04.03.2011 року про проведення перевірки дотримання вимог водного законодавства Добротвірською ТЕС.

Проведення перевірки здійснювалось на підставі направлення Державної екологічної інспекції у Львівській області № 566 на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Добротвірською ТЕС ПАТ "Західенерго" у період з 15.03.2011 року по 28.03.2011 року, виписаного на підставі наказу Держекоінспекції у Львівській області від 14.03.2011 року № 189-і/п, копії яких долучені до матеріалів справи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем не оскаржується сам наказ від 14.03.2011 року № 189-і/п на проведення перевірки Добротвірської ТЕС з питань дотримання природоохоронного законодавства та не заперечується факт повідомлення Добротвірської ТЕС про проведення такої перевірки.

Водночас, позивач вважає, що оскільки Добротвірська ТЕС є структурним підрозділом ВАТ "Західенерго" без права юридичної особи, то направлення на перевірку повинно було б надсилатись саме йому.

Так, дійсно, згідно наявної в матеріалах справи виписки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ПАТ "Західенерго" (ПАТ "ДТЕК Західенерго") є юридичною особою, ЄДРПОУ 23269555, зареєстрованою 15.05.1995 року виконавчим комітетом Львівської міської ради та знаходиться за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15.

У відповідності до Положення про відокремлений підрозділ ПАТ "Західенерго" Добротвірську теплову електричну станцію, що затверджене рішенням Наглядової ради позивача, оформленим протоколом № 2 від 21.04.2011 року, така (Добротвірська ТЕС) розміщена за адресою 80411, Львівська обл., Кам'янка-Бузький район, смт. Добротвір, вул. Промислова, 12.

Згідно п. 6.2.8 ст. 6 даного Положення, Добротвірська ТЕС від імені ПАТ "Західенерго" має право представляти свої інтереси в органах державної влади та місцевого самоврядування.

У п. 7.1.10 Положення передбачено обов'язок Добротвірської ТЕС виконувати норми і вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

З наведеного випливає, що хоча згідно даного Положення Добротвірська ТЕС і не є юридичною особою, а лише відокремленим підрозділом ПАТ "Західенерго", однак, фактично Добротвірська ТЕС є суб'єктом господарювання, оскільки з статті 12 Положення вбачається, те, що господарська діяльність відокремленого Підрозділу здійснюється з метою забезпечення виконання основних статутних завдань Товариства в порядку, визначеному законодавством України, статутом ПАТ "Західенерго" та цим Положенням.

Тому, з урахуванням положень ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а також того, що перевірці підлягала діяльність саме Добротвірської ТЕС, а не ПАТ "Західенерго", відповідач, на думку суду, правомірно повідомив саме ту особу, яку мав намір перевіряти - відокремлений підрозділ ПАТ "Західенерго" Добротвірську ТЕС.

Крім того, до проведення аналогічної перевірки відповідачем Добротвірської ТЕС у 2010 році, результати якої оформлено актом № 45 пов/32 від 11.03.2010 року, зауважень у ПАТ "Західенерго" не було.

Також, з наявної в матеріалах справи копії журналу реєстрації перевірок Добротвірської ТЕС (с. 29), вбачається, що посадові особи Добротвірської ТЕС допустили інспекторів Держекоінспекції у Львівській області до проведення перевірки. У вказаному журналі реєстрації перевірок зазначені реквізити направлення на перевірку, так і вказаний факт проведення з 15.03.2011 року по 28.03.2011 року перевірки діяльності суб'єкта господарювання із відповідними підписами перевіряючих осіб Державної екологічної інспекції у Львівській області (Цюпко .П., Скороход П.П., Бабкевич І.П., Нагорна О.О., Довган О.П., Войціховська А.С., Ярема Р.Б., Сабат Л.М., Ігнатович О.І.).

Своїм правом на недопуск до проведення перевірки у випадку недотримання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю) вразі, якщо такий би здійснювався би з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом або ненаданням копій документів, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" або неповідомлення про проведення такої перевірки Добротвірська ТЕС не скористалася.

Отже, з наведеного вбачається, що оскільки, Добротвірською ТЕС було допущено інспекторів Державної екологічної інспекції у Львівській області до проведення перевірки, то, відповідно, вона своїми діями визнала за відповідачем дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю).

Крім того, з самого акта перевірки підписаного представниками Добротвірської ТЕС не вбачається незгоди таких з фактом проведення перевірки.

Таким чином, в ході здійснення судового розгляду та матеріалами справи встановлено наявність належним чином оформлених наказу на проведення перевірки, повідомлення про її проведення та направлення такого Добротвірській ТЕС. Судом не виявлено недотримання Держекоінспекцією у Львівській області встановленої чинним законодавством процедури проведення перевірки.

Що стосується твердження позивача про те, що припис підписано не тими особами, що приступили до перевірки, суд зазначає наступне.

З урахуванням переліку осіб, що зазначені в направленні на перевірку, тих, що приступили до проведення перевірки 15.03.2011 року згідно переліку в журналі перевірок та тих, прізвища яких вказано в приписі від 22.03.2011 року, припис не підписано лише Цюпко Ю.Й. Однак, в матеріалах справи наявна копія заяви головного спеціаліста відділу інструментально-лабораторного та радіаційного контролю Цюпко Ю.Й., написаної на ім'я в.о. начальника Держекоінспекції у Львівській області Штикала Д.І., про надання їй відгулу 22.03.2011 року за раніше відпрацьований час. Тобто, в день підписання припису дана особа перебувала у відгулі, а тому, припис підписати не могла, хоча й брала участь у про веденні перевірки.

Щодо твердження позивача про те, що результати інструментально-лабораторного контролю, а саме, акт відбору проб від 22.03.2011 року № 182-189, що виконаний старшим інспектором з ОНПС ОСОБА_1, не можна було використовувати в ході проведення перевірки, оскільки в направленні № 566 на проведення перевірки не вказано прізвища даної особи, суд зазначає наступне.

З огляду на наявну в матеріалах справи копію посадової інструкції головного спеціаліста відділу інструментально-лабораторного та радіаційного контролю державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Львівській області Державної екологічної інспекції в Львівській області (водні ресурси), затв. начальником Держекоінспекції у Львівській області 08.01.2009 року, головний спеціаліст відділу інструментально-лабораторного та радіаційного контролю, державний інспектор з ОНПС, у відповідності до п. 2.3, має право готувати первинні матеріали (акти відбору проб води та протоколи вимірювань показників складу та властивостей проб води) для пред'явлення претензій, позовів про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону водних ресурсів.

Тобто, хоча старший інспектор з ОНПС ОСОБА_1, яким складено акт відбору проб вод, і не вказаний у направленні на перевірку, але закріплене на ним право на здійснення підготовки первинних документів передбачено його ж посадовою інструкцією. Відтак, судом не вбачається порушень законодавства під час складання актів відбору проб води.

Крім того, про згоду із складеними актами відбору проб води свідчить і той факт, що в них відсутні заперечення представників Добротвірської ТЕС, які були присутні при складанні даних актів.

Слід також зазначити, що згідно ст. 18 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" у разі незгоди з результатами експертизи (випробування) суб'єкт господарювання має право оскаржити їх у суді. Також суб'єкт господарювання за своєю ініціативою може провести експертизу (випробування) зразка, що залишився в нього, в уповноваженій та/або акредитованій організації. У разі розходження результатів експертизи (випробування), проведених органом державного нагляду (контролю) та суб'єктом господарювання, спір вирішується судом. Водночас, результати випробування Добротвірською ТЕС оскаржені не були.

Звідси, судом не береться до уваги твердження представників позивача про те, що проби взяті з порушенням, а самі випробування проведено лабораторією Держекоінспекції у Львівській області, що не має відповідної атестації.

Щодо недотримання часового критерію забору зразків, а саме, щодо того, що згідно актів відбору проб води від 11.03.2010 року № 155-160, 15.03.2011 року № 152 та № 147-151, 22.03.2011 року № 182-189, такі були використані при складенні висновків перевірки 2011 року неправомірно через те, що один з них складався при проведенні перевірки 2010 року, суд зазначає наступне.

Згідно п. 1.5 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, завт. наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389, ця Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства.

Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і на підставі цієї Методики розраховують розмір відшкодування збитків.

Крім того, згідно п. 2.4 Методики, з моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ", орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:

вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства;

вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю);

відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;

надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків;

накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.

Тобто, наведеним законодавством не встановлено заборони органу державного нагляду (контролю) при складенні висновків використовувати проби, взяті в попередніх періодах перевірок, а вимоги про використання трьох проб води відповідачем дотримано.

З урахуванням всього вищевикладеного, дії Держекоінспекції у Львівській області по проведенню перевірки вимог природоохоронного законодавства Добротвірської ТЕС, зафіксовані у акті № 39/70 від 15-22.03.2011 року, є цілком правомірними.

Щодо визнання протиправними дій відповідача із встановлення в акті № 39/70 від 15-22.03.2011 року висновків про перевищення Добротвірською ТЕС дозволених нормативів ГДС із скиду зворотних вод по випуску № 3 у річку Західний Буг за період з 15.03.2010 року по 22.03.2011 року.

Актом перевірки встановлено, що Добротвірською ТЕС проводився скид зворотних вод по випуску № 3 у річку Західний Буг з перевищенням встановлених нормативів ГДС (гранично допустимих скидів) по таких показниках забруднень: завислі речовини, азоту амонійному, БСК5 (біологічне споживання кисню), ХСК (хімічне споживання кисню), заліза загального, фосфатів. Зазначено, що виявлені перевищення встановлених нормативів призвели до забруднення поверхневих вод річки Західний Буг та є порушенням вимог ст.ст. 44, 70, 95, 100 Водного кодексу України, ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та постанови КМ України "Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами" від 25 березня 1999 року № 465.

Як вже було вказано вище, 19.11.2010 року Державним управлінням охорони НПС в Львівській області Добротвірській ТЕС ВАТ "Західенерго" надано дозвіл на спеціальне водокористування № Укр.-527-10/льв. ГДС. Термін дії даного дозволу до 19.11.2011 року.

Згідно умов даного дозволу, при здійсненні спеціального водокористування слід дотримуватись показників гранично допустимих скидів (ГДС) у водний об'єкт (річку Західний Буг) із зворотними водами по випусках (випуск № 3).

Так, зокрема, фактичні концентрації, що обчислюються в мг/л, по завислих речовинах не повинні перевищувати 12,40, азоту амонійному - 2,18, БСК5 - 9,65, ХСК - 32,30, заліза загального - 0,34, фосфатів - 3,87. Дозволом на спецводокористування встановлено і фактичні скиди, в г/год.

У відповідності до п. 1 Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 321 3, порядок визначає процедуру погодження та видачі юридичним і фізичним особам (далі - водокористувачі) дозволів на спеціальне водокористування (забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання у водні об'єкти забруднюючих речовин, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів).

Згідно п. 5 Порядку, у дозволі зазначаються:

1) найменування органу, що його видав;

2) найменування та реквізити водокористувача - юридичної особи (прізвище, ім'я, по батькові, адреса водокористувача - фізичної особи);

3) термін, на який видано дозвіл;

4) ліміти забору води, використання води та скидання забруднюючих речовин;

5) умови спеціального водокористування;

6) інші відомості (у разі потреби).

Крім того, згідно ч. 2 п. 1 та п.п. а п. 2 Порядку відшкодування збитків, завданих водокористувачам припиненням права або зміною умов спеціального водокористування, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 р. № 966, збитки відшкодовуються юридичними та фізичними особами, дії яких призвели до припинення права або погіршення умов спеціального водокористування.

До дій зазначених осіб, що призвели до припинення права або зміни умов спеціального водокористування, серед іншого, належать порушення ними правил спеціального водокористування та охорони вод, що спричиняє порушення прав, наданих іншим водокористувачам.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що встановлення факту припинення права або зміни умов спеціального водокористування, дій осіб, що призвели до припинення такого права або зміни умов, здійснюється на підставі екологічної експертизи, яка проводиться органами Мінекоресурсів у порядку, встановленому цим Міністерством.

Суд вже зазначав, що у відповідності до ст. 70 Водного кодексу України, скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Дана норма кореспондується із ч. 3 ст. 44 Водного кодексу України, відповідно до якої водокористувачі зобов'язані, серед іншого, дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

У відповідності до Порядку розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.1996 року № 1100, у списку А "Забруднюючі речовини, що нормуються у всіх випадках скидання зворотних вод" в примітці йдеться про те, що обов'язково нормуються такі фізико-хімічні показники, як біохімічне споживання кисню (БСК 5), хімічне споживання кисню (ХСК) та ін.

Слід зазначити, що й інше законодавство України відносить БСК 5 до забруднюючих речовин.

Так, наприклад, постановою КМ України № 269 від 29.02.1996 року затверджено Правила охорони внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення згідно яких БСК віднесено до основних забруднюючих речовин у внутрішніх морських водах та територіальному морі України, гранично допустимі концентрації яких регламентуються (мгОі/дм3 (БСК повн.).

Аналогічно, Податковий кодекс України розглядає БСК 5, як забруднюючу речовину у водні об'єкти, за яку справляється податок (п. 1. 245 ст. 245).

В Методиці розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затв. наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389, забруднення зворотними водами характеризується такими показниками як біохімічне споживання кисню (БСК5) = 350 мгО2/дм3; хімічне споживання кисню (ХСК) = 600 мгО2/дм3. Крім того, у цій же Методиці наведено середньостатистичний вміст забруднюючих речовин у фільтраті сміттєзвалищ і полігонів твердих побутових відходів, до яких віднесено БСК5 та ХСК.

Отже, твердження позивача про те, що ХСК та БСК 5 не належить до забруднюючих речовин спростовується нормами чинного законодавства.

Згідно п. 2.1 Методики розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об'єкт з перевищенням ГДС, серед іншого, вважаються скиди зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, або таких, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством.

У відповідності до п. 19 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 р. № 465, для комунальних споруд повного біологічного очищення стічних вод встановлюються такі нормативи гранично допустимого вмісту забруднюючих речовин (мг/л):

біохімічне споживання кисню (БСК5) - не більш як 15;

хімічне споживання кисню - не більш як 80;

завислі речовини - не більш як 15.

Суд вважає за необхідне зазначити, що з метою встановлення правильності переліку забруднюючих речовин та факту наявності чи відсутності перевищення ГДС по результатах аналізів відібраних проб за клопотанням позивача була призначена судово-екологічна експертиза.

Так, згідно наявного в матеріалах справи висновку судово-екологічної експертизи, проведеної Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем (УкрНДІЕП), м. Харків, та завт. Першим заступником директора з наукової роботи , к.б.н., проф. О.Г. Васенком 21.11.2012 року, Інститут прийшов до наступних висновків.

Щодо правильності встановлення переліку забруднюючих речовин, за номенклатурою (назвами) до забруднюючих речовин, на які поширюється Методика та за якими здійснюється економічне санкціонування діяльності ДТЕС з дотримання умов скидання зворотних вод, належать 4 з 6 наведених у розрахунку та у позовній заяві забруднюючі речовини: завислі речовини, амоній сольовий в перерахунку із азоту амонійного, залізо загальне, фосфати. Для цілей даної судової експертизи слід визнати: показники БСК5, БСКп та ХСК не є найменуванням забруднюючих речовин і до таких не належать, тому що не задовольняють юридичні ознаки до забруднюючих речовин, встановлені у ст. 1 Водного кодексу України, і не містяться у нормативно-правовому "Переліку забруднюючих речовин, скидання яких нормується". На підставі проведених досліджень можна зробити висновок, що перелік забруднюючих речовин для застосування Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в частині наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт з перевищенням ГДС встановлено неправильно. А саме: перелік містить показники складу зворотних вод БСК5, БСКп та ХСК, які не належать до забруднюючих речовин.

Водночас, суд зазначає, що вказане твердження вже спростовано, тому висновки судово-екологічної експертизи в цій частині не беруться судом до уваги.

Щодо відповіді на питання про наявність чи відсутність перевищення ГДС по результатах аналізів відібраних проб, то з аналізу висновку судово-екологічної експертизи не вбачається відповіді на дане запитання.

Звідси, експертами не спростовано факту перевищення Добротвірською ТЕС дозволених норм скидів, встановлених в акті перевірки № 39/70 від 15-22.03.2011 року.

Висновками, які зробив експерт в частині віднесення до забруднюючих речовин БСК5, БСКп та ХСК, можна було б керуватися лише при здійсненні розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі, але не заперечувати факт перевищення Добротвірською ТЕС норм ГДС.

Додатково суд наголошує на тому, що дії по розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі, вчинені за наслідками перевірки 15-22.03.2011 року, оформленої актом № 39/70, позивачем не оскаржуються, правильність проведення розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі, також не є предметом судового спору.

З дотриманням вимог ч. 1 ст. 14 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ", відбір зразків продукції здійснюється посадовою особою органу державного нагляду (контролю) у присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи і засвідчується актом відбору зразків продукції.

Результати замірів якості стічних вод, що скидаються Добротвірською ТЕС в р. Західний Буг, оформлені актами відбору проб води від 11.03.2010 року, 15.03.2011 року та 22.03.2011 року. Дані заміри, які встановили завищення нормативів ГДС, здійснено відділом інструментально-лабораторного та радіаційного контролю Держекоінспекції у Львівській області Міністерства охорони НПС України за участі представників лабораторії Добротвірської ТЕС.

В матеріалах справи наявні копії свідоцтва № РЛ 806/06 про атестацію відділу аналітичного контролю Державного управління охорони НПС в Львівській області, що видане 23.08.2006 року та чинне до 23.08.2011 року, та свідоцтва № РЛ 1499/10 про атестацію хімічної лабораторії Добротвірської ТЕС ВАТ "Західенерго", що видане 20.01.2010 року та дійсне до 20.01.2014 року. Тобто, аналіз води проводився лабораторіями, що пройшли відповідну атестацію та діяли на підставі дійсних на момент проведення перевірки свідоцтв.

Судом не береться до уваги твердження позивача про те, що відповідачем при встановленні факту перевищення норм ГДС взято до уваги показники (фактичні концентрації) в мг/л, а слід було б брати до уваги в г/год., оскільки дозволом на спеціальне водокористування № Укр.-527-10/льв. ГДС Добротвірської ТЕС встановлено, що при здійсненні спеціального водокористування фактичні концентрації обчислюються в мг/л, а фактичні скиди - в г/год.

Відтак, оскільки актом № 39/70 від 15-22.03.2011 року встановлено перевищення ГДС в мг/л по таких показниках: завислі речовини, амоній, азот амонійний, БСК5, БСКп, ХСК, залізо загальне, фосфати, і матеріалами справи не спростовано цього факту, суд вважає, що, Добротвірською ТЕС було допущено порушення норм гранично допустимих скидів.

Звідси випливає і обов'язок позивача по виконанню вимог припису Держекоінспекції у Львівській області № 39 від 22.03.2011 року, що в частині досліджуваних пунктів №№ 18, 19 виданий правомірно.

Крім того, судом не виявлено порушення контролюючим органом законодавства при здійсненні своїх повноважень в процесі проведення перевірки.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що, в свою чергу, зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із ч.1 та ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

За наслідками розгляду справи суд доходить висновку про те, що позовні вимоги є безпідставними, не обґрунтованими, а тому не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати позивачу у даній справі не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 12.03.2013 року.

Головуюча суддя Потабенко В.А.

Суддя Мричко Н.І.

Суддя Гулик А.Г.