Постанова № 30681985, 11.04.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 квітня 2013 р. Справа №801/2286/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Проніні Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Євпаторійський рибзавод»

до Державної податкової інспекції у м.Євпаторії АРКрим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача - не з'явився.

від відповідача - Шилін В.С. - пред-к, дов. № 1092/10/10-24 від 11.03.2013 р.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Євпаторійський рибзавод» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Євпаторії АРКрим Державної податкової служби (далі відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 21.12.2012 р. № 0000892304 ,№ 0000882304, № 0000902304 та від 28.01.2013 р. № 0000122304 та № 0000132304. Вимоги мотивовані тим, що представники податкового органу при проведенні документальних позапланових виїзних перевірок зробили помилкові висновки про порушення позивачем вимог ПК України.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні , яке відбулось 18.03.2013р., надав заперечення на позов (вих. №1207/10/10-15 від 15.03.2013 р.), в яких зазначив,що відсутні підстави для задоволення позову.

Розгляд справи неодноразово відкладався для надання позивачу часу для підготовки додаткових доказів.

До суду 11.04.2013 р. надійшло клопотання позивача про продовження розгляду справи без участі його представника на підставі залучених до неї документів.

У судовому засіданні 11.04.2013 р. представник відповідача наполягав на відсутності підстав для задоволення позову, вважав можливим продовжити розгляд справи без участі представника позивача.

Суд, вивчивши думку представника відповідача, приймаючи до уваги клопотання позивача, керуючись ст. 128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд справи на підстави залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ

Працівниками відповідача проведено позапланову документальну виїзну перевірку позивача з питань своєчасності , достовірності та повноти нарахування податку на прибуток та ПДВ при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Агростройперспектива» та ТОВ «Укрбудранссервіс» за період з 01.04.2011 р. по 30.09.2011р., за результатами якої 04.12.2012 р. складено акт № 1983/22-03/20663004.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано встановлення факту порушення п.44.1 ст.44, п.п. 138.1., п. 138.2. , п.п. 138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п. 139.1.9. п.139.1 ст. 139 ПК України , в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 8627 грн., порушення п. 198.1, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п. 200.1 ст.200 ПК України , в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 3502,33 грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 21.12.2012 р. прийняти податкові повідомлення-рішення №0000892304, відповідно до якого позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у розмір 8627 грн., № 0000882304 , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 3502 грн. , застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 876 грн.

Працівниками відповідача проведена позапланова документальна невиїзна перевірка позивача з питань своєчасності , достовірності та повноти нарахування ПДВ при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Агростройперспектива» за жовтень 2011р. , за результати якої 07.12.2012 р. складено акт № 2024/22-03/20663004 , в якому зроблений висновок про порушення позивачем п. 198.1, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п. 200.1 ст.200 ПК України , в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду , на загальну суму 4000 грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 21.12.2012 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000902304 , відповідно до якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за жовтень 2012 р. на 4000 грн.

Позивач, скористувавшись правами , передбаченими Податковим кодексом України , оскаржив 29.12.2012 р. до ДПС в АРК податкові повідомлення - рішення відповідача, прийняті 21.12.2012 р.

За результатами розгляду скарг позивача ДПС в АРК 21.01.2013 р. прийнято рішення №636/7/10.2-12 , яким залишені без змін податкові повідомлення -рішення від 21.12.2012 р.№ 0000882304 та № 0000892304 , скасоване податкове повідомлення - рішення від 21.12.2012 р. № 0000902304 , збільшено грошове зобов'язання з ПДВ , визначене у податковому повідомленні-рішенні від 21.12.212 р. № 0000882304 на суму 2046 грн.

Відповідачем 28.01.2013р. прийняти податкові повідомлення - рішення №0000122304 , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 1637грн. , застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 409грн., № 0000132304 , відповідно до якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за жовтень 2012 р. на 2363 грн.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ ІІІ якого регулює порядок сплати податку на прибуток підприємств , а розділ V визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.п. 14.1.39. ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 ПК України в редакції, яка діяла на час проведення перевірки).

Відповідно до п.п. 14.1.157 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

У ст.20 ПК України визначені права органів державної податкової служби. Згідно з п.20.1.28. ст.20 цього Кодекс органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.п.54.3.2 п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п. 53.1 ст.53 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (п.56.1. ст. 56 ПК України).

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується ( п. 56.3 ст. 56 ПК України).

У п. 60.1 ст. 60 ПК України зазначено ,що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, в тому числі, якщо, контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Вивчивши надані сторонам документи, приймаючи до уваги те,що ДПС в АРК за результати розгляду скарг позивача 21.01.2013 р. прийнято рішення №636/7/10.2-12, яким скасоване податкове повідомлення - рішення від 21.12.2012 р. № 0000902304 , суд вважає,що відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання його протиправним та скасування.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено,що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення , зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду .

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач в актах перевірки № 1983/22-03/20663004 від 04.12.2012 р. та № 2024/22-03/20663004 від 07.12.2012 р. зазначив, що платником податків не надано доказів того,що товар, придбаний у ТОВ «Агростройперспектива» та ТОВ «Укрбудранссервіс», був ним отриманий.

Судом встановлено,що позивач 10.08.2011р. уклав з ТОВ «Агростройперспектива» договір постачання №108 , предметом якого було передача йому у власність відходів рибних заморожених ( далі товар) у кількості та асортименті , визначених у накладних .Сторони домовились що постачання товару здійснювалось на умовах самовивозу.

Крім того позивач надав копію укладеного 15.07.2011р. з ТОВ «Укрбудранссервіс» договору постачання №150611, предметом якого було передача йому у власність відходів рибних заморожених ( далі товар). Сторони визначили ,що постачання товару здійснювалось на умовах самовивозу. Сторонами також 25.05.2011р. укладений договір постачання №25/05 , предметом якого було придбання позивачем відходів рибних , постачання яких здійснювалось ТОВ «Укрбудранссервіс» на склад позивача.

Позивачем надані копії податкових накладних №339 від 18.08.2011р. , оформлених ТОВ «Агростройперспектива» та № 502 від 01.07.2011 р. , оформлених ТОВ «Укрбудранссервіс», товарно-транспортних накладних ТН№ 33 від 01.07.2011р., № ТН№ 87 від 18.08.2011 р. , докази перерахування ним коштів за відходи рибні заморожені .

Вивчивши відомості, викладені в актах перевірки № 1983/22-03/20663004 від 04.12.2012 р. та № 2024/22-03/20663004 від 07.12.2012 р., суд витребував від позивача документи, яки підтверджують транспортування товару , придбаного у ТОВ «Агростройперспектива» та ТОВ «Укрбудранссервіс».

Позивачем на виконання вимог суду надана копія журналу пропуску автотранспорту на територію підприємства, після вивчення якого не був встановлений факт в'їзду на територію підприємства автомобілів , зазначених в товарно-транспортних накладних ТН№ 33 від 01.07.2011р., № ТН№ 87 від 18.08.2011 р. , яки здійснювали транспортування рибних відходів.

Залучені до матеріалів справи копії звітів по рахунку 201 за відповідні періоди часу не підтверджують факт використання позивачем товару - рибних відходів , придбаного саме у ТОВ «Агростройперспектива» та ТОВ «Укрбудранссервіс».

За таких обставин суд вважає,що не знайшло підтвердження безпідставність висновків, викладених податковим органом в актах перевірки № 1983/22-03/20663004 від 04.12.2012 р. та № 2024/22-03/20663004 від 07.12.2012 р. про відсутність доказів того,що товар, придбаний у ТОВ «Агростройперспектива» та ТОВ «Укрбудранссервіс», був отриманий платником податків , в наслідок чого матеріалами справи не підтверджено правомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту по ПДВ сум податку , нібито сплачених ним вказаним контрагентам, обґрунтованості формування ним валових витрат за період часу,що перевірявся.

В силу викладеного відсутні підстави для задоволення позову.

Під час судового засідання, яке відбулось 11.04.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 16.04.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.