Постанова № 30684454, 10.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 р. Справа № 804/2175/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріНовченко Є.Ю. за участю: представника позивача представника відповідача Слюсар Д.В. Герасімова О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасоптіма» до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кривбасоптіма» звернулось до суду з позовом до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.12.2012 року №0000112303 та №0000082303.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 03.12.2012 року №4265/220/30001532, про віднесення позивачем до витрат діяльності одночасно і витрати, не пов'язані із провадженням господарської діяльності, витрати, не підтвердженні обов'язковими документами, а до податкового кредиту суми податку віднесені без зв'язку із господарською діяльністю, без підтвердження податковими накладними є незаконними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі даного акту перевірки, підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що висновки про вчинені позивачем порушення, зроблені в акті перевірки, відповідають фактичним обставинам, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України, а тому скасуванню не підлягають. Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Криворізькою центральною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби було проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасоптіма» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року.

За результатами вказаної перевірки було складено акт від 03.12.2012 року №4265/220/30001532, висновками якого встановлено порушення:

- п.44.1, п.44.6 ст.44, п.138.2 ст.138, пп.139.1.1, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 607 344 грн.;

- п.198.3 ст.198, п.198.2 ст.198, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 528 125 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена законодавством України. Так, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно якої первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо), які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З матеріалів справи вбачається, що 20 липня 2011 року між ТОВ «Елемент-СА» та товариством з обмеженою відповідальністю «Кривбасоптіма» укладено договір поставки нафтопродуктів №82/150, на виконання якого ТОВ «Елемент-СА» здійснило поставку дизельного палива товариству з обмеженою відповідальністю «Кривбасоптіма».

Крім того, між товариством з обмеженою відповідальністю «Усмарь» (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір поставки №УМ-07/165 від 05.08.2011 року. На виконання даного договору ТОВ «Усмарь» поставило товариству з обмеженою відповідальністю «Кривбасоптіма» паливо дизельне на загальну суму 1 271 280,00 грн., в т.ч. ПДВ - 211 880,00 грн.

Зі змісту акта перевірки та заперечень судом встановлено, що відповідачем зроблено висновок про відсутність підстав для оприбуткування нафти і нафтопродуктів у складському обліку, відображення на відповідних рахунках бухгалтерського обліку та визначення понесених витрат, оскільки позивачем не надано до перевірки акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю та формою N5-НП.

Проте суд не погоджується з таким твердженням відповідача з огляду на наступне.

Пунктом 5.1.1 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України 20.05.2008 року N 281/171/578/155 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за N 805/15496 встановлено, що приймання нафти і нафтопродуктів за кількістю здійснюється відповідно до вимог цієї Інструкції та договорів постачання, купівлі-продажу тощо.

Так, договором поставки нафтопродуктів №82/150 від 20.07.2011 року, укладеним між ТОВ «Елемент-СА» та ТОВ «Кривбасоптіма», та договором поставки №УМ-07/165 від 05.08.2011 року, укладеним між ТОВ «Усмарь» та позивачем, було встановлено, що «за результатами поставки товару сторонами підписується акт прийому-передачі товару у термін не пізніше 5 робочих днів з моменту одержання покупцем акту прийому-передачі товару, покупець зобов'язаний підписати акт прийому-передачі і один оригінальний екземпляр постачальнику направити по факсу з одночасним відправленням оригіналу» (п.6.4.1 договору №УМ-07/165 від 05.08.2011 року); «за результатами поставки партії товару, що відбулася, сторони складають та підписують видаткові та товарно-супровідні документи на поставлений товар» (п. 6.2 договору №82/150 від 20.07.2011 року).

Судом встановлено, що зобов'язання сторін за вищезазначеними договорами були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується актами приймання-передачі відповідних нафтопродуктів, рахунками-фактурами, накладними, податковими та видатковими накладними, а також платіжними дорученнями щодо платежів, здійснених позивачем на користь ТОВ «Елемент-СА» та ТОВ «Усмарь». Саме ці документи підтверджують, що понесені ТОВ «Кривбасоптіма» витрати на оплату нафтопродуктів підлягають врахуванню при визначенні об'єкта оподаткування, оскільки нафтопродукти одержані, даний товар призначений для використання в господарській діяльності з оптового та роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів.

Крім того, суд звертає увагу, що наявність або відсутність акту за формою 5-НП не підтверджує та не спростовує факт одержання товару. Покупець, що не виконав приймання товару за актом форми 5-НП, несе ризик невизнання його претензій постачальником щодо якості, кількості товару, пошкодження цистерн, пломб або з інших питань.

Посилання відповідача на відсутність паспорту якості та сертифікату відповідності на придбані товари судом не береться до уваги, оскільки сертифікат відповідності (паспорт якості) не є документом, що підтверджує здійснення витрат.

Відповідно до положень Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Податкового Кодексу (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.1).

Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до абзац першого пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що придбання позивачем товарів підтверджується належним чином оформленими документами, ним сплачено постачальнику у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, тобто позивачем виконані всі вимоги податкового законодавства щодо формування податкового кредиту.

Окремо суд вважає за необхідне надати оцінку висновкам відповідача про факти поставок товарів товариству з обмеженою відповідальністю «Кривбасоптіма». Так, в акті перевірки від 03.12.2012 року №4265/220/30001532 відповідач посилається на акт ДПІ у Рівненському районі про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Усмарь», згідно висновків якого правочини про придбання нафтопродуктів ТОВ «УСМАРЬ» у ТОВ «Торговий дім «Енергія» визнано недійсними на підставі відсутності мети настання реальних наслідків. Проте встановлення податковим органом під час перевірки фактів наявності або відсутності намірів щодо настання правових наслідків, дійсності або недійсності правочинів не відповідають вимогам Цивільного кодексу України.

В акті перевірки від 03.12.2012 року №4265/220/30001532 містяться відомості про ТОВ «Елемент-СА», одержані від ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м.Києва, відповідно до яких станом на 26.09.2012 року підприємство було відсутнє за місцем реєстрації. Проте, в той же час надана інформація, що ТОВ «Елемент-СА» у період здійснення поставки нафтопродуктів ТОВ «Кривбасоптіма» (липень, вересень 2011 року) згідно довідки ЄДРПОУ здійснювало оптову торгівлю паливом, мало розрахункові рахунки, подавало податкову звітність до жовтня 2012 року. За даними Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання в розрізі контрагентів на рівні ДПА України не встановлено розбіжностей між сумами задекларованого податкового зобов'язання ТОВ «Елемент-СА» та податкового кредиту ТОВ «Кривбасоптіма».

Враховуючи викладене, документи, які були досліджені судом, відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак в повній мірі підтверджують правомірність віднесення позивачем валових витрат та формування податкового кредиту у відповідні податкові періоди по господарським операціям з контрагентами.

Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності порушень позивачем податкового законодавства, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, такими, що спростовуються матеріалами справи та прийняті із порушенням норм чинного законодавства, а отже підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасоптіма» до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 17.12.2012 року № 0000112303 та №0000082303.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасоптіма» судові витрати у розмірі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 15 квітня 2013 року

Суддя В.В. Степаненко