Справа № 210/1217/13-ц
Провадження №2/210/935/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"10" квітня 2013 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого - судді Валуєвої В.Г.,
при секретарі Булах К.А.,
за участі:
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Бершадської І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі, Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - Фонд соц. страхування...) про стягнення 229 000 грн. за спричинену йому моральну шкоду. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що працюючи у Відкритому акціонерному товаристві «Криворізький залізорудний комбінат» (виконуючи обов'язки - гірничого майстра) 02 січня 2003 року в результаті нещасного випадку на виробництві, що трапився з ним, був тяжко травмований. В Акті про нещасний випадок № 1 в пункті 9 зазначено діагноз від отриманих травм: закритий перелом кубовидної кисті правої стопи. Закритий підголовчастий перелом 2 - ї плюсневої кисті правої стопи. Забій лівого плечового суглобу. Висновком медико - соціально експертної комісії йому первинно 29.07.2003 року встановлено 20% втрати професійної працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом, при наступному огляді в 2004 році йому 20% підтверджено на безстроково. Також зазначив, що він втратив здоров'я та працездатність, змушений переносити хронічний фізичний біль, а звідси і моральні переживання. Вказує, що проходячи лікування переносив як фізичний біль так і моральні страждання та переживання, викликані болючими процедурами від постійних перев'язок, прийому антибіотиків, фізіолікування. Йому було накладено гіпс, в якому він знаходився майже 2 місяці. В наступному рухався лише за допомогою палиці: не міг ставати на обидві ноги, оскільки права нога була переламана в двух місцях, на лівій нозі був значний забій. Після закінчення лікування його моральні страждання та переживання не закінчились, з моменту закінчення лікування і по теперішній час він перебуває у пригніченому стані. Не має змоги повноцінно рухатись, так як має деформацію контрактури стопи суглобів та пальців правої стопи, у нього наявна невропатія великогомілкового нерву. На теперішній час при зміні погоди, навіть при нетривалій ходьбі, в положенні стоячи, відчуває ниючий біль, оніміння правої ноги, гострий та колючий біль в стопі, потребує часу, щоб підвестись, ниючі болі в правій стопі, не дають йому можливості нормально спати, вести повноцінний спосіб життя, як це було до травми, тому змушений приймати медикаменти. На теперішній час має проблеми з ходою, при присіданні, відчуває оніміння в правій нозі та повністю в плечових суглобах, особливо біль загострюється при фізичному навантаженні та русі.
В зв'язку з цим, він звернувся до суду з відповідним позовом та просить на його користь у відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області 229 000 гривень.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 участі не приймав, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, що підтверджено матеріалами справи, а представник позивача, який діє на підставі довіреності, на задоволенні позовних вимог наполягав у повному обсязі та підтвердив обставини, викладені в позовній заяві, Пояснив, що позивач втратив 20 % професійної працездатності на безстроковий термін, змушений систематично звертатися за медичною допомогою в зв'язку з погіршенням стану здоров'я, У позивача після виробничої травми проблеми з ходою, має деформацію контрактури стопи суглобів та пальців правої стопи, наявна невропатія великогомілкового нерву, він змушений приймати антибіотики, проходити курси фізіотерапії. В результаті чого порушено нормальний спосіб його життя, він вимушений витрачати додаткові зусилля для організації свого життя. У теперішній час позивач не може забезпечувати собі достатнє матеріальне забезпечення, не може виконувати звичайну роботу, відчуття постійного болю, неповноцінності викликає в нього дратівливість. Через погіршення матеріального стану, позивач змушений змінити свій спосіб життя, обмежити себе в харчуванні, придбанні одягу, предметів домашнього побуту. Всі одержані від держави кошти, витрачає в основному на ліки. Вимушені зміни в життєвих та сімейних відносинах, викликають у позивача моральні переживання, почуття безвихідності і відсутності перспектив на майбутнє. Всі вказані факти та обставини призводять до значних моральних страждань та переживань, які значним чином змінили ритм та порядок його життя, порушили його нормальні життєві зв'язки, тому він повинен прикладати значні додаткові зусилля для підтримання свого здоров'я.
Представник відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області у судовому засіданні позовні вимоги не визнала і пояснила, що для встановлення факту спричинення позивачеві моральної шкоди, необхідне проведення медико-соціальної експертизи і її висновок. До суду позивач такий висновок не представив, у зв'язку з цим Фонд соц.страхування … вважає, що позивачеві моральна шкода не спричинена. Сама по собі довідка МСЕК про відсоток втрати працездатності є тільки підставою для розрахунку і відшкодування потерпілому матеріальної шкоди, тобто частини втраченого ним заробітку і не є підтвердженням факту заподіяння йому моральної шкоди. Згідно п. 4 та п. 6 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання…» всі види соціальних послуг і виплат повинні бути підтвердженими висновками МСЕК. Відповідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних або фізичних страждань, тому позивач повинен надати суду докази про порушення нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, дані про порушення спілкування з оточуючими, дані про настання інших негативних наслідків морального характеру, але його вимоги обґрунтовуються лише симптомами отриманого захворювання у результаті нещасного випадку на виробництві та фактом встановлення йому стійкого відсотку втрати професійної працездатності. Позивач отримав одноразову допомогу та отримує належні йому страхові виплати, а надані ним до суду документи не підтверджують факт заподіяння йому моральної шкоди. Тому Фонд соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань не повинен виплачувати позивачеві моральну шкоду. У задоволенні позову просила суд позивачу відмовити у повному обсязі.
Вислухавши сторони, дослідивши та проаналізувавши письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню.
При вирішенні питання щодо спричинення позивачеві ОСОБА_3 моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини спричинення шкоди, стан здоров'я позивача, наслідки викликані трудовим каліцтвом на виробництві, відсоток втрати професійної працездатності.
В судовому засіданні достовірно встановлено згідно запису в трудовій книжці позивача, що ОСОБА_3 в період з 09.06.1978 року працював в «Першотравневому» управлінні - підземним гірничим робітником, маркшейдером в підземних умовах, з 1998 року - в шахті ім. Леніна на підприємстві ВАТ «Кривбасзалізрудком» гірничим майстром, 02.07.2008 року - звільнений у зв'язку з виходом на пенсію (а.с.5-7).
Відповідно Акту розслідування нещасного випадку № 1 нещасний випадок стався з позивачем 02.01.2003 року о 19 год. 10 хв. В пункті 6 Акту вказано, що працюючи в ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» за професією гірничий майстер, ОСОБА_3 отримав травму у вигляді закритого перелому кубовидної кисті правої стопи, закритого підголовчастого перелому 2 - ї плюсневої кисті правої стопи, забою лівого плечового суглобу. В пункті 10 Акту…вказано на вину потерпілого в нещасному випадку (а.с.11-14).
За висновком медико - соціально експертної комісії позивачеві первинно 29.07.2003 року встановлено 20% втрати професійної працездатності в зв'язку з трудовим каліцтвом, при наступному огляді 29.09.2004 року підтверджено 20% на безстроково.
Відповідно записам в амбулаторній картці позивача, він в результаті отримання трудового каліцтва знаходився неодноразово на амбулаторному лікуванні (а.с. 15 зв. - 25). Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування… № 1381Н від 13.08.2003 року позивачу призначені щомісячні страхові виплати з урахуванням 5 % його вини в нещасному випадку, про що вказано в пункті 4 Постанови.
За таких обставин суд вважає, що позивачеві заподіяно як фізичну, так і моральну шкоду, яка підлягає компенсації.
Позивач є застрахованою особою відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», згідно зі ст., ст. 21 п. 1 «е», 28 ч. 3 вказаного Закону в обов'язки відповідача входить своєчасне та в повному обсязі відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я у вигляді страхової виплати у відшкодування моральної шкоди за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.
При визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу, суд також враховує провину позивача в нещасному випадку, який з ним стався, а саме 5 відсотків його вини.
Суд вважає, що відповідач повинен виплатити позивачеві моральну шкоду в зв'язку з тим, що на той час, коли позивачеві була встановлена стійка втрата професійної працездатності, а саме в липні 2003 р., згідно зі ст., ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відшкодовувати заподіяну громадянам шкоду від нещасних випадків, включаючи і моральну, було покладено на Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань м. Кривого Рогу. Також рішенням Конституційного Суду № 1-рп/2004 від 27.01.2004 року встановлено обов'язок Фонду соц.страхування… відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, з втратою потерпілим професійної працездатності. Громадяни, яким встановлена стійка втрата професійної працездатності мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди. Той факт, що у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» п. 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» - в «частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку»», на думку суду не може бути прийнято до уваги, оскільки згідно рішень Конституційного Суду № 6- рп/2007 р. від 09.07.2007 р. № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 р. «Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію, чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина».
Як зазначалось вище, право на відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі смерті працівника, виплачується за рахунок Фонду соц. страхування… відповідно до зазначеного вище Закону передбачено ст. 9 Закону України «Про охорону праці».
З урахуванням викладених обставин та наданих в порядку ст. 60 ЦПК України доказів, суд вбачає наявність спричинення позивачу моральної шкоди незалежно від наявності чи відсутності з цього приводу висновку МСЕК, яку повинен відшкодовувати позивачу відповідач, як одну із передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності» страхових виплат.
Приймаючи до уваги, що обставини, викладені в позовній заяві про спричинення моральної шкоди позивачеві, знайшли документальне підтвердження, а також враховуючи настання для позивача негативних наслідків, а саме: 20 відсотків втрати працездатності на безстроковий термін, перебування тривалого часу на лікуванні, відчуття болю нападообразного характеру в правій нозі, гострого та колючого болю в стопі, втрати відчуття наявності пальців, від чого позивач має проблеми в пересуванні та внаслідок чого відчуває фізичний біль і страждання, дискомфорт в його житті, обмежену працездатність на підставі рішення МСЕК, все це призводить до вимушених змін і порушень в життєвих, особистих, побутових і виробничих відносин позивача. Суд вважає, що позивачеві ОСОБА_3 заподіяно моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню, проте суму, яку просить позивач, необхідно зменшити і призначити в розмірі 12000гривень, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які переносить позивач.
Згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
На підставі наведеного, керуючись рішенням Конституційного суду від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 р., ст., ст. 21,28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст. ст. 10,11, 27, 60, 88, 209, 213-215, 223, 294 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_3 та стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (р\рахунок 371756999983102, МФО 805012 банк Управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 25913606) на користь ОСОБА_3 у відшкодування заподіяної йому моральної шкоди 12000 гривень . В іншій частині позову у задоволені відмовити.
Витрати зі сплати судового збору віднести за рахунок держави.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подання до суду апеляційної скарги на рішення суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом 10 днів з дня проголошення рішення до суду не надійде апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: В. Г. Валуєва
Судове рішення № 30675912, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 10.04.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 210/1217/13-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: