Рішення № 30676056, 05.04.2013, Амвросіївський районний суд Донецької області

Справа № 0502/3963/2012

РІШЕННЯ

ім'ям України

05 квітня 2013 року Амвросіївський районний суд Донецької області

в складі: головуючого - судді Федченко В.М.,

при секретарі Демко В.О.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника

відповідача Ганул А.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Амвросіївка Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Промбудремонт» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

30.11.2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ Фірма «Промбудремонт» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки та моральної шкоди. На обгрунтування своїх вимог зазначає, що з квітня 2007 року по 31.07.2012 року перебував у трудових відносинах з відповідачем, спочатку працював в якості слюсаря, а потім в якості майстра. Звільнився за згодою сторін. При цьому заробітна плата йому не виплачена. Крім того, йому не виплачена заробітна плата за травень 2009 року в сумі 2700 грн.. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заробгованість із заробітної плати, розмір якої за його розрахунками складає 24300 грн., середній заробіток за час затримки заробітної плати, а також відшкодування моральної шкоди в сумі 24300 грн..

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги і просить їх задовольнити в повному обсязі. При цьому позивач посилається на те, що розмір заробітної плати він розрахував, виходячи з того розміру, який йому в усній формі було обіцяно під час прийняття на роботу. Також позивач просить стягнути на його користь моральну шкоду, оскільки був змушений пристосовуватися до життя без грошей.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково, посилаючись на те, що підприємство дійсно має заборгованість із заробітної плати перед позивачем, проте розмір заборгованості значно менший, ніж зазначено позивачем. Крім того, представник відповідача посилається на те, що ця заборгованість виникла з причин того, що робота, яку виконало підприємство, не прийнята не оплачена замовником, в результаті чого підприємство опинилося в скрутному матеріальному становищі. Також пояснив, що позивач намагається ввести суд в оману, вказуючи у позові на те, що нібито безперервно з квітня 2007 року по липень 2012 року включно працював на підприємстві. Фактично позивач працював з 04.02.2007 року до звільнення за власним бажанням 14.06.2010 року. Потім позивач був працевлаштований 05.07.2011 року за направленням центру зайнятості і звільнився за згодою сторін 31.07.2012 року. Вимогу позивача з приводу заборгованості із заробітної плати за травень 2009 року вважає не обґрунтованою і заявленою за надуманими підставами, оскільки таких даних на підприємстві немає. При звільненні у 2010 році позивач чомусь за цю заборгованість взагалі не згадував. Відсутність у розрахунку заборгованості із заробітної плати даних про заробітну плату позивача у липні 2012 року пояснював тим, що вона не відрізняється від заробітної плати позивача за червень 2012 року.

Заслухавши позивача, представника відповідача, свідка ОСОБА_3 та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

02.04.2007 року позивача прийнято на роботу в ТОВ Фірма «Промбудремонт» в якості слюсаря по ремонту обладнання.. 02.07.2007 року Структурна одиниця «Амвросіївська дільниця ТОВ Фірма «Промбудремонт» переіменована в «Амвросіївське управляння ТОВ Фірма «Промбудремонт». 01.04.2010 року позивача було переведено на посаду виконавця робіт, а 14.06.2010 року позивач звільнився з роботи за власним бажанням. 05.07.2011 року позивач знову був прийнятий на роботу до відповідача за направленням центру зайнятості в якості майстра з будівельних та монтажних робіт. 31.07.2012 року позивача було звільнено на підставі п.1 ст.36 КЗпП України за згодою сторін. Тобто, позивач дійсно перебував з відповідачем у трудових відносинах, що підтверджується поясненями сторін та трудовою книжкою позивача.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства або уповноваженним ним органом, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства або уповноваженний ним орган зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю.

Статтєю 43 Конституції України передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Відповідно до вимог ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується робітникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Відповідно до вимог ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх належних йому до виплати сум здійснюється підприємством в день звільнення.

З пояснень сторін вбачається, що в день звільнення заробітна плата позивачу виплачена не була.

З розрахунку Структурної одиниці ТОВ Фірма «Промбудремонт» вбачається, що відповідач має перед позивачем заборгованість із заробітної плати разом з компенсацією за невикористану відпустку в розмірі 5207,37 грн..

Позивач з таким розміром заробітної плати не погоджується, посилаючись на те, що розмір його заробітної плати був значно більший. Проте, суд не може погодитись з тим розміром заборгованості, який нараховано позивачем, оскільки вважає такий розрахунок необгрунтованим.

Так, статтєю 96 КЗпП України передбачено, що основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики. Відповідно до ст. 97 КЗпП України оплата праці здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розмірі надбавок, доплат, премій встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій. Якщо колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації. Конкретний розмір тарифних ставок (окладів) встановлюється власником або уповноваженим ним органом.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ст.ст.10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідачем надано копію штатного розпису, згідно з яким оклад виконавця робіт (виконробу) станом на 01.01.2012 року складає 1170 грн. Позивачем доказів іншого розміру його заробітної плати суду не надано.

В той же час, суд вважає, що розмір заборгованості перед позивачем за лютий-березень 2012 року визначений відповідачем невірно, а дані за липень взагалі не надані суду представником відповідача. Суд враховує, що заборгованість із заробітної плати визначається на підставі нарахованої заробітної плати, а всі належні до сплати відрахування із заробітної плати будуть здійснюватися при фактичному отриманні заробітної плати позивачем. Крім того, відповідно до вимог ст.106 КЗпП України за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За правилами ст.50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. З наданого відповідачем розрахунку заборгованості вбачається, що в лютому 2012 року позивачем відпрацьовано в надурочний час 66 годин, в березні 2012 року - 24 години, проте заробітна плата визначена без врахування вимог ст. 106 КЗпП України.

Таким чином, розмір заборгованості із заробітної плати складає 6023,50 грн., а саме:

- за лютий 2012 року - 2047 грн. 80 коп.:

за 160 годин роботу в нормальний робочий час 1170 грн.

за 66 годин роботи в надурочний час 877 грн. 00 коп. (6 грн. 65 коп. на

годину х 2 = 13 грн. 30 коп., 13 грн. 30 коп. х 66 годин = 877 грн. 80 коп.)

- за березень 2012 року - 1489 грн. 20 коп.:

за 160 годин роботу в нормальний робочий час 1170 грн.

за 24 години роботи в надурочний час 319 грн. 20 коп. (6 грн. 65 коп. на

годину х 2 = 13 грн. 30 коп., 13 грн. 30 коп. х 24 години = 319 грн. 20 коп.)

- за квітень 2012 року за всього відпрацьовані 76 годин - 410 грн. 82 коп.:

- за травень 2012 року за всього відпрацьовані 144 години (18 днів) - 778 грн. 38 коп,

- за червень 2012 року 648 грн. 65 коп.

- за липень 2012 року 648 грн. 65 коп. ( за даними представника відповідача ).

Таким чином, загальна належна до виплати при звільненні позивачу сума складає 6023 грн. 50 коп.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженним ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У судовому засіданні встановлено порушення відповідачем законодавства про працю, а саме - порушення вимог ст. 116 КЗпП України.

З пояснень позивача вбачається, що систематична невиплата йому заробітної плати, а також невиплата її при звільненні змусила пристосовуватися до нових умов життя, змінювати свої звички. Це знайшло прояв у необхідності економити на придбанні продуктів харчування, одягу, предметів першої необхідності, оскільки заробітна плата є єдиним джерелом існування позивача. Це принижувало його гідність. Невиплата зароботаних позивачем коштів змусила його звернутися до суду, що поглибило страждання позивача. Позивач був змушений шукати інші можливості для отримання заробітку, що призвело до зміни життєвих звичок. Все це свідчить про наявність у позивача моральної шкоди. Проте, суд вважає зазначений позивачем розмір моральної шкоди завеликим. Виходячи з вимог розумності і справедливості, суд вважає сумму в 2000 грн. достатньою для відшкодування моральної шкоди позивача.

Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженного ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розмір належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

В судовому засіданні встановлено, що позивач був звільнений 31.07.2012 року. Належні при звільненні суми до деперішнього часу йому не виплачені. Тому середній заробіток обчислюється, виходячи із заробітної плати позивача саме за травень та червень 2012 року, яка документально підтверджена, оскільки у розрахунку відповідача відсутні дані про заборгованість за липень 2012 року. Заробітна плата за ці два місяці складає 1427 грн. 03 коп., фактично відпрацьовано позивачем 264 годин. Середньоденна заробітна плата позивача перед звільненням складала 43 грн. 24 коп. З дня звільнення по день розгляду справи минуло 177 робочих днів. Тому середній заробіток за весь час затримки складає: 179 днів х 43 грн. 24 коп. = 7563 грн. 48 коп., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.21, 50, 96, 97, 106, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Промбудремонт» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ Фірма «Промбудремонт» (код ЄДРПОУ № 31738990, р/р 260034136 в ДОД ПАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 335076) на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в розмірі 6023 (шість тисяч двадцять три) гривні 50 копійок, середній заробіток за час затримки в розмірі 7563 (сім тисяч шістсот п'ятдесят три) гривні 48 копійок та відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000 (дві тисячі) 00 копійок, а всього підлягає стягненню - 15676 (п'ятнадцять тисяч шістсот сімдесят шість) гривень 98 копійок.

Стягнути з ТОВ Фірма «Промбудремонт» (код ЄДРПОУ № 31738990, р/р 260034136 в ДОД ПАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 335076) на користь держави судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заборгованості із заробітної плати за один місяць.

Повний текст рішення виготовлено 08 квітня 2013 року.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Амвросіївський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

СуддяВ.М. Федченко