Рішення № 30679870, 08.04.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.04.13 р. Справа № 5006/19/50/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючої судді Демідової П.В., суддів Риженко Т.М., Левшиної Г.В.

При секретарі судового засідання Самойловій К.Є.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м. Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Банк Фамільний», м. Донецьк

про стягнення збитків в сумі 80 475,00 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Кисельова Н.А. за довіреністю.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

08.04.2013р. з 14.30 год. по 14.40 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк», м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк Фамільний», м. Донецьк про стягнення збитків в сумі 80 475,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань, встановлених п.1.1 договору №1-Ф від 17.02.2005р. на прийом, підготовку та передачу в електронному виді платежів від населення за житлово-комунальні послуги, внаслідок чого позивачем неодержані доходи в розмірі 1,5% від перерахованих платежів.

Ухвалою суду від 14.08.2012р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №5006/19/50/2012.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування у відповідача реєстрів платежів до підприємств згідно з Додатком №1 до Договору на приймання та передачу в електронному вигляді платежів від населення за житлово-комунальні послуги від 17.02.2005р. між ТОВ «Банк Фамільний» та ВАТ «Ощадбанк» з додатковими угодами, за виключенням ККП «Донецькміськтепломережа», та витребування реєстрів отриманих платежів від відповідних підприємств. Обґрунтовуючи доцільність витребування у відповідача вищевказаних документів, позивач посилається на передбачене законом право збільшити розмір позовних вимог за результатами дослідження зазначених доказів.

За приписами ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.

Позивачем не надано жодного обґрунтування та жодного доказу, яки б свідчили про можливість існування збитків позивача від перерахування відповідачем комунальних платежів на рахунки підприємств (крім КП «Керуюча компанія Будьонівського району м Донецька» та КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського району» ), зазначених в Додатку № 1 до Договору на приймання та передачу в електронному вигляді платежів від населення за житлово-комунальні послуги від 17.02.2005р.

Виходячи з викладеного, зі змісту ст. 38 ГПК України, законною підставою для витребування доказів визначено їх необхідність для вирішення спору по суті, тобто розгляду наявних позовних вимог, а не тих, що гіпотетично можуть виникнути в майбутньому у зв'язку з наданням витребуваних доказів.

З огляду на наведені обставини клопотання позивача про витребування доказів судом не задоволено.

Позивач в позивній заяві просить суд після отримання доказів, провести звірку отриманих від відповідача платежів з даними комунальних підприємств, зазначених в Додатку № 1 до договору, та реєстром Відповідача, для підтвердження позовних вимог. Суд наголошує, що за приписами ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. За таких обставин, керуючись пп. 2, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача в цієї частині.

01 жовтня 2012р. через канцелярію суду відповідачем наданий відзив №1/020-1845 від 28.09.2012р. на позовну заяву, в якому він заперечив проти позовних вимог

За клопотанням сторін розгляд справи №5006/19/50/2012 відкладався на підставі ст. 77 ГПК України.

Протягом судового розгляду справи сторонами неодноразово надавались письмові пояснення, долучені судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 08.04.2013р. представник відповідача проти позову заперечив, представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст.33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

Встановив:

17 лютого 2005р. між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (далі - банк, правонаступником якого є позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Банк Фамільний» (далі - банк-агент, правонаступником якого є відповідач), укладений договір, відповідно до п.1.1 якого (в редакції додаткової угоди №2 від 31.03.2011р.) банк доручає, а банк-агент приймає на себе зобов'язання, використовуючи бази даних особових рахунків і нормативно-довідкову інформацію, власником яких є банк, приймати платежів від населення за житлово-комунальні послуги, передавати в банк в електронному вигляді реєстр прийнятих платежів і в повному обсязі перераховувати банку кошти, прийняті на користь підприємств, наведених у додатках №№ 1, 2 до даного договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно з п.2.2.3 договору (в редакції додаткової угоди №2 від 31.03.2011р.), банк агент зобов'язаний до 9-30 дня, наступного за днем приймання платежів, передавати банку реєстри прийнятих платежів і у випадку одержання позитивного підтвердження про приймання відповідно до п.2.1.4 даного договору, до 12-00 того ж дня перераховувати відповідні кошти на рахунок №37394703, МФО 335106, ЄДРПОУ 09334702. сума перерахованих грошових коштів повинна суворо відповідати сумі, зазначеній в переданому реєстрі, за винятком платежів, прийнятих на адресу організацій, наведених в Додатку №3.

За виконання банком-агентом робіт з приймання платежів від населення на користь комунальних підприємств банк щомісяця і не пізніше 3-го робочого дня з моменту підписання акту звіряння розрахунків сплачує комісійну винагороду банку-агентові на рахунок №37391006010600, МФО 334840, ЄДРПОУ 20042839, згідно з визначеними додатками №1 та №2 додатками до даного договору (п.3.2 в редакції додаткової угоди №2 від 31.03.2011р.). Зокрема, комісійна винагорода банка-агента за приймання платежів на користь КП «КК Пролетарського району міста Донецька», КП «КК Будьонівського району міста Донецька», КП «СЄЗ Ворошиловського району м. Донецька» складає 0,5% від загальної суми прийнятих платежів за день.

Водночас, за умовами п.3.3 договору за виконані ПАТ «Банк Фамільний» роботи з контролю, формування і передачі реєстрів вищевказаним комунальним підприємствам ПАТ «Ощадбанк» сплачує комісійну винагороду за кожний запис у реєстрі платежів, прийнятих на користь цих підприємств. Величина винагороди наведена в Додатку №3 до даного договору. Оплата проводиться не пізніше 3-го робочого дня з моменту підписання акт звіряння розрахунків на підставі рахунку, наданого банком, з відбиттям кількості платежів у розрізі балансової філії (п.3.3)

Відповідно до п.8.2-8.3, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом одного року з дати його укладення. Якщо за місяць до закінчення строку дії договору сторони не заявили про намір розірвати договір або змінити його умови, він вважається пролонгованим на невизначений строк. При порушенні банком-агентом умов цього договору та правил обміну банк має право розірвати його в односторонньому порядку, попередив банк-агент про це за 10 днів.

З урахуванням зазначеного положення договору ПАТ «Державний ощадний банк України» звернулось до ПАТ «Банк Фамільний» з листом №37-7/1/110/2928 від 14.10.2011р., в якому повідомило про розірвання договору №1-Ф від 17.02.2005р. в односторонньому порядку.

З огляду на наведені обставини та беручи до уваги відсутність заперечень сторін, суд робить висновок, що наразі договірні зобов'язання між сторонами за договором №1-Ф від 17.02.2005р. на приймання, підготовку та передання в електронному вигляді платежів від населення за житлово-комунальні послуги є припиненими.

В обґрунтування правомірності стягнення з відповідача збитків позивач посилається на наступні обставини:

- невиконання відповідачем обов'язку щодо перерахування платежу Толкачової В.І. 03.10.2011р. в сумі 50,00 грн. на рахунок позивача, що підтверджується її заявою про відсутність у ЄРЦ відомостей про її платіж;

- невиконання відповідачем обов'язку щодо перерахування платежу Бродської І.В. 13.10.2011р. в сумі 84,67 грн. на користь КП «СЕЗ Ворошиловського району м. Донецька» на рахунок позивача;

- розбіжність між фактично перерахованими на користь КП «КК Будьонівського району м. Донецька» платежів з квартплати в сумі 16 929,76 та платежів за вивіз ТБО в сумі 2 058,44 грн., підтвердженими листом №784 від 22.06.2012р., з відомостями ЄРЦ, в якому відображено перерахування платежів з квартплати в сумі 7 926,00 грн. та за вивід ТБО в сумі 821,18 грн.;

- відсутність у базі ЄРЦ платежів, отриманих КП «КК Пролетарського району м. Донецька» у період 31.10.2008р.-31.10.2011р, внаслідок чого позивачем не отримано з них комісійну винагороду.

01 жовтня 2012р. позивачем наданий розрахунок заборгованості ПАТ «Банк Фамільний», в якому зазначено наступне:

- сума збитків за платежем Бродської І.В. складає 1,27 грн., виходячи з розміру платежу 84,67 грн. та різниці між комісійною винагородою ПАТ «Ощадбанк» за договором №23-66/5-101 від 19.09.2003р. на приймання платежів по єдиному платіжному документу в системі автоматизації касової роботи в розмірі 2%, укладеного з КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського району міста Донецька», та комісійною винагородою ПАТ «Банк Фамільний» в розмірі 0,5% за договором №1-Ф від 17.02.2005р. на приймання, підготовку та передання в електронному вигляді платежів від населення за житлово-комунальні послуги;

- сума збитків за платежами на користь КП «Керуюча компанія Будьонівського району міста Донецька» за період 20.08.2009р.-31.10.2011р. становить 153,63 грн., що складається зі збитків, нанесених внаслідок недоотримання позивачем комісійної винагороди в розмірі 1,5% (різниця між комісійної винагороди ПАТ «Ощадбанк» за договором №23-66/5-132 від 13.06.2007р., укладеного з КП «Керуюча компанія Будьонівського району міста Донецька», та комісійної винагороди ПАТ «Банк Фамільний» за договором №1-Ф від 17.02.2005р. на приймання, підготовку та передання в електронному вигляді платежів від населення за житлово-комунальні послуги), нарахованих на різницю між отриманими комунальною службою платежами з квартплати в сумі 16 929,76 грн., платежами за вивіз ТБО в сумі 2 058,44 грн., про що зазначено в листі №784 від 22.06.2012р., та відображеними в ЄРЦ даними щодо обсягів платежів за вищевказані послуги в сумах 7 926,00 грн. та 821,18 грн. відповідно;

- сума збитків за платежами на користь КП «Керуюча компанія Пролетарського району міста Донецька» складає 33,39 грн., розрахованих виходячи з комісійної винагороди ПАТ «Ощадбанк» в розмірі 1,5% та суми не відображених в ЄРЦ прийнятих ПАТ «Банк Фамільний» платежів загальною сумою 2 226,63 грн., відомості про які отримані за даними вибіркової звірки реєстрів платежів у період 31.10.2008р.-31.10.2011р.

Водночас, в судовому засіданні 01.10.2012р. представник позивача зазначив, що загальна сума позовних вимог про стягнення збитків в розмірі 80 475,00 грн. є приблизною та визначена ним на підставі припущень, тому не може бути ним точно розраховано. Вищевказану позицію представника позивача відображено в протоколі судового засідання 01.10.2012р.

Відповідач у відзиві на позов №1/020-1845 від 28.09.2012р. наполягав на правомірності власних дій щодо прийняття платежів на користь комунальних служб, оскільки вищевказані дії ним вчинялись на підставі договорів безпосередніх з використанням наданих йому даних, при цьому відомості ЄРУ ним не використовувались, що зумовлює відсутність в цього обов'язку сплачувати позивачу комісійну винагороду за використання даних ЄРЦ.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Банк Фамільний» та комунальними службами укладені наступні аналогічні за змістом договори на надання послуг та прийому платежів:

- договір №170/24 від 20.08.2009р. з Комунальним підприємством «Керуюча компанія Будьонівського району м. Донецька» (постачальник), згідно з п.2.1 якого постачальник доручає, а банк зобов'язується за винагороду забезпечити приймання та обробку платежів (коштів, сплачених споживачем через термінали в розрахунок за надані постачальником послуги), в тому числі шляхом укладання договорів комісії з іншими фінансовими установами на приймання та обробку платежів;

- договір №170/23 від 17.07.2009р. з Комунальним підприємством «Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька» (постачальник), згідно з п.2.1 якого постачальник доручає, а банк зобов'язується за винагороду забезпечити приймання та обробку платежів споживача (коштів, сплачених споживачем через термінали в розрахунок за надані постачальником послуги) на користь постачальника;

- договір №170/31 від 01.12.2009р. з Комунальним підприємством «Служба єдиного замовника Ворошиловського району» (постачальник), згідно з п.2.1 якого постачальник доручає, а банк зобов'язується за винагороду забезпечити приймання та обробку платежів (коштів, сплачених споживачем через термінали в розрахунок за надані постачальником послуги), в тому числі шляхом укладання договорів комісії з іншими фінансовими установами на приймання та обробку платежів.

За поясненнями відповідача №1/020-1906 від 09.10.2012р. наразі вищевказані договори є чинними, оскільки їх дія пролонгована згідно з п.7.1 у зв'язку з відсутністю повідомлення про намір їх розірвати.

Частиною 2 ст.22 ЦК України встановлено, що збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відповідно до п.1 ст.224 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Згідно абз. 4 ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, зокрема, відноситься неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка задала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Крім того, для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), так і ступінь вини в розумінні статті 1193 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.10.2011р. Толкачовою Валентиною Іллівною за допомогою терміналу №1056629 ФК ТОВ «Ай Ті Фінанс» (м. Донецьк, вул. Університетська, 12) сплачено квартирну плату в сумі 50,00 грн. (а.с.92, том І). Бродською Іриною Василівною 12.10.2011р. за допомогою терміналу №1057189 ФК ТОВ «Ай Ті Фінанс» (м. Донецьк, вул. Артема, 123) сплачено квартирну плату в сумі 84,67 грн. та плату за газ в сумі 75,33 грн. (а.с.5, том ІІІ).

22 липня 2011р. між Публічним акціонерним товариством «Банк Фамільний» (далі - банк) та Фінансовою компанією Товариство з обмеженою відповідальністю «Ай Ті Фінанс» (далі - фінансова установа) укладений договір про надання послуг з приймання платежів для подальшого переказу №170/228, відповідно до п.1.1 якого фінансова установа бере на себе зобов'язання приймати від своїх клієнтів-фізичних осіб грошові кошти в оплату товарів, робіт та послуг третіх осіб, а також здійснювати інформаційну та технологічну взаємодію між своїми клієнтами та банком з метою зарахування відповідних сум на рахунки постачальників з транзитного рахунку банку №29090003010600 .

За твердженням позивача, при прийманні вищевказаних платежів від Толкачової В.І. та Бродської І.В. відповідачем використано код ЄРЦ останніх, та всупереч умовам договору №1-Ф від 17.02.2005р. на приймання, підготовку та передання в електронному вигляді платежів від населення за житлово-комунальні послуги, прийняті платежі не були направлені на рахунок позивача, у зв'язку з чим ним не отримано комісійну винагороду загальною сумою 2,02 грн., розрахованої виходячи зі ставки в розмірі 1,5% від суми платежу, яка є різницею між комісійною винагородою ПАТ «Ощадбанк» за договором №23-66/5-101 від 19.09.2003р. на приймання платежів по єдиному платіжному документу в системі автоматизації касової роботи в розмірі 2%, укладеного з КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського району міста Донецька», та комісійною винагородою ПАТ «Банк Фамільний» в розмірі 0,5% за договором №1-Ф від 17.02.2005р.

В свою чергу, відповідач заперечує проти твердження позивача щодо неправомірного використання кодів ЄРЦ Толкачової В.І. та Бродської І.В., зазначаючи що при здійсненні вищевказаними особами платежів їх ідентифіковано за іншими ознаками, передбаченими п.3.2.5 договору №170/228 від 22.07.2011р., а саме - номер договору з отримувачем, номер особового або іншого рахунку платника у отримувача, тощо. При цьому, ПАТ «Банк Фамільний» використовується відомості про споживачів, надані йому комунальними службами у відповідності до договорів договір №170/24 від 20.08.2009р.; №170/23 від 17.07.2009р. та №170/31 від 01.12.2009р., за змістом яких ідентифікатором споживача виступає цифрова або текстова форма його ідентифікації (номер договору або лицевого рахунку, прізвище тощо).

На запит суду, Товариством з обмеженою відповідальністю «Ай Ті Фінанс» надані пояснення №136 від 25.01.2013р., в яких зазначено, що фінансовій установі не відомо, за якою інформацією здійснювалась ідентифікація платників Толкачової В.І. та Бродської І.В., та повідомлено про неможливість визначення необхідності використання кодів ЄРЦ при ідентифікації платників, платежі яких ним прийняті згідно з договором №170/228 від 22.07.2011р. (а.с.139, том IV).

16.01.2013 року відповідачем до матеріалів справи надано частина копій електронних документів, за якими здійснювався обмін інформацією з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ай Ті Фінанс» за період 22.07.11 -25.07.2011 року. В судовому засіданні 28.01.2013 року представник позивача пояснила, що обмін інформацією між ПАТ «Банк Фамільний» та ТОВ «Ай Ті Фінанс» в електронному вигляді не зберігається. За поясненнями представника надані електронні документи не мають відношення до платежів Бродської та Толкачової, однак ці документи додані ним до матеріалів справи як наглядний приклад обміну інформацією між банком та ТОВ «Ай Ті Фінанс».

За змістом ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як встановлено судом, у квитанції Бродської І.В. ідентифікація платника визначена за кодом 74091417, у квитанції Толкачової В.І. - за кодом 54044925. Позивач стверджує, що вищевказані числові комбінації є кодами ЄРЦ платників Бродської І.В. та Толкачової В.І. з огляду на наявність в них восьми цифр, що є характерним саме для кодів ЄРЦ, розроблених та запроваджених ПАТ «Ощадбанк», а також підтверджує це копією виписки з Єдиної розрахункової книжки Бродської та поясненнями в.о. керівника відділу - центр обробки комунальних платежів .

В судовому засіданні 28.01.2013 року представником відповідача не спростовувався факт належності зазначених кодів до кодів ЄРЦ.

Проте, судом проаналізовано надані відповідачем виписки з реєстрів платежів, прийнятих ПАТ «Банк Фамільний» на користь КП «СЄЗ Ворошиловського району» 07-09 жовтня 2011р. та 12 жовтня 2011р., згідно з якими особовим рахунком Толкачової В.І. є рахунок №7107496, особовим рахунком Бродської І.В. є рахунок №7011591.

Беручи до уваги, що у квитанціях ідентифікаторами платежів вищевказаних осіб є 8-цифрові комбінації (Бродська І.В. - 74091417, Толкачова В.І. - 54044925), які відрізняються від особових рахунків зазначених осіб, враховуючи пояснення позивача щодо присвоєння кодів ЕРЦ платникам комунальних послуг, суд погоджується з позицією позивача, викладеною в додаткових поясненнях від 25.01.2013р., та робить висновок, що при прийнятті ПАТ «Банк Фамільний», через ТОВ «Ай Ті Фінаннс» на користь КП «СЄЗ Ворошиловського району міста Донецька» платежів від Бродської І.В. 12.10.2011р. в сумі 84,67 грн. та від Толкачової В.І. 09.10.2011р. в сумі 50,00 грн., платники ідентифікувались за кодами ЄРЦ вищевказаних осіб.

За змістом п.1.1 Договору на приймання та передачу в електронному вигляді платежів від населення за житлово-комунальні послуги від 17.02.2005р., укладеного між позивачем та відповідачем, зазначені грошові кошти повинні були бути перераховані на рахунок позивача для подальшого їх перерахування комунальним підприємствам, на користь яких здійснено платіж.

Але, як свідчать матеріали справи, пояснення сторін, умови договору , укладеного між відповідачем та ТОВ «Ай Ті Фінанс», зазначені грошові кошти були перераховані відповідачем з транзитного рахунку №29090003010600 на рахунки комунальних підприємств, минаючи рахунок позивача.

Відповідно до п.п.1.1, 2.1.1 укладеного між ВАТ «Держаний ощадний банк України» (банк, правонаступником якого є позивач) та Комунальним підприємством «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька» (клієнт) договору №23-66/5-101 від 19.09.2003р. на приймання платежів по єдиному платіжному документу в системі автоматизації касової роботи, клієнт доручає, а банк через свої установи приймає на себе зобов'язання своїми виробничими силами і засобами здійснювати приймання від населення платежів за квартиру і перерахування цих платежів на користь клієнта по єдиному платіжному документу в системі автоматизованої касової роботи, а клієнт зобов'язується сплачувати установам банку комісійну винагороду за надані послуги в розмірі 2% від загальної суми платежів.

Разом з цим, виходячи зі змісту до п.3.3, комісійна винагорода ПАТ «Банк Фамільний» за приймання платежів на користь КП «КК Пролетарського району міста Донецька», КП «КК Будьонівського району міста Донецька», КП «СЄЗ Ворошиловського району м. Донецька» складає 0,5% від загальної суми прийнятих платежів за день.

Водночас, за умовами п.3.3 договору №1-Ф від 17.02.2005р., за виконані ПАТ «Банк Фамільний» роботи з контролю, формування і передачі реєстрів вищевказаним комунальним підприємствам ПАТ «Ощадбанк» сплачує комісійну винагороду в розмірі 0,5 % за кожний запис у реєстрі платежів, прийнятих на користь зазначених підприємств.

Виходячи з викладеного, суд прийняв до уваги копії квитанцій про прийняття платежів, з яких вбачається, що ідентифікація платника була здійснена саме за кодом ЄРЦ, та робить висновок про правомірність, обґрунтованість та доведеність належним чином доводів позивача про не отримання ним вигоди у вигляді комісійної винагороди в розмірі 2,02 грн., розрахованої зі ставки 1,5% з платежів Толкачової В.І. в сумі 50,00 грн., здійсненого 09.10.2011р., та частини платежу Бродської І.В. в сумі 84,67 грн., здійсненого 12.10.2011р., у зв'язку з чим задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Стосовно доводів позивача про спричинення йому відповідачем збитків у вигляді недоотриманої комісійної винагороди в сумі 153,63 грн. за платежами на користь КП «Керуюча компанія Будьоннівського району міста Донецька» у період 20.08.2009р.-31.10.2011р. суд дійшов наступних висновків.

За змістом листа КП «Керуюча компанія Будьоннівського району міста Донецька» №784 від 22.06.2012р. (а.с.29, том І), з 20.08.2009р. по 31.10.2011р. на його рахунки від ПАТ «Банк Фамільний» надійшли платежі з оплати квартплати та вивозу ТБО на загальну суму 18 988,20 грн. у відповідності до договору про надання послуг з обробки та прийому платежів №170/24 від 20.08.2009р.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження використання відповідачем кодів ЄРЦ платників при прийнятті від них платежів, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині, як необґрунтовано заявлених.

Разом з цим, позивачем до матеріалів справи №5006/19/50/2012 надано копії реєстрів платежів, прийнятих ПАТ «Банк Фамільний» на користь КП «Керуюча компанія Пролетарського району м.Донецька», в яких відсутні посилання на ЄРЦ платників споживачів комунальних послуг (а.с.31-90), у зв'язку з чим суд робить висновок про недоведеність доводів позивача про неправомірне використання відповідачем кодів ЄРЦ споживачами комунальних послуг КП «Керуюча компанія Пролетарського району м.Донецька» та відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків, спричинених вищевказаними діями відповідача.

З огляду на приписи ст.ст.1, 21, 28 ГПК України, заявлені філією «Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» позовні вимоги підлягають задоволенню на користь юридичної особи позивача - ПАТ «Державний ощадний банк України».

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.1, 4, 22, 33-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м. Київ до Публічного акціонерного товариства «Банк Фамільний», м. Донецьк про стягнення збитків в сумі 80 475,00 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк Фамільний» (83052, м. Донецьк, пр. Миру, 59, ЄДРПОУ 20042839) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01023, м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г, ЄДРПОУ 00032129) грошові кошти в сумі 2,02 грн., судовий збір в сумі 0,04 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 08.04.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 08.04.2013р.

Головуючий суддя Демідова П.В.

Суддя Риженко Т.М.

Суддя Левшина Г.В.