Ухвала суду № 30675659, 10.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/79839/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

за участю секретаря Корженової А.О.,

та представників сторін:

позивача - Петрика М.М.,

відповідача - Бойка Б.М.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби (далі - ДПІ)

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2012

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012

у справі № 2а-3303/12/1070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Парфум» (далі - Товариство)

до ДПІ

про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.06.2012 № 0000712300 та № 0000722300, а також про визнання протиправними дій ДПІ щодо прийняття цих актів індивідуальної дії.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2012 позов задоволено частково; оспорювані податкові повідомлення-рішення визнано протиправними та скасовано; в решті позову відмовлено. У прийнятті цієї постанови суд першої інстанції виходив з реального характеру спірних операцій та з недоведеності податковим органом обставин, з якими чинне законодавство пов'язує необґрунтованість податкової вигоди. У той же час, суд першої інстанції, пославшись на законність призначення та проведення спірної перевірки, дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій податкового органу з прийняття спірних рішень.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012 назване рішення суду першої інстанції скасовано частково; позов задоволено повністю; визнано протиправними дії ДПІ щодо прийняття податкових повідомлень-рішень від 11.06.2012 № 0000712300 та № 0000722300 з мотивів відсутності у контролюючого органу підстав для їх вчинення; в решті постанову Київського окружного адміністративного суду залишено без змін з тих самих підстав.

Посилаючись на невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи та наявним у ній доказам, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що ДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства щодо дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з приватним підприємством «Опт-Бест» (далі - ПП «Опт-Бест») за період з 01.10.2010 по 30.09.2011.

За наслідками цієї перевірки податковим органом було складено акт від 24.04.2012 № 87/22-2/32209914 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.06.2012 № 0000712300, за яким позивачеві донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 021 433 грн. (у тому числі 915 760 грн. за основним платежем та 105 673 грн. за штрафними санкціями), а також податкове повідомлення-рішення від 11.06.2012 № 0000722300 про визначення Товариству суми завищення бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 740 261 грн.

Підставою для прийняття зазначених актів індивідуальної дії стало невизнання податковим органом права позивача на формування податкового кредиту за операціями з придбання товарів (парфумерних композицій та хімічних матеріалів) в рамках господарських правовідносин з названим контрагентом у зв'язку з фіктивністю цих операцій.

На обґрунтування своєї правової позиції ДПІ посилається на те, що:

- у ПП «Опт-Бест» відсутня матеріально-технічна база (виробничі та складські приміщення, транспортні засоби тощо) та трудові ресурси, необхідні для вчинення дій, що становлять зміст спірних операцій з поставки;

- ПП «Опт-Бест» був учасником фіктивних операцій з ФГ «Рубас», в рамках виконання яких здійснювалося проведення фінансових транзитних потоків з метою отримання безпідставної податкової вигоди.

Згідно з визначенням, наведеним у пункті 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла до 31.12.2011) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Аналогічні за змістом правила формування податкового кредиту визначені у пунктах 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (який почав діяти з 01.01.2011).

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з господарською метою та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

У свою чергу, необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного здійснення господарських операцій (їх реальності), здійсненням операції без ділової мети, обліком операцій безвідносно до їх дійсного економічного змісту, необережністю та необачливістю при вчиненні правочинів з контрагентами, що не виконують своїх податкових зобов'язань, укладенням нетипових та разових угод, використанням нетрадиційних форм розрахунків.

Однак, як вбачається із з'ясованих судами фактичних даних зі спору, у даному разі існування відповідних обставин податковим органом не доведено.

Так, у розглядуваному випадку суди встановили, що факт виконання спірних операцій з поставки ПП «Опт-Бест» товару в адресу позивача підтверджується наявними у матеріалах справи первинними документам, зокрема, договорами, видатковими накладними, податковими накладними, які містять необхідну для цілей оподаткування інформацію про зміст та обсяг спірних операцій.

Посилання ДПІ на відсутність у ПП «Опт-Бест» об'єктивної можливості для виконання поставки спірної продукції в силу відсутності основних засобів та робочого персоналу за даних обставин були обґрунтовано відхилені судами. Адже укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів постачальником. Судами було з'ясовано, що для перевезення придбаного товару Товариством було залучено перевізників - суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_3 та товариство з обмеженою відповідальністю «Синтез», що підтверджується договорами перевезення, товарно-транспортними накладними, талонами замовника. Придбану продукцію було використано позивачем частково шляхом подальшого продажу третім особам, а частково - як сировину для подальшої переробки у парфумерні засоби (за договорами на переробку давальницької сировини), що підтверджується також накладними на внутрішнє переміщення товару, актами звірки комплектуючих виробів, технологічними картками, видатковими накладними, довідками про списання товарно-матеріальних цінностей у виробництво.

Що ж стосується посилання ДПІ на участь ПП «Опт-Бест» у схемах мінімізації податкових платежів та проведення транзитних фінансових потоків для формування податкового кредиту з іншими особами, то зазначені висновки контролюючого органу стосуються не позивача безпосередньо, а інших осіб. За відсутності доказів участі позивача у таких схемах шляхом створення за допомогою спірних операцій лише видимості товарообігу та руху грошових коштів без реальних економічних змін майнового стану, правовідносини постачальника позивача з іншими особами не можуть впливати на юридичну оцінку спірних операцій.

Доводи касаційної скарги засновані на іншому розумінні вищенаведених законодавчих норм та спрямовані на переоцінку висновків судів, підтверджених відповідними доказами. Ці доводи були обґрунтуванням правової позиції ДПІ по справі під час вирішення спору по суті та їм було надано належну правову оцінку судами попередніх інстанцій.

Оскільки висновки судів відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам спору, установленим на підставі повного та об'єктивного дослідження доказів у справі, то процесуальних підстав для скасування оскаржуваної постанови апеляційного адміністративного суду зі спору не вбачається.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012 у справі № 2а-3303/12/1070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенкосудді:І.О. Бухтіярова