Постанова № 30677263, 09.04.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 квітня 2013 р. Справа №2а-11909/10/13/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засіданні Ківа А.С., представників позивача- Бабешко М.М. довіреність №18 від 13.02.2013, представника відповідача- Крекотинь Г.М. довіреність №85 від 24.10.2012, адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Кримський Винний Дім" Товариства з обмеженою відповідальністю "L'EMPIRE DU VIN"

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Обставини справи: Дочірнє підприємство "Кримський Винний Дім" Товариства з обмеженою відповідальністю "L'EMPIRE DU VIN" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 27.01.2010 №0000062301/0 та від 12.04.2010 №0000062301/1, від 01.07.2010 №0000062301/2, №0000062301/3.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.04.2013 замінено відповідача у справі його правонаступником - Феодосійською об'єднаною державною податковою інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі направлень від 16.11.2009 №658 та №673 від 10.12.2009, на підставі пункту 1 статті 11.1 закону України "Про державну податкову службу в Україні" та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на листопад 2009 року, проведена планова виїзна перевірка Дочірнього підприємства "Кримський Винний Дім" Товариства з обмеженою відповідальністю "L'EMPIRE DU VIN" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 30.09.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.09.2009 відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складений акт від 11.01.2010 №2/23-1/32945625, в якому зафіксоване порушення Дочірнього підприємства "Кримський Винний Дім" Товариства з обмеженою відповідальністю "L'EMPIRE DU VIN":

- частини 3 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір", що призвело до заниження та завищення сум податкових зобов'язань з акцизного збору від оборотів по передачі готової продукції на комісію на загальну суму 601814,00 грн., в тому числі за рахунок: заниження у сумі 1420007,00 грн. та завищення у сумі 818193,00 грн.

По результатам акту перевірки винесені наступні податкові повідомлення-рішення, у тому числі, від 27.01.2010 №0000062301/0 про визначення суми податкового зобов'язання з акцизного збору у сумі 1311817,50 грн., у тому числі 6601814,00 грн. основного платежу та 7100035,00 грн. за штрафними санкціями.

За результатами апеляційного оскарження відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.04.2010 №0000062301/1, від 01.07.2010 №0000062301/2, №0000062301/3 без зміни суми грошового зобов'язання.

Не погодившись з визначеним грошовим зобов'язанням позивач оскаржив його до суду.

З принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України", випливають критерії оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що перелічені у статті 3 КАС України.

Таким є принцип обґрунтованості рішення, тобто прийняття з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами.

Застосовуючи вказані принципи під час розгляду даної справи суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

27 вересня 2004 року між позивачем (ДП "КВД") та ТОВ "Торгівельний дім "Мегаполіс" укладено договір комісії №75. За зазначеним договором ТОВ "Торгівельний дім "Мегаполіс" (комісіонер) зобов'язується за дорученням та за винагороду, здійснити від власного імені та за рахунок ДП "КВД" (комітент) у строки та в порядку, встановленому цим договором, одну або декілька правочинів по реалізації товарів, наданих комітентом за номенклатурою, наведеною в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, за ціною не нижче зазначеної у цих Специфікаціях.

Відповідно до статті 5 КАС України суд розглядає справу у відповідності до законодавства, що діяло у період здійснення певних подій, а тому застосування Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір", Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" є цілком правомірним, оскільки норми зазначених законів діяли на час перевірки та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" від 26.12.1992 №18-92 (далі Декрет) акцизний збір- це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

Статтею 2 Декрету визначено, що платником акцизного збору є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності - виробники підакцизних товарів.

Згідно ст.3 Декрету, об'єктом оподаткування є:

а) обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовлених з давальницької сировини;

б) обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів з реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів, за виключенням нафтопродуктів), а також для своїх працівників;

в) вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України, у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх вартості чи з частковою оплатою.

Порядок обчислення акцизного збору визначений статтею 4 Декрету. Пунктами а) та б) цієї статті встановлено, що акцизний збір обчислюється:

а) за ставками у процентах до обороту з продажу товарів, що вироблені на митній території України,- виходячи з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами на товари, які він виробляє, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного збору;

б) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції).

Частиною 3 статті 4 Декрету встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше:

-або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівкові кошти- дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору, за відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного збору;

- або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).

Згідно статті 6 Декрету, суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно виходячи з обсягів реалізованих підакцизних товарів (продукції) за встановленими ставками.

Частиною 4 статті 6 Декрету передбачено, що акцизний збір сплачується до бюджету у строки, визначені відповідним законом.

Спеціальним Законом, який визначає особливості нарахування та сплати акцизного збору, що справляється з виготовлених українськими виробниками та ввезених на територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів є Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" від 15 вересня 1995 року N 329/95-ВР (далі Закон).

Згідно частини 4 статті 7 Закону встановлено, що українські підприємства-виробники, що реалізують продукцію, сплачують акцизний збір до відповідного бюджету після здійснення обороту з реалізації, зокрема, алкогольних напоїв- на третій робочий день, крім випадків, передбачених частиною двадцятою статті 7 цього Закону. При цьому сплата акцизного збору в інший спосіб та інші терміни не допускається.

Суд зауважує, що поняття "оборот з реалізації" чинним законодавством не встановлено. Із змісту Декрету можна дійти висновку, що "оборот з реалізації" та "реалізація" не є тотожними поняттями, а "оборот з реалізації" є власне наслідком "реалізації". Поняття "реалізація" ані у Декреті, ані у Законі не розкривається.

Проте, як вбачається із статті 3 Декрету, поняття реалізації передбачає втрачання позивачем права власності на виготовлену ним підакцизну продукцію, що пов'язано перш за все з її продажем іншим особам.

У пункті 1.31 статті1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" 22.05.1997 №283/97-ВР, встановлено, що продаж товарів- будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

У межах договору комісії право власності на товар від комітента комісіонеру не переходить, а відтак не можна вважати передачу товарів у рамках договору комісії реалізацією товарів.

Суд вважає, що частину 3 статті 4 Декрету щодо дати виникнення податкових зобов'язань слід розуміти в системному зв'язку зі статтями 1 та 3 цього Декрету виходячи із змісту поняття акцизного збору та об'єкту оподаткування.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що моментом виникнення обов'язку платника податків розрахувати суму акцизного збору є будь-яка операція, яка передбачає передачу права власності на підакцизні товари, у тому числі операції з його безоплатного надання. Розрахована у цьому випадку сума акцизного збору підлягає перерахуванню до бюджету не пізніше ніж на третій робочий день після здійснення зазначеної операції.

Відповідну думку підтримує ї Вищий адміністративний суд України у справі №К/9991/16639/11.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині донарахування відповідачем позивачу податкового зобов'язання з акцизного збору у розмірі 601814,00 грн. у зв'язку із відвантаженням підакцизної продукції комісіонеру та включенням податкових зобов'язань до розрахунків у періоді, в якому відбулася реалізація цієї продукції комісіонером, є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки нарахування основного платежу визнано судом протиправним, підлягає визнанню протиправним та й похідне нарахування - штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 710003,50 грн.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а податкові повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 27.01.2010 №0000062301/0 та від 12.04.2010 №0000062301/1, від 01.07.2010 №0000062301/2, №0000062301/3 є протиправними та підлягають скасуванню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-УІ виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

З огляду на викладене суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 09.04.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено 15.04.2013.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 27.01.2010 №0000062301/0, від 12.04.2010 №0000062301/1, від 01.07.2010 №0000062301/2, №0000062301/3.

3. Стягнути на користь Дочірнього підприємства "Кримський Винний Дім" Товариства з обмеженою відповідальністю "L'EMPIRE DU VIN" судовий збір у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Т.С. Ольшанська