Рішення № 30681253, 10.04.2013, Миронівський районний суд Київської області

10.04.2013 Єдиний унікальний № 371/271/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 року м. Миронівка № 371/ 271 /13-ц

Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Каліновської А.В.,

при секретарі Харченко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Концерну «Військторгсервіс» про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати, вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду із вищезазначеним позовом, в якому, враховуючи зменшення позовних вимог, просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість з виплати заробітної плати у розмірі 7088 грн. 93 коп., вихідну допомогу при звільненні у розмірі 7354 грн. 53 коп. та середньомісячний заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 8152 грн. 80 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач працював в Концерні «Військторгсервіс» на посаді головного спеціаліста відділу управління майном на посаді головного спеціаліста обліку та управління майном. 26 листопада 2012 року був звільнений з роботи за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України. При звільненні з роботи з ним не було проведено повного розрахунку, оскільки відповідач має заборгованість по заробітній платі за період з 01 вересня 2012 року по 26 листопада 2012 р. в розмірі 7088 грн. 93 коп., а тому позивач просить також виплатити на його користь вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку у сумі 7354 грн. 53 коп. та середньомісячний заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 8152 грн. 80 коп.

Позивач зменшені ним позовні вимоги підтримав та не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, однак свого представника до суду не направив, причини неявки не повідомив.

Зі згоди позивача, в силу ст. 224 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що позивача працював в Концерні «Військторгсервіс», з 05 липня 2012 року його було переведено на посаду головного спеціаліста відділу торгівлі та організації харчування Концерну «Військторгсервіс». 26 листопада 2012 року позивача звільнено з займаної посади за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України. Вказані обставини підтверджуються копіями трудової книжки позивача, штатним розкладом, наказами генерального директора Концерну «Військторгсервіс» від 05 липня 2012 року №100-а про призначення на посаду та прийняття на роботу та від 26 листопада 2012 року №195-а про звільнення.

Відповідно до ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Частиною першою статті 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Встановлено, що на час звільнення позивача відповідач має перед ним заборгованість по заробітній платі в розмірі 7088 грн. 93 коп., що підтверджується розрахунковим листом за листопад 2012 року. Судом встановлено, що станом на час розгляду справи, заборгованість по заробітній платі перед позивачем відповідачем не погашено.

Отже, на момент звільнення розрахунок з позивачем у встановленому порядку не було проведено.

Встановлено, що розрахункові кошти позивачу не виплачено при звільненні з вини відповідача, факт відсутності вини у невиплаті розрахункових коштів відповідачем не доводився. Спір щодо розміру розрахункових коштів між сторонами не виникав. Вказані обставини є підставою для виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку, строк якої триває з часу звільнення з 26 листопада 2012 року.

Розрахунок середнього заробітку проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08.02.1995 року № 100.

Позивачем надано розрахунок розміру середньомісячного заробітку за час затримки заробітної плати, що становить 8152 грн. 80 коп., який не перевищує суми розрахунку відповідно до вищезазначеного Порядку.

В силу ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи вищезазначене, позовна вимога щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягає задоволенню в межах заявлених позовних вимог.

Позивачем також заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача вихідну допомогу при звільненні у розмірі тримісячного середнього заробітку у сумі 7354 грн. 53 коп.

Відповідно до положень ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору працівникові виплачується вихідна допомога внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Враховуючи положення вищезазначеної статті, працівникові звільненому на підставі ст. 38 КЗпП України виплачується вихідна допомога у разі його звільнення у зв'язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю. В матеріалах справи відсутні докази щодо звільнення позивача за власним бажанням у зв'язку порушенням відповідачем трудового законодавства, а тому у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з відповідача вихідної допомоги слід відмовити.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір.

На підставі ст.ст. 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 21,31 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 88, 131, 212 - 215, 218, 223 - 226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Концерну «Військторгсервіс» (код ЄДРПОУ 33689922, 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 28-А) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 7088 грн. 93 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 8152 грн. 80 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Концерну «Військторгсервіс» в дохід держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржене позивачем протягом десяти днів з дня проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 233 ЦПК України.

Суддя підпис А.В. Каліновська

згідно з оригіналом

Суддя А.В. Каліновська