Рішення № 30684049, 15.04.2013, Верхньорогачицький районний суд Херсонської області

Справа № 651/77/13-ц

Провадження № 2/651/23/13

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.04.2013 року

Верхньорогачицький районний

суд Херсонської області в складі:

під головуванням судді ФЕДОРЯКИ О.Г.

при секретарі ТАРАН О.В.

судового розпорядника КРИШТАЛЯ Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Верхньорогачицького районного суду Херсонської області смт. Верхній Рогачик Верхньорогачицького району Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ліквідаційної комісії Державного закладу « Верхньорогачицької районної санітарно-епідеміологічної станції» Міністерства охорони здоров'я України про стягнення вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунків,

В С Т А Н О В И В:

05.03.2013 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ліквідаційної комісії Державного закладу « Верхньорогачицької районної санітарно-епідемічної станції» Міністерства охорони здоров'я України про стягнення суми вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунків, в якій вказала, що вона з 28.07.1992 року працювала у Державному закладі «Верхньорогачицька районна санітарно - епідеміологічна станція», що підтверджується записами в її трудовій книжці НОМЕР_1.

Відповідно до наказу про звільнення, на підставі ч.1 ст. 40 КЗпП України її звільнено із займаної посади, а саме: в зв'язку з ліквідацією закладу, що підтверджується копією Наказу ДЗ «Верхньорогачицька районна санітарно - епідеміологічна станція» № 9 від 29.12.2012 року «Про звільнення в зв'язку з ліквідацією закладу». На час звільнення позивач займала посаду - лаборанта бактеріологічної лабораторії.

Згідно з ч.1 ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 ст. 36 та п.п. 1,2,6 ст. 40 КЗпП України, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середньомісячного заробітку, позивач має право на вихідну допомогу.

Згідно ст.ст. 47,116 КЗпП України, відповідач зобов'язаний в день звільнення, тобто 29.12.2012 року, оскільки позивач в цей день працювала, провести з нею розрахунок, виплативши всі належні їй суми.

Керуючись вищевказаними нормами законодавства, ОСОБА_2 неодноразово зверталася до керівництва установи та бухгалтерії з вимогою виплатити вихідну допомогу, але їй було відмовлено, мотивуючи це тим, що відсутні кошти для виплат вихідної допомоги для працівників, звільнених на підставі ч.1 ст. 40 КЗпП України. Вихідну допомогу позивачу на сьогоднішній день не виплачено.

Згідно з ч.1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки.

Нараховані, але не виплачені ОСОБА_2 кошти, згідно розрахунку

заробітної плати за грудень 2012 року становлять: вихідна допомога: 2104 гривні 91 копійка, компенсація за невикористану відпустку - 934 гривні 66 копійок. Всього до видачі - 2583 гривні 63 копійки, з врахуванням утриманої суми податку на доходи фізичних осіб - 455 гривень 94 копійки, без врахування суми єдиного соціального внеску в сумі - 33 гривні 65 копійок.

Відповідно ст. 117 КЗпП України ОСОБА_2 має право на виплату середньомісячної заробітної плати за період з 30.12.2012 року по 29.01.2013 року включно (оскільки з 30 січня 2013 року ОСОБА_2 розпочато виплату допомоги по безробіттю відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття») в сумі 1778 гривень 62 копійки, з врахуванням утриманої суми податку на доходи фізичних осіб в сумі 313 гривень 88 копійок виходячи з розрахунку що середньоденний заробіток позивача становить 67 гривень 50 копійок.

Спору про розмір належних позивачу до виплат сум між ОСОБА_2 та відповідачем немає. Розмір належної їй до виплат суми підтверджується наданими розрахунками.

Тому, позивач ОСОБА_2 просила суд стягнути з ліквідаційної комісії Державного закладу « Верхньорогачицької районної санітарно-епідеміологічної станції» Міністерства охорони здоров'я України на її користь 2583 гривні 63 копійки вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку. Стягнути з відповідача виплату середньомісячної заробітної плати за період з 30.12.2012 року по 29.01.2013 року включно в сумі 1778 гривень 62 копійки. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати.

11.04.2013 року в судовому засіданні за клопотанням позивача замінено первісного відповідача ліквідаційну комісію Державного закладу « Верхньорогачицької районної санітарно-епідемічної станції» Міністерства охорони здоров'я України належним відповідачем по справі - Державний заклад « Верхньорогачицької районної санітарно-епідемічної станції» Міністерства охорони здоров'я України, оскільки позивач ОСОБА_3 перебувала в трудових відносинах з Державним закладом « Верхньорогачицькою районною санітарно-епідеміологічною станцією» Міністерства охорони здоров'я України, який на момент розгляду справи в суді не припинив статусу юридичної особи.

15.04.2013 року в судовому засіданні позивач ОСОБА_2 заявлені вимоги до належного відповідача Державного закладу « Верхньорогачицької районної санітарно-епідемічної станції» Міністерства охорони здоров'я України підтримала в повному обсязі і просила суд стягнути з Державного закладу « Верхньорогачицької районної санітарно-епідеміологічної станції» Міністерства охорони здоров'я України на її користь 2583 гривні 63 копійки вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку. Стягнути з відповідача виплату середньомісячної заробітної плати за час затримки за період з 30.12.2012 року по 29.01.2013 року включно в сумі 1778 гривень 62 копійки. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше як за один місяць.

Представник відповідача Державного закладу « Верхньорогачицької районної санітарно-епідеміологічної станції» в Херсонській області Ткач Ольга Анатоліївна в судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі та пояснила, що на підставі наказу №176-0 від 21 вересня 2012 року Міністерства охорони здоров'я України - було ліквідовано державні заклади, установи та організації, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України. Вказаним наказом затверджено персональний склад ліквідаційних комісій юридичних осіб, встановлено, що голови ліквідаційних комісій здійснюють керівництво відповідними юридичними особами до завершення процедури їх ліквідації у встановленому законодавством порядку. Уповноважено голів ліквідаційних комісій у двомісячний строк з моменту реєстрації наказу здійснити в установленому законодавством України порядку заходи щодо ліквідації юридичних осіб; персонально попередити працівників юридичних осіб про їх вивільнення у зв'язку з ліквідацією юридичних осіб у встановлений законодавством термін; дотриматися прав та інтересів працівників юридичних осіб при ліквідації відповідно до вимог законодавства України; провести в установленому законом порядку інвентаризацію, заходи щодо стягнення дебіторської та погашення кредиторської заборгованості, скласти ліквідаційний баланс та подати його на затвердження до Міністерства охорони здоров'я України.

На виконання наказу №176-0 від 21 вересня 2012 року Міністерства охорони здоров'я -

Верхньорогачицькою районною санітарно-епідеміологічною станцією видано наказ № 1 від

02.10.2012 року « Про ліквідацію Державного закладу « Верхньорогачицька районна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України, згідно якого затверджено склад ліквідаційної комісії та установлено, що з моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження управління справами Державного закладу « Верхньорогачицька районна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України. Згідно вказаного наказу вона призначена головою ліквідаційної комісії. 05.10.2012 року в газеті « Рідний край» опубліковано оголошення про ліквідацію Державного закладу « Верхньорогачицька районна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України, встановлено порядок та строк подання кредиторами своїх вимог. У встановлений законом двохмісячний термін з моменту реєстрації наказу про ліквідацію було здійснено персональне попередження кожного працівника про їхнє звільнення із займаних посад у зв'язку з ліквідацією Державного закладу « Верхньорогачицька районна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України. Вихідна допомога дійсно не була виплачена звільненим працівникам, як це передбачено вимогами ст. 116 КЗпП України. Ліквідаційна комісія дійсно прийняла повноваження управління справами Державного закладу « Верхньорогачицька районна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України, але коштів на розрахунок із звільненими працівниками комісія не має. На виконання наказу № 47 від 22.01.2013 року Міністерства охорони здоров'я «Про передачу майна до сфери управління Держсанепідемслужби України» - проведено та затверджено акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу Державного закладу « Верхньорогачицька районна санітарно-епідеміологічна станція» із сфери Міністерства охорони здоров'я України до Державної санітарно-епідеміологічної служби України, а також складено баланс « Верхньорогачицької районної санітарно-епідеміологічної станції», де зазначена і заборгованість по розрахунку із звільненими працівниками. Але, до цього часу кошти на погашення заборгованості виділені не були. ОСОБА_2 дійсно працювала у Верхньорогачицькій районній санітарно-епідеміологічній станції починаючи з 28.07.1992 року на посаді лаборанта бактеріологічної лабораторії. Згідно наказу № 9 від 29.12.2013 року Державного закладу « Верхньорогачицької районної санітарно-епідеміологічної станції» ОСОБА_2 звільнена із займаної посади у зв'язку з ліквідацією закладу. Згідно розрахунку заборгованості вихідна допомога та компенсація за невикористану відпустку ОСОБА_2 складає 2583 гривні 63 копійки, які ОСОБА_2 не отримала до цього часу у зв'язку з відсутністю грошових коштів. На день розгляду справи в суді, а саме 15.04.2013 року Державний заклад « Верхньорогачицька районна санітарно-епідеміологічна станція» із сфери Міністерства охорони здоров'я України перебуває в стані припинення підприємницької діяльності, тобто не припинив статусу юридичної особи і проводить всі міри для виплати заборгованості вихідної допомоги звільненим працівникам та коштів за затримку виплати вихідної допомоги.

Вивчивши матеріали даної цивільної справи, приймаючи до уваги пояснення позивача та представника відповідача суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають повному задоволенню з таких підстав:

Позивач ОСОБА_2 дійсно перебувала в трудових відносинах з Державним закладом « Верхньорогачицька районна санітарно-епідеміологічна станція» починаючи з 28.07.1992 року по 29.12.2012 року, що підтверджено копією трудової книжки НОМЕР_1 ( а.с.а.с. 10,11).

Згідно наказу № 9 від 29.12.2012 року Державного закладу « Верхньорогачицька районна санітарно-епідеміологічна станція» «Про звільнення у зв'язку з ліквідацією закладу» ( а.с.7) - ОСОБА_2 звільнено з посади водія 29.12.2012 року у зв'язку з ліквідацією закладу, на підставі вимог ст. 40 ч.1 КЗпП України.

Відповідно до розрахункового листа ( а.с.20) - ОСОБА_2 нарахована вихідна допомога при звільненні в сумі 2014 гривень 91 копійка та грошова компенсація за невикористану відпустку в сумі 934 гривні 66 копійок.

Як встановлено в судовому засіданні нараховані розрахункові кошти ОСОБА_2 станом на 15.04.2013 року не виплачені, що є порушенням вимог ч.1 ст.44 КЗпП України, де вказано, що при звільнені працівника за п.1 ст.40 КЗпП України йому виплачується вихідна допомога у розмірі не менше однієї середньої заробітної плати та статті 116 КЗпП України, де вказано, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому відідприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день

звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Крім того, статтею 83 ч.1 КЗпП України встановлено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні відпустки.

Судом також встановлено, що на виконання наказу Міністерства охорони здоров'я від 21.09.2012 р. № 176-о «Про ліквідацію бюджетних закладів, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я» ( а.с.а.с.26-28) - санітарно-епідеміологічні станції знаходяться у стані припинення підприємницької діяльності

Відповідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09.04.2013 року ( а.с.79) - станом на 09.04.2013 року Державний заклад « Верхньорогачицька районна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України перебуває в стані припинення підприємницької діяльності.

Статтею 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Згідно вимог п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 року, нарахування і оплата прибуткового податку є відповідним обов'язком працедавця, у зв'язку з чим судом призначається сума до виплати без утримання податків.

Відповідно до положень п. 20 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 року, встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд, на підставі ст. 117 КЗпП, стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

В зв'язку з наданими обставинами по справі, суд прийшов до висновку про задоволення позову і в частині вимог про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, а саме з 30 грудня 2012 року по 29 січня 2013 року включно в сумі 1778 гривень 62 копійки.

виходячи з розрахунку : 31 х 67,50 - 313,88 = 1778 гривень 62 копійки. Де,

-31 - тривалість днів затримки виплати коштів;

- 67,50 грн. - сума середньоденної заробітної плати;

- 313,88 - податок на доходи фізичних осіб.

Згідно вимог ст. 5 Закону України « Про судовий збір» - від сплати судового збору звільняються: позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Згідно вимог ст. 88 ч.3 ЦПК України - якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи вищевказане суд вважає за необхідне стягнути з Державного закладу « Верхньорогачицької районної санітарно-епідеміологічної станції» Міністерства охорони здоров'я України на користь ОСОБА_2 2583 гривні 63 копійки вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку, без утримання прибуткового податку. Також, стягнути з відповідача виплату середньомісячної заробітної плати за період затримки починаючи з 30.12.2012 року по 29.01.2013 року включно в сумі 1778 гривень 62 копійки.

Крім того, враховуючи вимог ст. 5 ЗУ « Про судовий збір» та ст. 88 ч.3 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 229 гривень 40 копійок.

Керуючись: ст. 5 ЗУ « Про судовий збір», ст. ст. ст. 40 ч.1, 44, 83 ч.1, 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 3,10,11,57,60, 61, 88 ч.3, 213-215, ЦПК України, п.п.6, 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Державного закладу « Верхньорогачицька районна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України про стягнення вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунків - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного закладу « Верхньорогачицької районної санітарно-епідеміологічної станції» Міністерства охорони здоров'я України на користь ОСОБА_2 2583 гривні 63 копійки вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку, без утримання прибуткового податку.

Стягнути з Державного закладу « Верхньорогачицької районної санітарно-епідеміологічної станції» Міністерства охорони здоров'я України на користь ОСОБА_2 середньомісячну заробітну плату за час затримки за період з 30.12.2012 року по 29.01.2013 року включно в сумі 1778 гривень 62 копійки.

Стягнути з Державного закладу « Верхньорогачицької районної санітарно-епідеміологічної станції» Міністерства охорони здоров'я України судовий збір в розмірі 229 гривень 40 копійок на користь держави р/р 31210206700091 код ЄДРПОУ 37879164 УДК м. Херсон МФО 852010 код платежу 22030001 отримувач платежу УДКСУ у Верхньорогачицькому районі.

Рішення суду в частині стягнення середньомісячної заробітної плати підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Херсонської області протягом десяти днів з дня його винесення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається через Верхньорогачицький районний суд Херсонської області

ГОЛОВУЮЧИЙ :