Вирок № 30676643, 15.04.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/8050/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2013 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі :

головуючого судді Татаурової І.М.,

при секретарі Шиманській В.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Вінниці в приміщенні суду обвинувальний акт з угодою про примирення в кримінальному провадженні № 12012010380000876 від 22.12.2012р. відносно підозрюваного:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Рів, Жмеринського району, Вінницької області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодружений, не працює, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та проживає за адресою: АДРЕСА_3, в силу ст. 89 КК України не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України,

сторона обвинувачення: прокурор Слісарчук О.М.,

потерпілий ОСОБА_2,

сторона захисту: підозрюваний ОСОБА_1,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 на початку грудня 2012 року, точна дата досудовим слідством не встановлена, в вечірній час перебував за місцем свого проживання в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, де в спільній компанії із ОСОБА_2 вживав спиртні напої. Під час розпивання спиртних напоїв ОСОБА_1 попросив у ОСОБА_2 мобільний телефон останнього для того щоб переписати з нього інформацію. ОСОБА_2 погодився і на прохання ОСОБА_1 добровільно надав свій мобільний телефон. Переписавши необхідну інформацію, ОСОБА_1 мобільний телефон ОСОБА_2 не повернув, а залишив на дивані, сподіваючись, що той сам забере свій телефон. Близько 21.00год. ОСОБА_2 пішов додому, залишивши свій мобільний телефон на дивані в квартирі ОСОБА_1 Одразу ж після цього, перебуваючи в своїй квартирі сам, ОСОБА_1 помітив залишений ОСОБА_2 мобільний телефон, марки «Нокіа 1280» і в цей час у нього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, таємно, шляхом вільного доступу, викрав належний ОСОБА_2 мобільний телефон, марки «Нокіа 1280» в корпусі чорного кольору, вартістю 157,50грн.

Після вчинення злочину ОСОБА_1 викраденим мобільним телефоном розпорядився на власний розсуд, завдавши своїми діями ОСОБА_2 матеріального збитку на суму 157,50грн.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 185 ч.1 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

22.03.2013р. в даному кримінальному провадженні між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 укладено угоду про примирення відповідно до вимог ст. 468 ч.1 КПК України.

Згідно з даною угодою потерпілий ОСОБА_2 та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_1 за ст. 185 ч.1 КК України, підозрюваний ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та отримана згода підозрюваного на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладанні угоди про примирення дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити підозрюваному узгоджену в угоді міру покарання.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні просив затвердити укладену угоду про примирення від 22.03.2013р. та призначити узгоджене покарання. Також, показав, що завдана шкода відшкодована йому повністю, викрадений мобільний телефон йому повернутий, претензій матеріального та морального характеру він до обвинуваченого немає.

Підозрюваний ОСОБА_1 просить вказану угоду укладену з потерпілим затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушенні, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та дав суду зізнавальні показання про обставини вчинення злочину, а саме, що в грудні 2012 року у вечірній час він разом із потерпілим вживали спиртні напої за місцем його проживання. Під час розпивання спиртних напої він попросив у потерпілого мобільний телефон щоб переписати з нього інформацію, потерпілий надав йому телефон. Переписавши інформацію він телефон ОСОБА_2 залишив на дивані. Коли ОСОБА_2 пішов він помітив, що телефон залишився на дивані, в цей час у нього виник умисел на його викрадення. Наступного дня ОСОБА_2 приходив до нього та запитував про телефон, однак він відповів, що не бачив телефон. Вину визнає, щиро кається. Просив угоду про примирення затвердити та призначити узгоджене покарання.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, відповідно до ст. 314 КПК України, суд вважає за можливе затвердити угоду про примирення, з наступних підстав. Так, відповідно до ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода при примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

В даному випадку ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185 ч.1 КК України, що згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Суд переконавшись, що укладена між потерпілим та підозрюваним ОСОБА_1 угода є добровільною, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому суд з'ясував, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілим угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 КПК України, а також наслідки укладання, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, а також переконавшись, що потерпілий цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.

При вирішені питання про затвердження угоду про примирення, суд враховує особу підозрюваного, а саме:

- по місцю проживання характеризується позитивно (Т.№1а.с.45);

- не має судимості ( Т.№1 а.с.38);

- не перебуває на диспансерному обліку у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. О.І. Ющенка ( Т.№1 а.с.44) та наркологічному обліку у Вінницькому обласному наркологічному диспансері «СОЦІОТЕРАПІЯ» (Т.№1 а.с.43);

Обставини, які пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, під час судового розгляду не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступені тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставин, що пом'якшують покарання, а також те, що ОСОБА_1 дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, угода про примирення укладена між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд вважає за можливе затвердити угоду про примирення потерпілого з підозрюваним та призначити ОСОБА_1 покарання, яке визначено в угоді, а саме у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 850грн.

Речовий доказ по справі, а саме мобільний телефон, марки «Нокіа 1280» ІМЕІ НОМЕР_1 - знаходиться на зберігання в потерпілого ОСОБА_2(Т.№1 а.с. 24,25).

Суд, згідно ст. 124 КПК України, вважає за необхідне стягнути з підозрюваного ОСОБА_1 на користь Вінницького відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз процесуальні витрати за проведення судово - товарознавчої експертизи в розмірі 491 грн. (Т.№1 а.с. 18-22).

Керуючись ст. ст. 314, 370, 373, 374, 468, 469, 475 КПК України, ст. 65 КК України, суд -

з а с у д и в :

Затвердити угоду про примирення, укладену 22 березня 2013 року між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12012010380000876.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ст. 185 ч.1 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 22 березня 2013 року покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

Речовий доказ, а саме мобільний телефон, марки «Нокіа 1280» ІМЕІ НОМЕР_1, який знаходиться на зберігання в потерпілого ОСОБА_2 - залишити власнику.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вінницького відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз / код 02883096, рахунок - 31255272210579, банк - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019/ процесуальні витрати за проведення судово - товарознавчої експертизи в розмірі 491 (чотириста дев'яносто одна) грн.

Вирок може бути оскаржений підозрюваним, прокурором виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Роз'яснити ОСОБА_1, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку підозрюваним, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди. Прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Суддя: